Ухвала

від 25.06.2019 по справі 343/1547/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/1547/17

Провадження № 22-ц/4808/855/19

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С.М.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

25 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Девляшевського В.А.,

з участю секретаря Петріва Д.Б,

сторін представника ОСОБА_1 ,

розглянувши заяви ОСОБА_1 та її представника про відвід суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д. та Девляшевського В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівська сільська рада про усунення від спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 23 квітня 2019 року під головуванням судді Монташевич С.М. у м. Долина,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Долинського районного суду від 23 квітня 2019 року, яким у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про усунення від спадкування відмовлено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Бойчука І.В., судді: Фединяка В.Д., Матківського Р.Й.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи суддю Матківського Р.Й. замінено у зв`язку з його перебуванням у відпустці на Девляшевського В.А .

ОСОБА_1 24 червня 2019 року подала до апеляційного суду заяву про відвід суддів Бойчука І.В. та Фединяка В.Д. В заяві про відвід зазначила, що судді Бойчук І.В. та Фединяк В.Д. не можуть брати участь у даній справі, оскільки у апелянта є сумніви щодо їх неупередженості та об`єктивності.

Заяву мотивувала тим, що 07 лютого 2019 року Долинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у іншій справі № 343/859/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном. На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 травня 2019 року у складі суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д., Девляшевського В.А. задоволено, а рішення Долинського районного суду скасовано.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта адвокат Семків М.Н. заявив відвід судді Девляшевському В.А., і вважає, що останній також не може брати участь у справі, оскільки вже приймав участь у розгляді іншої справи між тими сторонами і разом з іншими вищеназваними суддями висловив свою думку про наявність у ОСОБА_2 права на спадкування спірного майна, яке оспорюється у цій справі.

Тому, на думку заявників дані судді не можуть об`єктивними та неупередженими.

За таких обставин, судді Бойчук І.В. та Фединяк В.Д. а також Девляшевський В.А. , який бере участь у даній справі після заміни судді Матківського Р.Й., не зможуть зберегти безсторонність та неупередженість у розгляді даної справи і підлягають відводу.

Колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяв про відвід суддям з наступних підстав.

За приписами ч.2 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-центр проти України від 15 жовтня 2010 року визначено, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ( див., серед іншого, рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27,28 і 30, Series A, no. 255 і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. Пулар проти Сполученого Королівства , 10 червня 1996 року § 32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, правосуддя повинно не лише здійснюватися ; але й виглядати таким, що здійснюється . На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).

За принципом, неодноразово викладеним у рішеннях Європейського суду, суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру (рішення від 01.10.1982 року Пєрсак проти Бельгії , від 15.12.2011 року Паскал проти України , Ветштайн проти Швейцарії та інші).

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За наведених вище обставин, зважаючи на положення європейського права та ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення заяв про відвід складу суду у даній справі.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Заяви ОСОБА_1 та її представника адвоката Семківа М.Н. про відвід суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д. та Девляшевського В.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівська сільська рада про усунення від спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 23 квітня 2019 року задовольнити.

Справу передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду у порядку, встановленому ст.. 33 ЦПК України.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк

В.А. Девляшевський