Постанова

від 19.06.2019 по справі 806/434/16

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/434/16

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

19 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

представника позивача: Фещенко Р.В.,

представника відповідача: Синицької Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об`єднання "Промбуд" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (повне рішення складено 11 березня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об`єднання "Промбуд" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2015 року №0000692200,

В С Т А Н О В И В :

позивач 21.03.2016 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10.11.2015 № 0000692200.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2016, залишеною без змін Житомирським апеляційним адміністративним судом 23.08.2016, вказаний позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 10.11.2015 № 0000692200.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі № 806/434/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначено, що висновки судів про помилковість доводів відповідача щодо штучного формування показників податкового обліку за операціями з ТОВ "БК "Аксата Моноліт" є передчасними та зроблені без належного з`ясування фактичних обставин справи.

22.01.2019 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об`єднання "Промбуд", відповідача - Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області замінено на Головне управління ДФС у Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт надав пояснення по визначених у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 питаннях та вказав, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях з придбання у 2015 році основи целюлозного паперу у ТОВ "БК "Аксата Моноліт", реальність яких підтверджується матеріалами справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що наявність формально оформлених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

У період з 12.10.2015 по 19.10.2015 посадовими особами Малинської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Папір-Мал" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "БК "Аксата Моноліт" за період діяльності з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складено акт № 21/22-12/30477405 від 26.10.2015.

Висновком акту перевірки зафіксовано допущене ТОВ "Папір-Мал" порушення, а саме: п.198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 364402,50 грн за січень 2015 року.

Згідно акту перевірки, підставою для його винесення слугували такі порушення, допущені ТОВ "Папір-Мал":

- відсутність на підприємстві журналу обліку в`їзду-виїзду автотранспортних засобів;

- згідно з карткою рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" станом на 31.08.2015 заборгованість по Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" перед ТОВ "БК "Аксата Моноліт" складає 2022433,87 грн;

- згідно податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі ТУ ДФС у м. Києві у оперативного відділу відсутня можливість опитати керівника/засновника ТОВ "БК "Аксата Моноліт" у зв`язку з тим, що останній не проживає по місцю реєстрації;

- відсутність первинних документів щодо обліку сировини та матеріалів у місці зберігання, який здійснюється матеріально відповідальною особою, ведення яких передбачено наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів";

- не підтверджено оприбуткування та рух ТМЦ по контрагенту ТОВ "БК "Аксата Моноліт", у зв`язку із чим неможливо підтвердити реальність здійснених з ним операцій за перевіряємий період.

03.11.2015 не погодившись із висновком акту перевірки, позивач направив на адресу Малинської ОДПІ заперечення за вих. № 11-863.

09.11.2015 за результатами розгляду заперечень, Малинська ОДПІ листом за вих. № 6853/06-13-22-05 повідомила ТОВ "Папір-Мал", що висновок акту перевірки № 21/22-12/30477405 від 26.10.2015 відповідає діючому законодавству.

10.11.2015 Малинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692200, яким збільшено ТОВ "Папір-Мал" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: 364 402,50 грн. - за основним платежем та 182 201,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження.

Рішеннями Державної фіскальної служби України № 964/6/06-30-10-07-07 від 16.12.2015 та 3489/6/99-99-10-01-04-25 від 17.02.2015, скарги ТОВ "Папір-Мал" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ № 0000692200 від 10.11.2015 - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ №0000692200 від 10.11.2015, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено реальності господарських взаємовідносин з ТОВ "БК "Аксата Моноліт" за січень 2015 року та, відповідно, відсутності заниження ПДВ до сплати в бюджет в сумі 364402,50 грн. за січень 2015 року, а тому, висновки контролюючого органу щодо відсутності фактичного отримання товару (основи целюлозного паперу) в січні 2015 року, відсутності доказів його оприбуткування та руху по контрагенту ТОВ БК "Аксата Моноліт" є обгрунтованими.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положенням п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно матеріалів справи, 20.01.2015 між ТзОВ "Папір-Мал" (покупець) та ТОВ "БК "Аксата Моноліт" (продавець), укладено договори купівлі-продажу товару - основи целюлозного паперу №№20/01/15 та 20/01/01.

Пунктом 1.2 договору, конкретне найменування та асортимент товару, що продається на умовах даного договору, визначається у видаткових товарних накладних, надалі накладні.

Згідно п. 2.1 договору, продавець продає покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії товару ціни на товар визначаються в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Підписання покупцем накладної означає погодження між сторонами ціни на товар.

Оплата партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу. Розрахунок за відвантажену партію товару покупець повинен здійснити не пізніше 45 календарних днів з дати доставки партії товару на склад покупця (п.2.2).

Зобов`язання покупця по оплаті за партію товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (п.2.5).

Відповідно до п. 3.5 договору, передача товару покупцю здійснюється шляхом відвантаження товару зі складу продавця на підставі накладних на умовах FCA - склад (торговий об`єкт) продавця. Витрати по перевезенню товару покладаються на покупця.

Пунктом 3.6 договору зазначено, що умови передачі товару розуміються у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надані первинні документи, а саме:

- копії видаткових накладних: №66 від 22.01.2015 на суму 322 756,50 грн. у т.ч. ПДВ 53 792,75 грн.; №67 від 23.01.2015 на суму 303 220,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 536,75 грн.; №68 від 26.01.2015 на суму 337 161,00 грн. у т.ч. ПДВ 56 193,5 грн.; №69 від 27.01.2015 на суму 277348,50 грн. у т.ч. ПДВ 46 224,75 грн.; №70 від 28.01.2015 на суму 296 851,50 грн. у т.ч. ПДВ 49475,25 грн.; №145 від 28.01.2015 на суму 322 756,60 грн. у т.ч. ПДВ 53 792,75 грн.; №146 від 28.01.2015 на суму 303 220,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 536,75 грн.; №71 від 29.01.2015 на суму 302395,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 399,25 грн.; №72 від 31.01.2015 на суму 346 681,50 грн. у т.ч. ПДВ 57780,25 грн.;

- копії видаткових накладних на повернення товару ТОВ "БК "Аксата Моноліт" №2 від 22.01.2015 на суму - 322 756,75 грн. у т.ч. ПДВ - 53 792 грн.; №3 від 23.01.2015 на суму - 303 220,50 грн. у т.ч. ПДВ - 50 536,75 грн.;

- копії податкових накладних: №66 від 22.01.2015 на суму 322 756,50 грн. у т.ч. ПДВ 53 792,75 грн.; №67 від 23.01.2015 на суму 303220,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 536,75 грн.; №68 від 26.01.2015 на суму 337 161,00 грн. у т.ч. ПДВ 56193,5 грн.; №69 від 27.01.2015 на суму 277 348,50 грн. у т.ч. ПДВ 46 224,75 грн.; №146 від 28.01.2015 на суму 303 220,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 536,75 грн.; №145 від 28.01.2015 на суму 322756,50 грн. у т.ч. ПДВ 53 792,75 грн.; №70 від 28.01.2015 на суму 296 851,50 грн. у т.ч. ПДВ 49475,25 грн.; №71 від 29.01.2015 на суму 302 395,50 грн. у т.ч. ПДВ 50 399,25 грн.; №72 від 31.01.2015 на суму 346 681,50 грн. у т.ч. ПДВ 57 780,25 грн.;

- копії розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: №143 від 22.01.2015 на суму - 322756,75 грн. у т.ч. ПДВ - 53 792 грн.; ПН №144 від 23.01.2015 на суму - 303 220,50 грн. у т.ч. ПДВ - 50 536,75 грн.;

- копії товарно-транспортних накладних: №35 від 22.01.2015, вага 20,172 т. на суму 53 972,75 грн.; №2 від 22.01.2015, вага 20,172 т. на суму 53 972,75 грн. (відбулось повернення товару); №37 від 23.01.2015, вага 18,951 т. на суму 50 536,75 грн. (відбулось повернення товару);№43 від 26.01.2015, вага 21,072 т. на суму 56 193,5 грн.; №46 від 27.01.2015, вага 17,334 т. на суму 46 224,75 грн.; №146 від 28.01.2015, вага 18,951 т. на суму 50536,75 грн.; №145 від 28.01.2015, вага 20,172 т. на суму 53 792,75 грн.; №70 від 28.01.2015, вага 18,553 т. на суму 49 475,25 грн.; №50 від 29.01.2015, вага 18,899 т. на суму 50 399,25 грн.; №54 від 31.01.2015, вага 21,667 т. на суму 57 780,25 грн.;

- копії подорожних листів: №666738 від 22.01.2015; №666741 від 27.01.2015; №676248 від 31.01.2015;

- копії актів здачі-прийнятих робіт по перевезенню вантажу: №554 від 23.01.2015 на суму 1200 грн.; №545 від 26.01.2015 на суму 1200 грн.; №546 від 27.01.2015 на суму 1200 грн.; №547 від 28.01.2015 на суму 1200 грн.; №548 від 29.01.2015 на суму 1200 грн.;

- роздруківки з програми "1-С Підприємство" оприбуткування ТМЦ на склади підприємства у січні 2015 року. Згідно з ними станом на 01.01.2015 на складі обліковувалось 116,736 т. паперу целюлозного. Станом на 31.01.2015 на складі обліковувалось 253,384 т. паперу целюлозного (надходження за січень 2015 року - 136,648 т.);

- витяг з книги обліку довіреностей;

- витяг з журналу обліку вантажів, що надійшли на ТзОВ "ПАПІР-МАЛ" у січні 2015 року; копії відомостей по партіях товару на складах за січень, лютий березень, квітень, травень, червень, липень 2015 року;

- копія договору відступлення права вимоги №28/02-15 від 28.02.2015;

- копії банківських виписок;

- копії карток рахунків 631;

- бухгалтерські регістри;

- витяг з журналу видачі сировини зі складу ТзОВ "ПАПІР-МАЛ" у виробництво;

- норми витрат сировини;

-звіти руху макулатури та готової продукції по складу за січень-липень 2015 року.

При цьому, з договорів поставки товарів від 20.01.2015 №20/01/01 та №20/01/15 вбачається, що предметом поставки являється папір целюлозний, який придбавався позивачем для використання у власній господарській діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, до основних видів господарської діяльності позивача згідно КВЕД-2010 відносяться:

1) 17.12 виробництво паперу та картону (основний);

2) 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

3) 38.32 відновлення відсортованих відходів;

4) 17.29 виробництво інших виробів з паперу та картону;

5) 17.22 виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно- гігієнічного призначення;

6) 52.10 складське господарство.

Позивачем до матеріалів справи долучено внутрішній документ, розроблений начальником виробництва за участю технічних працівників та затверджений керівником підприємства, а саме: Норми витрат сировини, хімікатів та енергоносіїв на виробництво 1 (однієї) тони продукції. Згідно цих норм папір целюлозний добавляється в якості сировини до композиції, що утворює суміш для виготовлення паперу для гофрування, паперу для мішків, паперу обгорткового, картону для плоских шарів, гофрованого картону.

Крім паперу целюлозного для виробництва паперу та картону підприємство використовує: макулатуру різних марок, крохмаль, клей, флокулянт, коагулянт, піногасник, барвник.

Таким чином, папір целюлозний являється сировиною, яка безпосередньо використовується для виготовлення паперу та картону на виробництві TOB "ВТО "Промбуд". У зв`язку з цим у підприємства постійно існує потреба купувати названу вище сировину у суб`єктів господарської діяльності, які пропонують її придбати.

Оскільки, папір целюлозний поставлявся на підприємство в якості сировини, а не готового виробу і використовувався він виключно з іншими складовими для виготовлення паперу або картону, то відповідний сертифікат його походження або якості, позивачу не потрібен. Тобто, якщо у папероробному виробництві папір целюлозний використовується в якості сировини, він вважається таким, що непридатний для використання самостійно, без інших складових, для виготовлення паперу або картону, тобто бракованим.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом і у постанові від 28.11.2018 у справі №818/1504/17.

Стосовно того, що під час проведення перевірки товариством не надано жодних документів на підтвердження обліку сировини та матеріалів у місці їх зберігання (складі) слід зазначити наступне.

Згідно акту перевірки, надходження товару на склад ТОВ "Папір-Мал" від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" підтверджується роздруківкою з програми "1-С Підприємство" щодо обліку сировини та матеріалів у місці їх зберігання (складі), згідно якої, станом на 01.01.2015 на складі обліковувалося 116,736 тон паперу целюлозного. Станом на 31.01.2015 на складі позивача обліковувалось 253,384 тони паперу целюлозного у тому числі надходження за січень 2015 року в кількості 136,648 тон від ТОВ "БК "Аксата Моноліт".

Тобто, кількість паперу целюлозного, яка станом на 31.01.2015 знаходилась на складі позивача, відповідає тій кількості, яка була отримана від ТОВ "БК "Аксата Моноліт", що підтверджується матеріалами справи, зокрема і витягом з Журналу обліку вантажів, що надійшли.

Відтак, Журнал обліку вантажів, що надійшли підтверджує надходження на склад позивача паперу целюлозного від ТОВ "БК "Аксата Моноліт".

Відносно тверджень відповідача та суду першої інстанції, що роздруківка з програми "1-С Підприємство" щодо обліку сировини та матеріалів у місці їх зберігання (складі), який здійснюється матеріально відповідальною особою станом на 31.05.2015, за відсутності інших первинних документів, не є підтвердженням обліку сировини та матеріалів у місці їх зберігання (складі) слід вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні, на підставі яких позивач отримав папір целюлозний від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" відповідають вимогам положень ст. 9 Закону № 996-XIV. Зауваження щодо правильності їх оформлення та невідповідності вимогам ст. 9 Закону № 996-XIV у акті перевірки, складеному посадовими особами контролюючого органу та у рішенні суду відсутні.

Таким чином, відомості внесені у програму "1-С Підприємство" щодо обліку сировини та матеріалів у місці їх зберігання (складі), який здійснюється матеріально відповідальною особою станом на 31.05.2015 є достовірними, а витяг з цієї програми є належним доказом по справі, який підтверджує облік паперу целюлозного на складі позивача.

Відносно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності товару, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" в січні 2015 року слід зазначити, що норми витрат сировини, хімікатів, матеріалів та енергоносіїв на виробництво 1 тони продукції є внутрішнім документом підприємства, розробленим начальником виробництва за участі технічних працівників виробництва та затвердженим керівником підприємства. Цей документ підтверджує, що позивач використовує у власній господарській діяльності папір целюлозний в якості сировини для виготовлення паперу та картону. Також, матеріалами справи підтверджується, що основним видом діяльності позивача являється виробництво паперу та картону.

Нормами витрат підтверджується, що папір целюлозний використовується у власній господарській діяльності TOB "ВТО "Промбуд" в якості сировини з іншими складовими для виготовлення паперу та картону, що відповідає змісту п.198.3 ст.198 ПК Україні в частині "придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків".

Звіти руху макулатури та готової продукції по складу КРВ за січень-липень 2015 року є внутрішніми документами, складеними посадовими особами позивача (начальник виробництва, завідуюча складом) та затверджені керівником підприємства для обрахування обсягів готової продукції та сировини на складі картоноробного виробництва. Названі документи помісячно відображають рух та залишки готової продукції (папір для гофрування, картон, папір для мішків) та сировини (макулатура, папір целюлозний) на складі КРВ. У названих звітах папір целюлозний виділений в окремий розділ, у якому послідовно відображено у яких обсягах папір целюлозний, використовувався протягом січня-липня 2015 року у виробництві.

Звіт за січень 2015 року відображає кількісне надходження паперу целюлозного на склад позивача, що відповідає загальному обсягу паперу целюлозного, отриманого позивачем у січні 2015 року від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" на підставі видаткових накладних, а саме 136648 кг.

Звіти за лютий-липень 2015 року помісячно відображають кількісне використання паперу целюлозного у виробництві позивача, їх дані відповідають даним наявним у відомостях по партіях товарів на складах.

Вказаними доказами підтверджується відповідність обсягів отриманого паперу целюлозного в січні 2015 року обсягам його фактичного використання у господарській діяльності підприємства.

Стосовно того, що позивачем не надано первинних документів, які підтверджують переміщення товару на підприємстві в зв`язку із використанням у власному виробництві та подальшу реалізацію готової продукції з паперу целюлозного контрагентам суд звертає увагу на таке.

Матеріалами справи підтверджується поступове, протягом лютого-липня 2015 року, використання отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" паперу целюлозного у власному виробництві. Доказами, які підтверджують таке використання являються: журнал видачі сировини із складу ТзОВ "Папір-Мал" у виробництво та відомості по партіях товарів на складах, звіти руху макулатури та готової продукції по складу КРВ.

У журналі видачі сировини із складу ТзОВ "Папір-Мал" зафіксовано та відображено поступова видача паперу целюлозного у виробництво.

Також відомості по партіях товарів на складах відображають і підтверджують видачу у виробництво паперу целюлозного, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" у січні 2015 року, зокрема:

1) відомість по партіях товару на складах за січень 2015 року - підтверджує надходження основи целюлозного паперу від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" на склад ТзОВ "ПАПІР-МАЛ" за період 22, 23, 26, 27, 28, 29, 31 січня 2015 року в кількості 136,648 т разом, що відповідає кількості, зазначеній у видаткових накладних;

2) відомість по партіях товару на складах за лютий 2015 року - підтверджує використання основи целюлозного паперу, отриманої від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" на підставі видаткових накладних від 26.01.2015 №68 та від 27.01.2015 №69. Отриманий товар, протягом лютого 2015 року був виданий у виробництво в кількості 25,922 т, а саме: по видатковій накладній №68 від 26.01.2015 в кількості - 21,072 т, по ВН №69 від 27.01.2015 в кількості - 4,85 т.

Станом на 28.02.2015 залишок на складі основи паперу целюлозного по ВН №69 від 27.01.2015 становить - 12,484 т. Загальний залишок основи паперу целюлозного на складі - 110,726 т.

3) відомість по партіях товару на складах за березень 2015 року - підтверджує використання основи целюлозного паперу, отриманого від ТОВ БК Аксата Моноліт на підставі видаткових накладних від 27.01.2015 №69, від 28.01.2015 №70, від 28.01.2015 №145, від 28.01.2015 №146.

Отриманий товар, протягом березня 2015 року був виданий у виробництво в кількості 60,423 т., а саме: по видатковій накладні №69 від 27.01.2015 в кількості - 12,484 т., по видатковій накладні №70 від 28.01.2015 в кількості - 18,553 т., по видатковій накладні №145 від 28.01.2015 в кількості - 20,172 т., по видатковій накладні №146 від 28.01.2015 в кількості - 9,214т.

Станом на 31.03.2015 залишок на складі основи паперу целюлозного по видатковій накладні №146 від 28.01.2015 становить - 9,737 т. Загальний залишок основи паперу целюлозного на складі - 50,303 т.

4) відомість по партіях товару на складах за квітень 2015 року - підтверджує використання основи целюлозного паперу, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" на підставі видаткової накладної від 28.01.2015 №146.

Отриманий товар, протягом квітня 2015 року був виданий у виробництво в кількості 5,216 т, а саме: по видатковій накладні №146 від 28.01.2015 - 5,216 т.

Станом на 30.04.2015 залишок на складі основи паперу целюлозного по видатковій накладні №146 від 28.01.2015 становить - 4,521 т. Загальний залишок основи паперу целюлозного на складі - 45,087 т.

5) відомість по партіях товару на складах за травень 2015 року - підтверджує використання основи целюлозного паперу, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" на підставі видаткових накладних від 28.012015 №146, від 29.01.2015 №71, від 31.01.2015 №72.

Отриманий товар, протягом травня 2015 року був виданий у виробництво в кількості 45,063 т, а саме: по видатковій накладні №146 від 28.01.2015 в кількості - 4,521 т., по видатковій накладні №71 від 29.01.2015 в кількості - 18,899 т., по видатковій накладні №72 від 31.01.2015 в кількості - 21,643 т.

Станом на 31.05.2015 залишок на складі основи паперу целюлозного становить 0,024 т.

6) відомість по партіях товару на складах за червень 2015 року - підтверджує наявність на складі ТзОВ "ПАПІР-МАЛ" залишків основи целюлозного паперу, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" 31.01.2015 та віт ТОВ "Вейсес";

Станом на 30.06.2015 залишок на складі основи паперу целюлозного становить 59,641 т., і з яких: 0,024 т - папір целюлозний, отриманий по видатковій накладні №72 від 31.01.2015 від ТОВ "БК "Аксата Моноліт"; 59,617 т. - папір целюлозний, отриманий 25, 26 та 30 червня 2015 року від ТОВ "Вейсес".

7) відомість по партіях товару на складах за липень 2015 року - підтверджує використання у липні 2015 року основи целюлозного паперу, отриманого від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" 31.01.2015 у виробництві ТзОВ "ПАПІР-МАЛ" в кількості 0,024 т. та папір целюлозний отриманий від ТОВ "Вейсес".

Обсяги паперу целюлозного, відображеного у відомостях по партіях товарів на складах за січень-липень 2015 року відповідають обсягам, отриманим позивачем у січні 2015 року на підставі видаткових накладних, виданих ТОВ "БК "Аксата Моноліт". Відтак, дані у відомостях є достовірними, а самі відомості є належними та допустимими доказами, які підтверджують використання паперу целюлозного у виробництві позивача.

Щодо відсутності договору про надання транспортних послуг з фізичною особою- підприємцем Напень ОСОБА_1 слід вказати, що частиною 1 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У даному випадку домовленість позивача та ФОП Напень Ю.М. про надання транспортних послуг була оформлена Заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Після надання транспортних послуг ФОП Напень Ю ОСОБА_2 . були надані товарно- транспортні накладні та акти здачі-прийняття робі (надання послуг). Вказані документи, а також подорожні листи підтверджують факт перевезення товару придбаного позивачем у ТОВ "БК "Аксата Моноліт". На підставі наведених документів можна ідентифікувати осіб, які надавали та отримали послуги з перевезення вантажів, який саме вантаж, його кількість, дату перевезення і від якої особи та кому перевозився.

Також, факт отримання товару від ТОВ "БК "Аксата Моноліт", підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей, де вказано уповноважену особу позивача, на яку було оформлено довіреність для отримання паперу целюлозного.

Стосовно договору відступлення права вимоги №28/02-15 від 28.02.2015 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2015 між ТОВ "БК "Аксата Моноліт" (первісний кредитор) та ТОВ "Інтертеймент Груп" (новий кредитор), укладено договір відступлення права вимоги №28/02-15.

Згідно п. 1 договору: Новий кредитор стає кредитором Боржника за Договорами поставки товарів №20/01/15 та №20/01/01 від 20.01.2015 (далі - основні договори) між Первісним кредитором та ТОВ "Папір-Мал" (далі - Боржник) на суму, яка складає по Договору №20/01/15 - 346 681,50 грн., а по Договору №20/01/01 - 1 839 733,50 грн.

З пояснень позивача вбачається, що головною умовою відступлення права вимоги та підписання цього договору була вимога нового кредитора про те, що сторона боржника (ТОВ "Папір-Мал") першою підпише усі примірники цього договору. Після його підписання усі три примірники були направлені на адресу нового кредитора. Оригінал договору відступлення права вимоги повернувся на адресу ТОВ "ПАПІР-МАЛ" лише в березні 2016 року, у зв`язку з чим не було можливості його показати посадовим особам контролюючого органу під час перевірки.

При цьому, сплата грошових коштів 06.03.2015 у сумі 163 981,13 грн. на користь ТОВ "БК "Аксата Моноліт", а не на користь ТОВ "Інтертеймент Груп" була відома новому кредитору (про що останній повідомив відповідним листом) не призвела до судового спору з боржником. В подальшому після отримання листа-вимоги від ТОВ "Інтертеймент Груп", позивач перерахував залишок боргу.

Таким чином, борг за папір целюлозний, отриманий від ТОВ "БК "Аксата Моноліт" у січні 2015 року, був сплачений у повному обсязі, а оплата здійснювалась на підставі договору відступлення права вимоги на користь ТОВ "Інтертеймент Груп".

Вказані обставини підтверджуються банківськими виписками про часткову оплату товару 06.03.2015 в сумі 163 981,13 грн. та повну оплату двома траншами, перший 18.09.2015 в сумі 1 000 000,00 грн., другий 22.09.2015 в сумі 1 022 434,87 грн.

Разом з цим, апеляційний суд враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а, де вказано, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У постанові від 04.04.2019 у справі № 815/6559/15 Верховний Суд вказав, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

При цьому, висновки відповідача ґрунтуються лише на акті перевірки та інформації з бази даних фіскального органу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

Стосовно клопотання фіскального органу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 195 КАС України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 20.05.2019 апеляційний розгляд даної справи призначено на 19.06.2019 о 09:30 в приміщенні суду.

18.06.2019 до суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Отже, в порушення ч. 5 ст. 195 КАС України вказане клопотання надійшло до суду за день до дати розгляду справи, що унеможливило призначити судовий розгляд справи в режимі відеоконференції.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у відповідності до вищезазначеної статті, на користь позивача підлягає стягненню 20 497,65 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 49 від 17.03.2016 на суму 8199,06 грн. та квитанції №47 від 04.04.2019 на суму 12298,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об`єднання "Промбуд" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 10 листопада 2015 року №0000692200.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об`єднання "Промбуд" (код ЄДРПОУ 30477405, вул. Домобудівна, 56, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) за рахунок бюджетних асинувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195, вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир) сплачений судовий збір в розмірі 20 497,65 грн. (двадцять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 65 коп.)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 червня 2019 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.