Рішення

від 19.06.2019 по справі 1840/2962/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. Справа № 1840/2962/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

суддів Кравченка Є.Д., Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі №3914 від 26.07.2018 Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області «Про відмову в перерахунку пенсії»;

- зобов`язати Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги мотивував тим, що є пенсіонером, інвалідом від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 01.10.2017, позивач звернувся до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про встановлення п`ятикратного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та відповідно до абз.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, у відповідь позивач отримав лист, в якому зазначено про відсутність підстав для такого перерахунку. На переконання позивача, рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії є протиправним, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого перерахунку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №1840/2962/18, яке набрало законної сили 08.10.2019, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено за необґрунтованістю (а.с.39-43).

20.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами (а.с.51-68) до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Південне об`єднане УПФУ Сумської області), в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №1840/2962/18 та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки рішення адміністративного суду базувалося на словосполученні «дійсної строкової», що міститься в положенні ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то вважає, наявні підстави для перегляду цього рішення в порядку виключного провадження.

Ухвалою суду від 23.05.2019 за поданою заявою ОСОБА_1 відкрито провадження за виключними обставинами, ухвалено проводити розгляд заяви колегією у складі трьох суддів та призначено судове засідання на 20.06.2019 (а.с.50).

05.06.2019 ОСОБА_1 подав до суду уточнені пояснення до заяви про перегляд рішення (а.с.71-76), в якому просив суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Представник Південного об`єднаного УПФУ Сумської області (правонаступник Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області) ухвалу суду від 23.05.2019 разом із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами та додатками до неї отримав 04.06.2019, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.77), однак, відзиву чи пояснень щодо заяви ОСОБА_1 до суду не надсилав та в судове засідання, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви (а.с.77), не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі представника управління не надсилав.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, колегія суддів вважала можливим розглядати подану заяву у відсутності представника відповідача.

Позивач в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив переглянути рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №1840/2962/18 за виключними обставинами та скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким заявлені у позові позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 05.09.2018 за виключними обставинами та уточнені пояснення до заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на спеціальні збори в райони ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 14.09.1988 по 10.12.1988 та отримав дозу опромінення 4,959бер, що підтверджується довідкою Краснопільського районного військового комісаріату Сумської області від 19.11.2002 №237 (а.с.16,31), довідкою військової частини №2830/3 (а.с.17), військовим квитком серії НОМЕР_1 (а.с.15), посвідченням особи, яка постраждала, внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та вкладки до нього (а.с.20,57).

Як вбачається з позову, відповіді від 26.07.2018 (а.с.12) та підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.19), позивачу на час звернення до відповідача та до суду з позовом було встановлено 3 групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до посвідчення Серії НОМЕР_3 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с.20,57).

Позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку у Великописарівському об`єднаному правління Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.19) та вбачається з позову та листа від 26.07.2018 (а.с.12).

25.07.2018 звернувся до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10-11,30), однак, Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 26.07.2018 №3914/03-26 (а.с.12,28) відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 перерахунок пенсії проводиться з 01.10.2017 особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової військової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Вважає, що оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, то підстав для застосування даної норми немає. Вважає, що ОСОБА_1 отримує пенсію у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2018 у справі 1840/2962/18 (а.с.39-43), виходив з наступного:

«…Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі….

Оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов`язані з призначенням/перерахунком його пенсії.»

25.04.2019 року Конституційним Судом України у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було ухвалено рішення № 1-р(II)/2019, яким:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

- словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

З огляду на визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), на яких ґрунтуються висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у цій справі у зв`язку з виключними обставинами та його скасування з прийняттям нового, зокрема, про задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами та задовольняючи заяву та позовні вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом № 796-XII.

Статтею 59 Закону №796-XII (в редакції чинній до 01.10.2017) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який в частині внесених наступних змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, підлягає застосуванню з 01.10.2017, статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Тобто, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Окрім того, згідно внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У зв`язку з цим, 15.11.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №851, якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пунктом 9-1. За змістом цього пункту за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за встановленою Постановою формулою.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що з 01.10.2017 право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону №796-ХІІ з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії:

- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851, що викладена у листі від 26.07.2018 №3914/03-26, Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області виходить з того, що право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як військовослужбовці проходили саме дійсну строкову військову службу, що є єдиною та основною підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу. Тобто відмовою у здійсненні перерахунку стало відсутність, на думку представника відповідача, підстав для такого перерахунку, а не недотримання форми поданої заяви.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки, статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Зазначене вище кореспондується зі ст.10 Закону №796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11.09.2018 року №211/121/17-а (2-а/211/57/17).

Таким чином, на переконання колегії суддів, дія статті 59 Закону №796-ХІІ щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється не виключно на військовослужбовців строкової служби, як помилково вважало Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, а і на позивача, якого було призвано на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та який у зв`язку з цим отримав інвалідність.

Колегією суддів враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У цьому рішенні Конституційний Суд України наголошує, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголошує, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, колегією суддів враховано, що статтею 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Зокрема, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення «Брумареску проти Румунії»Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права («Brumarescu v. Romania» № 28342/95). Крім цього, у пункті 109справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, щозаконмає бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку («Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova» № 45701/99).

Крім того, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення органу Пенсійного фонду про відмову у проведенні перерахунку пенсії, викладеного у листі від 26.07.2018 №3914/03-26, не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, та є протиправним, у зв`язку з чим, з урахуванням ч.2 ст. 9 КАС України, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та визнати протиправним рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладене у листі від 26.07.2018 №3914/03-26, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням проведених виплат.

При цьому, щодо строку, з якого виникло право на перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 визначено, що Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ, а також, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отриманні пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Тобто, перерахунок пенсії відповідно до ч.3 статті 59 Закону №796-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851, повинен був бути проведений Пенсійним фондом України з 01.10.2017 самостійно за матеріалами пенсійної справи позивача.

Оскільки відповідачем перерахунок зроблено не було, а позивач є такою особою, що має право на перерахунок пенсії, що було встановлено судом вище, то вказаний перерахунок має бути проведений починаючи з 01.10.2017.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення за виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 369 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі №1840/2962/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, викладене у листі від 26.07.2018 №3914/03-26 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Сумська, 48, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 42421549) провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2019.

Головуючий суддя О.В. Соп`яненко

суддіЄ.Д.Кравченко

І.Г.Шевченко