Рішення

від 19.06.2019 по справі 560/933/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/933/19

РІШЕННЯ

іменем України

19 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представника позивача: Климюк В.Ю., представників відповідача: Ткачук М.П., Назарчука О.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Бянко" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Монте Бянко" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 №0000291405.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при перевірці ТОВ "Монте Бянко" податковим органом, встановлене порушення вимог Податкового кодексу України з урахуванням пункту 1 статті 13 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, а саме при виплаті доходу від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту "Партісіпейшнз енд Пропертіз Менеджмент Б.В." (Нідерланди) за договором купівлі-продажу квартири від 11.08.2017, позивач не утримав та не сплатив податок з доходів нерезидента в 2018 році в розмірі 15% на загальну суму 720 000,00 грн.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000291405 від 18.01.2019, яким визначив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 720000,00 грн. та штрафні санкції 180000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Позивач зазначає, що при здійсненні виплати вартості квартири згідно з договором купівлі-продажу від 11.08.2017 ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент Б.В." не отримувало доходу з джерелом його походження з України від провадження господарської діяльності у розумінні Податкового кодексу України та Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Враховуючи викладене, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ухвали від 03.04.2019 суд відкрив провадження у даній справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 03.06.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог. Позиція додатково викладена у відзиві на позов, в якому представник відповідача вказала, що оподаткування доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента відбувається відповідно з нормами підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, про що вказується у чинному міжнародному договорі.

Доводи ТОВ "Монте Бянко" про те, що факт володіння нерезидентом об`єктом нерухомого майна, придбаного ним в межах інвестиційної діяльності, не створює постійне представництво нерезидента (тобто постійне місце діяльності, через яке нерезидент повністю або частково здійснює свою господарську/комерційну діяльність на території України), тому операція з виведення коштів в зв`язку із припиненням інвестиційної діяльності не може оподатковуватися в Україні відповідно до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно є необгрунтованими та безпідставними.

Таким чином, абсолютно є доведеними порушення, що встановлені в ході документальної позапланової перевірки Позивача.

А позивач не спростував законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки жодних обґрунтованих доводів в позовній заяві для цього не наведено.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Суд встановив, ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Монте Бянко" з питань повноти оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України щодо взаємовідносин із "Партісіпейшнз енд Пропертіз Менеджмент Б.В." (Нідерланди) по договору купівлі-продажу №1535 від 11.08.2017 за період з 11.08.2017 по 30.11.2018, про що складений акт від 26.12.2018 №1725/22-01-14-05/35702863 (далі - Акт перевірки).

За результатами перевірки ГУ ДФС Хмельницькій області встановлено порушення вимог підпункту 141.4.2. пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням пункту 1 статті 13 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, а саме: при виплаті доходу від продажу нерухомого майна у сумі 4800000 грн.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000291405 від 18.01.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 720000,00 грн. та штрафні санкції 180000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою до ДФС України, Рішенням про результати розгляду скарги №10277/6/99-99-11-04-01-25 від 04.03.2019 ДФС України відмовила позивачу у задоволенні скарги

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 141.4.1. пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента (абзац "д" підпункт 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України).

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141,4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України - особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Питання оподаткування доходів від відчуження майна врегульоване Конвенцією між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.95 (Конвенцію ратифіковано Законом №332/96-ВР від 12.07.96, дата набрання чинності для України - 02.11.1996, далі - Конвенція).

Згідно з пунктом 1 статті 13 Конвенції, доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 цієї Конвенції і яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Відповідно до статті 6 Конвенції "Доходи від нерухомого майна" визначено:

1. Доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського або лісового господарства), яке розташоване в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Термін "нерухоме майно" має те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій розташоване це майно. Цей термін повинен у будь-якому випадку включати майно, допоміжне щодо нерухомого майна, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на перемінні або фіксовані платежі, що сплачуються як компенсація за розробку або право на розробку мінеральних запасів, джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові і повітряні судна не вважаються нерухомим майном.

3. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до доходів, одержуваних від прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна у будь-якій іншій формі.

Згідно з пункту 1 статті 13 Конвенції, доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 цієї Конвенції і яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Суд встановив, що 11.08.2017 між ТОВ "Монте Бянко" та ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент Б.В." (Нідерланди) укладений договір купівлі продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кондратенко О.В. за реєстровим № 1535.

Згідно умов вказаного договору ТОВ "Монте Бянко" з метою використання у власній господарській діяльності придбав житлове приміщення - квартиру, яка перебувала у власності ПКзОВ "Партісіпейшнз ОСОБА_1 " з 20.12.2013 за ціною 4800000,00 грн.

До вказаного договору 12.04.2018 внесені зміни в частині строків оплати - до 3.07.2018.

Згідно з нормативними приписами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" для ТОВ "Монте Бянко" зазначене приміщення є об`єктом основних засобів, у зв`язку з цим, у серпні 2017 квартира була оприбуткована у встановленому порядку із застосуванням системи бухгалтерських рахунків 63, 15, 10 у відповідності з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 на субрахунку 103 "Будинки та споруди", на якому ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

Придбана квартира була введена в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма №03-1) від 11.08.2017.

Витрати, пов`язані з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів (квартиру), були капіталізовані - включені до первісної вартості об`єкта основних засобів для подальшої амортизації у встановленому порядку.

Позивач 10.08.2017 сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 48000,00 грн., згідно з Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

ТОВ "Монте Бянко" 14.05.2018 провів остаточний розрахунок із ПКзОВ "Партісіпейшнз ОСОБА_1 " за придбану квартиру.

Як встановив суд, ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд ОСОБА_2 " є резидентом Королівства Нідерландів.

Враховуючи те, що приписи підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, застосовуються у разі, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності, відповідно при здійсненні оплати необхідно враховувати норми Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

При цьому за правилами пункту 103.1 статті 10З Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Разом з тим, статтею 7 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно передбачено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність таким чином, то прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

У разі, якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі цьому постійному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю за таких же або аналогічних умов і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Водночас, згідно з статтею 5 цієї Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце комерційної діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства і яке включає, зокрема:

a) місце управління;

b) відділення;

c) контору;

d) фабрику;

е) майстерню;

f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар`єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

g) склад або будь-які приміщення, що використовуються як місце продажу.

Крім того, до таких місць відносяться:

a) Будівельний майданчик, або монтажний, або складальний об`єкт створює постійне представництво тільки у разі, коли він існує більше 12 місяців.

b) Установка або споруда, що використовується для розвідки природних ресурсів, створює постійне представництво, тільки якщо таке використання триває більше 6 місяців.

Незалежно від попередніх положень цієї статті термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає:

a) використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки товарів або виробів, що належать підприємству;

b) утримання запасу товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки;

c) утримання запасу товарів або виробів, що належать підприємству виключно з метою переробки іншим підприємством;

d) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або збирання інформації для підприємства;

е) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер;

f) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою будь-якої комбінації видів діяльності, згаданих у підпунктах від а) до е), за умови, що сукупна діяльність постійного місця комерційної діяльності, що є результатом такої комбінації, носить допоміжний або підготовчий характер.

Вважається, що підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в Договірній Державі лише на тій підставі, що воно здійснює комерційну діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера або будь-якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що такі особи діють в межах своєї звичайної діяльності.

Той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, що є резидентом другої Договірної Держави, або яка здійснює комерційну діяльність у цій другій Договірній Державі (або через постійне представництво або будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво другої компанії.

Суд встановив, що ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент Б.В." у зв`язку з інвестуванням у нерухоме майно в Україні (квартиру) не набуло жодної з вищенаведених ознак та не вело в Україні ніякої господарської (комерційної) діяльності, пов`язаної з цим майном.

Вказаний факт підтверджується листом ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент Б.В." від 07.06.2019, який надісланий на запит ТОВ "Монте Бянко" від 27.05.2019. Згідно вказаної відповіді ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент ОСОБА_3 " підтвердила, що компанія не здійснює і не здійснювала жодної господарської діяльності на території України, за виключенням володіння квартирою в якості суб`єкта інвестиції.

Водночас, вказана компанія є резидентом Нідерландів згідно зі статтею 4 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, що посвідчено Свідоцтвом про статус резидента, виданим податковим управлінням, відділення в Арнемі 05.06.2018.

В своїх поясненнях контролюючий орган посилається стосовно "інвестиційної діяльності" на пункт 2 статті 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність", згідно якого суб`єкти інвестиційної діяльності зобов`язані, в тому числі, сплачувати податки, збори (обов`язкові платежі) в розмірах та у порядку визначених законами України.

Суд вважає безпідставним зазначене вище посилання відповідача та звертає увагу на те, що в судовому засіданні суд встановив, що така інвестиційна діяльність була збитковою для ПКзОВ " ОСОБА_4 ".

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, принципі соціальної справедливості, який полягає в тому, що установлення податків та зборів здійснюється відповідно до платоспроможності платників податків.

Разом з тим, нормами Господарського кодексу України визначене, що господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Ключовими ознаками господарської діяльності є систематичні дії на досягнення певного результату, змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Враховуючи викладене та надані сторонами докази, суд вважає, що в даному випадку підтверджень того факту, що ПКзОВ " ОСОБА_4 " здійснює господарську діяльність на території України, суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні виплати вартості квартири згідно з договором купівлі-продажу від 11.08.2017 ПКзОВ "Партісіпейшнз Енд Пропертіз Менеджмент Б.В." не отримувало доходу з джерелом його походження з України від провадження господарської діяльності у розумінні Податкового кодексу України та Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Узагальнюючи вищевикладене, суд вважає, що позивач вважає, що прийняте контролюючим органом на підставі Акту перевірки податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам податкового законодавства України і фактичним обставинам справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами порушення позивачем встановлених Актом перевірки норм податкового законодавства, в той час, як позивач заперечував щодо наведених в Акті перевірки обставини.

Беручи до уваги наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, інші доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваних рішень, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та суперечать наведеним нормам права.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Монте Бянко" підлягають задоволенню.

Разом з тим, розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Суд встановив, що позивач сплатив 13500,00 грн. судового збору за подання даного позову до адміністративного суду, що підтверджується платіжними дорученнями №65 від 19.03.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ТОВ "Монте Бянко" до Головного управління ДФС України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000291405 від 18.01.2019, винесене Головним управлінням ДФС України у Хмельницькій області.

Присудити на користь ТОВ "Монте Бянко" судовий збір у розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Хмельницькій області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 червня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Монте Бянко" (вул. Ломоносова, 1-Г, смт. Гриців, Шепетівський район, Хмельницька область, 30455 , код ЄДРПОУ - 35702863) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя В.В. Матущак