Ухвала

від 26.06.2019 по справі 663/1294/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Cправа № 663/1294/19 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження: 11-сс/819/368/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ухвала про арешт майна

УХВАЛА

іменем України

26 червня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12019230230000340 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Квіти Херсона» на ухвалу слідчого судді Скадовського районного суду Херсонської області від 03 червня 2019 року,

в с т а н о в и л а:

Слідчий СВ Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно об`єкт незавершеного будівництва, недобудований магазин готовністю 85%, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136900:22:001:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , та об`єкт незавершеного будівництва, магазин із продажу квітів, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136300:29:003:0086 за адресою: АДРЕСА_2 , на час проведення досудового розслідування та судового розгляду.

Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на зазначене майно.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_10 подала на неї апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей, що дії державного реєстратора призвели до незаконної зміни засновників та інших відомостей, викладених в ЄДР, а тому не відповідають дійсності. Крім того, окремо просить переглянути законність накладення арешту на об`єкт незавершеногобудівництва,магазин ізпродажу квітів,розташований наземельній ділянцікадастровий номер6510136300:29:003:0086за адресою: АДРЕСА_2 ,оскільки останнійналежить направі власності ОСОБА_11 на підставісвідоцтва проправо власностіпро придбаннянерухомого майназ прилюднихторгів,видане 12.10.2018року.Так,реєстраційні діїпроведені державнимреєстратором 20.09.2018року немають жодноговідношення допроведення прилюднихторгів зреалізації майнаТОВ «КвітиХерсона» врамках виконавчогопровадження.Також зазначає, що правоохоронними органами не доведено існування ризиків знищення, відчуження арештованого майна. Стверджує, що у відповідності ст.170 КПК України підстави для накладення арешту на вказане майно відсутні, оскільки ні спеціальна конфіскація, ні конфіскація майна, як вид покарання не передбачені санкцією ст.206-2 КК України, а цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлений. Зважаючи на викладене, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційні вимоги, наведені захисником ОСОБА_10 , просила їх задовольнити, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, у дебатах сторони залишились на висловлених позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Так, частиною 1 ст.131КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. ст.170,173 КПК України.

Згідно із положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів наданих суду, до Скадовського ВП звернулась ОСОБА_12 із заявою про те, що невстановлена особа, протиправно видалила з Єдиного державного реєстру юридичних осіб запис №14151050062041156 від 29.08.2018 про внесення змін до установчих документів ТОВ «Квіти Херсона», яке зареєстроване у м. Херсоні по вул. Покришева 53 кв. 4, внаслідок чого в реєстрі змінилась інформація про склад учасників і розмір статутного фонду ТОВ «Квіти Херсона» та за даним фактом в СВ Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області розпочато кримінальне провадження за №12019230230000340 від 20.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.206-2 КК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Згідно із ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо особа, що його подала , не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України.

Згідно із ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя встановив, що майно, на яке пропонується накласти арешт на майно, до внесення змін державним реєстратором 20.09.2018 року належало ТОВ «Квіти Херсона». В результаті внесених змін, змінився склад засновників та статутний фонд товариства, а тому майно ТОВ «Квіти Херсона» може бути об`єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.206-2 КК України.

Відповідно до постанови про визнання речовими доказами: об`єкт незавершеного будівництва, недобудований магазин готовністю 85%, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136900:22:001:0083 за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 3, та об`єкт незавершеного будівництва, магазин із продажу квітів, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136300:29:003:0086 за адресою: АДРЕСА_2 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12019230230000340 від 20.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.206-2 КК України, та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Враховуючи, що арешт майна товариства є єдиною можливою та необхідною мірою, яка забезпечить неможливість відчуження майна, тому наявні підстави для його арешту з метою збереження речових доказів.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість клопотання слідчого про необхідність арешту майна, та, врахувавши положення ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, з яким погоджується і колегія суддів.

На думку колегія суддів, слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, і доводи апеляційної скарги з цього приводу їх не спростовують.

Згідно із ч.3 ст. 170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення.

З огляду на вказане, майно, яке є предметом кримінального правопорушення, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч.2 ст.170КПК України по суті є формою забезпечення доказів, самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, та на відміну від інших правових підстав, не вимагає наявність усіх зазначених підстав для накладення арешту на майно.

Стан доказів, що вказують на вчинення злочину, а також на наявність підстав вважати, що майно має ознаки, передбачені ст.98 КПК України, є достатніми для застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зазначені докази були предметом належної перевірки слідчого судді.

Посилання апелянта на те, що санкція статті у кримінальному провадженні не передбачає спеціальної конфіскації, або конфіскації, як міри покарання, наявність чи відсутність цивільного позову, є передчасними, оскільки на даному етапі досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій направлених на встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, доводи апелянта про те, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався в клопотанні, а слідчий суддя відповідно до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, слід визнати безпідставними, виходячи з наступного.

На даній стадії процесу слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, його кваліфікацію, доведеність чи недоведеність винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність відповідно до вимог ст.170КПК України є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб, що, на думку колегії суддів, було дотримано.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч.1 ст.170КПК України має тимчасовий характер і негайно припиняється, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно має беззаперечне доказове значення.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, оцінивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що іншим шляхом не виявляється можливим встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження, оскільки лише накладанням арешту на зазначене майно можливо отримати докази, які мають суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до їх вчинення.

Отже, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.

Інші обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваного рішення та з урахуванням зазначених обставин було постановлене відповідне судове рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які стали б безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення, колегія судді не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 в інтересахТОВ «КвітиХерсона» -залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіСкадовського районногосуду Херсонськоїобласті від 03червня 2019року, якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва, недобудований магазин готовністю 85%, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136900:22:001:0083 за адресою: АДРЕСА_1 , та об`єкт незавершеного будівництва, магазин із продажу квітів, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6510136300:29:003:0086 за адресою: АДРЕСА_2 , на час проведення досудового розслідування та судового розгляду залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Херсонського апеляційного суду ОСОБА_2