Рішення

від 25.06.2019 по справі 439/567/19

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 439/567/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

25 червня 2019 року Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря Музичка Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Трейдінг Фінанс 2018 про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 11.02.2019 №000030 та повернення безпідставно набутих коштів, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати недійсним договір фінансового лізингу №000030 від 11.02.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" та ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" на користь ОСОБА_1 30 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, які були сплачені останнім відповідно до договору фінансового лізингу №000030 від 11.02.2019 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Трейдінг Фінанс 2018 та ОСОБА_1 було укладено договір Фінансового лізингу №000030, предметом якого є транспортний засіб "Ravon Gentra Comfort". На виконання положень укладеного договору №000030 позивачем 11.02.2019 було проведено авансовий платіж на загальну суму 30 000 (тридцять тисяч) грн., згідно квитанцій: №0.0.1263790764.1; №0.0.1263798535.1; №0.0.1263779560.1. Автомобіль зобов`язувалися надати у день укладення договору за умови сплати авансового платежу, але автомобіль відповідачем так і не було надано. Вважає, що даний договір фінансового лізингу № 000030 від 11.02.2019 року містить низку несправедливих умов, які порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін і завдають шкоду позивачу як споживачеві, а тому враховуючи, що представниками ТОВ "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" не вчинено будь-яких дій на виконання зобов`язань за цим договором, відповідно до ч.1 ст. 215 , ч.1 ст. 203 ЦК України вбачає підстави для визнання даного договору недійсним в цілому. 18 лютого 2019 року, позивачем було скеровано на адресу відповідача заяву про розірвання договору та з вимогою про повернення сплаченого авансового платежу, однак лист повернувся на адресу позивача без вручення. На підставі вищенаведеного керуючись ст. ст. 3 , 23, 203 , 215 , 216 , 220 , 227 , 509 , 627 , 628 , 638 , 799 , 806 , 808, 1167, 1212 ЦК України , просить позов задовольнити.

16.04.2019 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

28.05.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належно, у встановленому законом порядку, повідомлялася про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи та ним не подавався відзив. Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.247 ч.2 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі подані докази. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 2 Закону України Про фінансовий лізинг встановлює, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нормами статей 203 , 627 ЦК України закріплено, що правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників є вільним і відповідає їхній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України ). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Трейдінг Фінанс 2018 та ОСОБА_1 було укладено договір Фінансового лізингу №000030. Відповідно до умов укладеного договору, предметом фінансового лізингу є транспортний засіб "Ravon Gentra Comfort". Пунктом 1.1 договору передбачено, що вартість предмета лізингу на момент укладання договору визначається у даному договорі та в додатку № 1. Пунктом 1.2 договору передбачено, що лізингодавець бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Згідно п.1.4-1.8 договору, лізингодавець разом із продавцем солідарно відповідають перед лізингоодержувачем виключно за зобовязанням щодо продажу якісного предмету лізингу. Предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту переоформлення права власності на предмет лізингу на лізингоодержувача. Предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: комісії за організацію договору; авансового платежу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 7.4 ст. 7 даного договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 7.5 ст. 7 даного договору. Сторони погодили укласти даний договір у простій письмовій формі з дотриманням всіх його істотних умов.

Статтею 3 даного договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за додатком № 1 до цього договору. Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитись або розірвати договір у передбачених даним договором або чинним законодавством випадках. Відповідно до п. 4.3 даного договору,сторони домовили, що продавця/постачальника предмету лізингу може бути обрано лізингоодержувачем. У разі якщо лізингоодержувач не скористався своїм правом на обрання продавця/постачаника предмету лізингу та не повідомить у зазначені строки про свій намір та обраний лізингоодержувачем продавець/постачальник не може виконати зобов`язання щодо поставки предмету лізингу належної якості, сторони погоджують, що такий вибір буде здійснено лізингодавцем. При цьому лізингодавець несе перед лізингоодержувачем відповідальність щодо поставки предмету лізингу належної якості.

Статтею 7 даного договору передбачено, що комісія за організацію договору являє собою погоджений сторонами відсоток від вартості предмету лізингу у розмірі 10%, який лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця після укладення договору за його організацію протягом строку дії договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір комісії за організацію договору зазначено у додатку № 1 до даного договору. Комісія за організацію договору входить до складу обов`язкових лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов`язаний сплатити до моменту отримання предмету лізингу. Авансовий платіж складає частину від вартості предмета лізингу в розмірі 25% від вартості предмета лізингу зазначеному у даному договорі та додатку №1 до цього договору. Даним договором сторони визначили, що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 25% від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмета лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов`язаний одноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів. В такому випадку остаточна вартість предмета лізингу та подальші лізингові та інші обов`язкові платежі будуть визначені у новому додатку № 1 до даного договору, який сторони зобов`язані підписати та який є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що доказом зміни вартості предмету лізингу є рахунок-фактура чи прайс-лист від продавця транспортного засобу станом на дату виписки рахунку-фактури продавцем.

Пунктом 8.2 даного договору передбачено, що на момент укладання даного договору попередній розмір щомісячного періодичного платежу, у разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору становить двісті сорок сім, сімдесят доларів США, згідно з обмінним курсом доларів США до української гривні, на фактичну дату кладення даного договору, що відповідно становить шість тисяч сімсот двадцять, шістдесят сім гривень у гривневому еквіваленті на дату укладення цього договору, згідно з обмінним курсом доларів США до української гривні. У разі зміни вартості предмета лізингу на момент його придбання лізингоодержувачу, сторони зобов`язані підписати новий додаток № 1 до даного договору, виходячи з остаточної вартості.

Статтею 12 даного договору визначено порядок розірвання договору, порядок повернення коштів, відповідальність сторін і порядок повернення предмету лізингу, зокрема п. 12.1 передбачено, що лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання даного договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається. Пунктом 12.4 передбачено, що максимальний строк повернення грошових коштів становить 90 банківських днів з моменту отримання лізингодавцем заяви лізингоодержувача про розірвання даного договору із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно з якими повинні бути перераховані грошові кошти.

Договір фінансового лізингу був підписаний сторонами на кожному аркуші договору.

На виконання умов договору ОСОБА_2 11.02.2019 було проведено авансовий платіж на загальну суму 30 000 (тридцять тисяч) грн., згідно квитанцій: №0.0.1263790764.1; №0.0.1263798535.1; №0.0.1263779560.1 (а.с.18-20) .

Крім того, у Договорі Фінансового Лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звернутися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару. Всупереч вимогам Закону України Про фінансовий лізинг та норм ЦК України у договорі і у специфікації відсутня обов`язкова для договору фінансового лізингу істотна умова щодо його предмету у обсягах, визначених законом. У зазначених договірних документах предметом лізингу визначено: "Ravon Gentra Comfort", об`єм двигуна 1500, тип КПП: механіка, привід 4*2, вартість транспортного засобу не зазначена. Таке визначення предмету лізингу не відповідає поняттю індивідуально визначеної речі (марка, модель, номер кузова та номер двигуна, рік випуску, колір, об`єм двигуна, індивідуальних технічних характеристик, індивідуальної комплектації тощо), не містить вимог щодо якості предмету лізингу відповідно до ДСТУ, класифікаторів, технічних умов тощо. У договірних умовах не дотримано право лізингоодержувача на вибір постачальника предмета лізингу. У порушення вимог закону у договорі продавця (постачальника) предмета лізингу не зазначено взагалі. Зміст основного тексту Договору № 000030 фінансового лізингу не містить повної та достовірної інформації про фінансові послуги, що надаються ТОВ Авто Трейдінг Фінанс 2018 " відповідно до підписаного 11.02.2019 року основного тексту Договору №000030 фінансового лізингу. А відтак підписання вказаних документів договору про надання фінансових послуг порушують права позивача, як споживача на отримання повної та достовірної інформації про фінансові послуги.

Крім того, відносини, що виникають у зв`язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України Про фінансовий лізинг (частина 2 ст. 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України Про фінансовий лізинг ).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

В силу ст.ст. 1 , 2 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України .

Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Судом встановлено, що договір № 000030 фінансового лізингу від 11.02.2019 року укладений між TOB "Авто Трейдінг Фінанс 2018 " та ОСОБА_1 . нотаріально посвідчено не було.

Крім того, відповідно до п. 17 ч. 1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а отже на послуги фінансового лізингу поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п`ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України ) ; по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2, 3 частини третьої ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ) ; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Крім того, як встановлено судом із змісту спірного договору № 000030 фінансового лізингу від 11.02.2019 року, укладеного між сторонами, в договорі обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов`язків, передбачених договором та законом, звужені обов`язки лізингодавця, які передбачені Законом України Про фінансовий лізинг , одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

За змістом ст. 808 ЦК України , якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

В договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, даний договір суперечить положеннямст. 808 ЦК України .

За змістом частин 1, 2 ст.16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України , у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За таких обставин, оскільки договір фінансового лізингу № 000030 від 11.02.2019 року є таким, що містить несправедливі умови щодо споживача (позивача по справі), вказаний договір не є нотаріально посвідченим, а також укладений всупереч вимогам чинного законодавства,суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору фінансового лізингу із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 постанови ПВС України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач зазначає, що завдана моральна шкода полягає в несправедливих умовах договору, ненаданням автомобіля за договором лізингу, не поверненням сплачених позивачем коштів, що спричинило погіршення стану здоров`я, дії відповідача характеризувалися умислом на введення його в оману, тяжкість фізичних та душевних страждань.

А тому суд вважає, що вимога позивача про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. підлягає задоволенню. На підставі ст. ст. 3 , 203 , 215 , 216 , 220 , 227 , 509 , 627 , 628 , 638 , 799 , 806 , 808 ЦК України , Закону України Фінансовий лізинг , Закону України Про захист прав споживачів , керуючись ст.ст. 10, 12,13,81,89, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №000030 від 11.02.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" на користь ОСОБА_1 30 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, які були сплачені останнім відповідно до договору фінансового лізингу №000030 від 11.02.2019 року, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТРЕЙДІНГ ФІНАНС-2018" на користь держави судовий збір у розмірі 1921.00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Трейдінг Фінанс 2018, код ЄДОРПОУ 42670317, яке знаходиться за адресою м.Херсон вул. Я.Мудрого,46 оф.408.

Повний текст рішення складено 25 червня 2019 року.

25 червня 2019 року

Суддя: А. О. Бунда