Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/16965/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/16965/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПЕЦГРАН"

про стягнення 410 956,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко А.В.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПЕЦГРАН" про стягнення 410956,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в перевізних документах невірно зазначив масу вантажу, що є підставою для покладення на відповідача як відправника вантажу відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі № 910/16965/18 позовну заяву вих. № ДН-1-18/3311 від 14.12.2018 та додані до неї документи повернуто без розгляду Акціонерному товариству "Українська залізниця".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі № 910/16965/18 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі №910/16965/18 скасовано, матеріали справи №910/16965/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16965/18 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.05.2019.

В підготовчому засіданні 16.05.2019 відкладено розгляд справи № 910/16965/18 на 29.05.2019, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 29.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/16965/18 до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 12.06.2019 .

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду від 15.04.2019, від 16.05.2019 та від 29.05.2019, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 15.04.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання, а ухвала суду від 16.05.2019 була отримана відповідачем.

Станом на дату розгляду справи повідомлення про вручення відповідачу ухвали від 29.05.2019 до суду не повернулось. Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", 05.06.2019 поштове повідомлення №0130 50232917 не було вручене під час доставки.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 29.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 16.06.2018 зі станції Гнівань Південно- Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПЕЦГРАН" (відповідачем) здійснено відправлення вагонів №95635819, №95630711, №95526646, №95618179, №95524633, №95631065, №95367447, №95645131 з вантажем - щебінь гранітний, до станції признання Аккаржа Одеської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Великодолинський завод Залізобетонних конструкцій", що підтверджується накладною № 32333494.

Згідно з вказаною вище накладною відповідачем було зазначено масу вантажу у вагоні № 95635819 - 68900 кг; у вагоні №295630711 - 68700 кг; у вагоні №95526646 - 68900 кг; у вагоні №95618179 - 69100 кг; у вагоні №95524633 - 68700 кг.; № 95631065 - 68500 кг; 295367447 - 68300 кг; №95645131 - 69200 кг; розмір провізної плати у кожному вагоні 10273,90 грн.

На проміжній станції Подільськ (Котовськ) Одеської залізниці було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що складені комерційні акти №406802/51 від 18.06.2018, №406802/52 від 18.06.2018, №406802/53 від 19.06.2018, №06802/54 від 19.06.2018, №406802/55 від 19.06.2018, №406802/56 від 19.06.2018, №406802/57 від 19.06.2018, №406802/58 від 19.06.2018 та акти загальної форми №430 від 18.06.2018, №429 від 18.06.2018, №422 від 18.06.2018, №421 від 18.06.2018, №420 від 18.06.2018, №419 від 18.06.2018, №418 від 18.06.2018, №417 від 18.06.2018.

Згідно із зазначених комерційних актів встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №295635819 склала 74900 кг, що більше ніж зазначено в накладній на 4600 кг та більше вантажопідйомності вагону на 4900 кг; фактична вага вантажу у вагоні №295630711 склала 73300 кг, що більше ніж зазначено в накладній на 4600 кг та більше вантажопідйомності вагону на 3300 кг; фактична вага вантажу у вагоні №295526646 склала 50750 кг, що менше на 18150 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95618179 склала : 4900 кг, що менше на 14200 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95524633 склала 53350 кг, що менше на 15350 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95631065 склала 51750 кг, що менше на 16750 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95367447 склала 54150 кг, що менше на 14150 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95645131 склала 55200 кг, що менше на 14000 кг, вагони прибули в технічно справному стані.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач при відправлені вантажу за накладною № 32333494 неправильно зазначив масу у вагонах, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати, що складає 410956,00 грн. (10273,90 грн. х 8 х 5).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (надалі - Правила).

Заповнення відповідних граф накладної здійснюється відправником (п. 2.1 Правил).

Згідно із ст. 23 Статуту залізниць України, відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України), вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць), затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 №334 передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як встановлено судом, 16.06.2018 відповідно до накладної №32333494 відправником - ТОВ "ЄВРОСПЕЦГРАН" зі станції відправлення Гнівань Південно-Західної залізниці до станції признання Аккаржа Одеської залізниці було відправлено вагони №95635819, №95630711, №95526646, №95618179, №95524633, №95631065, №95367447, №95645131 з вантажем - щебінь гранітний,

На проміжній станції Подільськ (Котовськ) Одеської залізниці було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів та виявлено різницю між масою вантажу, яка визначена відправником (ТОВ "ЄВРОСПЕЦГРАН") у накладній №32333494 та фактичною масою вантажу, виявленою при контрольному переважуванні, про що складені комерційні акти №406802/51 від 18.06.2018, №406802/52 від 18.06.2018, №406802/53 від 19.06.2018, №06802/54 від 19.06.2018, №406802/55 від 19.06.2018, №406802/56 від 19.06.2018, №406802/57 від 19.06.2018, №406802/58 від 19.06.2018.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

Як встановлено судом, згідно із вище вказаними комерційними актами, при контрольному переважуванні на проміжній станції Подільськ Одеської залізниці фактична вага вантажу у вагоні №295635819 склала 74900 кг, що більше ніж зазначено в накладній на 4600 кг та більше вантажопідйомності вагону на 4900 кг; фактична вага вантажу у вагоні №295630711 склала 73300 кг, що більше ніж зазначено в накладній на 4600 кг; фактична вага вантажу у вагоні №295526646 склала 50750 кг, що менше на 18150 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95618179 склала : 4900 кг, що менше на 14200 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95524633 склала 53350 кг, що менше на 15350 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95631065 склала 51750 кг, що менше на 16750 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95367447 склала 54150 кг, що менше на 14150 кг; фактична вага вантажу у вагоні №95645131 склала 55200 кг, що менше на 14000 кг.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено неправильне зазначення відправником маси вантажу, що є підставою для застосування відповідальності за допущене порушення.

Обставин наведених позивачем у позові відповідачем не спростовано.

Згідно із накладною №32333494 провізна плата за кожен вагон складає 10273,90 грн., у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, розмір штрафу складає 10273,90 грн. х 8 вагонів х 5 = 410956,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірний.

З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 410956,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПЕЦГРАН" (04201, м. Київ, вулиця ЮРІЯ КОНДРАТЮКА, будинок 4-В, офіс 72, ідентифікаційний код 39018256) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вулиця ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА, будинок 19, код ЄДРПОУ ВП: 40081200) штраф у сумі 410956,00 грн. та судовий збір у сумі 6164,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.06.2019 .

Суддя О.В. Гулевець