Рішення

від 28.01.2010 по справі 18/123-2260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2010 р. Справа № 18/123-2260

Господарський суд Терноп ільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2 А ДРЕСА_2 (АДРЕСА_4)

до відповідача Фізичн ої особи-підприємця ОСОБ А_1 АДРЕСА_1 (АДРЕСА_3)

про cтягнення заборгов аності в сумі 11 304,8 грн., з яких: 10 740 грн. боргу, 21,77 грн. 1 % річних, 446,37 гр н. пені, 96,66 грн. інфляційних нар ахувань.

За участю представників с торін:

позивача: не з' явився.

відповідача: не з' явив ся.

В судовому засіданні 24.12.2009 р. в ідповідачу роз' яснено його процесуальні права та обов' язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуал ьного кодексу України. Техні чна фіксація судового процес у не здійснюється.

Суть справи: Фізична о соба-підприємець ОСОБА_2 з вернувся до господарського с уду Тернопільської області з позовом до відповідача фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 про стягнення заборгова ності у сумі 11 304,8 грн., з яких: 10 740 г рн. боргу, 21,77 грн. 1 % річних, 446,37 грн . пені, 96,66 грн. інфляційних нара хувань.

Позовні вимоги позивач обґ рунтовує тим, що відповідач в зяті на себе визначені умова ми договору поставки молочно ї продукції № М-221 від 30.07.2009 р. зобо в' язання виконав не належни м чином, зокрема не в повному о бсязі провів розрахунок за о триманий товар, внаслідок чо го виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає вищезазначений догові р, видаткову накладну № М-00000367 ві д 09.08.2009 р., видаткову накладну № 00 001208 від 23.08.2009 р., акт звірки взаємн их розрахунків від 20.11.2009 р., інші документи, належним чином за свідчені копії яких знаходят ься у матеріалах справи.

28.01.2010 р. позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуальн ого кодексу України, звернув ся до господарського суду із заявою № 25/01 від 25.01.2010 р., в якій про сить зменшити розмір позовни х вимог у зв' язку із частков ою сплатою відповідачем осно вної суми заборгованості, що підтверджується банківськи ми виписками. Крім того, дорах ував відповідачу розмір 1 % річ них, пені та інфляційних нара хувань, що зумовлено збільше нням періоду невиконання зоб ов' язань за договором. Відп овідно до ч. 4 ст. 22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, позивач вправі до прий няття рішення по справі змін ити підставу або предмет поз ову, збільшити розмір позовн их вимог за умови дотримання встановленого порядку досуд ового врегулювання спору у в ипадках, передбачених статте ю 5 цього Кодексу, в цій частин і, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних ви мог. Беручи до уваги дану норм у Господарського процесуаль ного кодексу України, предме том даного позову є стягненн я з відповідача заборгованос ті у сумі 9 525,53 грн., з яких: 8 600 грн. б оргу, 31,33 грн. 1 % річних, 642,4 грн. пен і, 251,8 грн. інфляційних нарахува нь.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.12.2009 р. поз овні вимоги визнав, проте заз начив про часткову сплату су ми боргу після проведення мі ж сторонами 20.11.2009 р. звірки взає мних розрахунків, а саме 24.11.2009 р . - 170 грн., 08.12.2009 р. - 570 грн., 16.12.2009 р. - 70 0 грн. Відзиву на позов не пода в.

Розглянувши матеріали спр ави, оцінивши представлені д окази в їх сукупності господ арський суд встановив.

30.07.2009 р. між фізичною особою-п ідприємцем ОСОБА_2 (надалі постачальник) та фізичною ос обою-підприємцем ОСОБА_1 ( надалі покупець) був укладен ий договір поставки молочної продукції № М-221, за яким постач альник бере на себе зобов' я зання поставляти покупцю мол очну продукцію, а покупець зо бов' язується приймати дану продукцію та оплачувати її в артість (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Ціна кожної партії продукц ії зазначається в видаткових накладних (п. 6.1. договору). Поку пець оплачує вартість кожної партії продукції протягом 21 д ня з моменту її відвантаженн я (6.4.2. договору).

Даний договір вступає в сил у з моменту підписання його с торонами і діє до 31.12.2009 р. (п. 11.1. дог овору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України, до викона ння господарських договорів застосовуються відповідні п оложення Цивільного кодексу України з урахуванням особл ивостей, передбачених Господ арським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодек су України, договір є обов'язк овим для виконання сторонами , і у відповідності із ст. 11 цьог о кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відпові дачем у справі виникли зобов ' язання з договору поставки , згідно якого, в силу ст. 712 Циві льного кодексу України, прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов' язується переда ти у встановлений строк (стро ки) товар у власність покупця для використання його у підп риємницькій діяльності або у інших цілях, не пов' язаних з особистим, сімейним, домаш нім або іншим подібним и вико ристанням, а покупець зобов' язується прийняти товар і сп латити за нього певну грошов у суму.

Відповідно до положень ста тей 525, 526, 530 Цивільного кодексу У країни зобов' язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору, у вс тановлений строк (термін) йог о виконання та вимог цього ко дексу, інших активів цивільн ого законодавства, односторо ння відмова від виконання зо бов' язання або односторонн я зміна його умов не допускає ться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарсько го кодексу України, кожна сто рона повинна вжити усіх захо дів, необхідних для належног о виконання нею зобов' язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов дог овору поставки № М-221 від 30.07.2009 р. ф ізична особа-підприємець О СОБА_2 передав, а фізична осо ба-підприємець ОСОБА_1 при йняв згідно видаткової накла дної № М-00000367 від 09.08.2009 р. молочну пр одукцію на суму 5 940,64 грн., згідно видаткової накладної № 00001208 ві д 23.08.2009 р. молочну продукцію на с уму 12 675,81 грн.

Як стверджує позивач, оплат а за отриману продукцію пров едена частково в розмірі 10 016,45 г рн., що підтверджується випис ками із банківського рахунку . Доказів сплати решти суми бо ргу суду не подано, відтак поз овні вимоги позивача в части ні стягнення з відповідача 8 60 0 грн. заборгованості підляга ють до задоволення.

Згідно ст. 625 Цивільного коде ксу України боржник не звіль няється від відповідальност і за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господ арського кодексу України шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов'язаний сплатит и у разі порушення ним правил здійснення господарської ді яльності, невиконання або не належного виконання господа рського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо р озмір штрафних санкцій закон ом не визначено, санкції заст осовуються в розмірі, перед баченому договором.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.3. догово ру сторони визначили, що поку пець який прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також один від соток річних від прострочено ї суми, а також сплачує постач альнику пеню в розмірі двох в ідсотків за кожен день прост рочення.

Згідно поданих розрахункі в відповідачу нараховані за період 13.09.2009 р. - 25.01.2010 р. 31,33 грн. 1 % річ них, 642,4 грн. пені та 251,8 грн. інфля ційних нарахувань за жовтень , листопад, грудень місяці 2009 ро ку.

Розглянувши представлені розрахунки пені, одного відс отка річних, інфляційних нар ахувань, з огляду на наявніст ь у відповідача заборгованос ті за договором, суд вважає ви моги позивача в цій частині о бґрунтованими та такими, що п ідлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господ арського процесуального код ексу України, доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору. Кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається, як на п ідставу своїх вимог та запер ечень.

Враховуючи вищенаведене, с уд прийшов до висновку, що поз овні вимоги підлягають до за доволення як такі, що підтвер дженні матеріалами справи, ґ рунтуються на нормах чинного законодавства та визнані ві дповідачем.

У відповідності до вимог ст . ст. 44 - 49 Господарського проце суального кодексу України, в итрати по сплаті державного мита та витрати на інформаці йно - технічне забезпечення судового процесу покладають ся на відповідача.

Враховуючи викладене, керу ючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 ТФ "Приватбанк", МФО 338783) на кор исть фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, іде нтифікаційний номер НОМЕР _2, р/р НОМЕР_4 в ХГРУ "Прива тбанк", МФО 351533):

- 8 600 (вісім тисяч шіс тсот) грн. боргу;

- 251 (двісті п' ятдес ят одну) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань;

- 31 (тридцять одну) гр н. 33 коп. один відсоток річних;

- 642 (шістсот сорок дв і) грн. 40 коп. пені;

- 113 (сто тринадцять) грн. 05 коп. державного мита;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформац ійно - технічне забезпеченн я судового процесу.

3. Наказ видати стягува чеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апе ляційну скаргу, а прокурор вн ести апеляційне подання на р ішення місцевого господарсь кого суду, яке не набрало зако нної сили протягом десяти дн ів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Суддя