Ухвала

від 07.05.2019 по справі 810/3039/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 травня 2019 року 810/3039/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представника позивача, розглянувши в місті Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області, 3-тя особа: ТОВ "ЛОЦМАН" в особі голови ліквідаційної комісії або ліквідатора Блащука Володимира Юрійовича, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області, 3-тя особа: ТОВ "ЛОЦМАН" в особі голови ліквідаційної комісії або ліквідатора Блащука Володимира Юрійовича, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду 04.10.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони.

В подальшому питання про поновлення провадження у справі не один раз відкладалось за обґрунтованим клопотанням сторони.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 поновлено провадження у справі та подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

В судове засідання призначене на 07.05.2019 прибув представник позивача. Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, жодних заяв чи клопотань до суду не надали.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Представник позивача щодо закриття провадження у справі заперечував.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача,

з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини пов`язані з захистом прав позивача щодо права власності на кошти по договору овердрафту, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Як вбачається з матеріалів справи відповідач не перебував із позивачем у відносинах, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності щодо спірного права власності коштів, а відтак, не міг визнавати чи оспорювати майнові права позивача у розумінні статті 15 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що внаслідок незаконного внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Лоцман" порушено інтереси АТ "Дельта Банк" та спричинено шкоду у розмірі непогашених кредиторських вимог.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні цього Суду у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» .

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Однак, це не означає, що правопорядок в Україні допускає можливість звертатися з будь-якими позовами (позовними вимогами) до будь-якого суду, адже порядок здійснення судочинства в силу вимог статті 92 Конституції України визначається виключно Законами України, тому право на звернення до суду фізичні та юридичні особи мають здійснювати у порядку та спосіб, визначений законами з питань судочинства.

За приписами статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих відносинах, у яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 14 червня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лоцман (позичальник) , укладено Договір Овердрафту № 12-06/06/С 11171966000. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику овердрафт для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Лоцман № 26002454670069, відкритому в АКІБ "УкрСиббанк зі сплатою відсотків, комісій та інших платежів відповідно до умов Кредитного договору. Ліміт Кредитування, в межах якого Товариство з обмеженою відповідальністю Лоцман має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 14 червня 2007 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 18 (вісімнадцять цілих) % річних. Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, кожен окремий кредит, виданий на умовах овердрафту повинен бути погашеним не пізніше 30-го календарного дня з дня видачі овердрафту але не пізніше 14 червня 2007 року. Згідно з п.2.5. Кредитного договору нараховані за 30 календарних днів з моменту видачі кредиту повинні бути сплачені не пізніше першого робочого дня, наступного за 30 календарним днем з моменту видачі кредиту, відсотки, нараховані після 30 робочого дня з моменту видачі кредиту повинні сплачуватись щомісяця в останній робочий день місяця.

Оскільки боржник перестав виконувати умови Кредитного договору, ПАТ Укрсиббанк змушений був застосувати судовий захист своїх прав та майнових інтересів і тому звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості, в рахунок погашення за Договору Овердрафту № 12-06/06/С (11171966000) укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Лоцман .

25.10.2010 Подільським районним судом м. Києва у справі № 2-2190/10р ухвалено рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лоцман (місце знаходження: Києво-Святошинський, р-н, с Юрівка, вул. Набережна, буд. 25. Ідентифікаційний код: 32879029), Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ВЕСТА (місце знаходження: м. Київ, вул. Мильчакова. буд. 6. кв. 2 Ідентифікаційний код: 33055287) та ОСОБА_1 (народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Войнилів, Калуського р-ну. Івано-Франківської обл., місце проживання: Черкаська обл. Лисянський р-н. с Босівка. Ідентифікаційний номер: 2629107659) солідарно, суми боргу за Кредитним договором № 12-06/06/С від 14 червня 2006 року в розмірі 171 365,44 грн. (сто сімдесят одна тисяча триста шістдесят п`ять) гривень 44 копійки, з яких: 115 847,21 грн. - кредитна заборгованість; 38 986.36 грн. - заборгованість по процентам, 12 793.97 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 3737,90 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

08.12.2011 року між АТ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами за зобов`язанням, яке виникло на підставі Договору Овердрафту № 12-06/06/С (11171966000) укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Лоцман , тобто змінено кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3. Договору купівлі - продажу прав вимоги, в обсязі та на умовах визначених цим Договором АТ «Укрсиббанк» цим передає (відступає) Дельта Банку права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрсиббанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях.

07.04.2017 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців № 356 оприлюднено повідомлення щодо припинення юридичної особи, а саме внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОЦМАН .

АТ Дельта Банк 03.06.2017 звернулося за адресою ТОВ "ЛОЦМАН", із заявою з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог АТ Дельта Банк у розмірі 314 307,62 грн. з подальшим повідомленням Банку про результати розгляду заяви.

В подальшому, 14.07.2017 АТ Дельта Банк звернулося до господарського суду у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог.

Оскільки, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (який міститься в матеріалах судової справи ,У*911/2199/17) станом на 20.06.2017 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОЦМАН 16.06.2017 внесено запис № 13391110021000455 про державну реєстрацію припинення юридичної особи, кредиторські вимоги Банку залишилися не задоволеними .

З вищевикладеного випливає, що в діях голови ліквідаційної комісії Блащука Володимира Юрійовича вбачається повне ігнорування та порушення законних прав та інтересів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОЦМАН загалом та, АТ Дельта Банк .

Таким чином предметом та підставами позову є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме та рухоме майно на користь третьої особи, що пов`язане з порушенням прав позивача як власника-кредитора на нерухоме та рухоме майно, у тому числі коштів.

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності на кошти боржника.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію припинення ТОВ "ЛОЦМАН" має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме та рухоме майно (кошти) іншою особою яка є власником. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже даний спір не є публічно-правовим, а є спором про цивільне право на нерухоме та рухоме майно (кошти).

Оскарження рішення (запис) про державну реєстрацію припинення товариства безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо коштів особи, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації про його припинення.

З огляду на суб`єктний склад учасників спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16, від 18.04.2018 у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, яка у силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, врахована судом у спірних правовідносинах.

Водночас суд зауважує, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, відрізняються від її висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04.2018 у справі № 808/8972/15, від 16.05.2018 у справі № 826/4460/17, від 23.05.2018 у справі № 815/4618/16, від 05.06.2018 у справі № 804/20728/14, від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 13.06.2018 у справах № 820/2675/17 та № 803/1125/17, відповідно до яких Верховний Суд зазначив, що такі спірні відносини мають публічно-правовий характер.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04.2018 у справі № 808/8972/15, від 16.05.2018 у справі № 826/4460/17, від 23.05.2018 у справі № 815/4618/16, від 05.06.2018 у справі № 804/20728/14, від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 13.06.2018 у справах № 820/2675/17 та № 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій.

Суд зазначив, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у спірних правовідносинах в межах даної справи, які знайшли свої відображення у постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та від 20.03.2019 у справі №810/1163/17 з подібних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За приписами частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства із заявою в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 238, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі №810/3039/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області, 3-тя особа: ТОВ "ЛОЦМАН" в особі голови ліквідаційної комісії або ліквідатора Блащука Володимира Юрійовича, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений - 26.06.2019.

Суддя Лиска І.Г.