Ухвала

від 25.06.2019 по справі 465/7391/14-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7391/14-ц

2/465/1428/19

УХВАЛА

судового засідання

"25" червня 2019 р. м.Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М.., в ході вивчення матеріалів цивільної справи № 465/7391/14-ц (2/465/3441/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Шаян Еліт» до Публічного акціонерного товариства «Завод ОСОБА_1 Львівсільмаш» , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору №136 від 03 червня 2002 року недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2014 року позивач звернувся з позовом в суд до відповідачів Публічного акціонерного товариства «Завод ОСОБА_1 Львівсільмаш» , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору №136 від 03 червня 2002 року недійсним.

Вказана справа перебувала у провадженні судді Лозинського Б.М.

У зв`язку із закінченням терміну повноважень судді, на підставі розпорядження керівника апарату суду №164/Р та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу, матеріали цивільної справи надійшли 19.12.2017 року судді Козюренку Р.С.

11 травня 2019 року цивільна справа №465/7391/14-ц, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи: відсторонення від посади та на виконання розпорядження керівника апарату суду № 51/Р, передана судді Кузь В. Я.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.06.2019 року задоволено заяву судді Кузь В.Я. про самовідвід від розгляду даної справи.

Надалі, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Ванівського Ю.М.

В ході вивчення матеріалів цивільної справи встановлено, що предметом спірного договору № 136 від 03 червня 2002 року є - нежитлове приміщення ( незадіяна прибудова до відомчого садочку № 61 по вул АДРЕСА_1 32 АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 ).

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 22.01.2014 в складі головуючого судді Ванівського Ю.М. у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, вирішено: Визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень між ПАТ АКБ «Київ» та ТзОВ «Шаян-Еліт» від 09.11.2006р. в частині зазначення покупця та перевести на ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу від 09.11.2006 року між ПАТ АКБ «Київ» та ТзОВ «Шаян-Еліт» права та обов`язки покупця, як таких що мають переважне право, на приміщення за адресою АДРЕСА_3 , заг. пл. 580,3 кв.м, вартістю 266 500 грн. 00 коп. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 65.5 м.кв.; ТзОВ «Шаян-Еліт» на квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 58.6 м.кв.; ОСОБА_8 на кв. АДРЕСА_6 , заг. пл. 65.8 м.кв.; ОСОБА_9 на кв. АДРЕСА_7 , заг. пл. 61.6 м.кв. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (будівля дитячого садка літ.А-1) заг. площею 244,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами. Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 65.5 м.кв.; ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 58.6 м.кв.; ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_6 , заг. пл. 65.8 м.кв.; ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_7 , заг. пл. 61.6 м.кв. Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на приміщення по АДРЕСА_1 (будівля дитячого садка літ. А-1) заг. площею 244,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами та нежитлові приміщення будинку А1-2 (літ. І, ІІ першого поверху, заг. пл. 24,6 м.кв) та (літ. І, ІІ, ІІІ, IV другого поверху, заг. пл. 47,2 м.кв.) Витребувати з володіння ОСОБА_10 нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (будівля дитячого садка літ.А-1) заг. площею 244,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 шляхом передачі в натурі. Грошові кошти в сумі 266 500 грн. 00 коп. внесені позивачами на депозитний рахунок Франківського районного суду згідно квитанцій №ПН 283 від 07.11.2013р., №ПН 264 від 07.11.2013р., №ПН287 від 07.11.2013р., №9319.197.3 від 07.11.2013р. перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Шаян-Еліт» . В решті позовних вимог відмовити.

Відтак, суддею Ванівським Ю.М. ухвалювалося рішення у справі за участю цих же сторін та стосовно питань права володіння та користування спірним об`єктом - приміщенням будинку АДРЕСА_3 .

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги ст.ст. 36, 37 ЦПК України , вважаю, що справа не може бути предметом розгляду мною, як суддею, оскільки встановлене в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є тими обставинами, що зобов`язують мене , як суддю, заявити самовідвід, у зв`язку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.

Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуга проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обовязкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Зважаючи на вищенаведене та з метою дотримання приписів: безсторонності, неупередженості та об`єктивності, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36,39,40 ЦПК України,-

П О С ТА Н О В И В :

Заявити самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/7391/14-ц.

Задовольнити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М.. про самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/7391/14-ц (2/465/3441/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Шаян Еліт» до Публічного акціонерного товариства «Завод ОСОБА_1 Львівсільмаш» , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору №136 від 03 червня 2002 року недійсним.

Матеріали справи передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Ванівський