Рішення

від 18.06.2019 по справі 160/3498/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 160/3498/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

17.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» (далі - ТОВ «Будпромзабезпечення» , позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2019 року № 0058565341 про застосування штрафу у сумі 108244,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 03.04.2019 року № 0058565341 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, всі податкові накладні, складені TOB «Будпромзабезпечення» за грудень 2018 року є прийнятими податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями про прийняття. Вказує, що податкові накладні від 21.12.2018 р. № 43, від 28.12.2018 р. №48 та від 29.12.2018 р.№ 49 були зареєстровані з порушенням встановленого строку, що зумовлено тим, що 15.01.2019 року позивач відправив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 21.12.2018 р. № 43, від 28.12.2018 р. № 48 та від 29.12.2018 р. № 49 за допомогою платного програмного забезпечення Me.doc., використовуючи ІТЄ Єдине вікно подання електронної звітності . Відповідно до даних звітів програмного забезпечення Me.doc., податкова накладна № 43 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:35 годині; податкова накладна № 48 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:37 годині; податкова накладна № 49 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:37 годині. В той же день, для формування рахунку ПДВ в межах необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних позивач здійснив платіж на загальну суму 89000,00грн. Платіж було проведено банком - 15.01.2019 р. о 15:42 годині. Підтвердження цієї операції з`явилося в електронному кабінеті позивача 15.01.2019 р. о 16:15 годині. Відповідно до даних податкового електронного кабінету позивача на 16:15 годині 15.01.2019 р. повністю був сформований з надлишком податковий ліміт/електронний рахунок під податкові накладні від 21.12.2018 р. № 43, від 28.12.2018 р. № 48 та від 29.12.2018 р. № 49. Таким чином, позивач в межах операційного дня 15.01.2019 року виконавши всі покладені на нього законом і нормативними актами обов`язки, сформував необхідний ліміт для сплати ПДВ та завчасно, з достатнім часовим лімітом відправив у законний спосіб податкові накладні на реєстрацію. Отже, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 21.12.2018 р. № 43, від 28.12.2018 р. № 48 та від 29.12.2018 р. № 49 відбулось за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин, отже, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 20.05.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, згідно з правильно встановлених обставин, які ретельно та послідовно викладені в акті перевірки, а саме: позивачем складені податкові накладні за грудень 2018 року і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням строку відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, податкові накладні від 21.12.2018 р. № 43, від 28.12.2018 р. № 48 та від 29.12.2018 р. № 49 на загальну суму ПДВ 108244,23 грн. За вказані порушення у відповідності до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України нарахована штрафна санкція у розмірі 10824,43 грн.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» (код ЄДРПОУ 31596121) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.07.2001 року у встановленому законом порядку, та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, та є платником податку на додану вартість.

05.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку ТОВ «Будпромзабезпечення» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за грудень 2018 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у січні 2019 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 05.02.2019 року №4910/04-36-53-41/31596121, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Будпромзабезпечення»п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - порушено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за грудень 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 108244,23 грн., а саме: № 43 від 21.12.2018 року (кількість днів затримки 2); № 48 від 28.12.2018 року (кількість днів затримки 2); № 49 від 29.12.2018 року (кількість днів затримки 2).

На підставі акта камеральної перевірки від 05.02.2019 року №4910/04-36-53-41/31596121 прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2019 року № 0058565341, яким до ТОВ «Будпромзабезпечення» застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 10824,43 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 (далі - Порядок № 1307) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції, згідно з цим Кодексом.

Відповідальність платника податку, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, та встановлена з 01.01.2015 року.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 року у справі № 816/1990/17, від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17.

Так, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

За визначенням наданим у Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (пункт 3 Порядку № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначені у відповідності до наказу Міністерствафінансів України від 06.06.2017 року № 557 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами .

Згідно пункту 8 Розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Пунктом 9 Розділу ІІ Порядку № 557 встановлено, що автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив обов`язок продавця вчасно подати контролюючому органу податкові накладні. Саму ж реєстрацію здійснює Державна фіскальна служба України.

Так, згідно акта перевірки від 05.02.2019 року №4910/04-36-53-41/31596121, ТОВ «Будпромзабезпечення» порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, не своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 43 від 21.12.2018 року (кількість днів затримки 2); № 48 від 28.12.2018 року (кількість днів затримки 2); № 49 від 29.12.2018 року (кількість днів затримки 2).

Судом встановлено, що ТОВ «Будпромзабезпечення» складено:

- на адресу отримувача Металургійне підприємство Дніпродзержинський сталеливарний завод ПАТ Дніпровагонмаш податкову накладну № 43 від 21.12.2018 року,

- на адресу отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Променергетика податкову накладну № 48 від 28.12.2018 року,

- на адресу отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Променергетика податкову накладну № 49 від 29.12.2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна № 43 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:35 годині; податкова накладна № 48 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:37 годині; податкова накладна № 49 - відправлена на реєстрацію 15.01.2019 р. о 16:37 годині.

Проте, Державною фіскальною службою України відповідні дії 15.01.2019 року з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року, не здійснено.

Також, відповідачем не надано доказів зупинення реєстрації податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року або їх неприйняття.

Разом з тим, реєстрація податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена лише 17.01.2019 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб`єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що ТОВ «Будпромзабезпечення» здійснено всі дії з належної та вчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року, натомість Державною фіскальною службою не вчинено дії з вчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних, тому накладення штрафних санкцій за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на добросовісність дій позивача, порушує принцип пропорційності.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оскільки обставини даної справи свідчать про те, що затримка реєстрації податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини ТОВ «Будпромзабезпечення» , суд приходить до висновку, що застосування до останнього спірним податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2019 року № 0058565341 штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних № 43 від 21.12.2018 року, № 48 від 28.12.2018 року та № 49 від 29.12.2018 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2662 від 16.04.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2019 року № 0058565341 про застосування штрафу у сумі 108244,23 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромзабезпечення» (вул. Винокурова, буд. 1, офіс 112, м. Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 31596121) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копiйок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 червня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька