Рішення

від 20.06.2019 по справі 500/1984/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1984/18

Провадження № 2/500/837/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай про стягнення заборгованості з оплати товару, неустойки, трьох процентів річних та інфляційних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай (далі - ТОВ РКЗ Дунай ) про стягнення заборгованості в розмірі 175 000 гривень, у відповідності до п.7.6 Договору - штрафних санкцій в розмірі 17 500 гривень, у відповідності до п.5.1 Договору - неустойки у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 74 861 гривень 63 копійки, на підставі ст.625 ЦК України - трьох відсотків річних в розмірі 7 594 гривні 52 копійки та інфляційних втрат в розмірі 33 625 гривень, а всього 308 581 гривня 15 копійок. Також просив стягнути судові витраті зі сплати судового збору в розмірі 3 085 гривень 82 копійки та на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2016 року було укладено Договір поставки, за умовами якого він зобов`язався передати ТОВ РКЗ Дунай обладнання загальною вартістю 175 000 гривень, а останнє - сплатити вартість обладнання частинами в строк до 15.10.2016 року. В той же день він повністю виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідне обладнання, що підтверджується Актом приймання-передачі від 12.01.2016 року. ТОВ РКЗ Дунай свої зобов`язання за Договором станом на час звернення до суду не виконало, у зв`язку з чим, він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

В судове засідання, позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує повному обсязі та просить позов задовольнити, а також не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку.

В судове засідання, представник відповідача ТОВ РКЗ Дунай повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, а також за адресою офіційного місця знаходження, проте конверти із судовими повістками повернулись на адресу суду з відмітками за спливом терміну зберігання , про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або слухання справи за його відсутності на адресу суду не направляв.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2019 року, ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай про стягнення заборгованості з оплати товару, неустойки, трьох процентів річних та інфляційних збитків вирішити на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

Частина 1 ст.13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з представлених матеріалів, 12.01.2016 року між фізичною особою - громадянином ОСОБА_1 , іменованим надалі Постачальник, з однієї сторони, і ТОВ РЗК Дунай , іменованим надалі Покупець, з іншої сторони, укладено Договір поставки, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався в строк до 31 січня 2016 року передати Покупцю обладнання - Транспортер пластинчастий - 2 м, Транспортер пластинчастий - 4 м для жерстяних банок, транспортер підйомний, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його вартість в розмірі 175 000 гривень у кредит із розстрочення платежу у такі строки: 20 000 гривень до 15.02.2016 року; 20 000 гривень до 15.03.2016 року; 20 000 гривень до 15.04.2016 року; 20 000 гривень до 15.05.2016 року; 20 000 гривень до 15.06.2016 року; 20 000 гривень до 15.07.2016 року; 20 000 гривень до 15.08.2016 року; 20 000 гривень до 15.09.2016 року; 15 000 гривень до 15.10.2016 року (а.с.10-12; 48-51).

Згідно з п.п.7.2-7.6 п.7 Договору поставки у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення.

У разі, якщо строк перерахування платежу Покупцем порушено більш ніж на п`ять календарних днів, Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 5 (п`ять) відсотків від не перерахованої у строк суми.

У разі, якщо строк перерахування платежу Покупцем порушено більш ніж на п`ятнадцять календарних днів, Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від не перерахованої у строк суми.

Відповідно до Акту приймання-передачі, в цей же день, 12.01.2016 року, ОСОБА_1 передав, а ТОВ РКЗ Дунай прийняв належної якості, в повній комплектації та готове до експлуатації обладнання, передбачене Договором поставки від 12.01.2016 року (а.с.8, 47).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором поставки, суд виходить з такого.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ЦК України виділяє такі види договорів купівлі-продажу: звичайний договір купівлі-продажу, договір купівлі-продажу у роздрібній торгівлі, поставку, контрактацію сільськогосподарської продукції, постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Отже, стаття 712 ЦК України називає основні ознаки (критерії), що дозволяють виділити договір поставки з інших видів договору купівлі-продажу. Однією з таких ознак є особливий суб`єктний склад. Сторонами цього договору виступають постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Це можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані як суб`єкти підприємництва.

Отже, як основні, так і не основні (другорядні) ознаки договору дають можливість кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони.

За змістом п.п.3, 4 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення на суд покладається обов`язок встановити які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Враховуючи, що продавцем (постачальником) у договорі поставки виступала фізична особа - громадянин, який не є приватним підприємцем, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами був укладений не договір поставки, а звичайний договір купівлі-продажу з розстроченням платежу.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог щодо Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи відповідач ТОВ РКЗ Дунай зобов`язання перед позивачем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу не виконав, доказів протилежного - банківських переказів на поточний рахунок останнього у відповідності до п.п.5.3 п.5 договору не надав, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати товару в сумі 175 000 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В свою чергу, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки, суд виходить з такого.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Беручи до уваги, що в укладеному між сторонами договорі за порушення зобов`язання встановлено неустойку, відповідач свої зобов`язання по оплаті не виконав, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення є обґрунтованими.

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з розміром пені, який просить стягнути позивач, виходячи з наступного розрахунку:

1.прострочення з 16.10.2016 року по 27.10.2016 року - 12 днів;

облікова ставка НБУ - 15 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (15% ? 2) / 365 ? 12 = 1 726 гривень 03 копійок.

2.прострочення з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року - 168 днів;

облікова ставка НБУ - 14 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (14% ? 2) / 365 ? 168 = 22 553 гривень 42 копійки.

3.прострочення з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року - 42 дні;

облікова ставка НБУ - 13 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (13% ? 2) / 365 ? 42 = 5 235 гривень 62 копійки.

4.прострочення з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року - 154 дні;

облікова ставка НБУ - 12,5 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (12,5% ? 2) / 365 ? 154 = 18 458 гривень 90 копійок.

5.прострочення з 27.10.2017 року по 14.12.2017 року - 49 днів;

облікова ставка НБУ - 13,5 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (13,5% ? 2) / 365 ? 49 = 6 343 гривні 15 копійок.

6.прострочення з 15.12.2017 року по 25.01.2018 року - 42 дні;

облікова ставка НБУ - 14,5 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (14,5% ? 2) / 365 ? 42 = 5 839 гривень 73 копійки.

7.прострочення з 26.01.2018 року по 01.03.2018 року - 35 днів;

облікова ставка НБУ - 16 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (16% ? 2) / 365 ? 35 = 5 369 гривень 86 копійок.

8.прострочення з 02.03.2018 року по 28.03.2018 року - 26 днів;

облікова ставка НБУ - 17 % річних;

розмір пені: 175 000 ? (17% ? 2) / 365 ? 26 = 4 238 гривень 36 копійок.

Таким чином, з ТОВ РКЗ Дунай на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня в розмірі 69 765 гривень 07 копійок.

Вимоги про стягнення штрафу в розмірі 17 500 гривень не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошового зобов`язання за договором - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що між сторонами існує грошове зобов`язання, позивачем доведена наявність прострочення у його виконанні, обмеження можливості одночасного застосування відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України та ст.549 ЦК України, законом не встановлена, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 7 594 гривні 52 копійки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на такий розрахунок: 175 000 (сума боргу) ? 3% / 365 (кількість днів у році) ? 528 (кількість днів прострочення).

Індексація здійснюється на підставі Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ від 03.07.1991 року та відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, згідно з якими підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

При цьому, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, суд не погоджується з розрахунками інфляційних збитків, наданими позивачем, у зв`язку з чим, проводить власний розрахунок згідно такої формули:

[індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період;

[збитки від інфляції] = [сума боргу] ? [індекс інфляції] / 100% - [сума боргу].

Індекс інфляції = 119,57% (101,8 % ? 100,9 % ? 101,1 % ? 101 % ? 101,8% ? 100,9% ? 101,3% ? 101,6% ? 100,2% ? 99,9% ? 102% ? 101,2% ? 100,9% ? 101% ? 101,5% ? 100,9%).

Збитки від інфляції = 34 247 гривень 50 копійок (175 000 ? 119,57% / 100% - 175 000).

Проте, зважаючи на диспозитивність цивільного судочинства та неможливість виходу за межі позовних вимог, суд приходить до переконання, що з ТОВ РКЗ Дунай на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні збитки у заявленому розмірі, а саме в розмірі 33 625 гривень.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення судових витрат, суд виходить з положень ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, відповідно до яких судові витрати складаються з судовому збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до останніх належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч.1, п.3 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. У разі частково задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналіз цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, позивач повинен надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи відсутність документального підтвердження та доведення витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень, суд вважає, що вимоги про їх стягнення задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай про стягнення заборгованості з оплати товару, неустойки, трьох процентів річних та інфляційних збитків підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай на користь ОСОБА_1 285984 гривні 59 копійок, яка складається з:

- заборгованості з оплати товару в розмірі 175 000 гривень;

- неустойки у виді пені в розмірі 69 765 гривень 07 копійок;

- трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 7 594 гривні 52 копійки;

- інфляційних збитків в розмірі 33 625 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай необхідно відмовити.

Разом з тим, з відповідача у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витраті зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 860 гривень 60 копійок, що становить 92,7% від суми сплаченого збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУГУ МВС України в м. Києві від 18.03.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай (код ЄДРПОУ - 39109526, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4 А) про стягнення заборгованості з оплати товару, неустойки, трьох процентів річних та інфляційних збитків, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай (код ЄДРПОУ 39109526, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4 А) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУГУ МВС України в м. Києві від 18.031997 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ): 285984 (двісті вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок, яка складається з:

- заборгованості з оплати товару в розмірі 175 000 (сто сімдесят п`ять тисяч) гривень;

- неустойки у виді пені в розмірі 69 765 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 07 копійок;

- трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 7 594 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 52 копійки;

- інфляційних збитків в розмірі 33 625 (тридцять три тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай (код ЄДРПОУ 39109526, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4 А) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУГУ МВС України в м. Києві від 18.031997 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 60 копійок.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю РКЗ Дунай про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Копію рішення надіслати для відома сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус