Рішення

від 18.06.2019 по справі 914/751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 Справа № 914/751/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна , с.Крупець Славутський район Хмельницька область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс , м.Жидачів Львівська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т , м.Жидачів Львівська область

про стягнення 366 347,03 грн. заборгованості.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс , до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т про стягнення 366 347,03 грн. заборгованості, з яких 203 054,62 грн. основного боргу, 2 603,55 грн. три проценти річних, 7 613,49 грн. інфляційні нарахування, 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу у розмірі 15% за чотири місяці прострочення.

Ухвалою від 23.04.2019 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.05.2019 р.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем і відповідачами 1, 2, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 28.05.2019 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №30005 0028847 8 від 24.04.2019 р., вручено - 02.05.2019 р. (вх.№18286/19 від 07.05.2019 р.).

Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника позивача на адресу суду не надходили.

Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання 28.05.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №81701 0545274 0 від 24.04.2019 р., вручено - 04.05.2019 р. (вх.№18861/19 від 10.05.2019 р.).

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судове засідання 28.05.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №81700 0566207 0 від 24.04.2019 р., вручено - 26.04.2019 р. (вх.№18287/19 від 07.05.2019 р.).

Ухвалою суду від 28.05.2019 р. розгляд справи по суті відкладено на 18.06.2019р.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 18.06.2019 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №30005 0028239 9 від 29.05.2019 р., вручено - 03.06.2019 р. (вх.№23793/19 від 06.06.2019 р.).

Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника позивача на адресу суду не надходили.

Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання 18.06.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №81701 0545504 8 від 29.05.2019 р., вручено - 08.06.2019 р. (вх.№25117/19 від 18.06.2019 р.).

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судове засідання 18.06.2019 р. не забезпечив, відзиву не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор №81700 0570355 9 від 29.05.2019 р., вручено - 04.06.2019 р. (вх.№23985/19 від 07.06.2019 р.).

Відводів складу суду сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачами не подано.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання та достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників позивача та відповідачів 1, 2 у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положення ч.3 ст.222 ГПК України, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні 18.06.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням, на переконання позивача, відповідачем-1 грошових зобов`язань по договору поставки №1300020293 від 01.01.2018 р. Позивач зазначає, що здійснив поставку товару відповідачу-1 як покупцю на загальну суму 864 531,94 гривень, що підтверджується видатковими накладними. Однак, відповідач-1 свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача-1 існує заборгованість у розмірі 203 054,62 грн. за поставлений товар. Суму заборгованості в розмірі 203 054,62 грн. позивач просить стягнути солідарно з покупця (відповідач-1) та з його поручителя (відповідач-2) - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т , оскільки між останнім та позивачем було укладено договір поруки №052/2018 від 03.07.2018 р.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачам нараховано пеню в сумі 31 242,60 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., інфляційні в сумі 7 613,49 грн., штраф у розмірі 15% за чотири місяці прострочення в сумі 121 832,77 грн. Таким чином, до стягнення солідарно з відповідачів 1, 2 на користь позивача підлягає 366 347,03 грн. боргу, з яких 203 054,62 грн. основного боргу, 2 603,55 грн. три проценти річних, 7 613,49 грн. інфляційні нарахування, 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу у розмірі 15% за чотири місяці прострочення.

Крім того, позивач, керуючись ч.10 ст.238 ГПК України просить суд при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали, проти позову не заперечили, достовірними, достатніми та допустимими доказами наявність боргу не спростували, правом на участь в судових засіданнях та ознайомлення з матеріалами справи не скористалися.

Обставини встановлені судом із матеріалів справи.

01.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс (надалі по тексту рішення - відповідач-1, згідно з договором - покупець) було укладено договір поставки №1300020293, відповідно до п.1.1 якого такий договір є змішаним договором у розумінні частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України та об`єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю. Продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння, засобів захисту рослин, мінеральні добрива, добрива для позакореневого підживлення.

Згідно з п.3.1 договору поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах ЕХW (склад продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності. Продавець може використовувати склади, визначені в договорі, або інші за погодженням сторін.

Також сторони погодили, що товар вважається переданим за кількістю та якістю (цілісність упаковки та інші видимі дефекти) за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.6. договору у зв`язку з тим, що постачання за договором має характер централізовано-кільцевих перевезень, підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця, відміченою в даному договорі в пункті Реквізити та підписи ОСОБА_1 .

Згідно п.4.1. договору номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору. При оплаті товару покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості покупця.

Відповідно до п.4.3. договору якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2018 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2018 рік.

Також згідно з п.4.5 договору сторони домовились, що в разі, коли ціна товару визначається в іноземній валюті, ціна товару в гривні буде визначатися відповідно до курсу валюти на МВБ (комерційний курс) на кінець банківського дня/закриття торгів: показник ПРОДАЖ згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на дату, що передує: даті виставлення рахунку фактури, при попередній оплаті, або даті складання видаткової накладної, при оплаті після поставки.

Згідно п.8.1. договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору. Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п.6 статті 232 Господарського Кодексу України. Аналогічна відповідальність покладається на покупця/замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі статтей 5 договору.

Відповідно до п.8.2. договору покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення. Аналогічна відповідальність покладається на покупця/замовника у разі несвоєчасно оплати наданих послуг на підставі статті 5 Договору.

Пунктом 8.6. договору сторони погодили, що при порушенні покупцем умов оплати за товар з строком оплати згідно специфікації протягом 5 (п`яти днів з моменту виставлення рахунку , продавець матиме право вимагати від покупця перегляду ціни на товар та здійснити перерахунок ціни відповідно до прайс-листа продавця на умовах товарного кредиту та пролонгувати дату оплати до 31.10.2018 року. У разі відсутності згоди покупця на перегляд ціни та/чи строків розрахунків продавець має право відмовитися від поставки/подальшої поставки та вимагати від покупця сплати штрафу в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості фактично поставленого, але не оплаченого згідно специфікації товару, незалежно від того, чи надійшли кошти від покупця на момент застосування штрафу, чи ні.

У період з 12.04.2018 року по 20.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс (відповідачу-1) товар на загальну суму 864 531,94 грн., згідно видаткових накладних:

- ВН №5190021423 від 12.04.2018 р. на суму 29 278,92 грн.;

- ВН №5190022933 від 12.04.2018 р. на суму 9 763,73 грн.;

- ВН №5190022934 від 23.04.2018 р. на суму 15 402,31 грн.;

- ВН №5190023452 від 23.04.2018 р. на суму 144 647,05 грн.;

- ВН №5190024082 від 05.05.2018 р. на суму 47 978,38 грн.;

- ВН №5190025573 від 21.05.2018 р. на суму 62 367,07 грн.;

- ВН №5190025574 від 22.05.2018 р. на суму 38 284,08 грн.;

- ВН №5190025672 від 29.05.2018 р. на суму 78 788,95 грн.;

- ВН №5190026129 від 04.06.2018 р. на суму 45 760,26 грн.;

- ВН №5190026130 від 04.06.2018 р. на суму 19 958,53 грн.;

- ВН №5190026131 від 05.06.2018 р. на суму 24 037,50 грн.;

- ВН №5190026182 від 07.06.2018 р. на суму 14 475,50 грн.;

- ВН №5190026184 від 07.06.2018 р. на суму 47 650,80 грн.;

- ВН №5190026183 від 07.06.2018 р. на суму 16 129,58 грн.;

- ВН №5190026438 від 15.06.2018 р. на суму 73 629,46 грн.;

- ВН №5190026639 від 23.06.2018 р. на суму 18 878,40 грн.;

- ВН №5190027101 від 20.07.2018 р. на суму 147 179,36 грн.;

- ВН №5190027100 від 20.07.2018 р. на суму 30 322,06 грн.

Відповідачем-1 у період з 21.03.2018 р. по 31.10.2018 р. здійснено часткові оплати на загальну суму 661 477,32 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача. Відтак, залишок заборгованості по сплаті основного боргу за поставлений товар становить 203 054,62 грн.

У зв`язку із несплатою за поставлений товар у сумі 203 054,62 грн., позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою за вих. б/н від 11.04.2019 р. терміново оплатити на користь ТзОВ Суффле Агро Україна 203 054,62 грн. основний борг, інфляційні нарахування в сумі 7 613,49 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу за чотири місяці прострочення. В підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи поштову накладну №0100107748746 від 11.04.2019 р. та опис вкладення у цінний лист про направлення даної вимоги на адресу покупця.

Відповідь на вказану вимогу, як і докази її заперечення чи виконання, у матеріалах справи відсутні, відповідачем -1 не надані.

Акт звіряння розрахунків станом на 11.03.2018 року в сумі 203 054,62 грн. покупцем не підписано.

Крім цього, 03.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т (поручитель) було укладено договір поруки №052/2018, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс (код ЄДРПОУ 37734724) (боржник), перед кредитором за договором поставки № 1300020293 від 01 січня 2018 року, укладеним між кредитором та боржником, у разі нездійснення боржником обов`язків з оплати товару кредитору до 31.10.2018 року. Порука поширюється як на існуючі зобов`язання боржника перед кредитором на дату підписання цього договору поруки, так і на ті, що виникнуть у майбутньому в межах договору поставки та ліміту відповідальності поручителя: обов`язку боржника сплатити кошти за поставлений товар (основний борг) в межах його вартості в сумі до 1 000 000,00 грн. із ПДВ; обов`язку боржника сплатити коригування основного боргу - перерахунок основного боргу в частині товарів, ціна яких виражена в іноземній валюті, відповідно до умов договору поставки; строк оплати - до 31 жовтня 2018 р.; обов`язку боржника у випадку прострочення оплати сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки; обов`язку боржника у випадку прострочення оплати сплатити кредитору штраф в розмірі 15% від суми боргу за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.

Згідно з п.2.1 договору поруки у разі порушення боржником обов`язків за договором поставки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за зобов`язаннями згідно договору поставки та п. 1.1 цього договору.

У разі порушення боржником умов оплати товару в строки, передбачені договором поставки, кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника про оплату вартості поставленого товару та сплати штрафних санкцій відповідно положень договору поставки (п.3.2). Згідно з п.3.2 договору, якщо боржник не виконає письмову вимогу кредитора, передбачену п. 3.1 цього договору, в строк, що дорівнює 10 (десяти) календарним дням з моменту її отримання або виконає її частково, поручитель зобов`язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму боргу протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги кредитора до боржника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

У зв`язку із несплатою за поставлений товар у сумі 203 054,62 грн., позивач звернувся до покупця (боржника) з вимогою за вих. б/н від 11.04.2019 р. терміново оплатити на користь ТзОВ Суффле Агро Україна 203 054,62 грн. основного боргу, інфляційні нарахування в сумі 7 613,49 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу за чотири місяці прострочення. В підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи поштову накладну №0100107748746 від 11.04.2019 р. та опис вкладення у цінний лист про направлення даної вимоги на адресу покупця (боржника). Копія вимоги та докази її надіслання долучені до позовної заяви).

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачам нараховано пеню в сумі 31 242,60 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., інфляційні в сумі 7 613,49 грн., штраф у розмірі 15% за чотири місяці прострочення в сумі 121 832,77 грн. Таким чином, до стягнення солідарно з відповідачів 1, 2 на користь позивача підлягає 366 347,03 грн. боргу, з яких 203 054,62 грн. основного боргу, 2 603,55 грн. три проценти річних, 7 613,49 грн. інфляційні нарахування, 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу у розмірі 15% за чотири місяці прострочення.

Крім того, позивач, керуючись ч.10 ст.238 ГПК України просить суд при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України.

Висновки суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі встановлених вище обставин справи, спір між сторонами виник внаслідок існування між позивачем та відповідачем-1 правовідносин по договору поставки №1300020293 від 01.01.2018 р., а між позивачем та відповідачем-2 правовідносин по договору поруки №052/2018 від 03.07.2018 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договором поставки сторони погодили, що товар вважається переданим за кількістю та якістю за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем. У зв`язку з тим, що постачання за договором має характер централізовано-кільцевих перевезень, підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця, відміченою в даному договорі в пункті Реквізити та підписи ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними на загальну суму 864 531,94 грн. Видаткові накладні, які є первинними документами та підтверджують факт поставки товару постачальником і прийняття покупцем, підписані сторонами, скріплені печатками, а також містять ціну, виражену в гривні, тому, суд вважає, що сторонами погоджено поставку товару за цінами, зазначеними у видаткових накладних.

Відповідачем-1 (покупцем/боржником) у період з 21.03.2018 р. по 31.10.2018 р. здійснено часткові оплати на загальну суму 661 477,32 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку позивача.

Щодо строків оплати поставленого товару, то договором визначено, що якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2018 року.

Враховуючи відсутність доказів здійснення відповідачем-1 повної оплати вартості товару у строк до 31.10.2018 року, то з 01.11.2018 року покупець вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

На час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, оплата основного боргу повністю відповідачем-1 не проведена, у зв`язку з чим наявна заборгованість у сумі 203 054,62 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 203 054,62 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо солідарної відповідальності відповідачів у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено вище, 03.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна та Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т уклали договір поруки №052/2018 на забезпечення виконання обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс перед кредитором за договором поставки № 1300020293 від 01 січня 2018 року. Договором передбачено, що у разі порушення боржником обов`язків за договором поставки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за зобов`язаннями згідно договору поставки та п. 1.1 цього договору.

Згідно з п.3.2 договору поруки у разі порушення боржником умов оплати товару в строки, передбачені договором поставки, кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника про оплату вартості поставленого товару та сплати штрафних санкцій відповідно до положень договору поставки. Згідно з п.3.2, якщо боржник не виконає письмову вимогу кредитора, передбачену п. 3.1 цього договору, в строк, що дорівнює 10 (десяти) календарним дням з моменту її отримання або виконає її частково, поручитель зобов`язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму боргу протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги кредитора до боржника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Із змісту п.3.2 договору поруки слідує, що у позивача не було обов`язку надсилати вимогу поручителю (відповідачу-2), а лише боржнику, тобто відповідачу-1.

На виконання умов п.3.2. договору поруки, у зв`язку із несплатою за поставлений товар у сумі 203 054,62 грн., позивач звернувся до покупця (боржника) з вимогою за вих. б/н від 11.04.2019 р. терміново оплатити на користь ТзОВ Суффле Агро Україна 203 054,62 грн. основний борг, інфляційні нарахування в сумі 7 613,49 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., пеню в сумі 31 242,60 грн. та штраф за чотири місяці прострочення в сумі 121 832,77 грн. В підтвердження факту надсилання вимоги позивачем долучено до позовної заяви поштову накладну №0100107748746 від 11.04.2019 р. та опис вкладення у цінний лист. Відповідь на вказану вимогу у матеріалах справи відсутня, сторонами не подана.

Докази виконання поручителем на час звернення з позовом до суду, так і на час вирішення спору, відсутні. Заперечення щодо виконання обов`язку поручителя на час пред`явлення йому позовних вимог не надходили.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про наявність у відповідачів солідарного обов`язку по виконанню зобов`язання за договором поставки №1300020293 від 01.01.2018 року, у зв`язку з чим обґрунтованими є позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів боргу в сумі 203 054,62 грн.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п.8.1. договору поставки встановлено, що в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору. Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п.6 статті 232 Господарського Кодексу України.

З аналізу п.8.1. договору поставки слідує, що сторони погодили не застосовувати обмеження визначені п.6 статті 232 Господарського Кодексу України, щодо строку нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2. договору поставки покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення. Аналогічна відповідальність покладається на покупця/замовника у разі несвоєчасно оплати наданих послуг на підставі статті 5 Договору.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. Застосування до покупця таких штрафних санкцій погоджено в договірному порядку з продавцем та за своєю суттю є застосуванням до покупця різних санкцій (штраф, пеня) в межах одного виду господарсько-правової відповідальності (як штрафних санкцій). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду №911/2813/17 від 09.02.2018 року, №310/11534/13-ц від 04.07.2018 року, № 910/6046/16 від 17.05.2018 року, № 908/3327/16 від 11.10.2018 року.

Відповідно до п.1.1. (п.п.1.1.1.-1.1.4) договору поруки, порука поширюється як на існуючі зобов`язання боржника перед кредитором на дату підписання цього договору поруки, так і на ті, що виникнуть у майбутньому в межах договору поставки та ліміту відповідальності поручителя: обов`язку боржника сплатити кошти за поставлений товар (основний борг) в межах його вартості в сумі до 1 000 000,00 грн. із ПДВ; обов`язку боржника сплатити коригування основного боргу - перерахунок основного боргу в частині товарів, ціна яких виражена в іноземній валюті, відповідно до умов договору поставки; строк оплати - до 31 жовтня 2018 р.; обов`язку боржника у випадку прострочення оплати сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки; обов`язку боржника у випадку прострочення оплати сплатити кредитору штраф в розмірі 15% від суми боргу за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом вищезазначеного договору поставки.

Згідно з п.2.1 договору поруки у разі порушення боржником обов`язків за договором поставки поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за зобов`язаннями згідно договору поставки та п. 1.1 цього договору.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню (за період з 01.11.2018 р. по 05.04.2019р.) в сумі 31 242,60 грн., 3% річних (за період з 01.11.2018 р. по 05.04.2019р.) в сумі 2 603,55 грн., інфляційні нарахування (за період з 01.11.2018 р. по 28.02.2019р.) в сумі 7 613,49грн., штраф у розмірі 15% за чотири місяці прострочення (листопад 2018 р., грудень 2018 р., січень 2019 р., лютий 2019 р.) в сумі 121 832,77 грн.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що пеню в сумі 31 242,60 грн., 3% річних в сумі 2 603,55 грн., інфляційні нарахування в сумі 7 613,49грн., штраф у розмірі 15% за чотири місяці прострочення в сумі 121 832,77 грн. нараховано правильно.

Щодо вимог позивача про зазначення у рішенні про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Як вище зазначалось судом, сторони у п.8.1. договору поставки погодили про незастосування положень ч.6 ст.232 ГК України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, право на нарахування пені за порушення строків оплати за поставлений товар не обмежується строком визначеним ч.6 ст.232 ГК України.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування та стягнення на користь позивача пені починаючи з 06.04.2019 р. (сума основного боргу 203 054,62 грн.) з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу за договором.

Оскільки, положеннями ст.625 ЦК України передбачено нарахування трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, то суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування та стягнення на користь позивача трьох процентів річних починаючи з 06.04.2019 р. (сума основного боргу 203 054,62 грн.) з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу за договором.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. ч. 11, 12 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами 1, 2 не спростовано доводів позовної заяви, хоч їм було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 366 347,03 грн. заборгованості, з яких 203 054,62 грн. основного боргу, 2 603,55 грн. три проценти річних, 7 613,49 грн. інфляційні нарахування, 31 242,60 грн. пені та 121 832,77 грн. штрафу у розмірі 15% за чотири місяці прострочення.

Відповідно до ч.9 ст. 129 та ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідачів порівну, а не солідарно, як просить позивач. Суд враховує позицію Пленуму Вищого господарського суду України, наведену у п.4.1 постанови 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , а саме, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 543, 546, 549, 553, 554, 599, 611, 612, 625, 626-629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 74, 77-78, 79, 86, 126, 129, 130, ч.9 ст.165, ст.ст 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс (81700, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Стуса, будинок 30, квартира 2; код ЄДРПОУ 37734724) з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Залізнична, будинок 5; код ЄДРПОУ 39602341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43; код ЄДРПОУ 34863309) 366 347,03 грн. заборгованості.

- Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.06.2019 р. у справі №914/751/19 проводити нарахування трьох процентів річних на суму непогашеної за договором поставки №1300020293 від 01.01.2018 р. заборгованості за поставлений товар, з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині стягнення 203 054,62 грн. простроченої заборгованості, з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 06.04.2019 р.

нараховувати 3% річних за формулою: С х ПР/100/КДР х КДП, де: С - сума заборгованості, ПР - проценти річних КДР- кількість днів у році, КДП - кількість днів прострочення.

- Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду від 18.06.2019 р. у справі №914/751/19 проводити нарахування пені за порушення строків оплати за договором поставки №1300020293 від 01.01.2018 р. за поставлений товар, з визначенням граничного строку її нарахування до моменту виконання судового рішення в частині стягнення 203 054,62 грн. простроченої заборгованості, з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 06.04.2019 р.

нараховувати пеню за формулою: СБ х (ОС х 2)% / КДР х КДП, де: СБ - сума боргу; ОС - облікова ставка НБУ; КДР - кількість днів у році; КДП - кількість днів прострочення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Салікс (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Стуса, будинок 30, квартира 2; ідентифікаційний код 37734724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43; ідентифікаційний код 34863309) 2 747,61 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобіо-Т (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Залізнична, будинок 5; ідентифікаційний код 39602341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43; ідентифікаційний код 34863309) 2 747,61 грн. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 24.06.2019 року.

Суддя Сухович Ю.О.