ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 червня 2019 року Справа № 280/478/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства Будівельна компанія Ренессанс (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Будівельна компанія Ренессанс (далі - позивач або ПП БК Ренессанс ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.10.2018 №0125865006.
Ухвалою суду від 08.02.2019 позовну заяву Приватного підприємства Будівельна компанія Ренессанс залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. У зв`язку із частковим виконанням вимог ухвали суду від 08.02.2019, ухвалою суду від 07.03.2019 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків. Позивачем недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/478/19 та призначено судове засідання на 24.04.2019.
Ухвалою суду від 24.04.2019 відкладено розгляд справи до 15.05.2019.
В обґрунтування позовних вимог ПП БК Ренессанс зазначає, що на підставі акту перевірки від 27.07.2018 №1908/08-01-50-01/31260697 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за порушення граничного терміну подання щомісячної податкової звітності з податку на додану вартість з січня 2017 року по червень 2018 року. Вказує, що підприємство є платником єдиного податку третьої групи та платником ПДВ. З 01.01.2015 ним обрано квартальний податковий період, отже обов`язок подавати податкову звітність з ПДВ щомісяця відсутній. Крім того, вказує на недоліки акту перевірки, а саме на те, що його підписано не тією особою, яка її проводила. Наполягає на протиправності проведення перевірки, у зв`язку із порушенням термінів її проведення. Посилаючись на норми Податкового кодексу України просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 07.05.2019 №18078), в якому зазначає, що відповідно до п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Згідно з наявною інформацією позивачем не надавались заяви про вибір квартального податкового періоду з останньою поданою декларацією з ПДВ за грудень 2016 року та грудень 2017 року. Таким чином вважає, що платником неправомірно застосовувався квартальний період для надання звітності за спірний період. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 1 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Будівельна компанія Ренессанс (код ЄДРПОУ 31260697) зареєстроване в якості юридичної особи, є платником єдиного податку третьої групи, на підтвердження чого надано копію свідоцтва від 19.12.2004 №829004595, та платником податку на додану вартість.
ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ПП БК Ренессанс з січня 2017 року по червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 27.07.2018 №1908/08-01-50-01/31260697. Перевіркою встановлено порушення вимог, встановлених пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість з січня 2017 року по червень 2018 року.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 №0125865006, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 18 363,00 грн.
Позивачем оскаржено спірне податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 26.12.2018 №41656/6/99-99-11-06-01-25 у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 02.10.2018 №0125865006, ПП БК Ренессанс звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із підпунктом 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу): контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).
Пунктами 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Строки подання податкових декларацій визначені п. 49.18 ст. 49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Розділ V ПК України визначає порядок нарахування та сплати податку на додану вартість. Так, ст. 202 ПК України визначені звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
В свою чергу, п. 202.2 ст. 202 ПК України визначені певні особливості для платників єдиного податку. Так, у вказаному пункті законодавець передбачив, що платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, такий платник податку зобов`язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як платник єдиного податку третьої групи та податку на додану вартість, подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за IV квартал 2014 року, до якої додав заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 27.01.2015 №2.
Протягом спірного періоду - з січня 2017 року по червень 2018 року ПП БК Ренессанс подавало звітність з податку на додану вартість щоквартально, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами.
В обґрунтування своєї позиції щодо наявності у позивача обов`язку подавати податкову звітність з податку на додану вартість щомісяця відповідач посилається на положення п. 202.2 ст. 202 ПК України.
Разом з цим, дана норма не зобов`язує платника подавати заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду щорічно, а містить лише застереження щодо переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Доказів того. що позивач перейшов на загальну систему оподаткування, матеріали справи не містять.
Крім того, суд вважає за належне зазначити, що у відповідності до вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити як звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.
При цьому, пункт 49.11 статті 49 ПК України прямо зобов`язує контролюючий орган, у разі подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Відповідно до абзацу другого пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем декларації з ПДВ за періоди з І кварталу 2017 року по ІІ квартал 2018 року перевірено та прийнято податковим органом, незважаючи на невірний, на думку відповідача, звітний (податковий) період, за який такі декларації подано. Пояснень з цього приводу відповідачем не надано.
Щодо посилань позивача на недоліки акту перевірки, а саме на підписання акту не тією особою, яка її проводила суд зазначає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні акту, не впливають на факт наявності/відсутності податкового правопорушення.
Також суд не погоджується із твердженнями позивача щодо порушення строків проведення перевірки з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, при проведенні камеральної перевірки своєчасності подання податкових декларацій відповідачем правомірно застосовано строки, визначені статтею 102 ПК України (1095 днів).
Разом з тим, враховуючи недоведеність з боку ПП БК Ренесанс порушень вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.10.2018 №0125865006 - визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Приватного підприємства Будівельна компанія Ренессанс - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.10.2018 №0125865006.
3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп. присудити на користь Приватного підприємства Будівельна компанія Ренессанс (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158; код ЄДРПОУ 31260697) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 03.06.2019.
Суддя Ю.П. Бойченко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2019 |
Оприлюднено | 01.07.2019 |
Номер документу | 82680336 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Бойченко Юлія Петрівна
Адмінправопорушення
Коростишівський районний суд Житомирської області
Щербаченко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні