Рішення

від 21.06.2019 по справі 346/337/19

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/337/19

Провадження № 2/346/850/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 подала до суду даний позов посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав на праві власності колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_2 .

Зазначає, що станом на 01.07.1990 року у даному житловому будинку були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_2 та члени колгоспного двору :вона, позивач ОСОБА_1 та її тітка ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 її, позивача мати ОСОБА_2 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка ОСОБА_3 . Після смерті матері та тітки відкрилась спадщина за заповітами на спірне майно. Спадщину після їх смерті вона, позивач прийняла, постійно проживаючи із померлими на час відкриття спадщини та подавши заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори. Однак нотаріус невзмозі видати свідоцтво про право власності на спадкове майно за заповітом, оскільки майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, про що видав відповідну постанову

Просить суд визнати за нею, позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовільнити.

Представник відповідача Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району в судове засідання не з`явився, подав заяву згідно якої з позовними вимогами згідний

Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Згідно з положеннями ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його або обмежений у здійсненні..

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України , спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно до ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що за заповітом чи за законом особа має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі котрої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав о типу колгоспний двір головою якого була ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Коломийської районної ради народних депутатів № 220 від 14 жовтня 1987р. (а.с.10) , довідкою Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району № 213 від 12.03.2018 (а.с.13) та випискою з інвентаризаційних матеріалів № 60794 від 06.02.2018р., виданої ОКП Коломийське МБТІ(а.с.17).

Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору- ОСОБА_2 , та члени колгоспного двору: її сестра ОСОБА_3 та дочка, позивач ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району № 213 від 12.03.2018 (а.с.13).

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві були зареєстровані та проживали голова двору ОСОБА_2 , та члени колгоспного двору ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то їх частки у вказаному майні рівні та відповідно становили по 1/3 частині спірного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача ОСОБА_2 померла про що 11 липня 2017 року складено відповідний актовий запис № 24 (а.с.7).

ОСОБА_2 за життя,користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1233, 1234 ЦК України, 18 червня 2007 року склала заповіт як розпорядження на випадок її смерті, у відповідності до якого все майно та належні їй права, які належали їй на момент складання заповіту та майно і права, які належатимуть в майбутньому заповіла позивачу ОСОБА_1 .(а.с.11) Заповіт посвідчений секретарем виконкому Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району та зареєстровано в реєстрі за № 72. Відповідно до довідки Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району № 213 від 12.03.2018 заповіт від імені ОСОБА_2 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом, яка складається з 1/3 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка позивач ОСОБА_1 постійно проживаючи із померлою на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 про що 26 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис № 34 (а.с.8).

Померла ОСОБА_4 залишила заповіт котрим все майно та належні їй права, які належали їй на момент складання заповіту та майно і права, які належатимуть в майбутньому заповіла позивачу ОСОБА_1 .(а.с.12) Заповіт посвідчений секретарем виконкому Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району та зареєстровано в реєстрі за № 73.Відповідно до довідки Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району № 797 від 11.06.2019 заповіт від імені ОСОБА_3 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом яку фактично прийняла позивач, постійно проживаючи із померлою на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Ліснохлібичинської сільської ради Коломийського району № 797.

З метою оформлення спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Сахро Г.Ф із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус не взмозі видати позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітами свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок у зв`язку з тим, що не має змоги встановити всіх співвласників зазначеного вище житлового будинку та їх частки у цьому майні, про що видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.15).

Встановлено, що позивачем та спадкодавцями належні їм часткик майні колишнього колгоспного двору не виділено.

Згідно звіту про незалежну оцінку будинковолодіння № 071/12-18 ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 станом на 03.12.2018 р. складає 204 845,00 грн. (а.с.22-48).

Отже, суд прийшов до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст. ст..346, 392,122,1234,1268 ЦК України, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» та ст.ст. 247 ч.2, 268 , 273 , 354 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на нерухоме майно - житловий будинок, господарські будівлі і споруди за адресою АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 204 845,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Ліснохлібичинська сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження 78234 Івано-Франківська обл., Коломийський район с. Лісний Хлібичин, вул. Жовтнева, буд. 26 Код ЄДРПОУ: 04356892

Повний текст рішення складено 25 червня 2019 року.

Суддя Беркещук Б. Б.