Рішення

від 19.06.2019 по справі 904/1022/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1022/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Територіальної громади м. Новомосковська в особі Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Громадської організації "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку ", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2007, стягнення нерухомого майна

Представники:

від позивача: Іщенко С.П.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Територіальна громада м. Новомосковська в особі Новомосковської міської ради (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Громадської організації "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку " (далі - відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, укладеного 30.11.2007 між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №1310; стягнення з відповідача на користь позивача нерухомого майна - приміщення Бізнес Інтернет Центру літ. А - загальною площею 93,6 кв.м, основною площею 76,8 кв.м, матеріал стін - цегла, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, будинок 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір суперечить пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в зв`язку з відсутністю прийнятого Новомосковською міською радою рішення щодо відчуження нерухомого майна - приміщення Бізнес Інтернет Центру.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 23.05.2019, витребувано від Комунального підприємства "Новомосковське міське БТІ" Дніпропетровської обласної ради" оригінал інвентаризаційної справи приміщення літ. А, загальною площею 93,6 кв.м, основною площею 76,8 кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Калнишевського (Червоноармійська), будинок 4.

20.05.2019 до господарського суду надійшов оригінал інвентаризаційної справи № 308 на приміщення літ. А, загальною площею 93,6 кв.м, основною площею 76,8 кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Калнишевського (Червоноармійська), будинок 4.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 відкладено підготовче засідання на 03.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 19.06.2019.

19.06.2019 позивачем поданий до суду лист вих. № 984/0/2-19 від 18.06.2019 разом з копією запиту вих. № 897/0/2-19 від 31.05.2019 до приватного нотаріусу Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л.Г. про надання документів, на підставі яких було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2007.

Суд долучив наданий позивачем лист з додатком до матеріалів справи.

В судове засідання, яке відбулось 19.06.2019, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 про відкриття провадження у справі, ухвали суду від 11.04.2019, 23.05.2019 про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 03.06.2019 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду справи по суті на 19.06.2019 були направлені на адресу ГО "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку ": 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ , вул. Червоноармійська, буд . 4 , зазначену в позовній заяві та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим на запит господарського суду за №1005124886 від 15.03.2019 (арк.с. 24-26).

07.05.2019 поштовий конверт з ухвалою суду від 20.03.2019 про відкриття провадження у справі (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 4930007787636) повернувся до суду з відміткою від 30.04.2019 - "за закінченням встановленого строку зберігання" (арк.с. 41).

21.05.2019 поштовий конверт з ухвалою суду від 11.04.2019 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 4930008028569) повернувся до суду з відміткою від 18.05.2019 - "за закінченням встановленого строку зберігання" (арк.с. 44).

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про причини неявки свого представника до суду не сповістив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника, за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 19.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2007 між Територіальною громадою міста Новомосковська в особі Новомосковської міської ради (далі - позивач, продавець), від імені якої діяв Виконавчий комітет в особі міського голови ОСОБА_1, та Громадською організацією "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що підлягає приватизації шляхом викупу (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л.Г., зареєстрований за № 1310.

За умовами п. 1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю приміщення - Бізнес Інтернет Центр (об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується прийняти приміщення - Бізнес Інтернет Центр і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Приміщення - Бізнес Інтернет Центр, загальною площею 93,6 кв.м., основною площею 76,8 кв.м., що відчужується за цим договором, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, буд. 4. Опис об`єкта: літ. А - Бізнес Інтернет Центр (основна площа - 76,8 кв.м.), матеріал стін - цегла, загальною площею 93,6 кв.м., земельна ділянка - держфонд.

Відповідно до п. 1.2. Договору відчужуване приміщення - Бізнес Інтернет Центр належить продавцю на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради 17 травня 2007 року, на підставі рішення того ж виконавчого комітету №25 від 26.01.2006, зареєстрованого КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.05.2007 за реєстраційним номером 6275728.

Згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 26565748 від 30.06.2010 (арк.с. 21) приміщення - Бізнес Інтернет Центр загальною площею 93,6 кв.м, основною площею 76,8 кв.м., належить Громадській організації "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку " на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л..Г., зареєстрованого за № 1310.

Позивач вважає, що оспорюваний договір суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв`язку з відсутністю прийнятого Новомосковською міською радою рішення щодо відчуження нерухомого майна - Бізнес Інтернет Центру загальною площею 93,6 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, буд . 4, тому просить визнати Договір недійсним на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково з таких підстав.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 20 ГК України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ч. 5 ст. 60 зазначеного закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), приватизація майна невеликих державних підприємств (об`єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що приватизація майна невеликих державних підприємств (об`єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів і грошових коштів; викупу.

Згідно з абз. 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

- визначають ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом;

- готують та публікують інформацію про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

- проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства.

Отже, прийняття рішення про відчуження майна певній особі (тобто безпосередньо волевиявлення власника ) могло відбутися лише після включення комунального майна (приміщення Бізнес Інтернет Центру загальною площею 93,6 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, буд. 4) до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та затвердження вказаного переліку рішенням Новомосковської міської ради.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що необхідною умовою укладення договору купівлі-продажу комунального майна є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тому укладення зазначеного договору за відсутності такого рішення є порушенням вимог законодавства.

Згідно з п. 27 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (далі - Інструкція), інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об`єкт нерухомого майна на весь час його існування та зберігається у зберігача за місцезнаходженням (адреса) такого об`єкта у паперовому вигляді.

Як зазначалось вище, на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2019, 20.05.2019 супровідним листом вих. № 251 від 06.05.2019 від Комунального підприємства "Новомосковське міське БТІ" Дніпропетровської обласної ради" надійшов оригінал інвентаризаційної справи № 308 на приміщення літ. А, загальною площею 93,6 кв.м, основною площею 76,8 кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Калнишевського (Червоноармійська), будинок 4 (далі - Інвентаризаційна справа).

З матеріалів Інвентаризаційної справи вбачається, що в листі вих. № 266 від 17.04.2017 (арк. інв.спр. 33) міський голова ОСОБА_1 посилається на прийняття Новомосковською міською радою рішення від 28.03.2007 "Про визначення способу приватизації та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та продажу на аукціоні " як на підставу для виготовлення правової і технічної документації на приміщення загальною площею 98,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 4 (офіс "Баланс") в порядку підготовки зазначеного об`єкта до приватизації.

В листі вих. № 210 від 27.11.2007 (арк. інв. спр. 42) секретар Новомосковської міської ради Головко О.М. просить виготовити витяг для продажу зазначеного об`єкта, посилаючись на рішення міської ради № 264 від 13.04.2007 "Про приватизацію приміщення, розташованого за адресою: м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 4", загальною площею 93,6 кв.м.

Разом з цим, в матеріалах Інвентаризаційної справи відсутні вищезазначені рішення Новомосковської міської ради, а копії вказаних рішень не зазначені в додатках до листів вих. № 266 від 17.04.2017, вих. № 210 від 27.11.2007.

З матеріалів судової справи вбачається, що Новомосковська міська рада направила на адресу приватного нотаріусу Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л.Г. запит вих. № 897/0/2-19 від 31.05.2019 про надання документів, на підставі яких було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2007. Проте станом на 19.06.2019 будь-якої відповіді на запит нотаріусом не надано.

Як зазначає Новомосковська міська рада, вказані в матеріалах Інвентаризаційної справи рішення Новомосковської міської ради від 28.03.2007 "Про визначення способу приватизації та затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та продажу на аукціоні" та від 13.04.2007 "Про приватизацію приміщення, розташованого за адресою: м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 4" за вказаними пошуковими даними відсутні.

Окрім цього, оспорюваний договір купівлі-продажу від 30.11.2007 не містить посилань на будь-яке рішення Новомосковської міської ради як на підставу для відчуження комунального майна.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем доведено відсутність правової підстави, визначеної пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", для відчуження комунального майна, розташованого за адресою: м. Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 4", загальною площею 93,6 кв.м, а відповідачем не надано доказів протилежного, суд дійшов висновку що оспорюваний договір купівлі-продажу від 30.11.2007 був укладений з порушенням пункт 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та за відсутності волевиявлення Новомосковської міської ради як власника зазначеного нерухомого майна.

Недодержання вимог ч.ч. 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочину є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, що підлягає приватизації, від 30.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л.Г. та зареєстрованого за № 1310, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача нерухомого майна - приміщення Бізнес Інтернет Центру, розташованого за адресою: м . Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 4, загальною площею 93,6 кв.м, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах . Зазначені висновки викладено в абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003.

Статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом цим, обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення нерухомого майна з відповідача не може розцінюватися як ефективний в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки зі змісту позовної заяви незрозуміло, яким чином зазначена вимога буде виконана на стадії виконавчого провадження і забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача.

В позовній заяві Новомосковська міська рада зазначила, що причини пропуску нею строку позовної давності є поважними, оскільки позивач дізнався про оскаржуваний договір зі звернення депутата Новомосковської міської ради Земляного С.В. від 05.03.2019.

За твердженням позивача, він не знав і не міг знати про оскаржуваний договір з огляду на те, що ОСОБА_1 , який був підписантом договору та фактично одноосібно, без попереднього рішення міської ради, здійснив продаж комунального майна, всупереч вимогам п. 43 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не подав на затвердження міської ради цей договір. В Новомосковській міській раді оспорюваний договір не зберігався. З огляду на викладене позивач вважає, що зазначені обставини є об`єктивними, не залежали від Новомосковської міської ради та унеможливили своєчасне подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До ухвалення рішення суду жодна зі сторін у спорі не подала заяву про застосування позовної давності, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розгляду зазначеного питання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки судом задоволена позовна вимога немайнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, від 30 листопада 2007 року, укладений між Територіальною громадою міста Новомосковська в особі Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 14, код ЄДРПОУ 34359199) та Громадською організацією "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку" (51200 , Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Червоноармійська, будинок 4, код ЄДРПОУ 26459351), посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кібець Людмилою Григорівною та зареєстрований в реєстрі за № 1310.

Стягнути з Громадської організації "Новомосковська Агенція Економічного Розвитку " (51200 , Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Червоноармійська, будинок 4, код ЄДРПОУ 26459351) на користь Територіальної громади міста Новомосковська в особі Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 14, код ЄДРПОУ 34359199) 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.06.2019.

Суддя А.Є. Соловйова