Рішення

від 19.06.2019 по справі 908/520/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/29/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 Справа № 908/520/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопел» (44300, Волинська область, м. Любомль, вул. Н. Ужвій, буд. 27; код ЄДРПОУ 37669619)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Врожаю» (юридична адреса: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 2-А; поштова адреса: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, буд. 53, кв. 21; код ЄДРПОУ 41318905)

про стягнення заборгованості за договором поставки №0716 від 15.03.2018р. у розмірі 202 291,73 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/520/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопел» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Врожаю» про стягнення заборгованості за договором поставки гречки №0716 від 15.03.2018р. у розмірі 202 291,73 грн.

04.03.2019р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 05.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/520/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/29/19, підготовче засідання призначено на 03.04.2019р. Ухвалою від 03.04.2019р. №908/520/19 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено до 22.04.2019р. Ухвалою суду від 22.04.2019р. №908/520/19 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 03.06.2019р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2019р. Ухвалою суду від 22.05.2019р. №908/520/19 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.06.2019р. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, яка надійшла до суду 03.04.2019р., також, у заяві позивач зазначає, що подані ним докази вважає повними та достатніми, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на наступне: 15.03.2018р. між сторонами було укладено Договір поставки гречки №0716, умовами якого передбачено, що позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити гречку врожаю 2017 року за ціною 12 700,00 грн. за одну тонну, з ПДВ. На виконання умов зазначеного договору позивач передав у власність відповідачу 18,4 т. гречки на загальну суму 197 094,00 грн. Відповідачем було частково із простроченням платежів сплачено суму за поставлений товар у розмірі 18 500,00 грн. Проте, станом на 31.01.2019р. сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем складає 179 594,00 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач 19.10.2018р. на адресу відповідача направив претензію №1 від 19.10.2018р. про повернення боргу, однак, відповіді на зазначену претензію позивач не отримав та сума боргу відповідачем не була сплачена. Таким чином, станом на 31.01.2019р. відповідач має сплатити на користь позивача 202 291,73 грн. з яких: 179 594,00 грн. - сума основної заборгованості за Договором; 5 387,82 грн. - пеня; 4 738,33 грн. - 3% річних; 12 571,58 грн. - інфляційні втрати. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 530, 610, 611, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 4, 14, 20, 24, 27, 42, 161, 169, 171 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2019р. №908/520/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, а саме: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 2-А та 72318, АДРЕСА_1 50 АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуті рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача Король ОСОБА_1 . 07.03.2019р. ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.01.2019р. про відкриття провадження у справі №908/19/19.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопел» (далі - Постачальник) та ТОВ «КРАЇНА ВРОЖАЮ» (далі - Покупець) було укладено договір поставки гречки №0716 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю ТОВ КРАЇНА ВРОЖАЮ , а покупець прийняти і оплатити, гречку врожаю 2017 року, надалі Товар. Загальна кількість Товару становить 50 тонн+/- 10%. Кількість Товару визначається відповідно до складських документів на Товар, виданих Постачальником. Термін поставки: 15 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року. (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1.-3.2. Договору закріплено, що ціна Товару згідно даного Договору становить 12 700,00 (дванадцять тисяч сімсот) гривень за 1 тонну, з ПДВ. Загальна вартість Товару, що постачається визначається відповідно до кількості кожної окремої поставки, згідно Товарно-транспортної накладної (надалі-ТТН).

Покупець здійснює оплату вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника на наступний день після відгрузки Товару за адресою ПАТ ДПЗКУ Партизанський елеватор 75550, Херсонська область, Генічеський район, смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1. Розрахунки здійснюються за кожну поставку окремо відповідно до кількості Товару, зазначеної в ТТН. Постачальник зобов`язується, протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня здійснення поставки Товару, надати Покупцю оригінали видаткових накладних на Товар на повну суму його вартості. Обов`язки Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними в момент надходження від Покупця грошових коштів у розмірі вартості Товару на поточний рахунок Постачальника (п. 4.1.- 4.3. Договору).

Згідно п. 5.1. - 5.3 Договору, Постачальник передає Товар Покупцю у власність за адресою ПАТ ДПЗКУ Партизанський елеватор 75550, Херсонська область, Генічеський район, смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1 згідно Договору. Передача Товару по кількості та якості відбувається за адресою ДПЗКУ Партизанський елеватор 75550, Херсонська область, Генічеський район, смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1, що засвідчується підписаними Сторонами видатковими накладними на Товар/Актами передачі-приймання. Товар переходить у власність Покупця з моменту його фактичної передачі Постачальником та засвідчується оригіналом належним чином складених складських документів на Товар, виданими на ім`я Покупця Зерновим складом.

У п.п. 6.2.2. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість отриманого Товару.

Постачальник має право вимагати у Покупця оплати ним вартості прийнятого Товару (п.п. 6.3.1. Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору, в разі прострочки Покупцем термінів оплати Постачальнику вартості Товару Покупець оплачує Постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної вартості Товару, визначеної у розділі 3 даного Договору.

Пунктами 10.2. - 10.3. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками. До моменту отримання оригіналів примірників Договору, його копії мають силу оригіналів з послідовною заміною оригінальними екземплярами. Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по договору.

Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви договір є чинним, підписаний керівниками та скріплений печатками обох підприємств. Доказів розірвання договору чи додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач вказує, що він здійснив поставку товару відповідачу, а саме 18,400 т гречки на автомобілі DAF реєстраційним номером НОМЕР_1 , з пункту навантаження (Волинська область, м. Любомльський район, с. Скиби) до пункту розвантаження (Херсонська область, Генічеський район, смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня,1) та здав вантаж уповноваженій на приймання особі - ОСОБА_2 , що підтверджується підписами відповідальних осіб та скріплення їх печатками у товарно-транспортній накладній №71 від 14.03.2018р.

Проте, Розділом 5 Договору Приймання-передача Товару визначено у п. 5.2. та 5.3.: Передача Товару по кількості та якості відбувається за адресою ДПЗКУ Партизанський елеватор 75550, Херсонська область, Генічеський район, смт. Партизани, вул. 50 років Жовтня, 1, що засвідчується підписаними Сторонами видатковими накладними на Товар/Актами передачі-приймання (п.5.2.) Товар переходить у власність Покупця з моменту його фактичної передачі Постачальником та засвідчується оригіналом належним чином складених складських документів на Товар, виданими на ім`я Покупця Зерновим складом (п. 5.3.).

Однак, позивачем не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання сторонами умов п. 5.2. та п. 5.3. Договору, а саме: підписаних обома сторонами видаткових накладних на товар чи актів передачі-приймання, або складських документів на товар, виданих на ім`я покупця зерновим складом.

Згідно із ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається та додає до матеріалів справи рахунок-фактуру №-000000009 від 10.04.2018р. на суму 197 094,00грн. кількістю 18,420 т. гречки (а.с. 14). Проте, вказаний рахунок-фактура №-000000009 від 10.04.2018р. є одностронім документом і на ньому відсутній підписи відповідача, які б свідчили про отримання відповідачем товару у вказаній кількості. В той же час, у видатковій накладній №-000000017 виданій 16.03.2018р. (а.с. 15), в графі Замовлення зазначено, що підставою її видачі є Рахунок-фактура №-000000009 від 10.04.2018р. . Проте, видаткова накладна №-000000017 від 16.03.2018р. також не містить підпису відповідача, який би свідчив про отримання ним товару і при цьому у зазначеній видатковій накладній наявна невідповідність дати її складання, а саме - 16.03.2018р., з датою виписки рахунку-фактури №-000000009 від 10.04.2018р. Тобто, видаткова накладна складена майже на місяць раніше ніж сама підстава її виписки в графі Замовлення Рахунок-фактура №-000000009 від 10.04.2018р. .

Крім цього, подана позивачем податкова накладна №20 від 16.03.2018р. та квитанція про реєстрацію податкової накладної №9058270343 від 04.04.2018р. зареєстрована 04.04.2018р., тобто за 6 (шість) днів до дати оформлення рахунку-фактури №-000000009 від 10.04.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додана копія довіреності СТ №107 від 15.03.2019р. (а.с. 19) на ім`я ОСОБА_2 на отримання від позивача цінностей, проте зазначена довіреність не є належним доказом, який би свідчив про отримання відповідачем товару, в розумінні п. 5.2. та п. 5.3. Договору укладеного між сторонами.

Також у матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2018р. по 30.11.2018р., однак на ньому відсутній підпис відповідача.

Позивач на адресу відповідача надсилав Претензію №1 про повернення боргу за вих. №26 від 19.10.018р., яка була отримана відповідачем 25.10.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення. Однак, доказів отримання відповіді та згоди із претензією позивачем до суду не надано, як і доказів здійснення відповідачем часткової оплати на загальну суму 17 500,00 грн.

Суд вказує, що позивачем, також, до матеріалів справи не додано доказів надсилання відповідачу оригіналів видаткових накладних на товар, як це передбачено п. 4.2. Договору.

Передбачений п. 4.1. Договору обов`язок відповідача (покупця) здійснити оплату вартості товару на розрахунковий рахунок позивача (постачальника) на наступний день після відгрузки товару та здійснювати розрахунок за кожну поставку окремо відповідно до кількості товару, зазначеної в ТТН, не узгоджується з наведеними вище умовами Договору, а саме п. 5.2. та п 5.3. Договору, оскільки перехід права власності на товар пов`язане Договором не з ТТН, а підписаними між сторонами видатковими накладними на товар чи актами передачі-приймання, та складськими документами на товар, виданими на ім`я покупця зерновим складом. Крім цього, ТТН не містить узгодженої між сторонами вартості поставленого товару, у податковій накладній №20 від 16.03.2018р. ціна товару без ПДВ визначена у розмірі 8 916,6667грн. (з ПДВ - 10 700,00 грн.), що не відповідає погодженій у п. 3.1. Договору ціни товару - 12 700,00 грн. за 1 тонну, з ПДВ.

Таким чином, надані позивачем докази не є належними, допустимими та такими, що підтверджують виконання умов договору сторонами, оскільки вони в уставленому договором порядку та спосіб не підтверджують перехід права власності на поставлений товар до покупця і виникнення у відповідача обов`язку з його оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 24.06.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.