Рішення

від 21.06.2019 по справі 910/5202/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2019Справа № 910/5202/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД"

до Публічного акціонерного товариства "Жуляни"

про стягнення 14 845, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Жуляни" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 14 845, 00 грн., з яких: 10 231, 20 грн. - основного боргу, 2 538, 43 грн. - 3 % річних та 2 075, 37 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 04-01/2016 від 04.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

15.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив про погашення суми основного боргу у розмірі 10 231, 20 грн. після відкриття провадження у даній справі, на підтвердження чого додано платіжне доручення № 14080 від 06.05.2019 та просить суд відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Також, 24.05.2019 відповідач подав ще один відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що сторонами в укладеному договорі не визначено строк поставки товару або повернення попередньої оплати, відповідно у позивача відсутні підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Жуляни" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 04-01/2016, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність замовника бетон та залізобетонні вироби, що зазначені в специфікації до даного договору згідно із заявкою замовника, в асортименті та по цінам, вказаним у рахунках-фактурах, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Товар поставляється на адресу: пров. Чорновола, буд. 3, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-он, Київська обл., за рахунок замовника (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.5. та 26. Договору, строк поставки товару узгоджується сторонами окремо по кожному замовленню та вказується у видаткових накладних та/або специфікаціях. Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видатковою накладною та оформленою замовником відповідним чином, довіреністю на одержання товару.

Згідно п. 3.4. договору, загальна сума даного договору складає підсумок сум, зазначених у видаткових накладних на кожну партію товару.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що оплата кожної поставленої партії товару за цим договором здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів, відлік яких починається від дати отримання замовником товару згідно рахунку фактури, який виписаний на підставі видаткової накладної.

За умови п. 3.7. договору, розрахунки за поставлений постачальником товар за цим договором здійснюються замовником у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. При відсутності письмових заперечень за 15 днів до закінчення строку дії договору, строк дії договору продовжується на наступний рік на тих же умовах (п. 7.2. договору).

Як зазначає позивач, протягом 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 1 034 865, 17 грн. в якості оплати за поставку товару за договором № 04-01/2016 від 04.01.2016, що підтверджується платіжними дорученнями № 6410 від 13.12.2016, № 6447 від 15.12.2016, № 6480 від 16.12.2016, № 6032 від 18.11.2016, № 6033 від 18.11.2016, № 6068 від 21.11.2016, № 5338 від 29.09.2016, № 5311 від 28.09.2016, № 5207 від 22.09.2016, № 5179 від 20.09.2016, № 4277 від 21.07.2016, № 3911 від 14.06.2016, № 3866 від 10.06.2016, № 3771 від 02.06.2016, № 355 від 16.05.2016, № 3303 від 12.05.2016, № 311 від 23.06. 2016, № 200 від 06.04.2016, № 3299 від 21.04.2016, № 3250 від 20.04.2016, № 3003 від 04.04.2016, № 3041 від 01.04.2016, № від 14.03.2016, № 2785 від 04.03.2016, № 2763 від 03.03. 2016, № 2713 від 29.02.2016, № 2700 від 26.02.2016, № 2676 від 24.02.2016, № 2659 від 23.02.2016, № 2636 від 19.02.2016, № 2625 від 18.02.2016, № 2599 від 17.02.2016, № 92 від 15.02.2016, № 370 від 29.03.2019, № 14080 від 06.05.2016.

В свою чергу, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 1 015 472, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними № Я-0968 від 09.06.2017, № Ж-3584 від 15.12.2016, № Ж-3580 від 15.12.2016,

№ Ж-3560 від 13.12.2016, № Ж-3553 від 13.12.2016, № Ж-3550 від 12.12.2016, № Ж-3548 від 12.12.2016, № Ж-3542 від 12.12.2016, № Ж-2567 від 01.12.2016, № Ж-3389 від 18.11.2016, № Ж-3383 від 18.11.2016, № Ж-3383 від 18.11.2016, № Ж-3221 від 01.11.2016, № Ж-3204 від 31.10.2016, № Ж-3169 від 27.10.2016, № Ж-3124 від 24.10.2016, № Ж-3107 від 24.10.2016, № Ж-3120 від 24.10.2016, № Ж-3105 від 24.10.2016, № Ж-3100 від 24.10.2016, № Ж-3097 від 22.10.2016, № Ж-3098 від 22.10.2016, № Ж-3096 від 22.10.2016, № Ж-3094 від 22.10.2016, № Ж-3092 від 22.10.2016, № Ж-3011 від 19.10.2016, № Ж-2930 від 12.10.2016, № Ж-2890 від 07.10.2016, № Ж-2882 від 07.10.2016, № Ж-2859 від 06.10.2016, № Ж-2846 від 05.10.2016, № Ж-2826 від 04.10.2016, № Ж-2808 від 03.10.2016, № Ж-2752 від 29.09.2016, № Ж-2716 від 28.09.2016, № Ж-2623 від 23.09.2016, № Ж-2621 від 23.09.2016, № Ж-2781 від 30.09.2016, № Ж-2697 від 27.09.2016, № Ж-2658 від 26.09.2016, № Ж-2583 від 22.09.2016, № Ж-2568 від 21.09.2016, № Ж-1575 від 13.07.2016, № Ж-1282 від 17.06.2016, № Ж-1314 від 22.06.2016, № Ж-1237 від 14.06.2016, № Ж-1221 від 13.06.2016, № Ж-1143 від 08.06.2016, № Ж-1110 від 06.06.2016, № Ж-1063 від 01.06.2016, № Ж-0849 від 13.05.2016, № Ж-0915 від 19.05.2016, № Ж-0673 від 19.04.2016, № Ж-0638 від 14.04.2016, № Ж-0463 від 01.04.2016, № Ж-0221 від 02.03.2016, № Ж-0226 від 03.03.2016, № Ж-0249 від 04.03.2016, № Ж-0248 від 04.03.2016, № Ж-0269 від 10.03.2016, № Ж-0436 від 30.03.2016, № Ж-0190 від 26.02.2016, № Ж-0168 від 25.02.2016, № Ж-0174 від 23.02.2016, № Ж-0180 від 24.02.2016, № Ж-0179 від 24.02.2016, № Ж-0170 від 22.02.2016, № Ж-0159 від 22.02.2016, № Ж-0150 від 20.02.2016, № Ж-0137 від 18.02.2016, № Ж-0130 від 17.02.2016, № Ж-0126 від 17.02.2016, № Ж-0124 від 16.02.2016, № Ж-0117 від 15.02.2016, № Ж-0112 від 13.02.2016 які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також виставленими рахунками на оплату № Ж-1467 від 08.12.2016, № Ж-1492 від 13.12.2016, № Ж-1497 від 15.12.2016, № Ж-1393 від 17.11.2016, №Я-345 від 16.11.2016, № Ж-1401 від 18.11.2016, № Ж-1089 від 27.09.2016, № Ж-1081 від 26.09.2016, № Ж-1007 від 19.09.2016, № Ж-1005 від 19.09.2016, № Ж - 618 від 13.07.2016, № Ж - 0496 від 13.06.2016, № Ж - 0470 від 8.06.2016, № Ж - 0442 від 01.06.2016, № Ж - 353 від 13.06.2016, № Ж - 0209 від 01.04.2016, № Ж-0531 від 22.06.2016, № Ж-0209 від 01.04.2016, № Ж-0277 від 19.04.2016, № Ж-0262 від 14.04.2016, № Ж-0208 від 30.03.2016, № Ж-0209 від 31.03.2016, № Ж-0129 від березня 2016, № Ж-0128 від 04.03.2016, № Ж-0123 від 03.03.2016, № Ж-0116 від 02.03.2016, № Ж-0098 від 25.02.2016, № Ж-0100 від 26.02.2016, № Ж-0006 від 04.02.2016, № Ж-0094 від 24.02.2016, № Ж-0093 від 23.02.2016, № Ж-0080 від 22.02.2016, № Ж-0088 від 22.02.2016, № Ж-0075 від 17.02.2016, № Ж-0075 від 17.02.2016, № Ж-0074 від 17.02.2016, № Ж-0066 від 15.02.2016, № Ж-0068 від 16.02.2016, № Ж-0063 від 12.02.2016, № Ж-0064 від 15.02.2016.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару у повному обсязі поставлено не було, а саме не поставлено товар на суму 10 231, 20 грн., у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний повернути сплачені кошти у розмірі 10 231, 20 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 538, 43 грн. - 3 % річних за період з 14.09.2017 по 20.12.2018 та 2 075, 37 грн. - інфляційних втрат з 10.06.2017 по 15.04.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 04-01/2016 від 04.01.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 1 034 865, 17 грн. в якості оплати за поставку товару згідно умов договору № 04-01/2016 від 04.01.2016, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

В свою чергу, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 1 015 472, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідач повернув позивачу надмірно перераховані за договором № 04-01/2016 від 04.01.2016 кошти у розмірі 10 231, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14080 від 16.05.2019.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/5202/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 231, 20 грн., які були повернуті відповідачем після відкриття провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі надмірно перераховані позивачем за договором № 04-01/2016 від 04.01.2016 кошти повернуті відповідачем у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 538, 43 грн. - 3 % річних за період з 14.09.2017 по 20.12.2018 та 2 075, 37 грн. - інфляційних втрат з 10.06.2017 по 15.04.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як зазначено судом вище, відповідачем оплаченого товару на суму 10 231, 20 грн. поставлено не було та такі кошти обліковувалися за відповідачем, як надмірно перераховані за договором № 04-01/2016 від 04.01.2016 та розцінені судом як попередня оплата.

Суд зазначає, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснюється саме внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, тобто неповернення коштів у визначений строк, однак умовами укладеного сторонами договору не встановлені строки повернення надмірно сплачених коштів/попередньої оплати, у разі нездійснення поставки товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільною кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з відповідним листами, вимогами, претензіями про повернення надмірно сплачених коштів в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, як підставу нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи що позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, відтак підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу відсутні, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 2 538, 43 грн. - 3 % річних та 2 075, 37 грн. - інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки оплаченого товару у повному обсязі, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/5202/19 закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України в частині стягнення 10 231, 20 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

2. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" в частині стягнення 3 % річних у розмірі 2 538, 43 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 075, 37 грн. - відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жуляни" (03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 9, ідентифікаційний код - 04012170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДОН БУД" (08138, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, буд. 3, ідентифікаційний код - 39066996) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков