Рішення

від 10.06.2019 по справі 320/1683/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року № 320/1683/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представників позивача - Скакуна О.П., Львова О.П.,

представника відповідача - Лук`янчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЦЦБУРГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЦЦБУРГ" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0013474001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ТОВ "ПІЦЦБУРГ" законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, адже у своїй господарській діяльності позивач здійснює реалізацію виключно тих алкогольних напоїв, що позначені марками акцизного податку. Позивач пояснив, що пошкодженість марки акцизного податку на пляшці рому "Кейптан Морган Вайт ром" обумовлено тим, що у кафе, де здійснювалась фактична перевірка, відбувається реалізація алкогольних напоїв на розлив, що передбачає відкриття пляшок з пошкодженням та/або повним зняттям акцизних марок встановленого зразка.

Також зауважив про те, що факт придбання пляшки рому "Кейптан Морган Вайт ром", підтверджується відповідними документами, зокрема, видатковою накладною.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення ґрунтується на встановлених у ході фактичної перевірки обставинах продажу суб`єктом господарювання алкогольних напою - пляшки рому "Кейптан Морган Вайт ром", місткістю 1 л, міцністю 37,% об., без марки акцизного податку.

Ухвалою суду від 09.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 10.06.2019, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача з адміністративним позовом не погодився, просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЦЦБУРГ" зареєстровано юридичною особою 24.04.2018.

На підставі направлень від 23.10.2018 № 1047 та № 1048, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області, наказу Головного управління ДФС у Київській області від 28.09.2018 № 2041, проведена фактична перевірка з питань додержання Товариством з обмеженою відповідальністю ПІЦЦБУРГ вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції Товариства з обмеженою відповідальністю ПІЦЦБУРГ .

Перевірка проводилась з 14:00 год. 23.10.2018 по 14:55 год. 23.10.2018.

За результатами проведеної перевірки, уповноваженим представником Головного управління ДФС у Київській області було складено акт №б/н, яким встановлено порушення ТОВ "ПІЦЦБУРГ" статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 року N 481/95-ВР (а.с. 16-17).

В основу висновків вказаного акту, покладено встановлення факту зберігання з метою реалізації пляшки рому Кептайн Морган Вайтром , об`ємом 1 (один) літр, міцністю 37,5 % обороту, імпортер Баядера Імпорт , по ціні 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок, маркованою маркою акцизного податку з пошкодженням, а саме відсутності реквізитів марки акцизного податку, що унеможливлює їх ідентифікацію.

На підставі вищезазначеного, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0013474001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000,00 грн (а.с. 23).

На переконання позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте безпідставно та всупереч приписам чинного законодавства, у зв`язку із чим, ТОВ "ПІЦЦБУРГ" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень пункту 113.1 статті 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 113.3. вищевказаної статті встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відноситься відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій та відповідальність платника податків за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, повинні керуватися виключно нормами Податкового кодексу України.

При цьому, на відповідача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995,алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За визначенням, наведеним у підпункті14.1.107пункту14.1статті14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пунктом226.2статті226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення №1251).

Пунктом 20 Положення №1251 (тут і далі у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пунктів 21-22 Положення №1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "TetraPak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).

Пунктом 20 Положення №1251 передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

З аналізу наведених норм убачається, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством, розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість, у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на суб`єктів господарювання обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив, виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 18.05.2018 у справі № 804/4921/17.

Як з`ясовується з матеріалів справи, при проведенні перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання пляшки рому Кептайн Морган Вайтром , об`ємом 1 (один) літр, міцністю 37,5 % обороту, імпортер Баядера Імпорт , по ціні 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок, без марки акцизного податку встановленого зразка.

Судом встановлено, що заперечуючи проти оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає, що пошкодження марки акцизного податку на плішці лікеру, що було встановлено у ході перевірки, обумовлено тим, що у кафе, де здійснювалась перевірка, відбувається реалізація алкогольних напоїв на розлив, що передбачає відкриття пляшок з пошкодженням та/або повним зняттям акцизних марок встановленого зразка.

Підтверджуючи придбання алкогольної продукції, позивачем надано суду видаткову накладну від 09.10.2018 №173200/164426, згідно якої, досліджувану у ході перевірки пляшку, поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" (а.с. 11).

При цьому, з наявних в матеріалах справи фотокопій виявленої пляшки алкогольного напою судом встановлено, що пляшка рому Кептайн Морган Вайтром , є відкритою, тобто на момент перевірки знаходилась у реалізації, оскільки пляшка є неповною, на горлечку пляшки наявні залишки пошкодженої марки акцизного податку (а.с.12-13).

Наведене свідчить, що пляшка рому Кептайн Морган Вайтром , об`ємом 1 (один) літр, міцністю 37,5 %, була відкоркована під час продажу алкогольного напою в кафе на розлив та містила марку акцизного податку.

У той же час, контролюючим органом не надано доказів того, що пляшка рому Кептайн Морган Вайтром призначалась для продажу саме у пляшці, а не знаходилась на реалізації на розлив.

У цьому контексті, суд зазначає, що реалізація пляшки рому Кептайн Морган Вайтром здійснювалась позивачем на розлив (порціями), позивачем були надані первинні документи, що підтверджують походження алкогольного напою, на відповідній тарі наявні залишки марки акцизного податку, що заперечується відповідачем, а тому, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, є необґрунтованим.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0013474001, є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи дублікатом квитанції від 04.04.2019 №0.0.1316220225.1 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0013474001.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЦЦБУРГ" (код ЄДРПОУ 42087204) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 червня 2019 р.