Ухвала

від 25.06.2019 по справі 367/8626/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8626/18

Провадження №2-з/367/205/2019

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

25 червня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

за участі секретаря Бабакової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь заяву представника позивача ТОВ Заклад дошкільної освіти ( Ясла-садок) Карандашкіно Кривенко В.В. про забезпечення позову, -

встановив:

До суду від представника позивача ТОВ Заклад дошкільної освіти ( Ясла-садок) Карандашкіно Кривенко В.В. надійшла вищевказана заява по цивільній справі за позовом ТОВ Заклад дошкільної освіти ( Ясла-садок) Карандашкіно в особі директора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення приміщення, де просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

В судове засідання сторони не викликались.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні перебуває цивільна справа за позовом ТОВ Заклад дошкільної освіти ( Ясла-садок) Карандашкіно в особі директора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення приміщення. За змістом позовної заяви встановлено, що позивач має намір стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі 47 952,00 грн., моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн. та судові витрати.

Так, частиною 1 ст. 149 ЦПК України вказано, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України вказано, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч.3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А пунктом 4 цієї ж постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки як вбачається із матеріалів справи позивачем заявлено позовні вимоги до ОСОБА_2 не пов`язані з оскарженням підстав набуття нею права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 чи обмеженням права останньої у користуванні належним їй майном; заявником не додано доказів, що вартість квартири відповідає заявленим позовним вимогам, то суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не є співрозмірними позовним вимогам, а отже у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи вказані вимоги в межах поданої заяви про забезпечення позову у відповідності до вимог ст.ст.. 11 , 152 , 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне зазначити, що види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 , 209 , 210 , 293 , 294 ЦПК України , суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви відмовити.

Копію ухвали направити сторонам для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.П. Саранюк