Рішення
від 21.06.2019 по справі 340/888/19
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/888/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами

загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" (25006, м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 41, код ЄДРПОУ 41767525)

представник: Боєва О.В.

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник: Данілов С.О.

про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" (надалі - ТОВ "ДВК Петрол") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позов ТОВ "ДВК Петрол" мотивовано тим, що 18.03.2019 року в його Електронному кабінеті з`явився запис про внесення його в реєстр ризикових платників на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Після цього позивач звернувся до відповідача з метою отримання відповідного рішення щодо включення його до переліку ризикових платників податків, але відповіді не отримав. Позивач стверджує, що він не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, є сумлінним платником податків, однак внаслідок спірного рішення відповідача не може повноцінно здійснювати господарську діяльність та виконувати обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що призводить до погіршення ділових зв`язків та шкодить його господарській діяльності. З цих підстав просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення його до переліку ризикових платників податку.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ТОВ "ДВК Петрол" відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та включений до категорії ризикових суб`єктів господарювання з метою унеможливлення безпідставного формування схемного податкового кредиту. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд установив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" з 29.11.2017 року зареєстроване як юридична особа, видами його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. (а.с. 70 - 75)

З 01.01.2018 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

18.03.2019 року відбулося засідання Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. На засіданні було розглянуто доповідну записку начальника оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області №145/11-28-21-12 від 18.03.2019 року про результати відпрацювання підприємств ризикової категорії, згідно з якою встановлено ймовірність використання ТОВ "ДВК Петрол" в якості інструменту формування схемного податкового кредиту суб`єктами господарювання реального сектору економіки та сприянні у несплаті податків до бюджету. (а.с. 94 - 95)

За результатами розгляду вказаного питання було складено протокол №42 від 18.03.2019 року та ухвалено рішення про внесення ТОВ "ДВК Петрол" до переліку ризикових платників як такого, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". (а.с. 54 - 56)

Інформація про внесення позивача до переліку ризикових платників податків 18.03.2019 року розміщена в його Електронному кабінеті. (а.с. 12)

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У пункті 3 Порядку №117 наведені ознаки, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування згідно з пунктом 4 цього Порядку не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Натомість, відповідно до пункту 5, 6, 7 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. (пункт 8 Порядку №117)

Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Міністерство фінансів України листом від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170 погодило критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Вказані критерії 05.11.2018 року затверджені в.о. голови ДФС України, а 13.11.2018 року оприлюднені на сайті ДФС України.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, погоджених листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року №26010-06-05/28170, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби";

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, що, попри те, що вказані Критерії ризиковості не є нормативно-правовим актом і не є обов`язковими для виконання платниками податку, вони використовуються контролюючими органами в процедурах адміністрування податку на додану вартість як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, визначені ДФС України та погоджені листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170 Критерії ризиковості платника податку, які застосовуються контролюючими органами, складаються з 5 основних критеріїв, які свідчать про фіктивність платника (пункти 1.1 - 1.5 ), та 7 додаткових критеріїв, на підставі яких контролюючий орган за наслідками аналізу податкової інформації вбачає об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства (пункт 1.6). В останньому випадку прийняття рішення про внесення платника до переліку ризикових платників покладається на Комісію регіонального рівня. Інформація про внесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників податків вноситься до баз даних інформаційних систем ДФС України та є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування, складених таким суб`єктом господарювання, під час здійснення автоматизованого моніторингу, передбаченого Порядком №117.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 цього Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до пунктів 21, 22, 23 цього Порядку Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З наданого суду протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, №42 від 18.03.2019 року, не вбачається, якому з 7 додаткових критеріїв, передбачених пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідає позивач. Викладена у доповідній записці начальника оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області №145/11-28-21-12 від 18.03.2019 року інформація про те, що існує ймовірність використання ТОВ "ДВК Петрол" в якості інструменту формування схемного податкового кредиту суб`єктами господарювання реального сектору економіки та сприянні у несплаті податків до бюджету, ґрунтується на припущеннях і належними доказами не підтверджена.

Тож суд прийшов до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення ТОВ "ДВК Петрол" до переліку ризикових платників податку, оформлене протоколом №42 від 18.03.2019 року, не містить належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "ДВК Петрол" до ризикових платників податків відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платників податку, тож є необґрунтованим.

Внесення позивача до переліку ризикових платників податків зумовлює зупинення реєстрації (блокування) поданих ним податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому спірне рішення зачіпає права позивача та підлягає скасуванню як протиправне, а позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору за подання позову у сумі 1921 грн. (а.с. 3) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" (25006, м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 41, код ЄДРПОУ 41767525) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" до переліку ризикових платників податку, оформлене протоколом №42 від 18.03.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Петрол" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921 гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повне рішення складено 26.06.2019 року.

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.06.2019
Оприлюднено27.06.2019
Номер документу82640673
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —340/888/19

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 01.08.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Рішення від 21.06.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Рішення від 21.06.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 21.05.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 23.04.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 05.04.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 05.04.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні