Рішення

від 26.06.2019 по справі 400/535/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. № 400/535/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про:визнання протиправними та скасування рішень від 29.01.2019 № UA504010/2019/000007/1, від 30.01.2019 № UA504010/2019/000008/2, № UA504010/2019/000009/2, карток відмови від 29.01.2019 № UA504010/2019/00021, від 30.01.2019 № UA504010/2019/00023, № UA504010/2019/00024,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулося з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/000007/1, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000008/2, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000009/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/00021, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00023, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00024.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту. Всі необхідні документи були надані. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Не підтверджено належними доказами наявності в поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

12.04.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказав, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (страхування). Ввезений позивачем товар належить до речовин 2-го класу небезпеки і перевезення таких товарів зазвичай страхується. Позивачем не надано обґрунтування та документального підтвердження знижки ціни на 17%, а також наявність сплаченої неустойки. У термін поставки ціна соди каустичної за інформацією біржових котирувань була значно нижче поставленої позивачу. Позивачем не надані додаткові документи, витребувані митницею, а надані документи не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості.

Ухвалою від 28.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

10.12.2018 р. між позивачем та ТОВ ТД "ГалоПолимер" (Російська Федерація) укладено контракт № 20-Е-2018/18-353 на орієнтовну загальну суму 8000000,00 доларів США (а. с. 14-22). Продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти й оплатити товар: натр їдкий (гідроксид натрію). Ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.

Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 контракту, Продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева, Одеська з/д, відповідно до ІНКОТЕРМС-2010, при цьому, ціна на товар включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.

Підпунктом 2.2 контракту передбачена знижка в розмірі 17%.

18.12.2018 р. сторонами було підписано специфікацію № 1 на поставку 1500 т натру їдкого на суму 460650 доларів США (ціна за одиницю товару 307,10 доларів за 1 т) (а. с. 23).

По надходженню на територію України товару, позивач подав електронні митні декларації від 25.01.2019 р. № UA504010/2019/000176, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000221 і № UA504010/2019/000222, в яких вартість за 1 т натру їдкого склала 307,10 доларів США (а. с. 25, 47, 65).

На підтвердження митної вартості товару, заявленої за ціною контракту, позивач надав: контракт від 10.12.2018 р. № 20-Е-2018/18-353, специфікацію від 28.12.2018 р. № 1, інвойси, накладні СМГС, копії декларації країни відправлення, біржові котирування (а. с. 26-37, 48-58, 66-71).

25.01.2019 р. і 30.01.2019 р. відповідач направив на адресу позивача електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (а. с. 38, 59, 72), а саме: 1) бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування); страховий поліс; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

На вимогу митниці позивачем було надано довіреність на право підпису інвойсу, засвідчену копію специфікації № 1, інформацію щодо біржових котирувань. Крім того, позивачем повідомлено, що товар не страхувався, тому надати страховий поліс немає можливості. Договорів із третіми особами не укладалось, тому що позивач є кінцевим споживачем продукту. Платіжний документ не надано, оскільки оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з дати відвантаження (а. с. 39-42, 60, 73).

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/000007/1, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000008/2, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000009/2, якими збільшено митну вартість товару до 632,20 доларів США за 1 т (а. с. 43, 61, 74).

Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема за ціною товару, який ввозився на митну територію України за митною декларацією від 26.12.2018 р. № UA204040/2018/13499.

Крім того, винесено картки відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні (випуску) товарів від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/00021, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00023, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00024 (а. с. 44, 62, 75).

З метою розмитнення товару 29.01.2019 р. позивач подав електронну митну декларацію № UA504010/2019/000216, а 30.01.2019 р. - електронні митні декларації № UA504010/2019/000223 і № UA504010/2019/000224, в яких вартість ввезеного товару визначена відповідно до прийнятих відповідачем рішень про визначення митної вартості (а. с. 45, 63, 76).

Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.

Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 р. по справі № 814/921/17.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до положень ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Одним із видів діяльності позивача є виробництво глинозему. Каустична сода є одним із компонентів глинозему та застосовується позивачем у виробництві.

З метою виготовлення глинозему позивач уклав з ТОВ ТД "ГалоПолимер" (Російська Федерація) контракт від 10.12.2018 р. № 20-Е-2018/18-353, за умовами якого придбав натр їдкий (соду каустичну).

Одним із аргументів відповідача є відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо страхування товару.

Такий висновок митного органу є помилковим, оскільки за умовами контракту від 10.12.2018 р. № 20-Е-2018/18-353 товар не страхувався, що є правом, а не обов`язком сторін договору. Навіть належність товару до речовин 2-го класу небезпеки не є підставою для обов`язкового страхування.

Ненадання позивачем договору з третіми особами, зумовлено тими обставинами, що позивач не продає придбаний за контрактом товар іншим особам, а безпосередньо використовує його в своєму виробництві. Відповідно, позивач не має та не може мати договорів з третіми особами, про що було повідомлено митницю під час розмитнення товару.

Надання постачальником знижки в розмірі 17% є правом сторони договору, що не може тягти для іншої сторони негативних наслідків. Тим більше, що жодних пояснень з приводу наданої знижки відповідач у позивача не витребовував і лише в рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначив про таку підставу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також специфікацію, де чітко визначена ціна в розмірі 307,10 доларів США за тонну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною, зазначеною в інвойсах. Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки. Посилання відповідача на відсутність підпису директора на деяких аркушах контракту не приймаються судом, оскільки це жодним чином не впливає на числові значення митної вартості.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в загальній сумі 19210,00 грн (а. с. 4, 84), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/000007/1, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000008/2, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000009/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/00021, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00023, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00024 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/000007/1, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000008/2, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/000009/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.01.2019 р. № UA504010/2019/00021, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00023, від 30.01.2019 р. № UA504010/2019/00024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) судовий збір у сумі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.06.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська