Рішення

від 25.06.2019 по справі 540/907/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/907/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати противоправними дії Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області щодо відмови в призначені позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_3 з дати звернення, з 18.01.2019 року.

Також позивач просить звільнити її від сплати судового збору та допустити негайне виконання рішення у межах суми пенсії за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою та до квітня 2018 року отримувала адресну допомогу, як особа, яка отримує пенсію. Позивач отримує пенсію по місцю своєї реєстрації у м. Керч, АРК. 18.01.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою для призначення (відновлення) щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, однак отримала відмову. Підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги стала неможливість підтвердити отримання пенсії ОСОБА_5 . Позивач вважає дії відповідача противоправними та такими, що грубо порушують її конституційне право на соціальне забезпечення, що і є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 26.04.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що останній просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. 18 січня 2019 року ОСОБА_6 надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Відповідно пункту 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі на оплату житлово-комунадьних послуг , затверженного постановою Кабінету Міністрів України Постанови від 01 жовтня 2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , та відповідно інформації Каланчацького сектору обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05 лютого 2019 року № 130/02-20 про те, що ОСОБА_2 на обліку в вище зазначеному секторі не перебуває рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Каланчацькій районній державній адміністрації від 18 лютого 2019 року, № 44 ОСОБА_7 відмовлено у призначенні адресної допомоги на проживання. З огляду на викладене вважає позов безпідставним.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, пенсіонер за віком, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 6520000219 від 27.10.2017 року.

18.01.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою для призначення (відновлення) щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 18.02.2019р. №44, позивачу відмовлено у призначенні адресної допомоги у зв`язку з тим, що не є можливим підтвердити отримання пенсії.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку і з чим звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі-Порядок №505 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі-уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що право на отримання грошової допомоги мають особи, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, що перемістилися з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або які розташовані на лінії зіткнення. При цьому перелік таких населених затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стало те, що не є можливим підтвердити отримання пенсії.

Підстави для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги визначені абз.10 п.3 та п.6 Порядку №505. Перелік цих підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, згідно із абз.10 п.3 Порядку №505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Згідно із п.7 Порядку №505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Відповідно до п.6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли:

- будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

- будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що наведеною нормою закріплено вичерпний перелік підстав відмови у призначенні грошової допомоги. При цьому в даному переліку відсутня така підстава, як неможливість підтвердження отримання пенсії.

Подані учасниками справи докази не підтверджують наявності жодної з підстав, передбачених п.3 та п.6 Порядку №505.

Крім того, суд звертає увагу, що у витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області від 18.02.2019року № 44 відповідач, відмовляючи у призначенні грошової допомоги посилається на п.3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та на п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505.

При цьому частиною 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Будь-якого обґрунтування щодо застосування до позивача цієї правової норми відповідач не навів ні у оскарженому рішенні, ані у відзиві на позовну заявую

Пунктом же 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, на який посилається відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні грошової допомоги, передбачені розміри грошової допомоги, які призначаються внутрішньо переміщеним особам.

Суд зазначає, що виплата допомоги залежить від факту переміщення особи з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції або населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, та перебування на обліку в Управлінні. У цій справі ці обставини підтверджуються довідкою про взяття на облік особи, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.02.2019р. у справі 265/4542/16-а, від 10.07.2018р. у справі №222/250/15-а.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеного убачається, що підстави для відмови у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги відсутні, отже дії відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги є протиправними. З огляду на викладене наявні підстави і для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_3 з дати звернення, тобто з 18.01.2019 року.

Щодо негайного виконання судового рішення в межах суми пенсії за один місяць, суд зазначає, що п.1 ч.1 ст.371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що в межах даної суд не присудив до стягнення конкретну суму адресної допомоги, а зобов`язує відповідача вчинити певні дії, рішення не підлягає зверненню до негайного виконання.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним дій та зобов`язати вчинити дії - задовольнити.

Визнати противоправними дії Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області щодо відмови в призначені Воїтовій Каріє щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 11, код ЄДРПОУ 03198221) призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_3 (, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з дати звернення - 18.01.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 112010204