Рішення

від 25.06.2019 по справі 910/5352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2019Справа № 910/5352/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКСОН ПЛЮС" (вул. Гвардійців Широнінців, буд.22, м.Харків, 61120, код ЄДРПОУ 41667743)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГА ГРУП" (вул.Генерала Алмазова, буд.18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41787782)

про стягнення 14 950,00 грн.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НИКСОН ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГА ГРУП" про стягнення суми 14 950,00 грн основного боргу у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки №1 від 01.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено передоплату, проте, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, не поставив товар на суму 14 950,00 грн.

Ухвалою від 25.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

24.06.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмереженою відповідальністю "Никсон плюс" надійшло клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.06.2019 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ "МГА Груп" в сумі 21 871,00 грн.: з яких 14 950,00 грн. основного боргу, 1 921,00 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат за надання правової допомоги.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк, не подав. Ухвала суду від 25.04.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, проте повернена із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Никсон плюс" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГА груп" (надалі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №1.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності, а саме відходи переробки лісоматеріалів, визначені у п. 1.2. договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначеному у цьому договорі, прийняти та оплатити визначені товаарно-матеріальні цінності.

Загальна вартість товару становить за одиницю 90 грн (відповідно до п. 4.2. договору).

Покупець здійснює передоплату за товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі за кожну одиницю товару (п.4.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 02.07.2018 сторони збільшили ціну товару за одиницю до 110 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено передоплати за договором, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 88 від 30.05.2018 на суму 40 050,00 грн, №105 від 03.07.2018 на суму 20 000,00 грн, №111 від 12.07.2018 на суму 30 000,00 грн., загальна сума 90 050,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем була поставлена продукція на суму 75 100,00 грн.

Таким чином, відповідач в порушення досягнутої домовленості зобов`язання з поставки не виконав, оплачений позивачем товар на загальну суму 14 950,00 грн. не поставив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним було направлено претензію з вимогою повернення грошових коштів, докази направлення містяться в матеріалах справи. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували поставку товару позивачу, як і доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів за оплачений і непоставлений товар.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенні в частині стягнення основного боргу у розмірі 14 950,00 грн.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

18.04.2019 між позивачем (клієнт) та адвокатом Кравцов С.О. був укладений договір про надання правої допомог №б/н, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонам.

Відповідно до п.3.1. договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 5000,00 грн.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в загальному розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 18/04-01 від 18.04.2019.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надані за договором про правову допомогу №б/н від 18.04.2019р. , суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГА ГРУП" (вул.Генерала Алмазова, буд.18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41787782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКСОН ПЛЮС" (вул. Гвардійців Широнінців, буд.22, м.Харків, 61120, код ЄДРПОУ 41667743) 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору, 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2019

Суддя Н.І. Ягічева