Рішення

від 19.06.2019 по справі 910/1764/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2019Справа № 910/1764/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 84; ідентифікаційний код: 38718148)

до Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова (Кутузова), буд. 18/7; ідентифікаційний код: 01432865)

про стягнення 86173,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пашинський Ю.А.

від відповідача: Лагода О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс з вимогами до Державної комісії України по запасах корисних копалин про стягнення 86173,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в порушення зобов`язань обумовлених договором не було виконано протягом трьох місяців з моменту надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю "Доренс" коштів на розрахунковий рахунок Державної комісії України по запасах корисних копалин та відповідно не було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Доренс" виконані роботи, як це передбачено п. 3.1. Договору № 393 від 19.10.2017. У зв`язку з чим, позивач й звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 86173,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс залишено без руху; встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 15.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 відкрито провадження у справі №910/1764/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

26.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що початок перебігу строку виконання робіт слід відраховувати від дати надходження останнього документа.

Крім того, відповідач вказав на те, що для виконання своїх зобов`язань за Договором №393 від 19.10.2017 ним було залучено експертів, які за результатами опрацювання матеріалів, поданих позивачем, у грудні 2017 року сформулювали свої висновки, в яких зазначено, що подані позивачем матеріали звіту не відповідають вимогам щодо назви звіту, змісту, оформлення і порядку подання на розгляд ДКЗ матеріалів ГЕО, відсутні дозволено-погоджувальні документи; відсутній план підрахунку запасів і об`ємів розкритих порід на ділянці; не розроблені тимчасові кондиції для підрахунку запасів; відсутнє обґрунтування статусу ділянки Гама Покостівського родовища. Загалом експерти зазначили, що до виконаних робіт і звіту є зауваження, із поданих матеріалів незрозуміло, що замовник робіт і автори потребують від ДКЗ, матеріали звіту складені з помилками, неузгодженнями і потребують повної переробки.

Крім того, відповідач вказав на те, що під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин експертами виявлено, що проведені роботи та дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр на ділянці Гама не зареєстровані Державною службою геології та надр України, відсутня форма 3-гр, наявність якої є обов`язковою під час розгляду матеріалів звіту на засіданні колегії ДКЗ.

Відповідач зазначив, що експертні висновки були надіслані на адресу позивача для усунення недоліків, що дало б змогу прийняти остаточне рішення щодо кондицій на мінеральну сировину, кількості, якості та ступеня вивченості запасів і стану підготовленості їх до промислового освоєння та сформувати протокол засідання колегії ДКЗ.

Однак, позивачем не були усунуті вказані недоліки, у зв`язку з чим відповідач не міг призначити пленарне засідання та винести на розгляд колегії матеріали звіту без виправлень відповідно до зауважень експертів та без наявності форми 3-гр.

При цьому, відповідач вказав на те, що 05.07.2018 відбулось засідання колегії ДКЗ, на якому було прийнято рішення, застосувавши п. 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, повернути матеріали звіту разом з експертними висновками та іншими додатковими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/1764/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.06.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 19.06.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.06.2019 надав усні пояснення по суті справи, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 19.06.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 між Державною комісією України по запасах корисних копалин (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доренс (замовник) укладено Договір №393 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати для замовника роботи з державної експертизи матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів обґрунтування виділення ділянки Гама Покостівського родовища гранодіориту як окремого об`єкту надрокористування в Житомирському районі Житомирської області згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.

Відповідно до п. 2.1 Договору №393 від 19.10.2017 згідно з Положенням проведення державної експертизи і оцінки запасів виконавець здійснює за допомогою експертів. Рішення ДКЗ (виконавця) приймається на пленарному засіданні і оформлюється протоколом за встановленою формою.

У разі, коли подані на експертизу матеріали не дозволяють достовірно оцінити кількість і якість корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі матеріали повертаються замовнику (п. 2.2 Договору №393 від 19.10.2017).

Згідно з п. 3.1 Договору №393 від 19.10.2017 протокол засідання ДКЗ (виконавця) з постановою про встановлення кондицій на мінеральну сировину, визначення кількості, якості та ступеня вивченості запасів корисних копалин, або з обгрунтуванням причин утримання від оцінки запасів за причинами, викладеними у п. 2.2 договору, є документом, що свідчить про виконання робіт, вказаних у цьому договорі. Після передачі виконавцем замовнику Протоколу ДКЗ сторони підписують остаточний акт здавання-приймання-робіт за договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору №393 від 19.10.2017 датою початку робіт по виконанню цього договору є дата зарахування на розрахунковий рахунок ДКЗ попередньої оплати замовником. Якщо до моменту надходження коштів на рахунок виконавця не надійшли для експертизи всі матеріали геолого-економічної оцінки родовища, то датою початку робіт є дата надходження останнього документа.

Відповідно до п. 5.2 Договору №393 від 19.10.2017 строк виконання робіт з урахуванням їх складності та готовності геологічних матеріалів встановлюється три місяці.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обгрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

У п. 8 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин зазначено, що відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки: початково оцінених ділянок надр; попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

Відповідно до п. 16 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Судом встановлено, що позивач 18.10.2017 звернувся до відповідача із листом від 18.10.2017, в якому просив провести експертизу матеріалів Звіту ТОВ Магма Геолого-економічна оцінка розподілу Покостівського родовища гранодіориту ділянка Гама у Житомирському районі Житомирської області .

Згідно з п. 17 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін. Порядок визначення вартості робіт з проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлюється ДКЗ за погодженням з Мінекономіки.

Як встановлено судом, 19.10.2017 між Державною комісією України по запасах корисних копалин (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доренс (замовник) укладено Договір №393 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати для замовника роботи з державної експертизи матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів обґрунтування виділення ділянки Гама Покостівського родовища гранодіориту як окремого об`єкту надрокористування в Житомирському районі Житомирської області згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п. 4.1 Договору №393 від 19.10.2017 вартість робіт складає 71811,24 грн., надбавка - 14362,25 грн., разом підлягає попередній оплаті - 86173,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №РФ-0002031 від 19.10.2017 на суму 86173,49 грн., позивач 27.10.2017 сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 69173,49 грн. та 02.11.2017 - грошові кошти у сумі 17000,00 грн., що разом становить 86173,49 грн . (призначення платежу - оплата за держдекспертизу та оцінку запасів корисних копалин до Договору №393 від 19.10.2017), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які долучені позивачем до позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 Договору №393 від 19.10.2017 строк виконання робіт з урахуванням їх складності та готовності геологічних матеріалів встановлюється три місяці.

Відповідно до п. 5.1 Договору №393 від 19.10.2017 датою початку робіт по виконанню цього договору є дата зарахування на розрахунковий рахунок ДКЗ попередньої оплати замовником. Якщо до моменту надходження коштів на рахунок виконавця не надійшли для експертизи всі матеріали геолого-економічної оцінки родовища, то датою початку робіт є дата надходження останнього документа.

Таким чином, відповідач повинен був виконати роботи за Договором №393 від 19.10.2017 у строк три місяці. Вказаний строк починає свій перебіг від дати здійснення позивачем попередньої оплати або від дати надходження останнього документа матеріалів геолого-економічної оцінки родовища.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що початок перебігу строку виконання робіт слід відраховувати від дати надходження останнього документа.

Відповідач вказав на те, що для виконання своїх зобов`язань за Договором №393 від 19.10.2017 ним було залучено експертів, які за результатами опрацювання матеріалів, поданих позивачем, у грудні 2017 року сформулювали свої висновки, в яких зазначено, що подані позивачем матеріали звіту не відповідають вимогам щодо назви звіту, змісту, оформлення і порядку подання на розгляд ДКЗ матеріалів ГЕО, відсутні дозволено-погоджувальні документи; відсутній план підрахунку запасів і об`ємів розкритих порід на ділянці; не розроблені тимчасові кондиції для підрахунку запасів; відсутнє обгрунтування статусу ділянки Гама Покостівського родовища. Загалом експерти зазначили, що до виконаних робіт і звіту є зауваження, із поданих матеріалів незрозуміло, що замовник робіт і автори потребують від ДКЗ, матеріали звіту складені з помилками, неузгодженнями і потребують повної переробки.

Крім того, відповідач вказав на те, що під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин експертами виявлено, що проведені роботи та дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр на ділянці Гама не зареєстровані Державною службою геології та надр України, відсутня форма 3-гр, наявність якої є обов`язковою під час розгляду матеріалів звіту на засіданні колегії ДКЗ.

Відповідач зазначив, що експертні висновки були надіслані на адресу позивача для усунення недоліків, що дало б змогу прийняти остаточне рішення щодо кондицій на мінеральну сировину, кількості, якості та ступеня вивченості запасів і стану підготовленості їх до промислового освоєння та сформувати протокол засідання колегії ДКЗ.

Однак, позивачем не були усунуті вказані недоліки, у зв`язку з чим відповідач не міг призначити пленарне засідання та винести на розгляд колегії матеріали звіту без виправлень відповідно до зауважень експертів та без наявності форми 3-гр.

При цьому, відповідач вказав на те, що 05.07.2018 відбулось засідання колегії ДКЗ, на якому було прийнято рішення, застосувавши п. 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, повернути матеріали звіту разом з експертними висновками та іншими додатковими документами.

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем на адресу позивача будь-яких зауважень щодо неможливості виконання відповідачем умов Договору №393 від 19.10.2017 у зв`язку з ненаданням позивачем всіх необхідних документів, в тому числі відповідачем не надано суду доказів надсилання на адресу позивача висновків експертів, будь-яких інших листів, які б свідчили про те, що відповідачем було висловлено свої зауваження щодо того, що позивачем було подано для експертизи не весь обсяг документів, необхідних для проведення експертизи, та такі зауваження були доведено до відома позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про наявність обставин, які свідчать про те, що строк виконання відповідачем робіт слід обраховувати від дати подання позивачем всіх необхідних документів, а не від дати здійснення позивачем платежу, є недоведеним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати роботи, передбачені умовами Договору №393 від 19.10.2017, протягом 3-х місяців від здійснення позивачем попередньої оплати, а саме у строк до 03.02.2018 (враховуючи, що повна оплата була здійснена позивачем 02.11.2017).

Як встановлено судом, згідно з п. 3.1 Договору №393 від 19.10.2017 протокол засідання ДКЗ (виконавця) з постановою про встановлення кондицій на мінеральну сировину, визначення кількості, якості та ступеня вивченості запасів корисних копалин, або з обґрунтуванням причин утримання від оцінки запасів за причинами, викладеними у п. 2.2 договору, є документом, що свідчить про виконання робіт, вказаних у цьому договорі. Після передачі виконавцем замовнику Протоколу ДКЗ сторони підписують остаточний акт здавання-приймання-робіт за договором.

Таким чином, документом, що свідчить про виконання відповідачем робіт за Договором №393 від 19.10.2017, є: 1) протокол засідання ДКЗ (виконавця) з постановою про встановлення кондицій на мінеральну сировину, визначення кількості, якості та ступеня вивченості запасів корисних копалин, або

2) протокол засідання ДКЗ (виконавця) з постановою з обґрунтуванням причин утримання від оцінки запасів.

Враховуючи, що у встановлений строк (до 03.02.2018) відповідачем не були виконані роботи за Договором №393 від 19.10.2017, позивач звернувся до відповідача із претензією про повернення попередньої оплати, в якій просив відповідача повернути здійснену позивачем попередню оплату за Договором №393 від 19.10.2017 у розмірі 86173,49 грн., так як відповідач не виконав своїх зобов`язань у строк, встановлених у вказаному договорі.

Вказана претензія була отримана відповідачем 02.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1150101849827.

Судом встановлено, що у відповідь на вказану претензію відповідач 26.07.2018 надіслав позиву листа №902/10 від 25.07.2018, в якому зазначив, що на засідання комісії ДКЗ було прийнято рішення про утримання від розподілу запасів і геолого-економічної оцінки ділянки Гама та повернення матеріалів, наданих для державної експертизи (додатки до листа: протокол засідання комісії ДКЗ від 05.07.2018 та акти виконаних робіт).

Відповідно до Протоколу №4435 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 08.07.2018 (копія долучена відповідачем до матеріалів справи) відповідачем було постановлено: 1) утриматись від розподілу запасів гранодіориту Покостівського родовища та геолого-економічної оцінки ділянки Гама у зв`язку з тим, що подані на державну експертизу матеріали не дозволяють достовірно оцінити кількість, якість та промислове значення запасів гранодіориту ділянки Гама , ДКЗ не надано офіційне свідчення Держгеонадра України про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт у межах цієї ділянки надр, відсутні відповіді на зауваження експертів ДКЗ; 2) повернути позивачу всі подані матеріали розподілу запасів гранодіориту Покостівського родовища для доопрацювання згідно із зауваженнями експертів ДКЗ та рішеннями цього протоколу; 3) рекомендувати Товариству з обмеженою відповідальністю Доренс внести необхідні зміни до матеріалів розподілу покостівського родовища гранодіориту та геолого-економічної оцінки ділянки Гама відповідно до висновків експертів ДКЗ і подати їх на державну експертизу в установленому порядку.

Таким чином, з наведеного вбачається, що засідання комісії ДКЗ, на якому було прийнято рішення про утримання від розподілу запасів і геолого-економічної оцінки ділянки Гама та повернення матеріалів, наданих для державної експертизи було проведено після того, як відповідач отримав від позивача претензію про повернення попередньої оплати за Договором №393 від 19.10.2017.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновків, що відповідачем не були виконані роботи, обумовлені Договором №393 від 19.10.2017, у строки, погоджені сторонами у вказаному договорі, а саме у строк до 03.02.2018.

З огляду на те, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 86173,49 грн., звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму грошових коштів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору №393 від 19.10.2017 позивач здійснив попередню оплату у загальному розмірі 86173,49 грн.

Як встановлено судом, відповідачем не були виконані роботи, обумовлені Договором №393 від 19.10.2017, у строки, встановлені вказаним договором.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 5.3 Договору №393 від 19.10.2017 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору обумовлений строком виконання робіт, що передбачений у п. 5.2 цього договору.

Таким чином, оскільки строк дії Договору №393 від 19.10.2017 обумовлений строком виконання робіт, а як встановлено судом, строк виконання робіт за вказаним договором встановлено до 03.02.2018, відповідно, строк дії Договору №393 від 19.10.2017 закінчився.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на невиконання відповідачем робіт за Договором №393 від 19.10.2017 у строки, встановлені вказаним договором, та закінчення строку дії вказаного договору, позивач отримав право вимагати відшкодування збитків, що складають розмір перерахованих коштів на виконання умов вказаного договору підряду.

Суд зазначає, що для відшкодування збитків необхідним є доведення таких фактів: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина заподіювача шкоди.

За наведених обставин, враховуючи факт сплати позивачем відповідачеві грошових коштів за Договором №393 від 19.10.2017 у розмірі 86173,49 грн. (попередня оплата), невиконання робіт в обумовлені договором строки та закінчення строку дії вказаного договору, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів господарського правопорушення як підстави для відшкодування договірних збитків.

З огляду на викладене та відсутність доказів повернення відповідачем на користь позивача сплачених останнім грошових коштів у розмірі 86173,49 грн., суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс до Державної комісії України по запасах корисних копалин про стягнення 86173,49 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс задовольнити.

2. Стягнути з Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова (Кутузова), буд. 18/7; ідентифікаційний код: 01432865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Доренс (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 84; ідентифікаційний код: 38718148) грошові кошти у розмірі 86173 (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят три) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.06.2019.

Суддя Д.О. Баранов