Рішення

від 10.05.2019 по справі 233/4136/18

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/4136/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Аллік Ю.М.

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Леус В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Лиманська міська рада (об`єднаної територіальної громади), заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 третя особа - Лиманська міська рада (об`єднаної територіальної громади), заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом. В обґрунтування позову зазначила, що з вересня 1994 року до 04 січня 2018 року вона мешкала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Із ОСОБА_3 вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, піклувались та матеріально підтримували один одного, але не звернулись до державного органу реєстрації актів цивільного стану з метою реєстрації шлюбу. Встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 необхідне для вступу в права спадкування після смерті останнього та отримання свідоцтва про спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі на земельну ділянку загальною площею 0,371 га, яка розташована по АДРЕСА_2 району АДРЕСА_2 . Зважаючи на викладене, вважає, що на підставі ч.2 ст.1259 ЦК України має право на спадкування частки спадщини разом із спадкоємцями першої черги за законом, яким є батько померлого - відповідач по справі. Позивачка просить встановити факт її проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини; визнати за нею право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позивачка зазначила, що приблизно з вересня 1994 року до 04 січня 2018 року мешкала однією сім`єю із ОСОБА_3 Проживали періодично в будинку, належному останньому, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , або в її будинку АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 . Мали спільний сімейний бюджет, спільний побут, вели спільне господарство. На час спільного проживання в зареєстрованому шлюбі ніхто з них не перебував. ОСОБА_3 був інвалідом ІІІ групи загального захворювання, оскільки у 2008 році переніс інфаркт міокарду. Останнім часом ОСОБА_3 хворів частіше, йому було важко самостійно пересуватись у зв`язку з чим вона здійснювала його догляд. На підтвердження цих обставин вона додала до позову медичні документи ОСОБА_3 Під час спільного проживання ОСОБА_3 отримав у власність земельну ділянку на Оскольському водосховищі на території Яцківської сільської ради і вони спільно побудували на цій ділянці літній будинок. Гроші для цього будівництва, а також для ремонту будинку ОСОБА_3 , вони збирали разом, а вона особисто неодноразово брала у банку кредит для придбання будівельних матеріалів. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги - не заперечувала проти встановлення факту проживання позивачки та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1994 року до 04 січня 2018 року, оскільки даний факт дійсно мав місце. Визнала, що в період цього часу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі з іншими особами. Але проти визнання за ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 разом із спадкоємцями першої черги, оскільки позивачка не довела існування обставин, передбачених ст.1259 ЦК України. ОСОБА_3 не перебував у безпорадному стані; матеріальної допомоги він не потребував, оскільки отримував пенсію.

Представник третьої особи - Лиманської міської ради Донецької області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вирішення позову залишив на розсуд суду (а.с.54).

Представник Костянтинівського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області у судове засідання не з`явився, також надав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.53).

З`ясувавши вищенаведену позицію сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Визнання представником відповідача частково позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак, згідно ст. 49, 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову в цій частині.

Крім того, свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яки були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу неправдивих показань, та приведені до присяги, у судовому засіданні повністю підтвердили обставини, наведені позивачкою, що приблизно з 1994 року до дня смерті ОСОБА_3 вони мешкали однією сім`єю як по АДРЕСА_2 у будинку ОСОБА_3 , так і по АДРЕСА_4 . Їх сприймали як родину, оскільки вони мали спільний бюджет та побут, вели спільне господарство. Вона разом робили ремонти у цих будинках, доглядали прибудинкову територію, а влітку постійно знаходились у с. Яцківка, де у ОСОБА_3 була земельна ділянка і де вони, спільно із позивачкою, будували садовий будиночок.

Доводи позивачки ОСОБА_1 в частині спільного проживання із ОСОБА_3 однією сім`єю більше 5 років, в частині ведення спільного господарства підтверджені також письмовими доказами, наявними у матеріалах справи. А саме: копією Договору про споживчій кредит №0124-63 (для придбання енергозберігаючого обладнання та матеріалів) від 08.09.2017 року на суму 17716,00 грн. на встановлення вікон за адресою АДРЕСА_1 , оформленого на позивачку; гарантійним талоном ФОП ОСОБА_8 с. Кіндратівка із чеком про оплату матеріалів на суму 2340,00 грн. від 11.03.2015 року на встановлення капітальної огорожі за адресою АДРЕСА_1 також оформленого на ім`я позивачки; копією кредитного договору №125-08/КС від 14.08.2008 року на споживчі цілі на суму 6000,00 грн.; квитанціями від імені ОСОБА_1 на погашення вказаних кредитів; товарними чеками за 2014-2017 роки на оплату будівельних матеріалів та обладнання для будівництва садового будинку у с. Яцківка; квитанціями про оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 (а.с.103-116,118-135,15-174).

Відповідно до довідки КП Служба єдиного замовника м. Костянтинівки від 14 лютого 2018 року № 620 ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.196,197).

На підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,0371 га по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.10-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.23).

Як вбачається з копії рішення Краснолиманського міського суду Донецької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Лиманської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, позовні вимоги ОСОБА_2 - відповідача у цій справі, - були задоволені повністю і за ним було визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0371 га по АДРЕСА_2 після смерті його сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області. Рішення суду набуло чинності. Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 148515836 від 07.12.2018 року (а.с.72-76).

Судом також досліджено фотокартки, на яких зображені у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у сімейній обстановці (а.с.25-27).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 2 статті 256 ЦПК передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції), норми ЦК України та СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ними чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Беручи до уваги, що факт проживання позивачки однією сім`єю із ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, іншим шляхом встановлення цього факту неможливо, а його встановлення впливає на можливість оформлення нею спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , підлягає встановленню факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю без шлюбу між собою.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той ж подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 2 ст.1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З аналізу змісту ч.2 ст.1259 ЦК України вбачається, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин (постанова Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 713/1528/16-ц).

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування

З пояснень самої позивачки встановлено, що за життя ОСОБА_3 отримував пенсію, яка спрямовувалась до спільного сімейного бюджету. Доказів того, що ОСОБА_3 потребував матеріальної допомоги і цю допомогу надавала протягом тривалого часу ОСОБА_1 остання суду не надала.

Також позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби, що також спростовується поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , допитаних у судовому засіданні.

В постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц) Верховний Суд звернув увагу на те, що доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім; безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах.

Отже, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами наявність передбачених статтею 1259 ЦК України обставин у їх сукупності, які є підставою для надання їй права на спадкування разом із спадкоємцями за законом першої черги, а сам факт спільного і тривалого проживання однією сім`єю не є достатньою підставою для застосування положень частини другої статті 1259 ЦК України, зважаючи на що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування разом із спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141, ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на позивачку по справі.

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.4,10, 263-265,293,294,315,319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа - Лиманська міська рада (об`єднаної територіальної громади) (юридична адреса: вул. Незалежності, 46, м. Лиман, Донецької області; код ЄДРПОУ 04053275), заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (адреса місцезнаходження: м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 5, ЄДРПОУ 21969099) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом,- задовольнити частково.

Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, з 01 вересня 1994 року до 04 січня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10 травня 2019 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя