Ухвала

від 18.06.2019 по справі 335/1834/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.06.2019 Справа № 335/1834/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/544/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 335/1834/19 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року,

в с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погодженого прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 , про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні №1201019080000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, та накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для заборони її відчуження, з метою збереження речового доказу та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно зі змістом судового рішення, старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201019080000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що 06.06.2018 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_11 , заволодівши шляхом обману насінням соняшника, яке належить ТОВ «Укролія», діючи умисно, надав вказівку водіям автомобілів «Skania», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Skania420», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_4 , «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_6 , у його супроводі прямувати до м. Василівка Запорізької області, зокрема до елеватору ТОВ «Прометей-Транс», який розташований за адресою: м. Василівка, вул. 8 Березня, 6.75.

Цього ж дня, приблизно о 18 годині 30 хвилин, прибувши на територію ТОВ «Прометей-Транс» за адресою: м. Василівка, вул. 8 Березня, 6.75, ОСОБА_11 , представившись ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив продаж соняшнику органічного, власником якого є ТОВ «Укролія», представникам ТОВ «Турнир-Агро»», запевнивши останніх в тому, що він є власником вказаного насіння соняшника. Таким чином ОСОБА_11 шляхом обману заволодів грошовими коштами ТОВ «Турнир-Агро», чим спричинив останньому матеріальної шкоди в особливо великому розмірі на суму 808912,00 гривень.

Крім цього, 13.06.2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, шляхом вчинення правочину, перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори, у присутності нотаріуса ОСОБА_13 , між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №470, а саме: квартири АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_11 вчинив правочин на суму 160 000 гривень, якими останній злочинним шляхом заволодів 06.06.2018, перебуваючи у м. Василівка Запорізької області, під час продажу незаконно здобутого шахрайським шляхом соняшника органічного загальною вагою 87580 кг. на суму 808 912 гривень. Тим самим ОСОБА_11 довів свій злочинний умисел до кінця, шляхом надання вищезазначеним правочином правомірного вигляду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що 06.06.2018 йому зателефонував менеджер елеватору ОСОБА_16 , яка попросила зустріти чоловіка, який везе на елеватор насіння соняшника. Через деякий він зв`язався по телефону з вказаним чоловіком, та пообіцяв зустріти його на в`їзді в місто Василівка. Після цього біля автомобільного мосту на в`їзді до міста Василівка він зустрів три вантажні автомобілі з соняшником, які супроводжував чоловік, який представився йому ОСОБА_12 . Після того, як вказані вантажні автомобілі розвантажили соняшник на Василівському елеваторі, чоловіку, який представився ОСОБА_12 було передано за соняшник приблизно 820 тисяч гривень, купюрами номіналом 50 та 100 гривень. 30000 гривень з отриманих за продаж соняшника вищевказаний чоловік, передав одному з водіїв, які здійснювали перевезення соняшника.

Під час пред`явлення впізнання за участю свідка ОСОБА_15 , останній вказав на фотознімок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як на чоловіка, який 06.06.2018 представився йому як ОСОБА_12 та відвантажив на елеваторі в місті Василівка Запорізької області соняшник, за який отримав грошові кошти.

Допитана в якості свідка бухгалтер елеватору ТОВ «Прометей Транс» в м. Василівка ОСОБА_17 , показала, що 06.06.2018 приблизно о 22 годині її викликав на роботу ОСОБА_15 , який попросив розрахувати по трьом накладним невідомого їй чоловіка, який в цей день привіз на елеватор соняшник. Згідно до трьох накладних, вказаний чоловік представився ОСОБА_12 . Розрахувавши суму грошових коштів по трьом накладним, вона передала чоловіку, який представився ОСОБА_12 808912 гривень, купюрами номіналом 50,100 гривень, за проданий ним соняшник.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що за перевезення соняшника з с. М. Лепетиха Херсонської області до елеватору в місті Василівка Запорізької області чоловік, який представився йому ОСОБА_19 та впізнаний ним, як ОСОБА_11 передав йому грошові кошти в сумі 30000 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень.

Під час пред`явлення впізнання за участю свідка ОСОБА_17 , остання вказала на фотознімок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як на чоловіка, якому 06.06.2018 вона передала грошові кошти за проданий соняшник та який згідно до товарно-транспортних накладних представлявся, як ОСОБА_12 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 , показав, що у квітні 2018 року він розмістив об яву про продаж власної квартири АДРЕСА_2 . У червні 2018 до нього звернувся невідомий чоловік, який вивив бажання придбати його квартиру. Під час зустрічі вказаний чоловік представився ОСОБА_20 та швидко погодився придбати квартиру. Як пояснив останній він купує квартиру для свого старшого сина, але під час оформлення квартири, нотаріусом виявлено наявність у старшого сина ОСОБА_20 боргів. Враховуючи, це ОСОБА_20 вирішив оформити договір-купівлі продажу на свого молодшого сина. Гроші за квартиру в сумі 160000 гривень, купюрами номіналом 50,100 гривень, йому особисто передавав ОСОБА_20 , однак покупцем квартири в договорі купівлі продажу від 13.06.2018 виступав його син ОСОБА_8 .

Під час пред`явлення впізнання за участю свідка ОСОБА_14 , останній вказав на фотознімок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як на чоловіка, який домовлявся з ним за купівлю квартири АДРЕСА_2 та особисто передав за неї грошові кошти в сумі 160000 гривен, купюрами номіналом 50,100 гривень.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 156670339 від 18.02.2019 у приватній власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває однокімнатна квартири за адресою: АДРЕСА_1 , інформацію про право власності на яку, зареєстровано 13.06.2018 року.

Згідно інформації головного управління ДВС у Запорізькій області у період часу з 2014 по 2018 рік ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких доходів не отримували. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2011 по 2014 рік отримував дохід у вигляді стипендії.

20.12.2018 року ОСОБА_11 , 30.12.1958 року у кримінальному провадженні №12018080190000421 від 07.06.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Враховуючі викладене, є достатні підстави вважати, що нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 придбана ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за грошові кошти, які отриманні ним після реалізації соняшника органічного, здобутого кримінально протиправним шляхом.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 , та відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, який було набуто за гроші, отриманні після реалізації матеріальних цінностей, здобутих кримінально протиправним шляхом.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що зазначена квартира належить йому на праві приватної власності та накладений арешт перешкоджає йому як власнику в реалізації права на вільне розпорядження вказаним майном. Підстав для арешту майна в межах проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не встановлено. Він не має ніякого відношення до кримінального провадження, застосування конфіскації майна, або звернення стягнення на майно в даному випадку неможливо, оскільки підозрювана особа не є власниками даного майна. В даному випадку потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника. Законність набуття ним права власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу закріплена нормами Цивільного кодексу України. Зазначене майно не підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації, як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.173 КПК України правові підстави арешту майна, встановлені законом, відсутні. На час досудового слідства вказана квартира речовим доказом по справі не визнана.

Крім того вказує, що 20 лютого 2019 року він не був присутній в судовому засіданні, про день та час розгляду справи не був повідомлений належним чином, про існування ухвали йому стало відомо лише 24 травня 2019 року, апеляційна скарга була подана 27 травня 2019 року, а тому вважає, що строк на оскарження ухвали слідчого судді був пропущений не був.

Враховуючи викладене, просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши всудовому засіданнісуду апеляційноїінстанції суддю-доповідачапро сутьсудового рішеннята доводиапеляційної скарги;власника майна ОСОБА_8 та йогопредставника адвоката ОСОБА_7 на підтриманняапеляційної скарги;прокурора іззапереченнями стосовнодоводів тавимог апеляційноїскарги;перевіривши матеріалипровадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.395 КПК України, апеляційна скарга, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення; якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Враховуючи вищевказане положення, а також те, що клопотання слідчого розглядалось без повідомлення власників майна, про існування ухвали слідчого судді ОСОБА_8 дізнався лише 24 травня 2019 року, апеляційна скарга була подана 27 травня 2019 року, колегія суддів вважає, що у вказаному випадку строк на апеляційне оскарження пропущений не був, тому апеляційна скарга підлягає розгляду.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характер щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У вищевказаному клопотанні слідчого про накладення арешту на майно, відповідно до вимог ст.171 КПК України, зазначені: підстава і мета, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, вид майна, що належить арештувати, до клопотання додані документи та інші матеріали, якими обґрунтовані доводи клопотання.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні слідчого, дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України, дослідив додані до клопотання матеріали кримінального провадження, врахував правову підставу для арешту майна та інші обставини кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 , зазначене майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, який було набуто за гроші, отриманні після реалізації матеріальних цінностей, здобутих кримінально протиправним шляхом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме набуто за гроші, отриманні після реалізації матеріальних цінностей, здобутих кримінально протиправним шляхом, з метою його збереження та відшкодування збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення.

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за №12019080000000086 від 06 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, та інші копії документів, якими, на думку слідчого, обґрунтовується клопотання.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019080000000086 від 06 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що 06.06.2018 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_11 , заволодівши шляхом обману насінням соняшника, яке належить ТОВ «Укролія», діючи умисно, надав вказівку водіям автомобілів «Skania», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Skania420», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_4 , «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , з причепом реєстраційний номер НОМЕР_6 , у його супроводі прямувати до м. Василівка Запорізької області, зокрема до елеватору ТОВ «Прометей-Транс», який розташований за адресою: м. Василівка, вул. 8 Березня, 6.75.

Цього ж дня, приблизно о 18 годині 30 хвилин, прибувши на територію ТОВ «Прометей-Транс» за адресою: м. Василівка, вул. 8 Березня, 6.75, ОСОБА_11 , представившись ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив продаж соняшнику органічного, власником якого є ТОВ «Укролія», представникам ТОВ «Турнир-Агро»», запевнивши останніх в тому, що він є власником вказаного насіння соняшника. Таким чином ОСОБА_11 шляхом обману заволодів грошовими коштами ТОВ «Турнир-Агро», чим спричинив останньому матеріальної шкоди в особливо великому розмірі на суму 808912,00 гривень.

Крім цього, 13.06.2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, шляхом вчинення правочину, перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори, у присутності нотаріуса ОСОБА_13 , між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №470, а саме: квартири АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_11 вчинив правочин на суму 160 000 гривень, якими останній злочинним шляхом заволодів 06.06.2018, перебуваючи у м. Василівка Запорізької області, під час продажу незаконно здобутого шахрайським шляхом соняшника органічного загальною вагою 87580 кг. на суму 808912 гривень. Тим самим ОСОБА_11 довів свій злочинний умисел до кінця, шляхом надання вищезазначеним правочином правомірного вигляду.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 156670339 від 18.02.2019 у приватній власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває однокімнатна квартири за адресою: АДРЕСА_1 , інформацію про право власності на яку, зареєстровано 13.06.2018 року.

Згідно інформації головного управління ДВС у Запорізькій області у період часу з 2014 по 2018 рік ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких доходів не отримували. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2011 по 2014 рік отримував дохід у вигляді стипендії.

20.12.2018 року ОСОБА_11 , 30.12.1958 року у кримінальному провадженні №12018080190000421 від 07.06.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Враховуючі викладене, є достатні підстави вважати, що нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 придбана ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за грошові кошти, які отриманні ним після реалізації соняшника органічного, здобутого кримінально протиправним шляхом, а тому слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Зазначені матеріали досудового розслідування дають підстави вважати, що арештоване майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , має суттєве значення для встановлення важливих обставин, містить на собі сліди кримінального правопорушення, тобто має значення речового доказу, відповідно до ст.98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, який було набуто за гроші, отриманні після реалізації матеріальних цінностей, здобутих кримінально протиправним шляхом.

Арешт на майно може бути накладений, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено судом, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та є обґрунтована підозра, що саме ОСОБА_11 вчинив цей злочин, внаслідок вчинення якого були завдані збитки в особливо великих розмірах, які становять 808912 гривень, та які відповідно до вимог ст.1166 ЦК України мають бути відшкодовані винною особою.

Враховуючи наявність обґрунтованих підстав вважати, що саме ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, останньому повідомлено про підозру, особливо великий розмір заподіяних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, даних про особу підозрюваного, який ніде не працює та немає постійного доходу, немає відповідної грошової суми для відшкодування заподіяної шкоди, його син ОСОБА_8 є власником квартири, на яку накладено арешт, оскільки зазначене майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, та є матеріальним об`єктом, який було набуто за гроші, отриманні після реалізації матеріальних цінностей, здобутих кримінально протиправним шляхом, слідчий суддя прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна. Прийняте рішення є заходом забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не накладення арешту на зазначене майно може призвести до можливості його відчуження, що унеможливить подальше відшкодування завданих збитків.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про недодержання слідчим вимог ст.170 КПК України, та відсутність у суду правових підстав для накладення арешту колегія суддів вважає безпідставними.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_8 , який є власником арештованого майна, не було надано беззаперечних належних документів на підтвердження отримання доходів, за рахунок яких можливо було придбати зазначену квартиру.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.

Отже, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.172, 173, 370, 372 КПК України, порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою її скасування або зміну, колегія суддів не вбачає. А доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення слідчого судді щодо задоволення клопотання про арешт майна.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи з нових обставин, які ймовірно можуть бути встановлені у подальшому, ОСОБА_8 не позбавляється права звернутися до слідчого судді згідно норм ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погодженого прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 , про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні №1201019080000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, та накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для заборони її відчуження, з метою збереження речового доказу та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, - без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4