Ухвала

від 25.06.2019 по справі 2-6039/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-6039/11

н\п 4-с/490/5/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді - Черенкової Н.П.

при секретарі - Янкевич В.С.

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Заводського відділу ДВС ГТУЮ в Миколаївській області Буділовської О.О. про визнання незаконною та скасування постанов, зацікавлена особа ПАТ КБ Надра ,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії Головного державного виконавця Заводського відділу ДВС ГТУЮ в Миколаївській області Буділовської О.О. про:

- визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 року;

- визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження;

- скасування постанови про накладення стягнення на пенсію від 18.10.2018 року.

Водночас скаржник просив зобов`язати Заводський районний відділ ДВС винести постанову про повернення стягувану без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Центральним судом 13.06.2013 року по справі № 2-6039\11.

Підставою для скасування постанов ОСОБА_1 вказав пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, і як наслідок цього порушення-скасування послідуючих постанов.

Ухвалою від 24.01.2019 року дана скарга залишена без руху.

06.02.2019 року ОСОБА_1 направлена уточнена скарга.

Ухвалою від 07.02.2019 року відкрито провадження по скарзі.

27.03.2019 року від Заводського відділу ДВС надійшов відзив на скаргу, в якому просили: провадження в частині скасування витрат виконавчого провадження закрити на підставі статті 74ч.2 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки така постанова оскаржується в порядку адміністративного судочинства.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити за безпідставністю.

При цьому вказано, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання не порушені, оскільки виконавчий лист перебував на виконанні, а тому на підставі вимог ст.23 ЗУ Про виконавче провадження , строки перериваються, час , що минув, до нового строку не зараховується.

Оскільки, за змістом скарги, незаконність усіх наступних рішень пов`язується з безпідставністю відкриття виконавчого провадження, підстав для скасування останніх відсутні з огляду на те, що незаконність відкриття виконавчого провадження спростована.

ПАТ КБ Надра заперечень проти скарги не надав.

Сторони до судового засідання не з`явились.

Заводський відділ ДВС підтримав свої заперечення та просив про розгляд справи у їх відсутність.

На підставі ст.450 ч.2 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи, які належним чином повідомлені про дату , час і місце розгляду справи, не перешкоджають її розгляду.

Матеріали справи містять дані про належне повідомлення сторін про судове засідання, за такого, судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст.450 ч.2 ЦПК України.

При цьому, суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 оскаржує постанови, датовані 21.07.2016 року та відповідно від 18.10.2018 року. При цьому, вказує, що про їх наявність дізнався лише в січні 2019 року, а тому вважає, що строк не пропущений.

У відповідності дот вимог ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк можу бути поновлено судом.

Ключовою є фраза "з поважних причин" а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну поважні причини . Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Необхідно вказати, що поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З урахуванням вказаного слід зазначити, що у суду є "свобода розсуду" або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги.

Визначаючись щодо вирішення даного питання, суд також врахувує практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006р. вказав про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо причини пропуску строку звернення до суду через не отримання постанов, є поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.

Окрім того, матеріали не містять даних про отримання постанов скаржником своєчасно, та не спростовують його доводів.

Керуючись ст.ст.126, 127, 258, 260, 449 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії Головного державного виконавця Заводського відділу ДВС ГТУЮ в Миколаївській області Буділовської О.О. про визнання незаконною та скасування постанов, зацікавлена особа ПАТ КБ Надра .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Черенкова Н.П.