Рішення

від 27.06.2019 по справі 912/561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 рокуСправа № 912/561/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В, за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/561/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", 03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд. 2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко", 25006, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, буд. 231

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 47,

про зняття арешту з майна

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко" про скасування арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8899264), підстава обтяження - постанова про накладення арешту АЕ 930982 від 17.07.2009 Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Білоус В.В.), об`єкт обтяження - інше, нерухоме майно: адреса Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 231; власник ТОВ "Диво Світ Молоко" (код 35720243).

Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво світ молоко".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на ст.ст. 512-514, 572 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 7, 33, 36, 38 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що позивач, як іпотекодержатель предмета іпотеки, не може реалізувати права іпотекодержателя та звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі судових рішень, у зв`язку з наявністю обтяжень Предмета іпотеки, які зареєстровані після укладення договору іпотеки.

Ухвалою від 05.03.19 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12:00 год 28.03.19. Крім того, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та витребував у останнього інформацію про особу, в інтересах якої накладено арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8899264), підстава обтяження - постанова про накладення арешту АЕ 930982 від 17.07.2009 Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Білоус В.В.), об`єкт обтяження - інше, нерухоме майно: адреса Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 231; власник ТОВ "Диво Світ Молоко" (код 35720243).

У підготовчому засіданні 28.03.19 сторони, третя особа участі своїх представників не забезпечили.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі та про призначення проведення наступного підготовчого засідання у режимі відеоконференції у Шевченківському районному суді м. Києва.

Третя особа засобами електронного зв`язку без електронного цифрового підпису надала суду інформацію про виконавчі провадження, де боржником є ТОВ "Диво Світ молоко".

Ухвалою від 28.03.19 оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі №912/561/19 до 14:00 год 16.04.19, витребувано у позивача необхідні для розгляду спору документи, визнано явку повноважного представника позивача у підготовче засідання 16.04.19 обов`язковою, у задоволенні клопотання позивача про проведення наступного підготовчого засідання у режимі відеоконференції відмовлено. Крім того, вказаною ухвалою зобов`язано Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надати суду у строк до дня наступного засідання належним чином засвідчені копії постанови про накладення арешту АЕ 930982 від 17.07.2009 Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Білоус В.В.), об`єкт обтяження - інше, нерухоме майно: адреса Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 231; власник ТОВ "Диво Світ Молоко" (код 35720243), акт опису та арешту вказаного майна та інші матеріали виконавчого провадження, які слугували підставою для накладення такого арешту.

У підготовчому засіданні 16.04.19 позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, натомість надав витребувані судом документи та письмові пояснення № 5895 від 01.04.19, в яких зазначив, що клопотання про залучення відповідного співвідповідача буде подано після надання третьою особою матеріалів виконавчого провадження, з яких можливо буде встановити належного співвідповідача у даній справі.

Відповідач правом на участь свого представника у засіданні суду не скористався, відзиву на позов не подав.

Третьою особою подано клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності її представника, а також на виконання вимог господарського суду надано наступну інформацію. Перевіркою АВСП виявлено, що на виконанні перебувають виконавчі провадження де боржником є ТОВ "Диво Світ Молоко", ЄДРПОУ 35720243:

1) Виконавче провадження 58129009 по виконанню виконавчого листа 1170/2а-940/11 від 12.08.2011р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з "ГОВ " Диво Світ Молоко " на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області недоїмку в сумі 1955,77 грн.

2) Виконавче провадження 58128782 по виконанню виконавчого листа 1170/2а-867/11 від 24.06.2011 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення г ТОВ " Диво Світ Молоко" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області заборгованість в сумі 4485,74 грн.

3) Виконавче провадження 58273322 по виконанню виконавчого листа 811/826/.13-а від 09.04.2013 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з ТОВ "Диво Світ Молоко" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, заборгованості в сумі 10672,98 грн.

4) Виконавче провадження 58302647 по виконанню виконавчого листа 811/826/13-а від 14.05.2013 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з ТОВ "Диво світ молоко" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, заборгованості в сумі 3847,24 грн.

5) Виконавче 58272727 по виконанню виконавчого листа 1170/2а-3441/І2 від 19.11.2012 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з ТОВ "Диво Світ Молоко" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, заборгованості в сумі 13508,07 грн.

6) Виконавче провадження 58271698 по виконанню виконавчого листа 1170/2а-2919/12 від 01.10.2012 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з ТОВ "Диво Світ Молоко" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, заборгованості в сумі 10217,07 грн.

7) Виконавче провадження 58273112 по виконанню виконавчого листа 1170/2а-775/12 від 13.04.2012 р. Кіровоградського окружного адміністративний суду про стягнення з ТОВ "Диво Світ Молоко" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, заборгованості в сумі 9123,29 грн.

Також перевіркою електронного архіву АСВП стосовно ТОВ "Диво Світ Молоко" було виявлено, що на виконанні перебувало 13 виконавчих проваджень на користь юридичних осіб загальною сумую боргу 103134,58 грн.

Більш детальну інформацію про хід виконавчих дій стосовно виконавчих проваджень по яким накладалися арешти надати неможливо, оскільки виконавчі провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання. У відповідності до п. п. 3.19., 3.20. Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, яка діяла па той період часу, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становив 3 роки від дати закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувану, до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Ухвалою від 16.04.19 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/561/19 на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі № 912/561/19 до 26.04.2019 о 10:00 год, визнано явку повноважного представника позивача у підготовче засідання 26.04.19 обов`язковою.

У підготовчому засіданні 26.04.19 оголошувалась перерва до 12:00 год 20.05.19 в порядку норм ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 20.05.19 сторони, третя особа участі своїх представників не забезпечили.

Фортечним відділом державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області засобами електронного зв`язку без електронного кваліфікованого підпису подано заяву № 24027 від 20.05.19 про проведення засідання суду за відсутності третьої особи.

Ухвалою від 20.05.19 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №912/561/19, справу призначив до судового розгляду по суті на 03.06.19 о 10:00 год.

У судовому засіданні 03.06.19 сторони, треті особи правом на участь своїх представників не скористались.

Ухвалою від 03.06.19 відкладено судовий розгляд справи № 912/561/19 до 27.06.2019 о 10:00 год. Явку повноважного представника позивача у судове засідання, яке відбудеться 27.06.19, визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 27.06.19 сторони, треті особи правом на участь своїх представників не скористались, хоча повідомлені про час та місце його проведення належним чином.

Третьою особою подано лист № 26637 від 03.06.19 про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення судового розгляду, належне повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце проведення засідання суду, господарський суд вважає за можливе вирішити справу по суті у судовому засіданні 27.06.19 за відсутності представників сторін та третьої особи та за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У справі № 2-2173/2009 Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСибБанк" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за договором кредиту.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.03.2009 позов Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСибБанк" задоволено. Розірвано кредитний договір № 11322298000 від 26.03.2008 р., укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко". Стягнуто солідарно з ТОВ Диво Світ Молоко , ТОВ Теплицький молокозавод , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКіБ УкрСиббанк заборгованість по кредиту у розмірі 6 891 179 грн.99 коп., розподілено судові витрати.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12.02.19 № 2-2173/09 рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2009 року в частині стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов до ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ Фінансова компанія Позика (місце знаходження 03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд.2, код ЄДРПОУ 39493634) солідарно з ТОВ Диво Світ Молоко , ТОВ Теплицький молокозавод , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору від 26 березня 2008 року станом на 02 січня 2009 року в сумі 6 657 149 грн.52 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту - 6 396 577 грн.78 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 260 571 грн.74 коп.

В межах розгляду справи № 2-2173/2009 Кіровським районним судом м. Кропивницького встановлено наступні обставини.

24 листопада 2016 року між ПАТ УкрСиббанк , який є правонаступником АКіБ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія ФІНАКТИВ було укладено Договір факторингу № 48, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11322298000 від 26 березня 2008 року перейшло до ТОВ ФК ФІНАКТИВ .

28 листопада 2016 року між ТОВ ФК ФІНАКТИВ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика укладено Договір факторингу № 48/1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11322298000 від 26 березня 2008 року перейшло до ТОВ ФК Позика .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2018 року замінено стягувача ПАТ УкрСиббанк на ТОВ ФК Позика у справі № 2-2173/09 за позовом АКіБ УкрСиббанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Диво Світ Молоко , Товариства з обмеженою відповідальністю Теплицький молокозавод , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за договором кредиту.

Вказане, як вбачається із змісту постанови Кропивницького апеляційного суду від 12.02.19 № 2-2173/09, свідчить про те, що відповідно до ст.ст.512,514 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 11322298000 від 26.03.2008 р., укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко", перейшло до ТОВ ФК Позика .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника - ТОВ "Диво Світ Молоко" за Кредитним договором, між АКіБ УкрСиббанк (далі - Іпотекодержатель) та ТОВ "Диво Світ Молоко" ( далі - Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 13930, посвідчений 28.03.2008 р. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу - Писаковською О.І., зареєстрований в реєстрі за номером 960 (далі - Договір іпотеки).

Предметом Договору іпотеки відповідно до п. 1.1. є наступне нерухоме майно: Комплекс будівель та споруд загальною площею 14 047,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград , вул. В.Терешкової, 231 , та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу комплексу будівель, зареєстрованого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І. 21.03.2008 за реєстром № 800, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 24.03.2008 року, номер запису 174 в книзі 2, опис об`єкта: адмінбудівля (літ Аа-а2), прохідна (літ. Б), медпункт (літ. Вв), прохідна (літ. Г), мехмайстерня (літ. Дд), гаражі (літ. Е), склад (літ. Л), мусорозбірник (літ. М), майстерні (літ. Т), основний корпус (літ. К-К5), добудова (літ. У), компресорна (літ. Ч-Ч3), цех дитячого харчування (літ. Ш-Ц), цех мороженого (літ. Х-Х4), насосна (літ. Ю), убиральня (літ. Ж), склад (літ. О), склад (літ. П), склад (літ. Рр1р2), місцевий ресивер (літ. б), майстерня (літ. С), склад (літ. И), убиральня (літ. Ц).

Земельна ділянка, на якій розташований комплекс будівель, не є приватною власністю Іпотекодавця, рішення про її приватизацію відповідним уповноваженим державним органом не приймалось, що підтверджується довідкою ААА № 480999 за № 394 від 27.03.2008, виданою Кіровоградською регіональною філією Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при держкомземлі України".

Пунктом 1.1.1 Договору іпотеки визначено, що щодо предмета іпотеки не існує жодних прав третіх осіб.

З матеріалів справи також вбачається, що 28.11.16 між Банком та ТОВ "ФК "Фінактив" укладено Договір про відступлення прав вимоги №1 за Договорами іпотеки до Договору Факторингу № 48 від 28.11.16, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Данич О.Ф., зареєстрований за номером 4206, за змістом якого право вимоги за Договором іпотеки відступлено до ТОВ "ФК "Фінактив".

20.12.16 між ТОВ "ФК "Фінактив" та ТОВ "ФК "Позика" укладено Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., зареєстрований за номером 1160, відповідно до якого право вимоги за договором іпотеки відступлено до ТОВ "ФК "Фінактив".

Факт зміни іпотекодержателя та державна реєстрація такої зміни підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №149061626 від 11.12.18.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Стаття 35 Закону України "Про іпотеку" визначає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогу про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" повернуто ТОВ "ФК "Позика" у зв`язку з відмовою відповідача отримати відповідний лист, що засвідчено належним чином працівником кур`єрської служби.

Оскільки боржником рішення суду не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашено, ТОВ "ФК "Позика" набуло право звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на таке.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статей 328, 335, 376, 392 ЦК України можна зробити висновок про те, що законодавець визначив три способи захисту для задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку").

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.05.17у справі № 6-1388цс16 та підтримана Верховним Судом у постанові № 760/14438/15-ц від 21.03.19.

Господарський суд враховує, що п. 5 Іпотечного договору № 13930 від 27.03.2008 р. є Застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя та підтверджує право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Проте, позивач, як Іпотекодержатель, не може реалізувати своє право та звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки наявні обтяження предмета іпотеки, які зареєстровані після укладення договору іпотеки.

Вказане стало підставою звернення позивачем до суду з вимогою про скасування арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8899264), підстава обтяження - постанова про накладення арешту АЕ 930982 від 17.07.2009 Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Білоус В.В.), об`єкт обтяження - інше, нерухоме майно: адреса Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 231; власник ТОВ "Диво Світ Молоко" (код 35720243).

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час подання позову) спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.

При цьому, у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Так, згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що за положеннями статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою статті 33 Закону України Про іпотеку , за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України Про іпотеку ).

За змістом частини шостої статті 3 Закону України Про іпотеку (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17 та від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття охоронюваний законом інтерес важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя, у зв`язку із невиконанням боржником зобов`язання, одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 статті 51 Закону України Про виконавче провадження , для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Статтею 59 Закону України Про виконавче провадження передбачені підстави для знання арешту з майна.

В силу вищезазначеної норми, арешт з майна знімається в наступних випадках.

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи наведене вище, а також виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України Про іпотеку , відповідно до якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом, позов про зняття арешту, накладеного державним виконавцем, є таким, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, господарський суд задовольняє заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зняти арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8899264), підстава обтяження - постанова про накладення арешту АЕ 930982 від 17.07.2009 Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Білоус В.В.), об`єкт обтяження - інше, нерухоме майно: адреса Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 231; власник ТОВ "Диво Світ Молоко" (код 35720243).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво Світ Молоко" (25006, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, буд. 231, і.к. 35720243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" ( 03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд. 2, і.к. 39493634) судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" за адресами: 03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд. 2 та 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, оф. 32; товариству з обмеженою відповідальністю "Диво світ молоко" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, буд. 231; Фортечному відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 47.

Повне рішення складено 27.07.19.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.