Ухвала

від 30.05.2019 по справі 910/16759/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/16759/15

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі

Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

У справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ріелторський дім"

про стягнення 62 566 891,82грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від скаржника: Дешко В.О. - за дов.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/16759/15 від 29.09.2015 позовні вимоги Банку задоволено.

23.10.2015 Господарський суд міста Києва на виконання Рішення господарського суду від 29.09.2015 видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ріелторський дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" 50 000 000,00грн. заборгованості за кредитом, 7 726 027 заборгованості за відсотками, 8 382 505, 99 грн. пені.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. по виконавчому провадженні №58239431 від 28.03.2019 повернено виконавчий документ стягувану.

22.04.2019 Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" звернулося до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати:

- поважними причини пропуску строку на подання скарги на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.03.2019 по виконавчому провадженні №58239431 та поновити їх;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є.;

- скасувати Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.03.2019 по виконавчому провадженні №58239431;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.10.2015 по справі № 910/16759/15 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. відновити виконавче провадження.

За твердженням скаржника, оскаржувана постанова винесена передчасно, оскільки орган виконання не вжив всіх можливих заходів для примусового виконання рішення суду.

В судове засідання 30.05.2019 представники відповідача та представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства не з`явились, проте в матеріалах справи наявні належні докази їх повідомлення про час, дату та місце судового засідання.

Представник скаржника в судовому засіданні 30.05.2019 підтримав заявлену скаргу в повному обсязі та надав усні пояснення по справі.

Обґрунтовуючи подану скаргу скаржник зазначив, що 28.03.2019 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки як зазначено в постанові, "у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, зясувати місцезнаходження боржника-юридичної особи, місце проживання".

Стягувач вважає, вказану постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є від 28.03.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу, такою, що винесена передчасно, без вчинення державним виконавцем всіх можливих способів примусового виконання судового рішення, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" .

Одночасно з поданням скарги скаржник подав клопотання про поновлення строку для подачі скарги, яке мотивоване тим, що про оскаржувану постанову дізнався лише 12.06.2019 з листа відправлення рекомендованого пересилання з штрих кодовим ідентифікатором №01001726657537, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" по категорії штрих кодовий ідентифікатор №0100172657537, про що надані відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на те, що за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника боржника та представника органу ДВС.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд вирішив вказану скаргу відповідача задовольнити та поновити строк розгляду скарги, виходячи з наступного.

За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов`язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неодноразово перебувало виконавче провадження у справі №910/16759/15 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ріелторський дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" 50 000 000 грн. заборгованості за кредитом, 7 726 027 грн. 42 коп. заборгованості за відсотками, 8 382 505 грн. 99 коп. пені.

27.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження (ВП №494790309) про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший ріелторський дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" 50 000 000 грн. заборгованості за кредитом, 7 726 027 грн. 42 коп. заборгованості за відсотками, 8 382 505 грн. 99 коп. пені.

27.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

12.01.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника.

31.05.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчуком А.С. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. по виконавчому провадженні №58239431 від 28.03.2019 повернено виконавчий документ стягувану.

З даних постанов державних виконавців вбачається, що майже протягом трьох років перебування виконавчого листа на виконані державним виконавцем лише одноразово перевірялося належне майно боржнику.

За статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ст. 10 України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

В силу абз. 2 ч. 9 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод Висока Договірна Сторона зобов`язана гарантувати кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.

За ст.1 першого Протоколу до Конвенції кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном і не може бути його позбавлена інакше як в інтересах суспільства.

За ст. 13 кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід`ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Разом з тим, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2015, яке набрало законної сили, на виконання якого було видано наказ суду від 23.10.2015 №910/16759/15 на даний час не виконано, в матеріалах скарги відсутні докази вживання виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення в період з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №58239431 та повернення виконавчого листа стягувачу 28.03.2019.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. по виконавчому провадженні №58239431 від 28.03.2019 повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання.

Суд вважає зазначену постанову такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України та вважає порушеними права стягувача як строни у виконавчому провадженні №58239431, а також фактичним обставинам, що мають суттєве значення, з огляду про наступне.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. не вжито всіх, передбачених законом заходів щодо з примусового виконання наказу суду від 23.10.2015 у даній справі, що призвело до невиконання судового рішення у даній справі та винесення незаконної постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.03.2019, оскільки державним виконавцем не здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, не перевірено майнового стану боржника, не вчинено дій щодо розшуку майна, на яке можливо було звернути стягнення, не направлено запитів до всіх органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією.

При цьому, державний виконавець зобов`язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України "Про виконавче провадження" неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Законом надані широкі права та повноваження державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, тощо.

Зокрема, державним виконавцем жодних дій з приводу розшуку майна боржника повторно не проводилось.

Законом визначено, що примусове стягнення, яке має здійснювати державний виконавець, полягає не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.

Матеріали справи не містять доказів реального належного здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п. 9.13 Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Всупереч та в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що передбачають неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використовування наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. не було вчинено належних заходів виконавчого провадження з метою реального виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що права заявника було порушено, а бездіяльність головного державного виконавця, що полягає у не здійсненні виконавчих дій щодо виконавчого провадження ВП №58239431 є неправомірною, у зв`язку з чим подана скарга є обґрунтованою та задовольняється судом.

Керуючись ст.ст. 234, 341. 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі № 910/16759/15 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №58239431;

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.03.2019 по виконавчому провадженні №58239431;

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.10.2015 у справі №910/16759/15 у порядку та строки визначені законом України "Про виконавче провадження".

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.10.2015 у справі №910/16759/15.

Ухвала набрала законної сили 30.05.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст підписано 10.06.2019.

Суддя І.І. Борисенко