Рішення

від 27.06.2019 по справі 826/16063/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/16063/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до товариства з обмеженою відповідальністю АППІА

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 9 542,40 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АППІА (далі - Відповідач) та просить суд:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АППІА на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення штраф та пеню у розмірі 9542 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві) гривень 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12 липня 2018 року № 963 встановлено факт неподання товариством інформації про структуру власності що стало підставою для зобов`язання у тридцятиденний термін з дня повідомлення сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 6 720,00 гривень. Вказане рішення направлено ліцензіату 16 липня 2018 року. Станом на 01 жовтня 2018 року товариством не подано до Національної ради документального підтвердження факту сплати штрафу, у зв`язку з чим позивачу було нараховано пеню у розмірі 2 822,40 гривень та прийнято рішення про звернення до суду.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16063/18 (далі - справа), з одноособовим розглядом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Водночас запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснено учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 КАС України), відповідач - заперечення (стаття 164 КАС України) протягом дводенного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Разом з тим, відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження чи спростування доводів позову до суду не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 164 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12 липня 2018 року № 963 Про накладення штрафу на ТОВ АППІА місто Київ :

яким визнано порушення ТОВ АППІА :

- частини четвертої статті 12 (суб`єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону);

- частини другої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація зобов`язана щороку, до 31 березня, подавати до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності).

Зобов`язано ТОВ АППІА шляхом видачі і розпорядження, вчасно та у повному обсязі надати до Національної ради до 31 березня 2019 року звіт за попередній (2018 звітний) рік діяльності про свою структуру власності.

У разі невиконання вказаного розпорядження, Національною радою може бути застосовано заходи реагування, передбачені чинним законодавством.

Зобов`язано ТОВ АППІА у тридцятиденний термін з дня отримання винесеного рішення сплатити до Державного бюджету України штраф розмірі 6 720,00 гривень.

У разі несвоєчасної сплати штрафу зобов`язано Управління фінансової та бухгалтерської служби нарахувати ТОВ АППІА пеню за кожен день прострочення сплати штрафу (а.с. - 9-10).

Вказане рішення направлено ліцензіату 16 липня 2018 року (а.с. - 11-14).

Разом з тим, станом на 01 жовтня 2018 року ТОВ АППІА не було надано Національній раді документального підтвердження факту сплати штрафу у визначеному розмірі.

У зв`язку з несплатою ТОВ АППІА штрафу у тридцятиденний термін з дня повідомлення, ліцензіату нараховано пеню за 42 дні (з 21 серпня по 01 жовтня 2018 року) * 1% (від суми штрафу у розмірі 2 822,40 гривень.

Враховуючи вказане, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення від 06 вересня 2018 №1421, яким визнано порушення ТОВ АППІА пункту 3 рішення Національної ради від 12 липня 2018 № 963 та вирішено звернутись до суду з позовом про стягнення з товариства штрафу та пені за кожен день прострочення сплати (а.с. - 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23 вересня 1997 року № 538/97-ВР Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Частиною четвертої статті 7 Закону України Про телебачення і радіомовлення від 21 грудня 1993 року N 3759-XII (далі - Закон) визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону телерадіоорганізація зобов`язана щороку, до 31 березня, подавати до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються: відомості про структуру власності станом на 31 грудня звітного року; відомості про зміни у структурі власності, що відбувалися впродовж звітного року; відомості про всіх осіб, які володіють або володіли впродовж звітного року прямою або опосередкованою істотною участю, із зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних правочинів або настання інших юридичних фактів), включаючи відомості про осіб, які діяли на підставі відповідних доручень, а також відомості про всіх пов`язаних осіб (для кожної з осіб - прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса).

Частиною четвертою статті 12 Закону передбачено, що суб`єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 72 Закону санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.

Згідно з частиною шостою статті 72 Закону Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, крім іншого, санкції у вигляді стягнення штрафу.

Частинами першою та третьою статті 75 Закону визначено, що з метою виконання рішення про застосування санкції Національна рада повідомляє ліцензіата про прийняте щодо нього рішення шляхом оприлюднення відповідного повідомлення про прийняте рішення на офіційному веб-сайті Національної ради та надсилає ліцензіату копію відповідного рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Ліцензіат вважається належно повідомленим Національною радою про прийняте рішення через п`ять днів з моменту надсилання йому копії такого рішення рекомендованим листом.

У разі застосування санкції у вигляді штрафу ліцензіат зобов`язаний сплатити штраф у тридцятиденний термін з дня повідомлення Національною радою про прийняте рішення. За кожен день прострочення сплати нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу. У разі несплати ліцензіатом штрафу штраф стягується за рішенням суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що прийняте Національною радою рішення від 12 липня 2018 року № 963 було направлено рекомендованим листом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АППІА 16 липня 2018 року, згідно списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (за № 15922) (а.с. - 11-14).

Судом акцентується увага на тому, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем прийнятого Національною радою 12 липня 2018 року № 963 рішення про накладання штрафу на відповідача.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, вказані вимоги відповідачем не було виконано та матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про сплату відповідачем штрафу у повному обсязі як на час звернення позивача до суду з відповідним позовом, так і на час розгляду вказаної справи.

З урахуванням викладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування доводів позову відповідачем надано не було.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, що є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю АППІА на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення штрафу та пені у розмірі 9542 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві) гривень 40 копійок.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Зважаючи на те, що позивач є суб`єктом владних повноважень, та оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-262 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, 2, код ЄДРПОУ: 00063928) до товариства з обмеженою відповідальністю АППІА (01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, код ЄДРПОУ: 35634301) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 9 542,40 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АППІА (01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, код ЄДРПОУ: 35634301) на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, 2, код ЄДРПОУ: 00063928) штраф та пеню у розмірі 9542 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві) гривень 40 копійок за наступними реквізитами: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код ЗКПО 37995466, р/р 31111056026011 в Казначействі України (ЕАП) у місті Києві, МФО 899998, поле призначення платежу: +; 2659; 101; сплата штрафу згідно з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12 липня 2018 року № 963, без ПДВ.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда