Рішення

від 05.06.2019 по справі 333/846/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/846/19

Пр. № 2/333/1062/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

представника позивача Мельник Н.Г., відповідача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальна установа Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко Запорізької обласної ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2019 року РА ЗМР по Комунарському району, як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: КУ ЗОСБД Сонечко ЗОР, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на профілактичному обліку служби (управління) у справах дітей ЗМР перебувають малолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою взяття на облік є проживання дитини у сім`ї, в якій мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

16.02.2018 року до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР надійшов лист КУ ЗМБДЛ № 5 щодо малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що 05.02.2018 року дитину було доставлено до медичної установи з пологового будинку № 4 у супроводі медичних працівників. Після телефонної розмови з завідувачем відділення мати з`явилася до лікарні 08.02.2018 року, однак з дитиною не залишилася. В органах ДРАЦС дитину зареєстровано.

В ході проведеної роботи було здійснено вихід за адресою проживання матері - ОСОБА_1 та встановлено, що санітарний стан житла задовільний, однак для проживання не створено всіх умов, про що складено відповідний акт від 21.02.2018 року. Також встановлено, що жінка має ще двоє дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10.04.2018 року до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР надійшло повідомлення КУ ЗМБДЛ № 5 , де зазначено, що 29.03.2018 року було складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я відносно малолітнього ОСОБА_3 , 2018 року народження, через те, що мати з дитиною не перебувала, не навідувала, здоров`ям не цікавилася.

На підстав вище вказаного, дітей було взято на профілактичний облік до служби у справах дітей.

До відділу служби відповідач ОСОБА_1 з`явилася за тиждень, їй було роз`яснено про порядок повернення дитини на виховання у родину. Однак, остання нічого не зробила для того аби повернути сина. Більше того, ОСОБА_1 взагалі перестала відповідати на телефонні дзвінки, потрапити до помешкання спеціалісти відділу служби не могли, на залишені виклики жінки не реагувала. За період з квітня 2018 року по січень 2019 року ОСОБА_1 до відділу служби з`явилася лише раз та поводилася неадекватно.

У червні 2018 року відділом служби було отримано повідомлення Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, де зазначалося, що у квітні 2018 року нарядом патрульної поліції ОСОБА_1 було затримано під час вживання наркотичної речовини Метадон , внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України. Також, зазначено, що ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України та до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП.

У листопаді 2018 року до відділу служби звернулася ОСОБА_9 та повідомила, що малолітня ОСОБА_10 є її племінницею, проживає з 2016 року у своєї біологічної бабусі ОСОБА_2 (матері ОСОБА_9 ), яку вона матеріально утримує та має намір в подальшому опікуватися дитиною. Мати - ОСОБА_1 , жодної участі у вихованні та утриманні доньки не бере. Нею було надано довідку ОСББ Машинобудівельник 7 , якою підтверджено інформацію щодо проживання малолітньої ОСОБА_7 з бабусею ОСОБА_2 Також, цю інформацію було підтверджено в ході виходу за адресою проживання родини: АДРЕСА_1 .

Позивач також зазначає, що родина ОСОБА_11 перебувала раніше на профілактичному обліку у відділі служби у 2015-2016 роках, оскільки мати ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітньої ОСОБА_12 та була знята з обліку у зв`язку зі зміною місця проживання.

Зазначені вище факти, на думку позивача, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме ухилення від виконання матір`ю своїх обов`язків. Така її поведінка суперечить інтересам малолітніх. Цей факт є грубим порушенням вимог ст. 12 Закону України Про охорону дитинства та грубим порушенням вимог ст. ст. 150, 155 СК України.

Посилаючись на зазначене, просить суд позбавити ОСОБА_1 , 1989 року народження, батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_13 на користь будь-якої особи або закладу, що буде здійснювати функції опіки/піклування над дітьми, аліменти на утримання малолітніх - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від її заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_25 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічним викладеним у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала з приводу задоволення позовних вимог щодо стягнення з неї аліментів на утримання її малолітніх дітей. З приводу позбавлення її батьківських прав заперечувала, пояснюючи, що вона любить своїх дітей. Зазначила, що приблизно у 2016 році, бабуся її доньки ОСОБА_2 запропонувала їй тимчасово залишити ОСОБА_15 у неї, оскільки в той час вона готувалася стати матір`ю. Вона погодилася та донька стала мешкати разом із бабусею. Доньку після пологів вона до дому не забрала, її виховує та утримує бабуся, оскільки вона вважає, що для її дитина так буде краще. Про те як донька росте вона дізнається від своєї сестри, яка провідує племінницю, або від бабусі. Її син ОСОБА_16 на даний час перебуває у дитячому будинку Сонечко , у зв`язку з тим, що він хворий та потребує особливого лікування, якого вона йому забезпечити не може у зв`язку з тим, що не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею 3-річного віку. Який саме діагноз у сина та якого лікування він потребує, пояснити суду не змогла. Останній раз відвідувала сина три місяці тому, та дійсно вчинила скандал у закладі, оскільки перебувала у стані алкогольного сп`яніння, а їй не хотіли показати дитину. Пояснила, що не зустрічається з донькою та рідко відвідує сина, оскільки їй морально тяжко це дається. Вказала, що до себе до дому, відповідач не може забрати дітей, оскільки в неї ремонт в квартирі, їй не вистачає часу та коштів. Вважає, що позивач до неї прискіпливо відноситься, пояснити чому саме вона не може. Стосовно зловживання нею наркотичними засобами заперечувала, на її думку поліція її обумовлює.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає їх законним та обґрунтованими, оскільки відповідач на теперішній час веде такий спосіб життя, за якого дітей віддавати їй не можна. Пояснила, що в неї проживає та перебуває на утриманні онука ОСОБА_10 , яку відповідач залишила їй коли вона була вагітна. ОСОБА_17 на той час було півтори роки, зараз їй сім років. За весь цей час відповідач здоров`ям дитини не цікавиться, не бере участі у її вихованні, дитину взагалі не відвідує. Ні яких перешкод для цього відповідачу не чиниться. В цьому році ОСОБА_18 йде до першого класу, до школи її оформляла ОСОБА_2 , яка навчила дитину читати, писати, рахувати. Також з вихованням ОСОБА_19 , її утриманням, їй допомагає її донька ОСОБА_9 , яка має намір в подальшому оформити опіку над дитиною.

Представник третьої особи КУ ЗОСБД Сонечко ЗОР у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника їхньої установи.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 18.10.2012 року. (а.с. 4). Відомості про батька ОСОБА_7 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Комунарським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції 14.02.2018 року (а.с. 4 на зворотній сторінці). Відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

16.02.2018 року до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР надійшов лист КУ ЗМБДЛ № 5 щодо малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що 05.02.2018 року дитину було доставлено до медичної установи з пологового будинку № 4 у супроводі медичних працівників. Після телефонної розмови з завідувачем відділення мати з`явилася до лікарні 08.02.2018 року, однак з дитиною не залишилася. В органах ДРАЦС дитину зареєстровано (а.с. 6).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного у складі комісії членів відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 21.02.2018 року, в ході проведеної роботи було здійснено вихід за адресою проживання матері - ОСОБА_1 та встановлено, що санітарний стан житла задовільний, однак для проживання не створено всіх умов. Також встановлено, що жінка має ще двоє дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6 на зворотній сторінці). ОСОБА_8 проживає разом з сестрою відповідача, якого вона добровільно їй залишила.

10.04.2018 року до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР надійшло повідомлення КУ ЗМБДЛ № 5 , де зазначено, що 29.03.2018 року було складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я відносно малолітнього ОСОБА_3 , 2018 року народження, через те, що мати з дитиною не перебувала, не навідувала, здоров`ям не цікавилася (а.с. 7, 8).

Відповідно до листа начальника Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 17.05.2018 року за № 4716/45/03/04-2018, адресованого начальнику служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 1989 року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за період часу 2014-2018 роках, притягувалася до кримінальної відповідності за ч. 2 ст. 185 КК України, у 2014-2015 роках притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду). 17.04.2018 року нарядом поліції було виявлено Кучеренко М. В. , яка намагалася зробити собі ін`єкцію. З пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що у шприці знаходиться наркотична речовина Метадон , який вона придбала для власного вживання. На теперішній час відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України (а.с. 9).

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеного у складі комісії членів відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 13.07.2018 року, в ході проведеної роботи було здійснено вихід за адресою проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , залишено їй виклик до відділу служби на 16.07.2018 року (а.с. 9 на зворотній сторінці).

26.11.2018 року до відділу служби звернулася ОСОБА_9 та повідомила, що малолітня ОСОБА_10 є її племінницею, проживає з 2016 року у своєї біологічної бабусі ОСОБА_2 (матері ОСОБА_9 ), яку вона матеріально утримує та має намір в подальшому опікуватися дитиною. Мати - ОСОБА_1 , жодної участі у вихованні та утриманні доньки не бере (а.с. 10). Нею було надано довідку ОСББ Машинобудівельник 7 , якою підтверджено інформацію щодо проживання малолітньої ОСОБА_7 з бабусею ОСОБА_2 (а.с. 11). Також, цю інформацію було підтверджено в ході виходу за адресою проживання родини: АДРЕСА_1 , та складено відповідний акт обстеження умов проживання (а.с. 11 на зворотній сторінці).

Згідно з актами виходу на адресу проживання, складених у складі комісії членів відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 30.04.2018 року, 22.05.2018 року, 19.09.2018 року, 15.11.2018 року за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , двері не відчинили, залишено відповідачу виклик до відділу служби (а.с. 12-13).

11.02.2019 року заступником голови районної адміністрації Кузьменко В.І., начальником відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, складено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (а.с. 14).

Згідно з актом про факт передачі дитини від 10.05.2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було прийнято до КУ ЗОСБД Сонечко (а.с. 35).

Відповідно до листа КУ ЗОСБД Сонечко від 12.02.2019 року за № 200, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Будинку дитини Сонечко з 10.05.2018 року. Дитина влаштована за направленням служби у справах дітей Комунарського району від 12.04.2018 року. За час перебування ОСОБА_6 мати дитину відвідувала періодично (04.06.2018 року, 09.06.2018 року, 02.07.2018 року, 03.08.2018 року). Під час відвідування мати нічого не приносила. Останній раз відвідала сина 14.11.2018 року (а.с. 26-28).

Відповідно до заяви КУ ЗОСБД Сонечко від 20.03.2019 року, ОСОБА_1 , свого сина ОСОБА_3 в закладі відвідувала з періодичністю один раз на місяць. При цьому останній раз відповідач відвідала дитину 14.11.2019 року, проте бажання повернути свого сина на виховання у родину, жодного разу не виявила. Останній раз ОСОБА_1 прийшла до Будинку дитини Сонечко в стані алкогольного сп`яніння, що супроводжувалося характерним запахом та неадекватною поведінкою, з працівниками їхньої установи поводилась агресивно (а.с. 33-34).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1 Остання є матір`ю трьох дітей, однак разом із нею живе лише ОСОБА_22 , 2016 року народження, його вихованням займається свідок. ОСОБА_10 мешкає разом зі своєю бабусею, остання повністю утримує та виховує дитину, відповідач участі у цьому не приймає взагалі. ОСОБА_16 знаходиться у дитячому будинку. ОСОБА_21 відвідує як ОСОБА_15 , так і ОСОБА_23 , має намір оформити опіку над ОСОБА_24 , хоче його забрати до дому. Під час приватної розмови ОСОБА_1 сама їй це запропонувала. Також пояснила, що їй достовірно не відомо, чи вживає відповідач наркотичні засоби, але іноді вона розуміє, що остання знаходиться під впливом якихось засобів.

Частини 1, 2 ст. 11 , ст. 12 , ст. 14 Закону України Про охорону дитинства встановлюють, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися зі своїми батьками поза їх бажанням, за винятком випадків, коли таке рішення суд приймає в її інтересах.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про охорону здоров`я батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виключною мірою відповідальності за невиконання батьківського обов`язку є позбавлення батьківських прав. Це допускається лише на підставі та в порядку, визначеному законом. Підстави для позбавлення батьківських прав визначені у ст. 164 СК України, зокрема, мати і батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги висновок відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , суд вважає доведеними у судовому засідання вимоги позивача, а заперечення відповідача такими, що не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача на користь будь-якої особи або закладу, що буде здійснювати функції опіки/піклування над дітьми, аліменти на утримання малолітніх - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від її заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття, суд зазначає наступне.

На підставі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги інтереси малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх стан здоров`я, стан здоров`я і матеріальне становище відповідача, той факт, що відповідач має змогу сплачувати аліменти, а також те, що відповідач в добровільному порядку кошти на утримання дітей не виділяє, враховуючи те, що відповідач не має на утриманні інших непрацездатних осіб, зазначених у статті 182 Сімейного кодексу України та не надала суду інших доказів, які б могли вплинути на визначення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати будь-якої особи або закладу, що буде здійснювати функції опіки/піклування над дітьми матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей.

Так як позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача відповідно до ст. 141 Цивільного-процесуального кодексу України повинен бути стягнений судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13 , 78, 81, 141, 259 , 263-265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165, 166, 180-182, 191 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальна установа Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко Запорізької обласної ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь будь-якої особи або закладу, що буде здійснювати функції опіки/піклування над дітьми, аліменти на утримання малолітніх - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від її заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення в частині суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України .

Повний текст рішення складено 13 червня 2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик