Рішення

від 11.06.2019 по справі 480/1561/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа № 480/1561/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1561/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить :

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1827-50 від 12.11.2018 у сумі 15819,54 грн.

Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що 21.11.2018 позивач отримав податкову вимогу від 12.11.2018 №Ф-1827-50 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15819,54 грн. На переконання позивача, зазначена вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки сформована за відсутності підстав для її прийняття. При цьому, позивач вказує, що не є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

03 травня 2019 року Сумським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в зазначеній справі.

Ухвалою суду від 06.05.2019 заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена. Зупинено стягнення на підставі вимоги ГУ ДФС у Сумській області від 12.11.2018 №Ф-1827-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн.

23.05.2019 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, де посилається на те, що згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 та п.3 ч.1 розділу II Інструкції № 449, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Згідно п. 1 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Вороній ОСОБА_2 зареєстрований в Головному управлінні ДФС у Сумській області, як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець з 02.11.1996 року і на даний момент, позивач перебуває на загальній системі оподаткування та відповідно зобов`язаний був сплачувати в 2017-2018 роках єдиний внесок.

Відповідно до інформаційної бази даних ГУ ДФС у Сумській області в ІКПП ФОП ОСОБА_1 по платежу: Єдиний внесок проведено нарахування єдиного соціального внеску як підприємцю на загальній системі оподаткування:

- за 2017 рік. - 8448 грн.; - за І квартал 2018 р. - 2457,18 грн.; - за II квартал 2018 р. - 2457,18 грн.; за III квартал 2018 р. - 2457,18 грн.

Однак, позивач не виконав обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску, що спричинило виникнення заборгованості.

Станом на 01.01.2019 р. загальна заборгованість позивача по ЄСВ складала 15819,54 грн., а станом на 01.05.2019 р. загальна заборгованість по ЄСВ складає 21030, 90 грн.

У зв`язку з наявністю у ФОП ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2018 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 15819, 54грн., ГУ ДФС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-1827-50 від 12.11.2018 року, яку вручено поштою 21.11.2018 року.

Таким чином, на переконання відповідача, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, відмовляє у задоволенні позову, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в Головному управлінні ДФС у Сумській області як суб`єкт підприємцької діяльності фізична особа-підприємець з 02.10.1996 і на час розгляду справи перебуває на загальній системі оподаткування та відповідно зобов`язаний сплачувати за 2017-2018 роки єдиний внесок (а.с.55).

Відповідно до інформаційної бази даних ГУ ДФС у Сумській області в ІКПП ФОП ОСОБА_1 по платежу: Єдиний внесок станом на 12.11.2018 за позивачем рахувалась заборгованість з єдиного внеску (а.с.50), що стало підставою для формування податкової вимоги №Ф-1827-50 на суму 18519,54 грн. (а.с.51)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спеціальним законодавчим актом, що регулює правові відноси нарахування і сплати єдиного внеску є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-УІ (далі Закон № 2464) у відповідності до якого видана Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція №449).

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 та п.3 ч.1 розділу II Інструкції №449, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.3 р.3 Інструкції № 449 для фізичних осіб-підприємців (на загальній системі оподаткування) єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника в силу припису ч.І2 ст.9 Закону №2464.

Фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац 3 ч.8 ст.9 Закону №2464 у редакції, що діяла до 10.10.2017 року).

Фізичні особи, підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 ч.8 ст.9 Закону № у редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2148- VIII).

Відповідно до п.2 ст. 25 Закону № 2464, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно п.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з ч.3 VI розділом Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч.4 VI розділом Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Після

формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Відповідно до інформаційної бази даних ГУ ДФС у Сумській області в ІКПП ФОП ОСОБА_1 по платежу: Єдиний внесок (код бюджетної класифікації 71040000) 09.02.2018 року проведено нарахування єдиного соціального внеску за 2017 рік, як підприємцю на загальній системі оподаткування, але сплата відсутня (8448,00 грн. = 3200*12*22%).

У 2018 році також відбулись нарахування ЄСВ за 1-3 квартали 2018 року:

1. До 19.04.2018 р. - за І квартал 2018 р. - 2457,18 грн.;

2. До 19.07.2018 р. - за II квартал 2018 р. - 2457,18 грн.;

3. До 19.10.2018 р. - за III квартал 2018 р. - 2457,18 грн.

Таким чином, станом на 01.01.2019 р. загальна заборгованість по ЄСВ складала 15819,54 грн.

У зв`язку з наявністю у ФОП ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2018 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 15819, 54грн., ГУ ДФС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-1827-50 від 12.11.2018 року (а.с.51), яку вручено поштою 21.11.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51).

Станом на 01.05.2019 р. (після формування вимоги) загальна заборгованість по ЄСВ складає 21030,90грн. (а.с.50).

З огляду на наведене, дослідивши та проаналізувавши дані з інтегрованої картки платника податків (а.с.52-53), свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.55), заяви на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (а.с.56-57), невмотивованими є доводи позивача про наявність підстав для скасування вимоги Головного управління ДФС у Сумській області №Ф-1827-50 від 12.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 15819,54грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наданих доказів свідчить, що відповідачем правомірно прийнято спірне рішення, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас, позивачем не доведено належними та достатніми доказами викладені в позові обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.06.2019 року.

Суддя О.М. Кунець