Рішення

від 18.06.2019 по справі 360/2003/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2003/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, управління, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд:

- визнати дії управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, які виразилися у не зарахуванні періоду роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1, при призначенні пенсії ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" М 1, при призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1 з моменту призначення пенсії, тобто з 15.08.2018 та виплатити недораховану пенсію за весь період з 15.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що управлінням Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області позивачу було призначено пенсію та почато її виплату. Однак вона помітила, що пенсійні виплати дуже низькі та не відповідають її трудовому стажу, у зв`язку з цим вона звернулася до управління за відповідними роз`ясненнями.

В управлінні пояснили, що при призначенні їй пенсії не було зараховано період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1, оскільки надана нею уточнююча довідка № 5/58 датована 20.10.2016, тобто в період проведення АТО, а м. Алчевськ є територією де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Тобто при призначенні позивачу пенсії фактично не було враховано період роботи більш ніж 20 років.

У відповідь на адвокатський запит управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області листом від 06.03.2019 року за вих. № 112/С-5 повідомило, що дійсно при призначенні позивачу пенсії не було враховано період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1, оскільки надана уточнююча довідка № 5/58 датована 20.10.2016 року, тобто в період проведення АТО, а м. Алчевськ є територією де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того роз`яснено, що не врахування цього вищезазначеного періоду впливає на розмір пенсії та запропоновано звернутися до суду.

За таких підстав позивач вважає дії управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області протиправними, які значно порушують її право на отримання пенсії в більшому розмірі.

Ухвалою суду від 20.05.2019 відкрито провадження в цій справі, призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.1,2).

Ухвалою суду від 21.03.2019 відкладено судовий розгляд справи для витребування додаткових доказів (а.с.85).

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву від 30.05.2019 за вих. № 12682/07-20 (а.с. 37-39), позовні вимоги не визнав та зазначив, що з 15.08.2018 позивачу призначена пенсія за віком, яка виплачується по теперішній час. Стаж за період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1 не враховано при призначенні пенсії, оскільки відповідно до заяви позивача від 15.08.2018 трудова книжка була втрачена і тому позивач просила призначити їй пенсію за даними персоніфікованого обліку. До заяви про призначення пенсії позивачем не було надано трудової книжки, а лише трудова книжка колгоспника з трудовим стажем з 01.08.1979 по 11.09.1981.

Щодо зарахування спірного періоду управління повідомляє, що довідка № 5/58 від 20.10.2016 за період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 була видана Алчевським колективним спеціалізованим підприємством "Укренергочермет" № 1 (ЄДРПОУ 00192413), зазначене підприємство зареєстровано за адресою: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Транзитна, 29. Тобто, перевірити достовірність даних зазначених у довідці неможливо. Крім того, на відбитку штампу на довідці зазначена невірна адреса. Також, неврахування спірного періоду впливає на розмір пенсії.

За таких обставин, управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області вважає, що пенсія розрахована відповідно до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, надали заяви, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додала копії: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплому серії НОМЕР_1 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 191984в ід 27.04.2017, довідки про місце проживання (реєстрації) особи, паспорта серії НОМЕР_2 , свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 , трудової книжки колгоспника № НОМЕР_4 , що відображено в розписці-повідомленні, яка додана до заяви позивача (а.с.40).

За результатами розгляду заяви від 15.08.2018 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком (а.с.42).

В листі УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 06.03.2019 № 112/С-5 (а.с.45) зазначено, що стаж за період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1 не враховано при призначенні пенсії, оскільки ОСОБА_1 15.08.2018 була написана заява про призначення пенсії за даними персоніфікованого обліку щодо сплати страхових внесків, так як трудова книжка була втрачена. Уточнююча довідка № 5/58 від 20.10.2016 не розглядалась, оскільки вона видана підприємством, що знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, спірними періодами стажу позивача, в зарахуванні яких позивачу відмовлено, є період роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 на посаді бухгалтера в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1.

Надана до позовної заяви копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 містить наступні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди (а.с.19-26):

- 30.08.1982 прийнята на посаду рахівника-розраховувача (запис № 3);

- 01.08.1983 переведена на посаду бухгалтера (запис № 4);

- 01.10.1987 у зв`язку з введенням нових посадових окладів (запис № 5);

- 29.12.1995 Комунарське "Укренергочермет" перейменовано в Алчевське колективне спеціалізоване підприємство "Укренергочермет" № 1 (запис № 6);

- 10.10.2002 звільнена за згодою сторін (запис № 7).

Також, позивачем надано уточнюючу довідку № 5/58 від 20.10.2016, видану Алчевським колективним спеціалізованим підприємством "Укренергочермет" № 1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Алчевському колективному спеціалізованому підприємстві "Укренергочермет" № 1 з 30.08.192 бухгалтером ( наказ № 121-к від 30.08.1982) та звільнена за згодою сторін 10.10.2002 (наказ № 83-к від 10.10.2002). Довідка видана на підставі особистою картки (а.с.18,46).

Таким чином, інформація щодо спірного періоду роботи позивача, зазначена в трудовій книжці, збігається з інформацією зазначеною в уточнюючій довідці.

Згідно з відомостями з ЄДРПОУ в Алчевське колективне спеціалізоване підприємство "Укренергочермет" № 1 (код 00192413) знаходиться за адресою: 94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Транзитна, буд. 29 (а.с.49-51).

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область у пункті Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст) включено м. Алчевськ.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Алчевськ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючої довідки № 5/58 від 20.10.2016, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд приймає довідку № 5/58 від 20.10.2016, видану Алчевським колективним спеціалізованим підприємством "Укренергочермет" № 1, яка містить відомості про період роботи позивача з 30.08.1982 по 10.10.2002.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що подана позивачем довідка містить усі необхідні відомості про періоди роботи позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка містить усі необхідні реквізити та відомості, а також, інформація зазначена в даній довідці збігається з інформацією зазначеною в трудовій книжці позивача.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).

Зважаючи на те, що відповідач під час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії безпідставно не врахував уточнюючу довідку № 5/58 від 20.10.2016, суд дійшов висновку, про необхідність визнання дій відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 неправомірними.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі вищезазначеного суд, з метою дотримання дискреційних повноважень відповідача щодо прийняття рішень про приначення та перерахунку розміру пенсії, вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.08.2018 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 08.05.2019 № 15 (а.с. 3).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування періоду роботи з 30.08.1982 по 10.10.2002 до стажу при призначенні пенсії.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ЄДРПОУ 21792459; місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 15.08.2018 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено та підписано 24 червня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян