Постанова

від 10.06.2019 по справі 910/23246/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. Справа№ 910/23246/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №57013286/702 від 03.04.2019 Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019

за скаргою Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач"

на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича

у справі № 910/23246/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп"

до Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач"

про стягнення 2 847 216, 25 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувач у виконавчому провадженні): Карплюк Л.Р. довіреність № ордер серія КВ №753056 від 08.04.19

від відповідача (боржник у виконавчому провадженні): не з`явились

від приватного виконавця: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 240 532,49 грн заборгованості за Договором про розробку проектної документації на нове будівництво №25.1/07/2013 від 05.08.2013, 111 752,00 грн. 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов`язання, 494 931,76 грн інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 у справі № 910/23246/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 (повний текст складено 27.07.2018) у справі №910/23246/17 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 у справі №910/23246/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" 2 240 532, 49 грн - заборгованість, 111 752, 00 грн - 3% річних, 494 931, 76 грн - інфляційних втрат, 42 708 грн - судовий збір за подачу позовної заяви та 64 062,37 грн - судовий збір за подачу апеляційної скарги.

14.08.2018 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 видано відповідний наказ.

14.02.2019 до суду від Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" надійшла скарга на дії Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. про визнання протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. щодо неприйняття постанови про скасування арештів майна боржника. Просить скасувати арешт накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286; скасувати арешт накладений Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про арешт майна боржника від 17.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286; скасувати арешт накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про арешт коштів боржника від 17.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 (повний текст складено 27.03.2019) задоволено скаргу Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. щодо неприйняття постанови про скасування арештів майна боржника. Скасовано арешт накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286. Скасовано арешт накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про арешт майна боржника від 17.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286. Скасовано арешт накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. постановою про арешт коштів боржника від 17.12.2018 в межах виконавчого провадження № 57013286.

Не погодившись з даною ухвалою суду, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпін Д.В., 03.04.2019 звернувся з апеляційною скаргою №57013286/702 від 03.04.2019, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 та постановити нову про відмову у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" від 14.02.2019 на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята на підставі невірного застосування норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що положеннями ст. 59 Закону України Про виконавче провадження не передбачено такої підстави для зняття арешту як прийняття судом ухвали про розстрочку виконання рішення суду. Крім того, скаржник наполягає на тому, що розстрочка виконання рішення є лише відтермінуванням його негайного виконання задля виконання боржником в добровільному порядку та уникнення негативних наслідків для останнього.

08.04.2019, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" звернувся з апеляційною скаргою №198-г/00146/2017-2726 від 08.04.2019, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги адвоката Кірчева В.О. від 14.02.2019, поданої в інтересах ПАТ "Київхімпостач" на дії приватного виконавця у даній справі № 910/23246/17.

Згідно Витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2019 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Коротун О.М., суддів Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп", відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В., об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпін Д.В. на 15.05.2019.

22.04.2019 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Коротун О.М., суддів Суліма В.В., Пономаренка Є.Ю. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 заяву про самовідвід суддів Коротун О.М., Суліма В.В., Пономаренка Є.Ю. у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі № 910/23246/17 - задоволено. Матеріали справи №910/23246/17 передано для здійснення повторного визначення складу судової колегії автоматизованою системою, у відповідності до приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 апеляційну скаргу №198-г/00146/2017-2726 від 08.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" та апеляційну скаргу №57013286/702 від 03.04.2019 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я. Розгляд справи призначено на 10.06.2019.

20.05.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" надійшла заява про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17; апеляційне провадження за апеляційною скаргою №198-г/00146/2017-2726 від 08.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 закрито.

Оскільки в провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває також і апеляційна скарга №57013286/702 від 03.04.2019 Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019, судова колегія продовжує здійснення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Приватний виконавець та представник боржника в судове засідання 10.06.2019 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих відправлень, згідно яких процесуальні документи суду вручені виконавцю - 10.05.2019, а боржнику - 28.05.2019. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників апеляційного провадження не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників провадження судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника провадження, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників боржника та приватного виконавця, повідомлених належним чином про судовий розгляд справи.

За змістом п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали у справі № 910/23246/17, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника стягувача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи звернення зі скаргою на дії приватного нотаріуса Приватне акціонерне товариство "Київхімпостач" посилається на те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. від 17.12.2018 ВП 57013286 було відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 № 910/23246/17.

В межах виконавчого провадження № 57013286 приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника - Приватне акціонерне товариство "Київхімпостач", а саме:

- постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. від 19.12.2018 накладено арешт на право оренди трьох земельних ділянок;

- постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. від 17.12.2018 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно;

- постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В. від 17.12.2018 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/23246/17 розстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 в частині стягнення заборгованості в сумі 2847216,25 грн строком на 1 рік рівними частинами.

Листом № 57013286/205 від 04.02.2019 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпін Д.В. відмовив в скасуванні арештів, накладених в межах виконавчого провадження № 57013286 (а.с. 37).

Приватне акціонерне товариство "Київхімпостач", посилаючи на приписи ст. 331 ГПК України, ст. ст. 33, 56 Закону України Про виконавче провадження зазначає, що наявність накладеного згідно постанов арешту майна боржника позбавляє його можливості виконати в добровільному порядку рішення суду в поряду та строки, визначені ухвалою про розстрочку виконання судового рішення. Крім того, боржник зазначає, що накладення арешту на майно є недоцільним та суперечливим по відношенню до розстрочки виконання судового рішення, так як обов`язок виконання такого рішення настане в строк, вказаній в ухвалі суду, а тому, на думку заявника, арешт майна є безпідставним з огляду на зміну порядку виконання основного зобов`язання.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

За змістом ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, за приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правових статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Зокрема, у рішенні №2-р(II)/2019 від 15.05.2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на наведене вище, колегія суддів Північного господарського суду приходить до висновку, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

Матеріалами оскарження у даній справі підтверджується, що на час постановлення оскаржуваного процесуального документу Господарським судом міста Києва ухвалою від 21.02.2019 заяву Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №910/23246/17 задоволено частково. Розстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №910/23246/17 у частині стягнення заборгованості у розмірі 2 847 216, 25 грн строком на 1 рік рівними частинами.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, як вірно зауважено місцевим господарським судом, норми процесуального закону про відстрочку, у випадку задоволення відповідної заяви судом, надають можливість боржнику виконати судове рішення в межах встановлених судом строків. При цьому, наявність накладених згідно постанов приватного виконавця арешти майна виключають можливість виконання рішення суду в строк, визначених ухвалою суду.

Як встановлено судовою колегією під час перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/23246/17 в частині задоволення заяви Приватного акціонерного товариства Київхімпостач про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №910/23246/17 скасовано, з ухваленням у вказаній частині нового рішення про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі №910/23246/17.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали від 22.03.2019 ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 про розстрочку виконання рішення суду була чинною.

В силу приписів Глави 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції на час її прийняття, відтак скасування в подальшому ухвали про розстрочку виконання рішення суду не може вплинути на оцінку правильності, обґрунтованості прийнятого судом рішення саме 22.03.2019.

У відповідності до представленої позивачем (стягувачем) інформації в ході виконавчого провадження сторонами досягнуто домовленостей та подано, в порядку ст. 330 ГПК України, Приватному виконавцеві мирову угоду задля її передачі на затвердження Господарським судом міста Києва.

У відповідностей до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 відкладено вирішено питання про прийняття до розгляду заяви Приватного виконавця округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення до повернення матеріалів справи № 910/23246/17 до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи те, що сторонами, в порядку ст. 330 ГПК України, подано на затвердження мирову угоду, а також з огляду на те, що наявність арештів майна боржника не сприятиме виконанню остаточного рішення, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі № 910/23246/17.

Колегія суддів визнає слушними доводи апеляційної скарги про те, що розстрочка виконання рішення є лише відтермінуванням його негайного виконання задля виконання боржником в добровільному порядку, однак, не спростовують факту наявності у останнього перешкод у такому виконанню.

Разом з цим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити щодо незаконності накладення згідно постанови приватного виконавця від 19.12.2018 ВП № 57013286 арешту на майно: право оренди земельної ділянки реєстраційний/кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, 8000000000:78:192:0008, 8000000000:78:194:0054, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, земельна ділянка 8000000000:78:192:0058 має цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; земельна ділянка 8000000000:78:192:0008 має цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-торговельного центру; земельна ділянка 8000000000:78:194:0054 має цільове призначення - для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури (трансформаторна підстанція) та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 1 Закону України Про оренду землі право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Частиною 2 статті 8 1 Закону України Про оренду землі , передбачені виключення з загального правила, відповідно до якого право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Правовий аналіз вищенаведених норм чинного законодавства у своїй сукупності дає підстави для висновку, що дії приватного виконавця з накладення арешту на майно боржника - право оренди земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, не можуть бути направлені на реалізацію виконання судового рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 прийнята у відповідності до вимог, встановлених статтями 234, 343 ГПК України. Доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича - без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Д.В.).

Керуючись ст. ст. 129, 253-255, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі №910/23246/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 24.06.2019