Постанова

від 25.06.2019 по справі 280/5062/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5062/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника відповідачів: Большакова К.О.,

представника позивача: Шибенко Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, (суддя суду першої інстанції Ю.В. Калашник), прийняте у м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні, рішення в повному обсязі складено 19.02.2019 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГТВ- Гідравлік до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

29 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю ГТВ-Гідравлік звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.11.2018 № 1001640/42203162; зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.10.2018 № 3.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає про безпідставність прийняття комісією ГУ ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказував, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано податкову накладну, беззаперечно підтверджується первинними документами, тобто всі здійснені господарські операції з придбання товару, подальшої реалізації і повернення його від покупця на склад позивача є прозорими та стандартними, підтвердженими усіма обов`язковими первинними документами. Просить скасувати оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну від 18.10.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасувано рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1001640/42203162 від 26.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 18.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 18.10.2018.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області відбулось у жовтні - листопаді 2018 року, тому суд першої інстанції помилково у мотивувальній частині рішення посилався на норми, які на час зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття оскаржуваного рішення були не чинним, а саме на п. 74.2 ст. 74, пп. 201.16.1 -201.16.4 п. 201.1.16 ст. 201 ПК України, які з 01.01.2018 року скасовані Законом України від 07.12.2017 року №2245-УІІ. Також, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.10.2018 року містить підкреслення- вказівку, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є: неподання платником копій таких документів: первинні документи щодо постачання /придбання та транспортування товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні. Факт подання позивачем до суду більш повного пакету документів не спростовую правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В судовому засіданні представник відповідачів доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задоволенити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ "ГТВ - Гідравлік".

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю ГТВ - Гідравлік було складено податкову накладну №3 від 18.10.2018 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН від 16.11.2018 року, реєстрацію податкової накладної було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

23.11.2018 позивач надіслав електронними засобами відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Однак, комісією ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення, а саме: від 26.11.2018 №1001640/42203162 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою прийняття вказаного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи прийняте відповідачем 1 рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі необхідні документи для реєстрації ПН в ЄДРПН, відтак відсутніми було підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі Порядок №117).

Відповідно до п.5 - 11 Порядку №117 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин між сторонами):

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …» .

Як зазначено вище, реєстрація податкової накладної була зупинена з тієї причини, що податкова накладна відповідає критеріям ризикованості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Під час розгляду справи відповідачами не було надано суду доказів обгрунтованості віднесення позивача до ризикових платників податків. Така інформація відсутня і в Квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 1.6 містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, тому посилання на пункт 1.6 не є достатнім для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію.

Вказаний правовий висновок було викладено Верховним Судом в постанові від 11.06.2019 року в справі №2240/2765/18.

Суд враховує, що ДФС України запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та первинні документи, саме: договори поставки, видаткові накладні та рахунок на оплату, товарно-транспортні накладні, витяг з реєстру ПН, довіреність на отримання ТМЦ, виписку по рахунку, однак незважаючи на це ДФС України сформовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 21 Постанови № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вже зазначалось судом, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган не зазначив, яким саме підставам оцінки ступеня ризиків відповідає остання, а також не зазначено конкретний перелік документів, подання яких буде достатнім для прийняття рішення про реєстрацію.

Як видно із рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідачем відмовлено в реєстрації ПН з підстав не надання позивачем документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, однак не зазначено конкретно, які саме документи, з урахуванням вже поданих, платником не було надано для умов реєстрації ПН.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв резиковості, без наведення конкретної підстави, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 ).

При цьому, суд враховує, що позивачем на підтвердження здійснення господарської операції подано до податкового органу документи первинної бухгалтерської звітності, які не мають недоліків щодо своєї форми та змісту, та за своїм обсягом є достатніми для умов здійснення реєстрації податкової накладної, тому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та підлягає скасуванню із покладення на відповідача 2 обов`язку по реєстрації податкової накладної.

Щодо доводів відповідача з приводу застосування судом першої інстанції п. 74.2 ст. 74, пп. 201.16.1 -201.16.4 п. 201.1.16 ст. 201 ПК України, які з 01.01.2018 року скасовані Законом України від 07.12.2017 року №2245-УІІ, суд апеляційної інстанції зазначає. що в рішенні суду першої інстанції не має посилань на п. 74.2 ст. 74 ПК України, зазначення на пп. 201.6.4 п. 201.6 ст. 201 ПК України, судом першої інстанції зроблено із вказівкою, що з 01.01.2018 року п. 201.16 ПК України зазнав змін згідно Закону України від 07.12.2017 року №2245-УІІ, таким чином судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, а при вирішенні справи суд правильно керувався нормами Порядку №117.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308., ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в адміністративній справі №280/5062/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 26.06.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай