Рішення

від 24.06.2019 по справі 911/446/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2019 р. Справа № 911/446/19

За позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 02090, місто Київ, вулиця Лобачевського, будинок 23-В

в особі Виробничого комплексу "Техносервіс" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 02121, місто Київ, вулиця Вакуленчука , будинок 4

до Малого приватного підприємства "Рада", 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Тургенівська, будинок 25

про стягнення 1189598,75 грн. за договором оренди №1612/2015 від 16.12.2015

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

за участю представників:

від позивача: Здоренко В. Є. (посв. №4872 від 30.08.2017; дов. б/н від 07.05.2019);

від відповідача : Солонина І.Ю. (посв. № 646 від 07.06.2016; ордер ЧК №66595 від 01.04.2019).

суть спору:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Виробничого комплексу "Техносервіс" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулось до господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства "Рада" про стягнення заборгованості за договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, у загальному розмірі 1189598,75 грн, що складається з 875 611,60 грн. основного боргу за сукупний період прострочення починаючи з 16.05.2016 по 31.01.2019; 86 017,19 грн. інфляційних втрат за сукупний період з травня 2016 року по січень 2019 року; 156 244,56 грн. пені за період з 15.08.2018 по 15.02.2019; 27 944,85 грн. 3% річних за сукупний період з 16.05.2016 по 31.01.2019 та 43 780,55 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди №1612/2015 від 16.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01 квітня 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву (т. 1 арк. с. 99-103), в якому заперечив проти позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні рахунки на оплату та докази їх направлення, на підставі яких МПП "Рада" зобов`язано сплачувати орендну плату, а тому обов`язок відповідача щодо сплати позивачу орендних платежів є відстроченим на час прострочення направлення рахунків. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2 Додаткових угод №6 від 24.10.2017, №7 від 01.12.2017 та №8 від 30.07.2018 до Договору №1612/2015 від 16.12.2015 сторони неодноразову визнавали, що не мають претензій один до одного. Разом з відзивом відповідачем було подану зустрічну позовну заяву б/н від 01.04.2019 (вх. № суду 6405/19) про стягнення 82 346,33 грн. збитків, яка ухвалою суду від 02.04.2019 повернута заявнику на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем 11.04.2019 подано відповідь на відзив б/н від 10.04.2019 (т. 1 арк. с. 155-157), в якій позивач заперечив проти позиції відповідача, викладеній у відзиві, і вказав на те, що відповідач невірно трактує умови Договору №1612/2015 від 16.12.2015 та Додаткових угод до Договору, а також долучив до відповіді на відзив рахунки-фактури, акти виконаних робіт та докази направлення їх відповідачу.

15 квітня 2019 року позивач подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи, а саме копії банківських виписок та копії оборотно-сальдової відомості по контрагенту МПП "Рада" (т. 2 акр. с. 1-136).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів за клопотанням представника відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2019 відповідачем додано до матеріалів справи заповнений зі своєї сторони акт звірки взаєморозрахунків за період з 16.12.2015 по 31.01.2019, який був направлений йому позивачем.

Ухвалою суду від 16.05.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 20.06.2019 оголошено перерву до 24.06.2019 у зв`язку з тим, що представником позивача подано новий (виправлений) розрахунок штрафних санкцій, який долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

16 грудня 2015 року між Виробничим комплексом "Техносервіс" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - Орендодавець) та Малим приватним підприємством "Рада" (далі - Орендар) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, № 1612/2015, відповідно до пункту 1.2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі - Майно), що перебуває на балансі Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, вартість якого визначена згідно із Звітом про оцінку Майна та висновком про вартість об`єкта оцінки станом на 05 жовтня 2015 року і становить за незалежною оцінкою 6 007 554 (шість мільйонів сім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок без ПДВ. Перелік Майна, яке передається в оренду зазначається в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами вказаного Договору та акту прийому-передачі Майна, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку 131 050 (сто тридцять одна тисяча п`ятдесят) гривень 00 копійок без ПДВ.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.2. Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до обов`язків Орендаря, які визначені розділом 6 Договору, Орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату Орендодавцю. Відповідно до пункту 3.4. Договору орендна плата сплачується на умовах попередньої оплати на підставі виставлених рахунків в безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця не пізніше 15-го числа кожного місяця.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати за весь період заборгованості (пункт 3.10. Договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості (пункт 3.11. Договору).

Пунктом 5.1. Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні Орендар зобов`язаний за Актом приймання-передачі повернути Майно Орендодавцеві у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря. Оформити Акт приймання-передачі.

Вказаний договір укладено строком на п`ять років, що діє з 16.12.2015 до 15.12.2020 включно (пункт 12.1. Договору).

В Додатку № 1 до Договору оренди №1612/2015 від 16.12.2015 зазначено перелік майна, що передається Орендарю на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно, що є об`єктом оренди за договором. В підтвердження цього надано Акти приймання-передачі окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, від 31.12.2015 з підписами обох сторін (т. 1 арк. с. 28-31).

До Договору оренди №1612/2015 від 16.12.2015 між сторонами було укладено ряд Додаткових угод, які підписані уповноваженими особами та скріплені їх печатками.

Додатковою угодою № 1 від 04.07.2016 та Додатковою угодою № 2 від 10.10.2016 сторони за Договором оренди погодили внести зміни до Розділу 14 Договору "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" в частині зміни відомостей про Орендодавця.

Додатковою угодою № 3 від 01.12.2016 сторони за Договором оренди погодили зупинити на період з 01.12.2016 по 31.12.2016 дію пункту 3.3. Договору.

Додатковими угодами № 4 від 01.06.2017 та № 5 від 06.09.2017 сторонами по Договору оренди погоджено внести зміни до Розділу 14 Договору "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" в частині зміни відомостей про Орендодавця.

Додатковими угодами № 6 від 24.10.2017, № 7 від 01.12.2017 та № 8 від 30.07.2018 сторони погодили внести зміни до Додатку №1 до Договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до:

- угоди № 6: виключити з переліку позицію - Контейнер металевий зелений об`єм 1,1 м. куб. та змінили кількість орендованого майна. Пунктом 1.3. Додаткової угоди № 6 від 24.10.2017 до Договору, пункт 3.1 Договору погодили викласти в наступній редакції: "3.1. Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку 116 642(сто шістнадцять тисяч шістсот сорок дві) гривень 60 копійок без ПДВ";

- угоди № 7: виключити з переліку позицію - автомобіль MAN TGA 26.310 (вантажний сміттєвоз), змінили кількість орендованого майна та виклали пункт 3.1. Договору оренди в новій редакції зазначивши, що орендна плата за базовий місяць становить 120 706 (сто двадцять тисяч сімсот шість) гривень 65 копійок без ПДВ;

- угоди № 8: змінили кількість орендованого майна, затвердили орендну плату за базовий місяць у розмірі 79 392 (сімдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 03 копійки без ПДВ. Пунктом 1.3. Додаткової угоди № 8 до Договору оренди затвердили орендну плату за базовий місяць в розмірі 121 325 (сто двадцять одна тисяча триста двадцять п`ять) гривень 88 копійок. Пунктом 1.4. Додаткової угоди пункт 3.3 Договору виключити.

Копії даних угод додано до матеріалів справи (т. 1 арк. с. 32-41).

Виконання Додаткової угоди № 8 від 30.07.2018 про внесення змін до Договору оренди №1612/2015 від 16.12.2015 підтверджується Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8 від 30.07.2018 та Актом приймання-передачі від 30.07.2018, підписаними сторонами та скріплені їх печатками.

На виконання умов Договору з метою до судового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 53 від 21.09.2018 з вимогою про оплату заборгованості по орендним платежам в розмірі 803 501,85 грн., а також пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, що складає 12 517,58 грн., нарахованої відповідно до пункту 3.10. Договору.

Оскільки дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за період з 16.05.2016 по 31.01.2019 на загальну суму 1189598,75 грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку сплатити оренду плату за відповідний період та застосування до нього встановленої умовами договору та чинним законодавством відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Відповідно до заповненого акту взаєморозрахунків, який надано до матеріалів справи (т. 2 арк. с. 149-150) та заперечень, викладених у відзиві, відповідач заперечує проти наявності заборгованості по орендній платі посилаючись на пункт 2 Додаткових угод №6 від 24.10.2017, №7 від 01.12.2017 та №8 від 30.07.2018 до Договору №1612/2015 від 16.12.2015, вказуючи на те, що сторони неодноразово погодили, що не мають претензій один до одного, у тому числі (як вважає відповідач) майнових.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини першої статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

За змістом частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно частини першої статті 759, частини першої статті 761, частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними, регулює відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Так, частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Судом встановлено, що строк дії Договору не закінчився, докази (акту приймання-передачі) повернення Орендарем орендованого майна Орендодавцю відсутні, відповідач користується орендованим майном, а тому повинен здійснювати щомісячні орендні платежі у встановлений Договором строк - на умовах попередньої оплати в безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця не пізніше 15-го числа кожного місяця.

Договором не передбачений порядок обов`язкового направлення Орендодавцем Орендарю рахунків на оплату орендних платежів, а Закон України "Про оренду державного та комунального майна" не пов`язує виникнення у орендаря обов`язку сплати чергового платежу по договору з направленням орендарем відповідного рахунку.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, зазначення у додаткових угодах про відсутність у сторін претензій одна до одної слід вважати доказом відсутності у нього заборгованості по орендній платі, оскільки ці додаткові угоди не визначали стан розрахунків по Договору.

Відповідач доводи позивача не спростував, докази оплати заборгованості за орендоване майно за Договором №1612/2015 від 16.12.2015 в сумі 875 611,60 грн., суду не надав.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення 875 611,60 грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За неналежне виконання зобов`язань за Договором позивач відповідно до пунктів 3.10. та 3.11 просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме 156 244,56 грн. пені за період починаючи з 16.05.2016 по 31.01.2019 та штраф у розмірі 5% від суми заборгованості, що відповідно до наданого розрахунку становить 43 780,55 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по орендній платі становить більше ніж три місяці, а тому позивачем правомірно заявлено до стягнення штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що він здійснений арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 43 780,55 грн. штрафу (5% від суми заборгованості) обґрунтована на підлягає задоволенню.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суд вважає, що не суперечить вимогам закону та арифметично вірно виконаний розрахунок, який наданий позивачем до справи в судовому засіданні 20.06.2019, згідно якого сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по орендній платі становить 51 486,03 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 86 017,19 грн. інфляційних втрат за сукупний період з травня 2016 року по січень 2019 року та 27 944,85 грн. 3% річних за сукупний період з 16.05.2016 по 31.01.2019.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат по розрахунку, наданому позивачем в судовому засіданні 20.06.2019, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідно до якого сума 3% річних за сукупний період з 16.05.2016 по 31.01.2019 становить 19 085,14 грн., а сума інфляційних втрат за сукупний період з травня 2016 року по січень 2019 року становить 54 076,91 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 875 611,60 грн. основного боргу, 43 780,55 грн. штрафу, 51 486,03 грн. пені, 54 076,91 грн. інфляційних втрат та 19 085,14грн. 3% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене судовий збір та витрати на правову допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Рада" (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Тургенівська, будинок 25, код 13736978) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, місто Київ, вулиця Лобачевського, будинок 23-В, код 20077743) в особі Виробничого комплексу "Техносервіс" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02121, місто Київ, вулиця Вакуленчука , будинок 4, код 33058529) 1 044 040 (один мільйон сорок чотири тисячі сорок) грн. 23 коп., яка складається з 875 611,60 грн. основного боргу, 43 780,55 грн. штрафу, 51 486,03 грн. пені, 54 076,91 грн. інфляційних втрат та 19 085,14 грн. 3% річних та 15 660 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 60 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 27.06.2019