Рішення

від 14.06.2019 по справі 520/1194/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 червня 2019 р. № 520/1194/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника відповідача - Саблукова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати прийняті 26.12.2018 року ГУ ДФС України у Харківській області податкові повідомлення-рішення № 00003021411 на суму 510 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у зв`язку із порушенням п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України; № 00003001411 по податку на додану вартість на суму 189741,25 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок одна грн. 25 коп.) у зв`язку із порушенням п. 44.6. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; № 00003011411 по податку на додану вартість на суму 0 (нуль грн.) у зв`язку з порушенням п. 44.6. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України відносно платника податків ТОВ «АВІС ПРІНТ» , код ЄДРПОУ 34862284, юридична адреса: 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Червоноармійська, будинок 16.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 06.12.2018 року №5094/20-40-14-11-11/34862284.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ", код ЄДРПОУ - 34862284, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «АВЕРТА» (код за ЄДРПОУ 39998940) за лютий 2016 року, з ТОВ «МЕРІДІАН ПРОМ» (код за ЄДРПОУ 40700407) за жовтень 2016 року, з ТОВ «АПІТРЕЙДС» (код за ЄДРПОУ 40822930) за грудень 2016 року, з ТОВ «ППР АМПРОКС» (код за ЄДРПОУ 41005890) за січень, лютий 2017 року, з ТОВ «АЛЬМАБУДКОР» (код за ЄДРПОУ 40473328) за травень 2017 року, з ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 41147764) за липень 2017 року, з ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 40364620) за грудень 2016 року, з ТОВ «СТК» (код за ЄДРПОУ 31152548) за січень, лютий 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 06.12.2018 року №5094/20-40-14-11-11/34862284.

Відповідно до висновків акту від 06.12.2018 року №5094/20-40-14-11-11/34862284 перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, ТОВ «АВІС ПРІНТ» допущено завищення податкового кредиту на загальну суму 179807 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму у розмірі 151793 грн., в т.ч. за лютий 2016 р. всього в сумі 17625 грн., за жовтень 2016 р. всього в сумі 7046 грн., за грудень 2016 р. всього в сумі 50453 грн., за січень 2017 р. всього в сумі 16927 грн., за лютий 2017 р. всього в сумі 23940 грн., за травень 2017 р. всього в сумі 4955 грн., за липень 2017 р. всього сумі 30847 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на загальну суму 28014 грн., в т.ч. за лютий 2016 р. на суму 12542 грн., за лютий 2017 р. на суму 5495 грн., за травень 2017 р. на суму 1648 грн., за липень 2017 р. на суму 8329 грн.

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням:

- п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003021411 від 26.12.2018 року на суму 510 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції;

- п. 44.6. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003001411 від 26.12.2018 року за платежем податок на додану вартість на суму 189741,25 грн.;

- п. 44.6. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003011411 від 26.12.2018 року, яким за платежем податок на додану вартість застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 0,00 грн. та визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 28014,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставами для висновків контролюючого органу про вчинення підприємством позивача порушень послугували обставини не надання з боку платника податків документів до перевірки, а також наявність у ГУ ДФС України у Харківській області податкової інформацій стосовно контрагентів позивача.

При цьому, зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими складено акти ненадання підприємством позивача документів № 9427/20-40-14-11-11/34862284 від 23.11.2018 року, № 9427/20-40-14-11-11/34862284 від 26.11.2018 року, № 9427/20-40-14-11-11/34862284 від 27.11.2018 року, № 9427/20-40-14-11-11 /34862284 від 28.11.2018 року.

Водночас, представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що ТОВ АВІС ПРІНТ неодноразово повідомляло ГУ ДФС України у Харківській області про факт втрати документів листами № 9 від 21.08.2018 року, № 27 від 28.11.2018 року, № 28 від 29.11.2018 року.

Також представником позивача вказано, що відповідача листом №9 від 21.08.2018 року було повідомлено про обставини того, що 31.07.2018 року ТОВ АВІС ПРІНТ було подано заяву до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області про факт втрати документів бухгалтерського та податкового обліку. Однак, прийнятими Холодногірським ВП ГУНП в Харківській області заходами встановити місце знаходження документів не надалось можливим, про що свідчить лист від 16.08.2018 р. №64/6-8346/2931.

Як повідомлено представником позивача, ТОВ АВІС ПРІНТ намагалось на виконання вимог Податкового Кодексу України відновити зазначені документи шляхом направлення на адресу контрагентів запитів 03.09.2018 року та повторних запитів 22.10.2018 року, проте жодної відповіді від контрагентів ТОВ АВІС ПРІНТ не отримано. ТОВ АВІС ПРІНТ було вжито додаткових заходів щодо зобов`язання контрагентів на відновлення втрачених нами документів.

З огляду на вказане, представником позивача зазначено, що підприємством було повідомлено перевіряючих про вказані обставини, однак відповідачем було проігноровано листи підприємства та не перенесено строків проведення перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Як передбачено приписами п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідного до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби.

Положеннями п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що нормами Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за неподання, або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що оскільки під час проведення перевірки фахівцем контролюючого органу встановлено порушення ТОВ «АВІС ПРІНТ» положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, то суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00003021411 від 26.12.2018 року, оскільки положеннями п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України передбачено відповідальність, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

При цьому, суд враховуює доводи представника позивача стосовно того, що у даному випадку відсутні протиправні дії підприємства або умисел у викраденні документів, проте зазначає, що положення п.п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовується в тому числі і у випадку вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування тощо).

Крім того, суд зазначає, що дії позивача стосовно повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, не звільняють позивача від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.09.2018 року по справі №815/7386/16.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 00003021411 від 26.12.2018 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зазначає, що за приписами абз.2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. При цьому, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

При цьому суд зазначає, відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Таким чином, під час розгляду спору про правомірність формування платником податку податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним.

Отже, враховуючи також позицію Вищого адміністративного суду України, викладену і в ухвалі від 23.11.2015 року № К/800/27142/15, стосовно наявності у платника права заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження своїх заперечень як на усіх стадіях податкового контролю, так і під час судового процесу, суд приходить до висновку про необхідність надання правової оцінки усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 26.12.2018 року № 00003001411 та № 00003011411, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи представником відповідача було підтверджено, що підприємством позивача листами повідомлялось відповідача про втрату документів. При цьому, представник відповідача послався на обставини того, що перевірка була проведена на 92 день з моменту отримання листа за вихідним № 9 від 21.08.2018 (з 23.11.2018 по 29.11.2018), тобто з дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема ст.44 Податкового Кодексу України, що свідчить про правомірність дій контролюючого органу. Також представником відповідача вказано, що оскільки позивачем після закінчення перевірки не були надані документи, то слід вважати, що проведена перевірка контролюючого органу та прийняті на підставі висновків акту перевірки податкові повідомлення-рішення є законними та не підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно із п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов`язані з: договорами оренди; дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов`язаних з сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції; змінами вартості інших поточних активів; природним приростом поголів`я худоби, виходом продукції сільського та лісового господарства; видобуванням корисних копалин.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «СТК» , ТОВ «АВЕРТА» , ТОВ "МЕРІДІАН ПРОМ", ТОВ «АПІТРЕЙДС» , ТОВ «АЛЬМА БУДКОР» , ТОВ «ППР АМПРОКС» , ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» , ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» .

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 39175,55 грн.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "АВІС ПРІНТ" (покупець) та ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» (продавець) укладено договір поставки №8 від 13.07.2017 року, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього договору. Пунктом 1.2 договору поставки визначено, що предметом поставки є товар (партія товару) найменування, асортимент та кількість якого вказується у рахунку на оплату, що є невід`ємною частиною цього договору. Згідно із п. 4.1 договору поставки розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку. Як передбачено положеннями розділу 5 договору поставки строк поставки товару 10 робочих днів з дня підписання та реєстрації договору, місце поставки ЕХW (ЕХ WORКS) франко - за адресою покупця.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткові накладні №125 від 14.07.2017 року, №270 ввід 20.07.2017 року, рахунки на оплату №125 від 14.07.2017 року, №273 від 20.07.2017 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6378 від 01.08.2017 року, №6384 від 02.08.2017 року, №6374 від 28.07.2017 року,

За даними акту перевірки ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкові накладні №520 від 20.07.2017 року, №370 від 14.07.2017 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ САММІТ-АГРО-ТРЕЙД товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

Як вказано представником позивача із посиланням на надані до суду докази, товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ САММІТ-АГРО-ТРЕЙД у липні 2017 року , а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому були реалізовані підприємством позивача в рамках здійснення власної господарської діяльності по наданню послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів контрагентам: ТОВ Науково-дослідне підприємство Ветеринарна медицина на виконання договору №070201 від 07.02.2014 р.; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 301215 від 30.12.2015 р.; Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України на виконання договору № 18-05/17 від 18.05.2017 р.; ТОВ Спецелеватормлинмаш на виконання договору № 140201 від 14.02.2014 р.; Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство на виконання договору № 151215-3 від 11.01.2016 р.; ТОВ Автопромпідшипник на підставі усного замовлення; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ПАТ Українська залізниця СП Харківська друкарня регіональної філії Південна залізниця на виконання договору № 171352/ню від 15.06.2017 р.; ТОВ Завод залізобетонних конструкцій Еталон на підставі усного замовлення; Управління поліції охорони в Харківській області на виконання договору № 17 від 16.01.2017 р.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «СТК» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 25166,67 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткові накладні №215 від 11.02.2016 року, №209 від 10.02.2016 року, №21 від 29.01.2016 року, №20 від 29.01.2016 року, рахунки на оплату №130 від 11.02.2016 року, №125 від 10.02.2016 року, №29 від 29.01.2016 року, №25 від 29.01.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №5934 від 05.02.2016 року, №5923 від 03.02.2016 року, №5897 від 10.02.2016 року, №5898 від 11.02.2016 року.

За даними акту перевірки ТОВ «СТК» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкові накладні №6 від 29.01.2016 року, №5 від 29.01.2016 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ «СТК» товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представника позивача вбачається, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП СТК у січні 2016 року, а саме видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому реалізовані в рамках послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів: ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р., ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця СП Служба локомотивного господарства на виконання договору № П/ІОЦ-15307/НЮ від 11.03.2015 та додаткової угоди № 2 від 29.12.15 р. до договору № П/ІОЦ-15307/НЮ від 11.03.2015 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; ТОВ УФК-ХАРКІВ на виконання договору № 200801 від 20.08.2014 р.; ХВ філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту ПАТ Українська залізниця на виконання договору № ГВ/201507/Ю від 16.02.2015 р.; ПАТ АК Експрес-Банк (Харківське регіональне відділення АБ Експрес-Банк на виконання договору № 140801 від 14.08.2014 р.; ПАТ Українська залізниця /філія Південна залізниця ПАТ Укрзалізниця /ВП Люботинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління на підставі усного замовлення; ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця ВП Інформаційно-обчислювальний центр на виконання додаткової угоди № 2 від 29.12.2015 р. до договору № П/ІОЦ-15881/НЮ від 17.06.2015 р.; ТОВ Науково-дослідне підприємство Ветеринарна медицина на виконання договору № 070201 від 07.02.2014 р.; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 080101 від 08.01.2014 р.; Управління поліції охорони в Харківській області на виконання договору №1 від 06.01.2015 року.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ "МЕРІДІАН ПРОМ", за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 7046,67 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткову накладну №853 від 19.10.2016 року, рахунок на оплату №870 від 19.10.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6028 від 21.10.2016 року.

За даними акту перевірки ТОВ "МЕРІДІАН ПРОМ" за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкову накладну №118 від 19.10.2016 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ МЕРІДІАН ПРОМ товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

З наданих під час судового розгляду справи пояснень представника позивача судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ МЕРІДІАН ПРОМ у жовтні 2016 року, а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому підприємством позивача були реалізовані в рамках послуг на ремонт відновлення та заправлення картриджів у рамках господарських взаємовідносин із контрагентами: Комунальний заклад охорони здоров`я Обласна психіатрична лікарня на виконання договору№1 1101-16 від 18.01.16 р.; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; ТОВ Ольга на виконання договору № 260203 від 26.02.2016 р.; ТОВ Автопромпідшипник на підставі усного замовлення; ТОВ Видавничий дім Пегас на підставі усного замовлення; Українська інженерно-педагогічна академія на виконання договору №123 від 18.10.2016 р.; Управління поліції охорони в Харківській області на виконання договору №3 від 04.01.2016 р.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «АПІТРЕЙДС» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 21671,67 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткову накладну №АП-1436 від 28.12.2016 року, №120 від 17.02.2016 року, рахунок на оплату №АВП-1524 від 28.12.2016 року, №125 від 17.02.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6151 від 27.01.2017 року, №6123 від 18.01.2017 року.

За даними акту перевірки ТОВ «АПІТРЕЙДС» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкову накладну №204 від 28.12.2016 року.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 33333,00 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткову накладну №БК-120540 від 05.12.2016 року, рахунок на оплату №БК-120546 від 05.12.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6078 від 15.12.2016 року.

За даними акту перевірки ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкову накладну №154 від 05.12.2016 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» та ТОВ «АПІТРЕЙДС» товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

Так, представником позивача із посиланням на надані до суду докази вказано, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» та ТОВ «АПІТРЕЙДС» у грудні 2016 року, а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому були реалізовані підприємством в рамках здійснення власної господарської діяльності по наданню послуг на ремонт, відновлення та заправці картриджів контрагентам Управління поліції охорони в Харківській області на виконання договору № 3 від 04.01.2016 р.; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; КП Муніципальна аптека міста Харкова на підставі усного замовлення; Українська інженерно-педагогічна академія на виконання договору № 167 від 20.12.2016 р.; ТОВ Крона-Компані на виконання договору № 170102 від 17.01.2014 р, ДП Захист і автоматизація об`єктів НДІРВ на підставі усного замовлення; ПАТ АК Експрес-Банк (Хар.регіон.від АБ Експрес-Банк ) на виконання договору № 140801 від 14.08.2014 р.; Універсальна біржа Украйна на підставі усного замовлення; ТОВ Агентство ізоляції на підставі усного замовлення; ХВ філії Пректно-вишукувальний інститут залізничного транспорту ПАТ Українська залізниця на виконання договору № ГВ/201507/Ю від 16.02.2015 р.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «АЛЬМА БУДКОР» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 6602,67 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткову накладну №3 від 31.05.2017 року, рахунок на оплату №5 від 31.05.2017 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6289 від 12.06.2017 року, №6330 від 26.06.2017 року.

За даними акту перевірки ТОВ «АЛЬМА БУДКОР» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкову накладну №86 від 31.05.2017 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ АЛЬМАБУДКОР товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

З наданих під час судового розгляду справи пояснень представника позивача судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ АЛЬМАБУДКОР у травні 2017 року, а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому були реалізовані підприємством позивача в рамках здійснення власної господарської діяльності по наданню послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів контрагентам: ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; Харківська медична академія післядипломної освіти 4/03 специфікація №1 від 06.03.2017 р. на підставі усного замовлення; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ПАТ Акціонерний банк Експрес-Банк на виконання договору № 140801 від 14.08.2014 р.; ТОВ Ольга на виконання договору № 260203 від 26.02.2016 р.; Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України на виконання договору № 608 від 18.05.2017 р.; Комунальне підприємство охорони здоров`я Міжлікарняна аптека № 271 на підставі усного замовлення; ТОВ Видавничий дім Пегас на підставі усного замовлення; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 301215 від 30.12.2015 р.; Комунальне підприємство Муніципальна аптека міста Харкова на виконання договору №020601 від 02.06.2014 р.; ТОВ Крона-Компані на виконання договору № 170102 від 17.01.2014 р.; ПАТ Укргазвидобуваиня філія геофізичне управління Укргазпромгеофізика УГП ГФ на виконання договору № 205/05-17 від 26.04.2017 р.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «ППР АМПРОКС» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 41810,31 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткові накладні № 32 від 27.01.2017 року, №56 від 17.02.2017 року, рахунки на оплату №ПА-1289 від 27.01.2017 року, №ПА-1305 від 17.02.2017 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №6144 від 01.03.2017 року, №6167 від 20.03.2017 року, №6148 від 17.02.2017 року, №6124 від 02.02.2017 року, №6117 від 27.01.2017 року.

За даними акту перевірки ТОВ «ППР АМПРОКС» за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкові накладні №47 від 27.01.2017 року, №14 від 15.02.2016 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ ППР АМПРОКС товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

Отже, з наданих під час судового розгляду справи пояснень представника позивача судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ ППР АМПРОКС у січні 2017 року, а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому були реалізовані підприємством позивача в рамках здійснення господарської діяльності на наданню послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів: ТОВ Експрес на підставі усного замовлення; ТОВ Інтерсаунд на підставі усного замовлення; ТОВ Захід-Євробуд на підставі усного замовлення; ТОВ Харківський електротехнічний завод Енергоміра на виконання договору № 25 від 25.02.2016 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; ТОВ Смарті фемелі на виконання договору №100101 від 10.01.2017 р.; КП Муніципальна аптека міста Харкова на підставі усного замовлення; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 301215 від 30.12.2015 р.; ТОВ Техкормінвест на підставі усного замовлення; ПАТ Акціонерний банк Експрес-Банк на виконання договору № 140801 від 14.08.2014 р.; ТОВ Ольга на виконання договору № 260203 від 26.02.2016 р.; ТОВ Укрторгстрой на підставі усного замовлення; ПАТ АКБ Аркада на виконання договору № 150801 від 15.08.2014 р.

Також, представником позивача із посиланням на надані до суду докази вказано, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ ППР АМПРОКС у лютому 2017 року, а саме: видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів, в подальшому були реалізовані підприємством позивача в рамках здійснення власної господарської діяльності по наданню послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів контрагентам: Управління поліції в Харківській області на виконання договору № 17 від 16.01.2017 р.; ТОВ Ольга на виконання договору № 260203 від 26.02.2016 р.; Українська Інженерно-педагогічна академія на виконання договору № 5 від 03.02.2017 р.; ТОВ Смарті фемелі на виконання договору № 100101 від 10.01.2017 р.; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору № 100106 від 10.01.2014 р.; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 301215 від 30.12.2015 р.; ТОВ Бітоксід на підставі усного замовлення; Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємств на виконання договору № 151215-3 від 11.01.2016 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; Харківське відділення філії Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту ПАТ Українська залізниця на виконання договору № ГВ/201507/Ю від 16.02.2015 р.; ПАТ Акціонерний банк Експрес-Банк на виконання договору № 140801 від 14.08.2014 р.

Судом встановлено, що рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції з придбання товарів у ТОВ «АВЕРТА» , за результатами чого задекларовано податок на додану вартість у загальній сумі 5000,00 грн.

На підтвердження реальності господарської операції із зазначеним контрагентом представником позивача до суду надано копії первинних документів, а саме: видаткові накладні №132 від 23.0.2016 року, рахунки на оплату №138 від 23.02.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару позивачем було сплачено відповідно до платіжних доручень №5938 від 23.02.2016 року, №5937 від 23.02.2016 року.

За даними акту перевірки ТОВ АВЕРТА за результатами здійснення господарської операції було виписано на користь позивача податкові накладні №28 від 23.02.2016 року, №27 від 17.02.2016 року.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбані у контрагента ТОВ «АВЕРТА» та ТОВ «СТК» товари підприємством було використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь контрагентів позивача.

Так, представником позивача із посиланням на надані до суду докази вказано, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП СТК та ТОВ АВЕРТА у лютому 2016 року (видаткові матеріали - тонери, матеріали для ремонту та відновлення картриджів), в подальшому реалізовані в рамках послуг на ремонт, відновлення та заправку картриджів на користь контрагентів: Структурний підрозділ Служба пасажирських перевезень Регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця на підставі усного замовлення; ПАТ Українська залізницям/Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії Центр охорони здоров`я на виконання договору № 0202/2 від 02.02.2016 р.; ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця ВП Інформаційно-обчислювальний центр на виконання додаткової угоди № 2 від 29.12.2015 р. до договору № П/ІОЦ-15880/НЮ від 17.06.2015 р.; ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця ВП Інформаційно-обчислювальний центр на виконання додаткової угоди № 2 від 29.12.2015 р. до договору № П/ІОЦ-15307/НЮ від 11.03.2015 р.; ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця ВП Інформаційно-обчислювальний центр на виконання додаткової угоди № 2 від 29.12.2015 р. до договору № П/ІОЦ-15881/НЮ від 17.06.2015 р.; ПАТ Укрзалізниця /Регіональна філія Південна залізниця ВП Інформаційно-обчислювальний центр на виконання додаткової угоди № 2 від 29.12,2015 р. до договору № П/ІОЦ-15535/НЮ від 14.04.2015 р.; Українська інженерно-педагогічна академія на виконання договору № 6 від 01.02.2016 р.; ТОВ Торгово-промислова компанія Омега-Автопоставка на виконання договору № 080101 від 08.01.2014 р.; ТОВ Фармацевтична компанія Здоров`я на виконання договору № 100104 від 10.01.2014 р.; ТОВ Харківське фармацевтичне підприємство Здоров`я народу на виконання договору №100106 від 10.01.2014 р.; ПАТ АК`Експрес-Банк (Харківське регіональне відділення АБ Експрес-Банк ) на виконання договору №140801 від 14.08.2014 р.; ПАТ Українська фінансова група на виконання договору № 080105 від 08.01.2014 р.; ПП Дебют на підставі усного замовлення; ТОВ Торговий дім Авіас на підставі усного замовлення; Управління поліції охорони в Харківській області на виконання договору №3 від 04.01.2016 р.; Структурний підрозділ Служба пасажирських перевезень Регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця на підставі усного замовлення; Українська інженерно-педагогічна академія на виконання договору № 22 від 24.03.2016 р.; Комунальний заклад охорони здоров`я Обласна психіатрична лікарня на виконання договору № 1 1101-16 від 18.01.2016 р.; ТОВ Смарті фемілі на виконання договору № 260201 від 26.02.2016 р.; ТОВ Сана евро трейд на підставі усного замовлення.

Враховуючи положення ст.44 Податкового кодексу України та надаючи оцінку наданим позивачем до суду доказам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

При цьому, суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов`язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: видатковими накладними, актами прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.

Суд зазначає, що надані представником позивача до суду первинні документи складені у встановленому порядку.

При цьому, під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 року по справі №335/13457/16-к, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України - Попенка Володимира Валерійовича з приводу зайняття фіктивним підприємництвом шляхом створення або придбання фіктивних підприємств, у тому числі ТОВ АВЕРТА (код ЄДРПОУ 39998940) із залучення до цієї діяльності інших співвиконавців та осіб, яких використовував у злочинних планах без їх відома.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.09.2015 року ОСОБА_1 В ОСОБА_2 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою створення підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі групи підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схем) та не обізнану у господарській діяльності, залучив у м. Харкові ОСОБА_3 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_4 , погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ АВЕРТА (код за ЄДРПОУ 39998940).

При цьому, судом в рамках розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, на прохання ОСОБА_4 , підписав протокол загальних зборів учасників про створення ТОВ АВЕРТА , наказ про призначення себе директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та статут вказаного підприємства, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював.

В рамках розгляду кримінальної справи суд встановив, що 09.09.2015 року створення ТОВ АВЕРТА зареєстровано державним реєстратором ВДРЮОФОП департаменту реєстрації Харківської міської ради за № 14801020000067160. Відповідно до статутних документів ТОВ АВЕРТА зареєстровано за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 7 оф. 1.

Як вказано судом у зазначеному вироку суду, після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ АВЕРТА на нового власника та директора Ковальова І.В., Попенко В.В., заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , буд АДРЕСА_2 , кв.12, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2016 року по 01.03.2016 року наступним підприємствам: лютий 2016 року, зокрема, ТОВ АВІС ПРІНТ у сумі 5000 грн.

Зі змісту вироку суду вбачається, що після внесення відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про реєстрацію ТОВ АВЕРТА на власника та директора Ковальова ОСОБА_5 , ОСОБА_1 В., отримавши печатку та реєстраційні документи створеного підприємства ТОВ АВЕРТА , та виконуючи злочинні наміри, 14.01.2016 року відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 у АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, на який упродовж лютого 2016 року - березня 2016 року надходили кошти від інших підконтрольних Попенку ОСОБА_6 . суб`єктів господарювання та реально діючих суб`єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів, робіт, послуг, які перераховувались на рахунки фіктивних підприємств підконтрольних ОСОБА_4 . Так, судом встановлено, що у період з 11.02.2016 року по 29.03.2016 року здійснено транзитних перерахувань по рахунку на загальну суму 2552,5 тис. грн.

За результатами розгляду кримінальної справи суд дійшов висновку, що у період з 08.09.2015 року по 29.03.2016 року описаним способом, ОСОБА_4 повторно створено ТОВ АВЕРТА та забезпечено прикриття незаконної діяльності і по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам-контрагентам, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість на суму 433109,79 грн.

Отже, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у вироку від 20.02.2017 року по справі №335/13457/16-к дійшов висновку про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України.

З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи копій первинних документів, що надані представником позивача до суду задля підтвердження реальності здійснення господарської операції в рамках взаємовідносин із ТОВ АВЕРТА вбачається, що останні укладено між позивачем та директором ТОВ АВЕРТА Ковальовим ОСОБА_5 , а отже, суд приходить до висновку, що первинні документи складені позивачем та контрагентом ТОВ АВЕРТА не можуть вважатися судом належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти у даному випадку реалізації товарів.

З огляду на вищевикладені обставини суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та первинні документи спростовують доводи контролюючого органу щодо фіктивності господарських операцій позивача із контрагентами за виключенням ТОВ АВЕРТА .

Стосовно посилань контролюючого органу на наявність податкової інформації стосовно контрагентів позивача, а саме: № 504/10- 06-1-01-17 від 16.01.2017 року стосовно ТОВ МЕРІДІАН ПРОМ (код ЄДРПОУ 40700407) за звітні періоди декларування ПДВ з 01.09.2016 року по 30.11.2016 року; № 1423/7/05-19-14-04 від 19.01.2016 року щодо ТОВ АПІТРЕЙДС (код за ЄДРПОУ 40822930) за звітні періоди декларування ПДВ грудень 2016; № 23758/05-83-12-12-1/41005890 від 29.06.2017 щодо ТОВ ППР АМПРОКС (код ЄДРПОУ 41005890) за звітні періоди декларування ПДВ січень-лютий 2017 року; № 54/16-31-14-05-40473328 від 20.07.2017 року щодо ТОВ Альмабудкор (код ЄДРПОУ 40473328) щодо проведених фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: січень-червень 2017 року; пояснення ОСОБА_7 , відібраного ст. о/у з ОВС ВОСА ПДВ ОУ ГУ ДФС у Житомирській області Тесленко О.С. № 15418/7-04-36-14-12-12 від 08.11.2017 року щодо ТОВ Бріз Компані (код за ЄДРПОУ 40364620) за звітний період декларування ПДВ з 01.12.2016 по 31.12.2016 року; № 109/20-40-14-12-12/31152548 від 29.01.2018 року щодо ТОВ СТК за звітний період декларування ПДВ січень-лютий 2016 року, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ «МЕРІДІАН ПРОМ» (код за ЄДРПОУ 40700407), ТОВ «АПІТРЕЙДС» (код за ЄДРПОУ 40822930), ТОВ «ППР АМПРОКС» (код за ЄДРПОУ 41005890), ТОВ «АЛЬМАБУДКОР» (код за ЄДРПОУ 40473328), ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 41147764), ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 40364620), ТОВ «СТК» (код за ЄДРПОУ 31152548) при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Таким чином, оскільки судовим розглядом справи встановлено непідтвердження обставин допущення позивачем порушень податкового законодавства по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ «МЕРІДІАН ПРОМ» (код за ЄДРПОУ 40700407), ТОВ «АПІТРЕЙДС» (код за ЄДРПОУ 40822930), ТОВ «ППР АМПРОКС» (код за ЄДРПОУ 41005890), ТОВ «АЛЬМАБУДКОР» (код за ЄДРПОУ 40473328), ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 41147764), ТОВ «БРІЗ КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 40364620), ТОВ «СТК» (код за ЄДРПОУ 31152548), чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки, то на разі наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 26.12.2018 року № 00003001411 та № 00003011411 в частині, що стосується зазначених контрагентів.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи судом було витребувано від представника відповідача розрахунки до зазначених податкових повідомлень-рішень в розрізі контрагентів, однак з наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що розрахунки донарахувань та штрафних санкцій до акту перевірки від 06.12.2018 року №5094/20-40-14-11-11/34862284 є цільними та пов`язують між собою показники податкових декларацій за звітні періоди, які йдуть підряд (січень та лютий 2016 року), у зв`язку з чим віднести суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого за рахунок того чи іншого контрагента ТОВ Авіс Прінт до податкового повідомлення рішення від 26.12.2018 року №00003001411 форми В4 чи до податкового повідомлення рішення форми Р від 26.12.2018 року №00003001411 фактично не можливо.

З огляду на надані представником відповідача пояснення суд приходить до висновку, що оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про нереальність взаємовідносин позивача із ТОВ АВЕРТА , а за наданим до суду розрахунком донарахувань позивачу за актом перевірки по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом вказано донарахування податкового кредиту у сумі 5000,00 грн., то наявні підстави для відрахування вказаної суми від загальної суми податкових повідомлень-рішень із пропорційним відрахуванням суми штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні №00003001411.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС України у Харківській області від 26.12.2018 року № 00003001411 в частині нарахування податкового зобов`язання у сумі 146793 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у сумі 36698 грн. 25 коп. та № 00003011411 в частині нарахування суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 23014 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ" (вул. Червоноармійська, буд. 16, м. Харків, 61052) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61000) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Харківській області від 26.12.2018 року № 00003001411 в частині нарахування податкового зобов`язання у сумі 146793 (сто сорок шість тисяч сімсот дев`яносто три) грн. 00 коп. та штрафних санкцій у сумі 36698 (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 25 коп.; № 00003011411 в частині нарахування суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 23014 (двадцять три тисячі чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПРІНТ" (вул. Червоноармійська, буд. 16, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 34862284) сплачену суму судового збору у розмірі 3097 (три тисячі дев`яносто сім) грн. 58 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ - 39599198).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.