Ухвала

від 26.06.2019 по справі 604/503/19

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

604/503/19

1-кс/604/281/19

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року сел. Підволочиськ

Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3

про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання надійшло до суду 26 червня 2019 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, прокурора, підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя,

В С Т А Н О В И В:

У клопотанніслідчого вказано,що в один із невстановлених днів на початку травня 2019 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в лісопосадці, що поміж с.Кам`янки та с.Богданівка Підволочиського району Тернопільської області, розкопуючи в землі металобрухт, викопав із землі боєприпаси в кількості 291 шт., а саме 241 патрон до гвинтівок та карабінів Маузера калібру 8 мм., 23 патрони до гвинтівки Мосіна зразка 1891/30 рр., калібру 7,62 мм., 5 патронів калібру 8 мм із кулею «Дезальє» до нарізної вогнепальної зброї центрального бою гвинтівки «Лебеля», 19 патронів калібру 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 рр. та 3 патрони «Манліхера» калібру 8 мм, які являються боєприпасами та 13 з яких є придатними для стрільби, при цьому у нього виник злочинний намір, спрямований на придбання, зберігання та носіння вказаних боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.

Реалізовуючи свій злочинний намір, цього ж дня, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що викопані ним в землі на території лісопосадки, що поміж с.Кам`янки та с.Богданівка Підволочиського району Тернопільської області патрони в загальній кількості 291 шт., а саме 241 патрон до гвинтівок та карабінів Маузера калібру 8 мм., 23 патрони до гвинтівки Мосіна зразка 1891/30 рр., калібру 7,62 мм., 5 патронів калібру 8 мм із кулею «Дезальє» до нарізної вогнепальної зброї центрального бою гвинтівки «Лебеля», 19 патронів калібру 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 рр. та 3 патрони «Манліхера» калібру 8 мм, є боєприпасами, 13 з яких є придатними для стрільби, не здав їх до правоохоронних органів, а навмисне дістав із землі та заховав собі в кишеню штанів, в які був одягнений на той момент, вчинивши таким чином придбання бойових припасів придатних для стрільби, не маючи на це передбаченого законом дозволу.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня, ОСОБА_4 знайдені ним боєприпаси в кількості 291 шт., а саме 241 патрон до гвинтівок та карабінів Маузера калібру 8 мм., 23 патрони до гвинтівки Мосіна зразка 1891/30 рр., калібру 7,62 мм., 5 патронів калібру 8 мм із кулею «Дезальє» до нарізної вогнепальної зброї центрального бою гвинтівки «Лебеля», 19 патронів калібру 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 рр. та 3 патрони «Манліхера» калібру 8 мм, 13 з яких є придатними для стрільби, умисно переніс до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де заховав та без передбаченого на це законом дозволу зберігав їх до 01 червня 2019 року.

01 червня 2019 року, близько 10:30 год., під час проведення працівниками Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 перед проведенням вказаного обшуку з власної ініціативи добровільно видав працівникам поліції боєприпаси в кількості 291 шт., а саме 241 патрон до гвинтівок та карабінів Маузера калібру 8 мм., 23 патрони до гвинтівки Мосіна зразка 1891/30 рр., калібру 7,62 мм., 5 патронів калібру 8 мм із кулею «Дезальє» до нарізної вогнепальної зброї центрального бою гвинтівки «Лебеля», 19 патронів калібру 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 рр. та 3 патрони «Манліхера» калібру 8 мм, 13 з яких є придатними для стрільби, які він придбав, носив та зберігав без передбаченого не те законом дозволу в період з початку травня до 1 червня 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.178 Цивільного Кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об`єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам-загального статусу, виданий бути не може.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, зберігав та носив бойові припаси, чим порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної Ради України за №2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998 р.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Відомості про даний факт 28.05.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210150000122, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на даний час немає достовірних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинивши кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості злочинів є тяжким та відповідно до ч.1 ст.263 КК України карається позбавленням волі на строк від до 3-ох до 7-ми років, не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, яке покарання до нього може бути застосовано, тобто реальне позбавлення волі на строк від 3-ох до 7-ми років, оскільки раніше неодноразово відбував реальні покарання.

Також, зважаючи на те, що свідки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дають покази з приводу вчинення даного злочину саме ОСОБА_4 , на чому частково і базується обвинувачення, у досудового слідства, є усі підставі вважати, що останній будучи необмеженим покладеними на нього обов`язками, буде незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою схилити їх на зміну показів на свою користь.

Крім цього, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 на даний час ніде не працевлаштований, зловживає спиртними напоями, у досудового слідства є усі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 будучи необмеженим покладеними на нього обов`язками, зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, як зазначає слідчий, існує необхідність застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього певних обов`язків, що забезпечить належну його поведінку.

У судовому засіданні слідчий СВ та прокурор клопотання підтримали.

Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст.5Європейської конвенціїз правлюдини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, заслухавши підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та достатніх підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжнийзахід увигляді особистогозобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) Прибувати до кабінету слідчого №22 СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, до слідчої ОСОБА_3 на кожну вимогу, для проведення слідчих та інших процесуальних дій, а також на кожну вимогу прокурора чи суду.

2) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3) Утриматись від спілкування з свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задля забезпечення від незаконного на них впливу.

Покласти контроль за виконанням особистого зобов`язання на слідчого Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали два місяці з дня її постановлення.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1