Рішення

від 27.06.2019 по справі 200/6028/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. Справа№200/6028/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 )

до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34991191, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20)

про визнання протиправним та скасування повідомлення від 21 березня 2019 року, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції України у Донецькій області Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21 березня 2019 року, зобов`язати відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., відкрити виконавче провадження, вжити передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення (з урахуванням уточненого адміністративного позову).

Ухвалою від 11 травня 2019 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надати обґрунтоване клопотання щодо необхідності залучення третьої особи по справі та на чиєму боці, визначити належного відповідача по справі із зазначенням позовних вимог до нього, надати обґрунтоване клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку.

Ухвалою від 30 травня 2019 року продовжив ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання обґрунтованого клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку.

14 червня 2019 року позивач виконав вимоги ухвал суду від 11 травня 2019 року та від 30 травня 2019 року, чим усунув недоліки позовної заяви.

19 червня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/6028/19-а, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду, призначив судове засідання на 27 червня 2019 року. Позивач просив суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Отже, допущена відповідачем бездіяльність, яка полягала в порушенні вимог Закону України Про виконавче провадження - відмові прийняти до виконання виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп.; виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про стягнення на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 1280 грн., виданих Донецьким окружним адміністративним судом на підставі постанови від 19 вересня 2017 у справі № 805/1521/17-а, підлягає визнанню протиправною.

Суд зазначає, що ухвалою від 19 червня 2019 року суд встановив відповідачу строк до 26 червня 2019 року для подання відзиву на позовну заяву. Дана ухвала була отримана відповідачем, проте, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, суд дійшов до висновку щодо розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданого 16 листопада 1995 року, РНОКПП НОМЕР_1 . Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 27 листопада 2015 року № 1411028678.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року № 805/1521/17-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області з невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні на пенсію в сумі 25725 грн. 74 коп., зобов`язано 1 державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (ідентифікаційний код 38264656) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн.. 74 коп. та стягнуто з 1 державного пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

20 жовтня 2017 року постанова суду набрала законної сили та 26 жовтня 2017 року по справі № 805/1521/14-а судом було видано виконавчій лист щодо зобов`язання 1 державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (ідентифікаційний код 38264656) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 74 коп.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що з метою, виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 18 грудня 2017 року, позивач звернувся із заявою до Управління Державної казначейської служби України в м. Краматорськ про стягнення коштів. До заяви було додано виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про стягнення на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 1280 грн.

Виконавчий лист щодо зобов`язання позивачу виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 74 коп. був повернутий та в повідомленні Управління Державної казначейської служби України в м. Краматорськ від 26 грудня 2017 року № 05-16/1065 про повернення виконавчого документа стягувану повідомлено, що наданий виконавчий лист по справі № 805/1521/17-а від 19 вересня 2017 року має зобов`язуючий характер. У зв`язку з цим до повноважень органів Державної казначейської служби України виконання документів зобов`язуючого характеру не відноситься. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів і боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 зі змінами та доповненнями (далі Порядок), згідно норм підпункту 1 пункту 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувану у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

З метою, виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду позивач звернувся із заявою до відповідача. До заяви мною було додано виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової змісту в сумі 25 725 грн. 74 коп.

5 лютого 2018 року відповідачем було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до вимог статті 6 Закону України Про виконавче провадження , оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державних і місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

23 лютого 2018 року позивач повторно звернувся із заявою до Управління Державної казначейської служби України в м Краматорськ про стягнення коштів.

Виконавчий лист на стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн., повернутий і в повідомленні Управління Державної казначейської служби України в м. Краматорськ від 28 лютого 2018 року № 05-16/234 про повернення виконавчого документа стягувану повідомлено, що наданий виконавчий лист по справі № 805/1521/17-а від 19 вересня 2017 року орган Казначейства повернув тому, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства, і роз`яснено, що з метою виконання виконавчого листа необхідно звернутися до відповідного органу Державної виконавчої служби України. Також повторно повернуто виконавчий лист і в повідомленні Управління Державної казначейської служби України в м. Краматорськ від 1 березня 2018 року № 05-16/239 про повернення виконавчого документа стягувану повідомлено і роз`яснено, що з метою виконання виконавчого листа необхідно звернутися до відповідного органу Державної виконавчої служби України.

З метою, виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду позивач звернувся із заявою до відповідача. До заяви мною було додано виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової змісту в сумі 25 725 грн. 74 коп., виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про стягнення на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 1280 грн.

Виконавчий лист про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн., відповідач направив для виконання до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Донецькій області про, що надіслав позивачу повідомлення від 18 липня 2018 року за № 14.13-13/54634.

Виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., був повернутий і в повідомленні про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 18 липня 2018 року старшим державним виконавцем Вітковським К.А., повідомлено, що керуючись пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження повертається виконавчий документ без прийняття до виконання тому що стягувач не сплатив авансовий внесок, якщо авансування є обов`язковим.

Позивач знову звернувся із заявою до відповідача. До заяви було додано виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., під усунення недоліків, зазначених в повідомленні старшого державного виконавця Вітковського К.А., квитанцію про сплату авансового внеску за виконавчим листом № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року.

Виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., був повернутий і в повідомленні про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 2 жовтня 2018 року № 14.13.-13/61943, старшим державним виконавцем Вітковським К.А., було повідомлено, що згідно з статтею 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державних і місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

14 березня 2019 року позивач знову звернувся із заявою до відповідача до якої було надано виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп.,

Виконавчий лист № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 25725 грн. 74 коп., був повернутий і в повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання № 14.13-6/16958 від 21 березня 2019 року державним виконавцем Оруджова К.І., повідомлено, що згідно з статтею 6 Закону України Про виконавче провадення рішення про стягнення коштів з державних органів, державних і місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відсутній авансовий внесок.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Закон № 1404).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1404 рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що Порядком № 845 не регулюється питання щодо примусового виконання рішень суду зобов`язального характеру, а тому суд не приймає посилання відповідача, викладеному в оскаржуваному повідомленні, що рішення суду не підлягає виконанню в порядку Закону України Про виконавче провадження . Отже, орган державної виконавчої служби (державний виконавець) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати примусове виконання рішення у справі про зобов`язання 1 державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (ідентифікаційний код 38264656) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 74 коп. Тобто, орган державного казначейства правомірно відмовляв позивачу у прийнятті до виконання виконавчого листа зобов`язального характеру.

Крім того, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному повідомленні від 21 березня 2019 року як підставу відмови у прийнятті виконавчого листа зазначив відсутність авансового внеску. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1404 до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Суд зазначає, та як вже було встановлено судом вище, 18 липня 2018 року відповідач повернув виконавчий документ стягувачу, а саме виконавчий лист щодо зобов`язання виплатити грошової допомоги, з тих підстав, що позивачем не сплачений авансовий внесок, інших підстав не було зазначено. Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, на виконання повідомлення від 18 липня 2019 року ним було сплачено авансовий внесок, після чого позивач звернувся повторно до відповідача із заявою про примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа. Повідомленням від 2 жовтня 2018 року відповідач знову повернув виконавчий документ стягувачу вже з підстав того, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, щодо авансового внеску відповідач не зазначає, що дає підстави вважати, що він був сплачений позивачем при зверненні до відповідача. У свою чергу в оскаржуваному повідомленні від 21 березня 2019 року відповідач зазначає як підстави не прийняття виконавчого документу до виконання дві підстави, те що він не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби та те, що не сплачений авансовий внесок.

Отже, суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів того, що позивачем не було сплачено авансовий внесок при зверненні до органу примусового виконання, крім того, суду не зрозуміло, чому відповідач у повідомленнях про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання кожен раз зазначає різні підстави щодо не прийняття. З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що авансовий внесок позивачем було сплачено, оскільки відповідач не зазначав це як підставу для повернення виконавчого документу у повідомленні від 2 жовтня 2018 року.

Суд також зазначає, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, Заява № 22774/93, п.п. 63, 66), Горнсбі проти Греції від 19.09.1997 (п.п. 40, 41), "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie), "Руйану проти Румунії" (Ruianu c. Roumanie) наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

У рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З огляду на це, примусове виконання рішення суду як завершальна стадія судового процесу є складовою та невід`ємною частиною гарантованого державою права на захист.

Таким чином, примусове виконання рішення суду у справі про зобов`язання 1 державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (ідентифікаційний код 38264656) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 74 коп. покладається на органи державної виконавчої служби та здійснюється на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного повідомлення від 21 березня 2019 року підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист, відкрити виконавче провадження, вжити передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, відкриття виконавчого провадження є виключно дискреційним повноваженням органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. У такому випадку, суд може лише зобов`язати орган державної виконавчої служби або приватного виконавця вирішити питання щодо прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача вирішити питання щодо прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач не довів правомірність оскаржуваного повідомлення від 21 березня 2019 року, внаслідок чого суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Відповідно до норм частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до квитанції від 22 лютого 2019 року у сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34991191, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) про визнання протиправним та скасування повідомлення від 21 березня 2019 року, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21 березня 2019 року.

Зобов`язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вирішити питання щодо прийняття до виконання виконавчого листа № 805/1521/17-а від 26 жовтня 2017 року про зобов`язання 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (ідентифікаційний код 38264656) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу в сумі 25725 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 74 коп., відкриття виконавчого провадження, вжиття передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 грн.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 27 червня 2019 року. Повне судове рішення складено 27 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар