Постанова

від 12.06.2019 по справі 627/1761/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 627/1761/16-ц

провадження № 61-17349св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 28 лютого 2017 року у складі судді Вовк Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Пономаренко Ю. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро (далі - ПП ПСП Дніпро ) про визнання договору оренди землі недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 5,4286 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у ПП ПСП Дніпро з 15 березня 2007 року.

У 2015 році вона дізналася про існування договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2011 року, укладеного від її імені з ПП ПСП Дніпро . По факту підроблення договору оренди землі відкрите кримінальне провадження. Вказує, що такий договір вона не укладала та не підписувала.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати договір оренди земельної ділянки площею 5,4286 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, укладений 26 вересня 2011 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП ПСП Дніпро , зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 632358124001489 від 21 грудня 2012 року, недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області

від 28 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 5,4286 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, укладений 26 вересня 2011 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП ПСП Дніпро , зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 632358124001489

від 21 грудня 2012 року, недійсним.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом при розгляді справи встановлено, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, волевиявлення позивача на укладення договору оренди не було. Зазначене підтверджується судово-почеркознавчою експертизою у кримінальному провадженні, згідно висновку якої від 30 вересня 2016 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки № б/н від 26 вересня 2011 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач надала достатньо доказів на підтвердження позовних вимог та за таких підстав суд дійшов висновку про задоволенню позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу ПП ПСП Дніпро залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що встановивши, що волевиявлення ОСОБА_1 не було направлено на укладення угоди, яку вона не підписувала, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним такого договору.Отримання позивачем грошових коштів та оплати в натурі за користування земельною ділянкою не може свідчити про укладення між сторонами договорів оренди на умовах, що містяться в договорі, з дотриманням вимог законодавства.Суд першої інстанції правильно прийняв та оцінив висновок почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, як письмовий доказ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПП ПСП Дніпро , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПП ПСП Дніпро .

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ПСП Дніпро про визнання договору оренди землі недійсним призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що розслідування кримінального провадження не завершено, обвинувальний акт не передано до суду та судом не винесено вирок, тому судово-почеркознавча експертиза не може бути визнана доказом у цій цивільній справі та мати преюдиційне значення для суду. Крім того, вказану експертизу відповідач не може оскаржити в кримінальному провадженні, оскільки залучений свідком та не має такої процесуальної можливості.

Апеляційним судом було відхилено клопотання відповідача про проведення експертизи в межах розгляду справи на підставі пояснень представника позивача щодо її похилого віку і неможливості надати вільні зразки підпису. Проте, жодного доказу щодо неможливості позивача надати вільні та експериментальні зразки підпису суду надано не було.

Здійснення реєстрації договору оренди землі від 26 вересня 2011 року було неможливо здійснити без відома ОСОБА_1 . Відповідно сам факт реєстрації договору оренди землі в Державному земельному кадастрі підтверджує поінформованість ОСОБА_1 про існування вказаного договору.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським районним відділом земельних ресурсів Харківської області від 22 квітня 2004 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,4286 га, що розташована на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ПП ПСП Дніпро укладено договір оренди землі строком на 10 років. Указаний договір оренди землі підписаний сторонами, однак у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії центр Державний земельний кадастр не зареєстрований.

26 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП ПСП Дніпро укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,4286 га, згідно якого

ОСОБА_1 передала підприємству земельну ділянку строком на

10 років, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області про що Державному реєстрі земель вчинено запис

№ 632358124001489 від 21 грудня 2012 року.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 дізналася про існування договору оренди землі від 26 вересня 2011 року, укладеного від її імені з ПП ПСП Дніпро , отримавши свій примірник у відділі Держгеокадастру у Краснокутському районі та звернулася до Краснокутського відділу поліції з заявою про злочин.

За заявою ОСОБА_1 01 грудня 2015 року слідчим відділу Краснокутського відділення поліції Богодухівського (колишнього - Валківського) відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області відкрито кримінальне провадження за

№ 12015220360000739 про підроблення документів по частині першій

статті 358 КК України.

У межах кримінального провадження призначена судово-почеркознавча експертиза, згідно висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса

від 30 вересня 2016 року, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки №б/н від 26 вересня 2011 року виконаний не

ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 5-13).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПП ПСП Дніпро підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з вимогами статті 31 ЦПК України 2004 року сторони мають рівні процесуальні права і обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України 2004 року для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Якщо висновки експертизи будуть необґрунтованими, неясними, такими, що викликають сумніви чи суперечать матеріалам справи, суд не позбавлений можливості призначити додаткову чи повторну експертизи для встановлення характеру правовідносин між сторонами спору (стаття 150 ЦПК України

2004 року).

Відмовляючи у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про проведення експертизи, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статей 10, 179 ЦПК України 2004 року, фактично позбавив можливості відповідача надати суду докази в обґрунтування своїх заперечень на позов.

Не зважаючи на заявлене клопотання про встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи у порядку цивільного судочинства, суд відмовив у призначенні експертизи, що є вважається порушенням принципу змагальності цивільного процесу.

Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, не в повній мірі виконав вимоги статті 303 ЦПК України, не надав належної оцінки доводам ПП ПСП Дніпро про обмеження його права на судовий захист, безпідставно відмовив у проведенні відповідної експертизи у справі та дійшов передчасних висновків про підставність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому обґрунтував відмову про призначення експертизи припущеннями щодо неможливості отримання експериментальних зразків підписів, що могло бути підставою для неможливості проведення такої експертизи експертом, а не підставою для відмови судом у її призначенні на стадії вирішення зазначеного клопотаня. Разом із тим, такі мотиви апеляційного суду не узгоджуються з його обґрунтуваннями про оцінку висновку експертизи, яка була здійснена у кримінальному провадженні, проведення якої свідчить про можливість отримання таких експериментальних зразків.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах від 30 травня 1997 року № 8, при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтоватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Разом із тим, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, у порушення статей 213, 214 ЦПК України 2004 року апеляційний суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, обмеживши при цьому право відповідача на судовий захист. При цьому апеляційний суд, маючи обов`язок перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, як того вимагає стаття

303 ЦПК України 2004 року, самоусунувся від обов`язкової перевірки доводів апеляційної скарги щодо перевірки, як письмового доказу, експертизи у незавершеному кримінальному провадженні, який оспорював відповідач і просив про призначення експертизи у порядку цивільного судочинства та забезпечення принципу змагальності і диспозитивності, що призвело до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Отже, передчасним є висновки апеляційного суду про законність та обґрунтованість рішення районного суду.

У зв`язку з наведеним оскаржувану ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною й обґрунтованою.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з`ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлене з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович