Рішення

від 20.06.2019 по справі 540/783/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/783/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участі:

представника позивача - Барабаша І.В.,

представника відповідача - Черниш Р.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфуд" до Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про визнаня дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асфуд" (далі - ТОВ "Асфуд", позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення, оформлене листом №4468/21-22-50-12 від 27.02.2019 року Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС) щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи стосовно ТОВ "АСФУД";

- зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі ТОВ "АСФУД" включити ТОВ "АСФУД" до реєстру платників єдиного податку 4 групи та видати відповідну довідку.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на адресу підприємства 04.03.2019 року надійшов лист ГУ ДФС від 27.02.2019 року №4468/21-22-50-12, згідно якого ТОВ "Асфуд" не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, з підстав існуванням за ним податкового боргу у розмірі 28 990,14 грн. станом на 01.01.2019 року. Вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки на підтвердження такого статусу платника він своєчасно надав до податкового органу всі необхідні документи. Частка сільськогосподарського товаровиробництва у 2018 року становила 88,23 %. Зауважив на тому, що жодної обставини для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку 4 групи на момент прийняття відповідного рішення податковим органом не існувало. Зазначив, що зареєстрованим платником єдиного податку 4 групи з 2016 року безстроково, а в реєстрації платником єдиного податку може бути відмовлено лише на етапі реєстрації, рішень же відповідача про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи до нього не надходило.

Ухвалою від 22.04.2019 року позовну заяву залишено без руху.

20.05.2019 року недоліки позову усунуті, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27.05.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 20.06.2019 року.

13.06.2019 року відповідачем подано відзив на позов, згідно якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Так, зазначив, що відносно платника єдиного податку четвертої групи пп. 291.5-1 п. 291.5 статті 291 ПК України визначене обмеження щодо не можливості бути таким платником податку у разі існування податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) періоду, за винятком безнадійного. Оскільки станом на 31.12.2018 року ТОВ "Асфуд" мало податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 28990,14 грн., тому листом від 27.02.2019 року №4468/21-22-50-12 позивачу було повідомлено про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

На підставі визначеного відповідач вважає, що відмова в підтвердженні статусу платника податків четвертої групи у 2019 році є законною, а позовні вимоги ТОВ "Асфуд" такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання призначене на 20.06.2019 року представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на доводи викладені нею в відзиві на позов.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Асфуд" з 18.08.2010 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №15001020000000661.

З 2016 року згідно листа Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 22.04.2016 року №2068/10/21-15-12-05-10 підприємство має статус платника єдиного податку четвертої групи (а.с.10).

11.02.2018 року засобами електронного документообігу позивачем було подано до Новокаховської ОДПІ (Каховське відділення) звітну та загальну звітну податкову декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік (а.с.28-43).

28.04.2018 року у зв`язку зі збільшенням об`єкту оподаткування (площі сільськогосподарських угідь) ТОВ "Асфуд" подано уточнюючу звітну та уточнюючу загальну податкові декларації, якими збільшено податкове зобов`язання.

22.10.2018 року з тієї ж підстави підприємством знову подано уточнюючу звітну та уточнюючу загальну податкові декларації, якими збільшено податкове зобов`язання за третій (на 29116,45 грн.) та четвертий (на 17469,86 грн.) квартали 2018 року.

01.11.2018 року позивачем ще раз подано уточнюючу звітну та уточнюючу загальну податкові декларації, якими збільшено податкове зобов`язання за третій (на 17549,85 грн.) та четвертий (на 12609,91 грн.) квартали 2018 року.

24.01.2019 року ТОВ "Асфуд" подано уточнюючу звітну та уточнюючу загальну податкові декларації, якими зменшено податкове зобов`язання за третій (на 29116,45 грн.) та четвертий (на 12609,91 грн.) квартали 2018 року.

04.03.2019 року в адресу підприємства надійшов лист ГУ ДФС про не підтвердження ТОВ "Асфуд" статусу платника єдиного податку 4 групи на 2018 рік у зв`язку з наявністю станом на 01.01.2018 року податкового боргу в сумі 28990,14 грн. по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 %.

Позивач зі змістом даного листа не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Так Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України.

За змістом пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи-підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно листа Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №2068/10/21-15-12-05-10 та згідно пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні, відповідачем не заперечується, що ТОВ "Асфуд" протягом 2016-2018 років є платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

На підставі підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

В ході судового розгляду встановлено, що контролюючим органом повідомлено ТОВ "Асфуд" про не підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи на 2019 рік у зв`язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2019 року податкового боргу в сумі 28990,14 грн. по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 %.

Вказана обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про не підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи на 2019 рік.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку безпосередньо визначений ст.299 ПКУ, відповідно до п.299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Як передбачено п.299.2 ст.299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, оскільки з 01.01.2019 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову підтвердження статусу платника єдиного податку, яке оформлене листом, керівник податкового органу відмовив в підтвердженні ТОВ "Асфуд" відповідного статусу з посиланням на пп.291.5-1.3, п.291.5-1 ст.291 ПК України.

Однак, в даному конкретному випадку, у межах спірних відносин розглядається питання про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Що ж стосується доводів контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу у сумі 28990,14 грн., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп.291.5-1.3. п.291.5-1 ст.291 ПК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, також, умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, проте, ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач до 2019 року мав статус платника єдиного податку IV групи, а отже вимоги пп.291.5-1.3. п.291.5-1 ст.291 ПК України, на які посилається відповідач, щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не повинні застосовуватися.

Варто вказати, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог пункту 8 статті 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу. Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи.

Рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПК, до яких не належить заборона, передбачена підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК, якою керувався відповідач.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає протиправними дії ГУ ДФС щодо не підтвердження ТОВ "Асфуд" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік. Проте, в силу того, що фактично рішення з зазначеного питання відповідачем не приймалось, задоволення позовних вимог в викладеній ТОВ "Асфуд" редакції (шляхом скасування рішення оформленого листом) суд вважає недоцільним. На думку суду, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ДФС щодо не підтвердження ТОВ "Асфуд" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДФС внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо ТОВ "Асфуд", як платника єдиного податку IV групи, суд зазначає наступне.

З аналізу змісту листа від 27.02.2019 року №4468/21-22-50-12, яким не підтверджено позивачу статус платника єдиного податку IV групи суд вбачає, що позовна вимога про зобов`язання вчинення дій протилежного характеру - є похідною позовної вимогою, в розумінні п.23 ч.1 ст. 4 КАС України, отже її вирішення залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З урахуванням того, що суд вище за текстом даного рішення дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог "Асфуд" в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не підтвердження ТОВ "Асфуд" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та того, що інших підстав з яких підприємство не може мати відповідного статусу ані в листі від 27.02.2019 року №4468/21-22-50-12, ані в судовому засіданні представником відповідача не зазначено, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу щодо зобов`язання ГУ ДФС внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо ТОВ "Асфуд", як платника єдиного податку IV групи, оскільки задоволення зазначеної позовної вимоги сприятиме повному поновленню порушених прав позивача.

Щодо тверджень ТОВ "Асфуд" про відсутність в нього податкового боргу станом на 01.01.2019 року суд зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності в силу наведених нижче аргументів.

Так, з наявних в матеріалах справи податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік та уточнюючих декларацій до них вбачається, що уточнюючі декларації, подані підприємством 22.10.2018 року та 01.11.2018 року містять помилки, щодо сум донарахованого за ці періоди податку.

Податковою декларацією, поданою 22.10.2018 року позивачем помилково донараховано суми податкового зобов`язання за ІІІ - ІV квартал 2018 року. Так, в декларації помилково зазначено суму зобов`язання за даними раніше поданої декларації (14969,07 грн. замість вірного значення 29005,64 грн. за ІІІ квартал, 8981,45 грн. замість вірного значення - 17403,39 грн. за ІV квартал). Відповідна помилка вплинула на суму донарахованого зобов`язання та призвела до помилкового завищення його розміру на 22458,51 грн.(на 14036,57 грн. за ІІІ квартал, 8421,94 грн. за ІV квартал).

З тих же підстав завищено розмір донарахованого зобов`язання уточнюючими податковими деклараціями, поданими 01.11.2018 року, всього на 24127,80 грн. (на 15079,88 грн. за ІІІ квартал, 9047,92 грн. за ІV квартал).

Всього сума помилково завищеного ТОВ "Асфуд" податкового зобов`язання за двома уточнюючими податковими деклараціями склала за ІІІ квартал 2018 року 29 116,45 грн., за ІV квартал 2018 року 17469,86 грн.

При цьому суд наголошує, що уточнюючі декларації, подані 01.11.2018 року не виправили помилок (не зменшили податкового зобов`язання, помилково донарахованого попередньою декларацією), як зазначає ТОВ "Асфуд", а навпаки, згідно викладеного вище, збільшили розмір помилково зазначеної суми.

Виправлення було внесено лише уточнюючими деклараціями за 2018 рік, які було подано підприємством 24.01.2019 року.

Так, зазначеними деклараціями зменшено суму раніше визначеного податкового зобов`язання ТОВ "Асфуд" за ІІІ квартал 2018 року на 29116,45 грн. (що повністю відповідає сумі помилки за двома раніше поданими деклараціями 14036,57 грн.+15079,88 грн.), за ІV квартал 2018 року на суму 17469,86 грн. (що повністю відповідає сумі помилки за двома раніше поданими деклараціями 8421,94 грн.+9047,92 грн.)

Подані декларації враховані контролюючим органом, що вбачається з облікової картки підприємства (а.с.216-217) за датами 24.01.2019 року (сума 29116,45 грн.) та 30.01.2019 року (сума 17469,86 грн.) відповідно.

Таким чином, доводи представника ТОВ "Асфуд" про неврахування контролюючим органом уточнюючих декларацій, якими зменшено суми податкового зобов`язання дійсності не відповідають. Врахування відбулось, проте в силу того, що уточнюючі декларації, якими виправлено помилку подано лише 24.01.2019 року, борг станом на 01.01.2019 року існував та був визначений позивачем самостійно.

Однак, суд звертає увагу, що описаний факт зазначений судом лише з метою надання оцінки усім аргументам сторін та не має жодного значення для вирішення даного спору, оскільки навіть за наявності у підприємства боргу станом на 01.01.2019 року вказане, в силу зазначених раніше в даному рішенні обставин, не є підставою для позбавлення ТОВ "Асфуд" статусу платника податку четвертої групи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано доказів правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, що були предметом дослідження в рамках даної адміністративної справи, суд вважає позовні вимоги підприємства такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) щодо непідтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "Асфуд" (74800, Херсонська область, м. Каховка, Семенівське шосе, 3, код ЄДРПОУ: 37248996) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) поновити в Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфуд" (74800, Херсонська область, м. Каховка, Семенівське шосе, 3, код ЄДРПОУ: 37248996) як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфуд" (74800, Херсонська область, м. Каховка, Семенівське шосе, 3, код ЄДРПОУ: 37248996) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 червня 2019 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111010000