Рішення

від 28.05.2019 по справі 448/216/17

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/216/17

Провадження № 2/448/18/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.05.2019 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник відповідача Дидятицької сільської ради - не з`явився,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не з`явилися,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

представник третьої особи Мостиської РДА - не з`явився,

представник третьої особи Відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора, Мостиська районна державна адміністрація Львівської області та Відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Представник позивача 27.02.2017року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , батько позивача, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: земельні ділянки площею 2,3643 га та 1,49 га, розташовані на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що позивач дану спадщину після смерті батька фактично прийняв. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначені земельні ділянки та неможливість отримання їх дублікатів, позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просив суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 2,3643 га та 1,49 га, розташовані на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою судді від 12.03.2018року відкрито провадження у даній справі.

В ході розгляду справи, представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить суд:

1. Визначити, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 2,3643 га, що знаходиться на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, становить 1/4 частки;

2. Визначити, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на земельну частку (пай) площею 1,49 га, що знаходиться на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, становить 1/2 частки;

3. Визнати за позивачем ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 2,3643 га, що знаходиться на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в розмірі ј частки, та право спільної часткової власності на земельну частку (пай) площею 1,49 га, що знаходиться на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в розмірі 1/2 частки.

В обґрунтування збільшених позовних вимог представник позивача покликається на те, що вищевказана земельна ділянка площею 2,3643 га є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 (спадкодавця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без виділення їх часток. Крім того, вищевказана земельна частка (пай) площею 1,49 га також є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 (спадкодавця) та ОСОБА_6 без виділення їх часток. А тому, для реалізації права позивача на спадкування виникла потреба у визначенні часток померлого ОСОБА_5 у зазначених земельних ділянках в судовому порядку.

Ухвалою суду від 13.05.2019року залучено до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості співвідповідачів.

В судове засідання представник позивачів не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви, в яких зазначають, що не заперечують проти позову та просять суд розглянути справу без їх участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення справи.

Представник третьої особи - Відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (батька позивача).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 2,3643га, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 ), що належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 (спадкодавцю), а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачам у справі) без визначення їх часток, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 02.07.2012року.

Крім того, до складу даної спадщини входить також право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПАФ Вовчищовицька , на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала на праві спільної сумісної власності без визначення їх часток ОСОБА_5 (спадкодавцю) та ОСОБА_6 (спадкоємцями якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відповідачі у справі), на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 07.11.2008року, зареєстрованого 25.12.2008року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №801.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не складав, своїм майном не розпорядився. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є син померлого - ОСОБА_1 (позивач у справі), який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживав разом із ним на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №51994047 від 21.05.2018року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_5 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивача, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки (оригіналу вищевказаного сертифікату та державного акта) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 02.07.2012року; копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 07.11.2008року, зареєстрованого 25.12.2008року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №801; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо спадкодавця ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст..1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених в листі Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасники спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Так, частина 1 статті 86 ЗК України визначає, що земельна ділянка може знаходитися у спільній власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

В даному випадку законом на спірні земельні ділянки встановлена саме спільна сумісна власність, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку та сертифікаті на право на земельну частку (пай) не визначені частки співвласників.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах за позовами про захист прав приватної власності № 20 від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Згідно п. 3.4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Так як домовленості між співвласниками щодо часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, або виділу частки такого майна не було, то за таких обставин частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку є рівними, тобто частка спадкодавця ОСОБА_5 у спірній земельній ділянці площею 2,3643 га становить ј її частини, а частика у праві на земельну частку (пай) площею 1,49 га становить Ѕ її частини.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно вимог ст..1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а відтак є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи думку позивача та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 2,3643га, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 ), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 02.07.2012року, становила ј частки.

Визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПАФ Вовчищовицька , на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 07.11.2008року, зареєстрованого 25.12.2008року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №801, становила 1/2 частки.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 2,3643га, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 ), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 02.07.2012року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності ПАФ Вовчищовицька , на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, розміром 1,49 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 07.11.2008року, зареєстрованого 25.12.2008року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №801, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ;

Відповідач-1: Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Вовчищовичі, вул.Центральна, 12-а, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371673;

Відповідач-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ;

Відповідач-3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_6 ;

Відповідач-4: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_6 ;

Третя особа: Мостиська районна державна адміністрація Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Третя особа: Відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Повний текст рішення складено 28.05.2019року.

Суддя Ю.Б.Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б.Білоус