Рішення

від 26.06.2019 по справі 340/1194/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1194/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ ГРУП» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з ТОВ «ПІ ГРУП» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 20782,22 грн.;

- стягнути з відповідача на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 286,81 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 році.

Ухвалою суду від 17 травня 2019 року встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала отримана відповідачем 20.05.2019, проте станом на час винесення рішення відповідач так і не подав відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані позивачем докази, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом - Закон) забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п.2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (а.с.6).

Відповідно до змісту вищевказаного звіту середньооблікова кількість працівників облікового складу у 2018 році складала 9 осіб (із них кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0), кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону - 1 особа.

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч.1, 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Натомість на підставі ч.3 ст.18 1 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Таким чином, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладає на підприємство обов`язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст.18 Закону, а ті в свою чергу зобов`язані направити підприємству на працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю, зокрема, створило робочі місця для осіб з інвалідністю та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало осіб з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова осіб з інвалідністю від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Тобто відповідач зобов`язаний протягом календарного року подавати звітність інформацію про попит на робочу силу (вакансії) Форми №3-ПН з відміткою щодо наявності робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доказів подання такої звітності відповідачем не надано.

Так, судом встановлено, що на підприємстві протягом 2018 року не працювала особа з інвалідністю.

Суд зазначає, що згідно із звітом, відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце.

Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума нарахувань за 1 нестворене робоче місце, з урахуванням пені, становить 21069,03грн.

Так, вихідні дані для розрахунку суми позову взято з наданого відповідачем документу "звіт за формою 10-Ш №323 від 27.02.2019 за 2018 рік" (а.с.6).

Так, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб - 9.

Середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) -0.

Фонд оплати праці штатних працівників - 374080,00 грн.

Перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця для інвалідів -0 грн.

Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4 % нормативу, осіб - 9 х 0,04 = 1 (не менше одного робочого місця).

Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, одиниць 1 - 0 = 1 чол.

Середня річна заробітна плата штатного працівника, грн. - 374080,00 : 9 = 41564,44 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій складає - (41564,44: 2) х 1 - 0 = 20782,22 грн.

Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій, становить - 286,81 грн.((20782,22 грн. х 0,06%) х 23дн.) (а.с.7).

Розрахунок пені здійснено станом на 08.05.2019 р. (ставка НБУ - 17,50%, кількість днів у поточному році (не високосний рік) - 365 днів).

Одноденний розмір пені -17,50 х 120 /100 / 365 = 0,06 %. Кількість днів прострочення з 16.04.2019 по 08.05.2019 включно - 23 дні.

Таким чином, загальна сума до сплати становить - 20782,22 грн. + 286,81 грн. = 21 069,03 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят дев`ять грн. 03 коп.)

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з наведеного та завдань Фонду щодо здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій та пені, порушенням вимог Закону України №875 є невиконання законодавчо встановленого нормативу з працевлаштування інвалідів, а саме: факт не створення робочих місць для інвалідів, не інформування міського центру зайнятості про наявність вакантних місць, призначених для працевлаштування інвалідів та не надання звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій до центру зайнятості необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на викладене, відсутній судових витрат, які необхідно стягнути на користь позивача, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 22217312) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ ГРУП» (вул. Херсонська, 10, м. Кропивницький, 25004, код ЄДРПОУ 37059348) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ ГРУП» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 році у розмірі 20782,22 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн. 22 коп.) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 286,81 (двісті вісімдесят шість грн. 81 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун