Рішення

від 27.06.2019 по справі 911/710/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. Справа № 911/710/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Заклад освіти Астор

до Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа компані

про стягнення 63 747,97 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Заклад освіти Астор (далі - ТОВ Заклад освіти Астор /позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа компані (далі - ТОВ Амедіа компані /відповідач) про стягнення 63 747,97 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №3ФД-8 від 06.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Заклад освіти Астор залишено без руху, виявлені недоліки поставлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

01.04.2019, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виправлення недоліків, відповідно до змісту яких позивач на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 18.03.2019 надав пояснення з доказами стосовно заявленого позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області 03.04.2019 у справі №911/710/19 відкрито провадження, постановлено розглядати означену справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів по справі (за наявності) до 03.05.2019.

Ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд. 20, кім. 317, тоді як конверт з відповідно надісланою ухвалою повернуто органом зв`язку до суду із зазначенням причини такого повернення - за закінченням терміну зберігання .

Водночас, відомості про засоби зв`язку з відповідачем за іншими адресами в матеріалах справи відсутні.

До того ж, ухвала про відкриття провадження у даній справі офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Астор , яке надалі змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Заклад освіти Астор , (далі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Амедіа компані (далі - Сторона-2) укладено договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №ЗФД-8 від 06.06.2018 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Сторона-1 надає Стороні-2 безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі (надалі іменується допомога ), а остання зобов`язується повернути її в термін, визначений цим договором.

Відповідно до пп. 2.1, 3.1., 7.2. договору допомога надається з метою поповнення обігових коштів Сторони-2.

Сторона-1 зобов`язується надати Стороні-2 допомогу у сумі 60 000,00 грн.

Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.

10.07.2018 на виконання умов договору ТОВ Заклад освіти Астор перерахувало відповідачу 60 000,00 грн фінансової допомоги на поворотній основі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №78 від 09.07.2018 та випискою з банківського рахунку за період з 10.07.2018 по 30.03.2019.

Про належне виконання позивачем умов договору щодо надання фінансової підтримки свідчить також відсутність зі сторони відповідача повідомлень та заперечень стосовно належного виконання ТОВ Заклад освіти Астор власних договірних зобов`язань.

Натомість, як зауважує позивач, відповідач свої обов`язки в частині своєчасного повернення суми фінансової допомоги у погоджений сторонами строк не виконав, на підтвердження чого позивачем надано копії виписки з банку за період з 10.07.2018 по 30.03.2019 та картки рахунку :3771 по контрагенту Амедіа Компані за 10.07.2018 - 30.03.2019.

09.01.2019 позивачем було направлено відповідачу претензію, копія якої міститься у матеріалах справи, вих. №08/01-2 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму повернення безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 60 000,00 грн., тоді як конверт з відповідно надісланою претензією повернуто органом зв`язку до суду із зазначенням причини такого повернення - за закінченням терміну зберігання .

З огляду неналежного виконання відповідачем власних договірних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 60 000,00 грн заборгованості з фінансової допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пп. 4.1., 5.1. договору строк дії даного договору протягом 3-х місяців з дати перерахування коштів сторони 1, на рахунок сторони 2, і рахується виконаним після сто відсоткового повернення зворотної фінансової допомоги.

Сторона-2 зобов`язується повернути допомогу в розмірі вказаному у п. 2.1. даного договору, в строк, встановлений п. 4.1. договору.

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов свідчить про погодження відповідача із вказаним правочином та законодавчими вимогами стосовно викладених у ньому положень, що, з урахуванням обставин отримання відповідачем фінансової допомоги, породжує для відповідача обов`язок по поверненню отриманих коштів у визначені договором строки, а саме до 11.10.2018.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе за договором та законом грошові зобов`язання не виконав, надану фінансову допомогу не повернув, а також враховуючи встановлений судом арифметично правильний розмір суми основного боргу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 2 992,97 грн інфляційних втрат та 750,00 грн 3% річних, нарахованих з 09.10.2018 по 11.03.2019 на суму 60 000,00 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевказані законодавчі приписи та передбачені договором строки повернення фінансової допомоги, суд дійшов висновку, що право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу у позивача виникло з 12.10.2018, що свідчить про безпідставне включено до періоду розрахунку днів, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання.

З огляду наведеного, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних з 12.10.2018 по 11.03.2019 на суму 60 000,00 грн. основного боргу.

Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, обрахованих судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням вимог закону та обставин справи, складає 3 307,93 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 2 992,97 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, перерахований судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням вимог закону та обставин справи, складає 744,66 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 750,00 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 744,66 грн.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про повернення з Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 1 921,00 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені норми закону, оскільки у даній справі судом ухвалено по суті рішення про часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення позивачу судового збору з Державного бюджету України, як наслідок відповідна вимога позивача задоволенню не підлягає, а судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача на оплату послуг адвоката розподілу не підлягають, як такі, що не відповідають приписам ст. ст. 126, 129 ГПК України, вказані в орієнтовному розрахунку та не заявлені до відшкодування за рахунок відповідача із наданням відповідних доказів понесення позивачем вказаних витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 627, 629, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амедіа компані (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд. 20, кім. 317, ідентифікаційний код 37474170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Заклад освіти Астор (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Шевченкове, провулок Ювілейний, буд. 4, ідентифікаційний код 42092298) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з фінансової допомоги, 2 992 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 97 коп інфляційних втрат, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 66 коп 3% річних та 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн 69 коп судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.06.2019.

Суддя В.А. Ярема