Рішення

від 27.06.2019 по справі 640/5633/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 640/5633/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія САРМАТ

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту

державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві

про визнання недійсними та скасування приписів, визнання недійсними та

скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія САРМАТ (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі- відповідач) в якій просить:

- визнати недійсним та скасувати припис б/н від 05.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно- будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

- визнати недійсним та скасувати припис б/н від 05.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно- будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

- визнати недійсним та скасувати постанову № 37/19/10/26-40/1903/02/2 від 19.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п.6 ч. 3 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 34 578грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ ;

- визнати недійсним та скасувати постанову № 38/19/10/26-41/1903/02/2 від 19.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 86 445грн. Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення оскаржуваних приписів та постанов, оскільки на момент проведення перевірки порушення у сфері містобудівної діяльності були відсутні. Також зазначає, що на момент проведення позапланової перевірки будівельні роботи на майданчику не проводилися, усі роботи виконувались виключно у складі підготовчих робіт у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому висновки про порушення позивачем пунктів 6.2.6, 4.30, 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці та промислова безпека у будівництва", пункту 1.8 ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки , пункту 4.5 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" є непідтвердженими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах й нормах чинного законодавства.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши про відповідність припису та постанов вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на підставі звернення ОСОБА_1 та громади м. Києва від 14.02.2019 видано наказ №69 від 18.02.2019 та направлення №б/н від 20.02.2019 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовних та будівельних робіт на об`єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва .

За результатом позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Будівельна компанія Сармат на об`єкті будівництва Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва було складено акт №б/н від 05.03.2019 року (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем виявлено наступні порушення, зокрема:

- п. 6.2.6, 4.30, 6.1.9 ДБН А 3.2-2-2009 Охорона праці та промислова безпека в будівництві. Основні положення - підрядником не встановлено біля під`їзду на будівельний майданчик схему руху автотранспорту, не усі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені касками та сигнальними жилетами, шляхи на будівельному майданчику є ковзкими;

- п. 1.8 ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки - відсутні акти-допуски від організацій, що експлуатують об`єкти, розташовані поблизу виконання будівельно-монтажних робіт;

- п. 4.5 ДБН А.3.1.-5:2016 Організація будівельного виробництва - підрядником не розроблено проект виконання робіт;

- п.4.8 ДБН А. 3.1.-5:2016 Організація будівельного виробництва - підрядником на об`єкті будівництва виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: відсутні посада, ім`я, по-батькові, підпис уповноважених осіб організації, що здійснює будівництво об`єкта, не заповнено дату початку робіт, відсутній підпис особи, яка відповідає за технічний нагляд на об`єкті, відсутній підпис головного інженеру проекту, не заповнено перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій та актів на приховані роботи, не заповнено перелік спеціальних (загальних) журналів робіт, на останній сторінці журналу в штампі в цьому журналі пронумеровано/прошнуровано 60 арк. відсутня дата.

На підставі висновків акту перевірки винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.03.2019 року та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2019 року. Дані документи за результатом перевірки отримані 05.03.2019 року ОСОБА_2.

19.03.2019 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Падкіним Б.Л. винесено:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/19/10/26-40/1903/02/2, якою визнано ТОВ Будівельна компанія Сармат винним у вчинення правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 34 578, 00 грн.

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №38/19/10/26-41/1903/02/2, якою визнано ТОВ Будівельна компанія Сармат винним у вчинення правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 34 578, 00 грн.

Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка, як вбачається з Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, окрім іншого, реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. п. 3, 6 зазначеного Положення).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За п.п. 16-18, 21, 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З наведеного вбачається, що відповідач реалізує надані йому повноваження державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення, зокрема, позапланової перевірки, за результатами якої, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складає акт, протокол, припис та постанову про накладення штрафу.

З метою реалізації своїх повноважень відповідачем було видано приписи від 05.03.2019, якими було встановлено правопорушення ТОВ Будівельна компанія Сармат , а саме: не встановлено біля в`їзду на будівельний майданчик схему руху автотранспорту; не усі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені касками та сигнальними жилетами; шляхи на будівельному майданчику є ковзкими; відсутні акти-допуски від організацій, що експлуатують об`єкти розташовані поблизу виконання будівельно-монтажних робіт, підрядником не розроблено проект виконання робіт; виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил.

Так, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, визначається механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Згідно п. 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, виконання підготовчих та будівельних робіт, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, виконання підготовчих та будівельних робіт, документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Державними будівельними нормами А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва встановлюються загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п. 6.1 ДБН А.3.1-5-2016 підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об`єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями. Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.

За п. 6.2 ДБН А.3.1-5-2016 підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів: забезпечення об`єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією; оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва; забезпечення комплексної безпеки будівництва; організація системи управління будівництвом; припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню; забезпечення будівництва під`їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним), системою зв`язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини; організація авторського та технічного нагляду, а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об`єкта; облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо; забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.

У відповідності до пп. д п. 6.3.3 ДБН А .3.1-5-2016 до складу окремих видів підготовчих робіт належать вишукувальні роботи: інженерно-геодезичні; інженерно-геологічні; геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань або окремо); інженерно-гідрометеорологічні.

Відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 ДБН А.3.1-5-2016 підготовчими роботами є: роботи з підготовки земельної ділянки; влаштування огорожі будівельного майданчика; знесення будівель і споруд; порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки; вишукувальні роботи; роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва; улаштування під`їзних шляхів; складування будівельних матеріалів; підведення тимчасових інженерних мереж; винесення інженерних мереж; видалення зелених насаджень.

Державними будівельними нормами А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва встановлюються основні положення і вимоги до проведення науково-технічної діяльності в галузі інженерних вишукувань для будівництва на території України (нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічного переоснащення діючих підприємств).

За п. 6.2.1 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва до складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт як геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи.

Згідно до п. 6.2.6.4 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва : польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів у масиві, на лисі; і їх залягання, за неможливості отримання достовірних результатів лабораторними методами; для визначення (уточнення) перехідних коефіцієнтів від лабораторної до натурної моделі, а також під час будівництва будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС-3 та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями.

Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-геологічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного елемента повинна бути не менше трьох.

У межах контурів кожної будівлі (споруди), що проектується на польовій основі, кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно з діючими нормативними документами, має бути не менше шести, а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох.

Судом встановлено, що позивачем проводились підготовчі роботи на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018 року №ІУ113182432229.

ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ є генеральним підрядником на об`єкті Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою за адресою: вул. Мечникова. 7-Б у Печерському районі міста Києва у відповідності договору на виконання робіт на будівництві об`єкту Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва від 23.05.2018 року № 23/05-2018-М (копія додається). Замовник будівництва - ТОВ БУДІНФОРМ (ідентифікаційний код 32526406), який є землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 8000000000 : 82 :026:0013 вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва на правах оренди на підставі чинного договору оренди від 13.07.2004року, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 03.08.2004року за № 82-6-00204.

У відповідності до протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (копія додається) від 03.01,2019 року та протоколу Місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (копія додається) від 22.01.2019 року землекористувачів земельних ділянок в межах схилу Кловського Яру у Печерському районі м. Києва між будинком Мечникова, 7-А і № 14 на пров. І.Маряненка (в тому числі кадастрові номера 8000000000:82:026:0009, 8000000000:82:026:0151, 8000000000:82:026:0013 , 8000000000:82:026:0026) зобов`язано: в установленому порядку провести обстеження схилу та фіксацію технічного стану існуючих будинків та споруд; за наявності відповідного обстеження та проекту, з метою запобігання зсувним явищам землекористувачам земельних ділянок 8000000000:82:026:0013, 8000000000:82:026:0026 виконати протизсувні заходи з укріплення схилу;.... .

При виконанні інженерно-геологічних вишукувань на земельній ділянці по вул Мечникова, 76 у 2016 р. та 2019 р. було з`ясовано, що ділянка знаходиться на зсувонебезпечному схилі.

На замовлення замовника будівництва - ТОВ БУДІНФОРМ було розроблено робочу документацію на влаштування згаданих підпірних стін та дренажів.

Відповідно ТОВ БУДІНФОРМ маючи дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113182432229 від 31.08.2018 року виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією, на підставі проектної документації, враховуючи техногенну небезпечність схилу та вимоги вищевказаних комісій, беручі до уваги висновки звіту про науково-технічну роботу Оцінка стану ділянки схилу між будинком № 7-А на вул. Мечникова і № 14 на пров. І.Маряненка в Печерському районі м. Києва та розробка технічних рішень щодо його стабілізації від 26.06.2017року Державного підприємства Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій розпочало виконання робіт з укріплення схилу.

Роботи з укріплення схилу були доручені ТОВ Будівельна компанія Сармат в рамках вищевказаного договору на виконання робіт на будівництві об`єкту Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва від 23.05.2018року № 23/05-2018-М (далі договір - генерального підряду).

Згідно п.п. 7:2.2. вищевказаного договору генерального підряду генеральний підрядник має право залучати до виконання певних обсягів робіт субпідрядні організації зі збереженням за собою відповідальності перед Замовником за належне виконання робіт субпідрядною організацією та подальшу здачу закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Відповідно ТОВ Будівельна компанія Сармат залучило до виконання комплексу робіт з укріплення схилу субпідрядну організацію ТОВ ЄВРОІНТЕРБУД на підставі договору підряду № 20/11/18М від 20.11.2018 року на виконання робіт на будівництві об`єкту Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва .

Відповідно, суд погоджується з доводами позивача, що влаштування буроін`єкційних залізобетонних паль проведено у складі підготовчих робіт у відповідності до ДБН А .3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва та ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва . Тобто, твердження відповідача про те, що позивачем виконуються саме будівельні роботи з будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою, є недоведеними.

Разом з тим, висновок відповідача про ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а також ті обставини, що шляхи на будівельному майданчику є ковзкими та не забезпечення усіх осіб, що перебувають на будівельному майданчику касками та сигнальними жилетами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено.

Такі ж висновки стосуються і наступних обставин. Так, обов`язок щодо наявності схем руху автотранспорту на внутрішніх автомобільних шляхах, відповідних дорожніх знаків, що регламентують порядок руху транспортних засобів та будівельних машин не встановлений чинними нормативно-правовими актами під час проведення підготовчих робіт, а тому висновки та доводи відповідача в цій частині також є помилковими.

Норми ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" та ДБН А. 2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва" не зобов`язують суб`єкта містобудування здійснювати підготовчі роботи із веденням виконавчої документації та встановленням дорожніх знаків та схем руху автотранспорту.

Суд не бере до уваги і висновки та доводи відповідача про те, що виконання будівельних робіт здійснюється за відсутності проекту виконання робіт за наступних підстав, адже позивачем будівельні роботи не виконувалися, а здійснювалися підготовчі роботи, виконання яких було розпочато за дорученням замовника будівництва - ТОВ "БУДІНФОРМ", на підставі укладеного з ним Договору генерального підряду № 23/05/-2018-М від 23.05.2018 року та Дозволу на виконання робіт від 31.08.2018 року №ІУ 113182432229.

Положення пункту 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" та пункт 4.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці та промислова безпека у будівництві" застосовуються виключно в частині виконання будівельних робіт, що передбачає наявність у виконавця проекту виконаних робіт в розумінні пункту 3.2.13 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва".

В той же час, згідно з пунктом 6.3.1 та 6.4 ДБН А.3.1.-5-2016 "Організація будівельного виробництва" підготовчі роботи виконуються відповідно до проекту підготовчих робіт (в розумінні п. 3.2.12 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва"), який є відмінним від проекту виконання робіт і визначає склад, обсяги, методи і вартість саме підготовчих, а не будівельних робіт. Такий проект підготовчих робіт був наявний у позивача на момент проведення перевірки і був наданий відповідачу.

Отже, суд виходить з того, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пунктів 4.30, 6.2.6, 6.9.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці та промислова безпека у будівництва", пунктів 4.5, 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", пункту 1.8 ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво у умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки , які покладені в основу прийняття спірних постанов є помилковими.

За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На переконання суду, ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування акта індивідуальної дії.

Враховуючи наведене у сукупності, з огляду на те, що в прохальній частині позову ТОВ Будівельна компанія САРМАТ просить визнати недійсними та скасувати відповідні акти індивідуальної дії, на думку суду, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування відповідних приписів та постанов.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. тhe United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи, що під час судового розгляду спростовані висновки та доводи відповідача, покладені в основу прийняття спірних приписів та постанов, суд доходить висновку, що такі акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія САРМАТ (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 10, оф. 2, код ЄДРПОУ 37506756) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис б/н від 05.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно- будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

3. Визнати протиправним та скасувати припис б/н від 05.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно- будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

4. Визнати протиправним та скасувати постанову № 37/19/10/26-40/1903/02/2 від 19.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п.6 ч. 3 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 34 578грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ ;

5. Визнати протиправним та скасувати постанову № 38/19/10/26-41/1903/02/2 від 19.03.2019 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 86 445грн. Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРМАТ .

6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія САРМАТ (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 10, оф. 2, код ЄДРПОУ 37506756) судові витрати в сумі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко