Рішення

від 19.06.2019 по справі 621/1427/16-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1427/16-ц

2/621/11/19

РІШЕННЯ

іменем України

19 червня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретарі судового засідання - Єрмоленко О. О., Іванова О. В., Лацько А. С.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

представник відповідача - ОСОБА_5 ,

відповідач - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області,

представник відповідача - Кривеженко В. В.,

третя особа - ОСОБА_6 ,

третя особа - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, представник третьої особи - Мартинова О. В.,

третя особа - Комунальне підприємство "Зміївське бюро технічної інвентаризації",

представник третьої особи - Воронцов Д. В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області про скасування приватизації квартири, треті особи: ОСОБА_6 , Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Комунальне підприємство "Зміївське бюро технічної інвентаризації",

у с т а н о в и в:

14.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, а 25.07.2016 та 02.03.2017 - з уточненими позовними заявами, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області з наступними вимогами:

- визнати незаконною та скасувати приватизацію ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації № 31 від 29.06.2009 про приватизацію житлової квартири АДРЕСА_1;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 01 липня 2009 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Він має молодшого брата - ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхня родина мешкає з 2000 року по теперішній час в двокімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартиру отримав по квартирній черзі батько на підприємстві Зміївська ТЕС, де він працює. Квартира надавалась батькові на усіх членів сім`ї, тобто і на нього з братом.

11.08.2015 рішенням Зміївського районного суду Харківської області шлюб між його батьками було розірвано.

Після розірвання шлюбу батько оселився за адресою: АДРЕСА_3 в спільно нажитому з матір`ю будинку.

Інколи батько навідується в квартиру, де вони мешкають.

11.07.2016 батько в черговий раз з`явився в квартирі та вони з матір`ю почали сваритися, під час сварки батько вказував, на те що він є єдиним власником квартири та забороняв матері жити в квартирі.

Після сварки він дізнався від матері, що дійсно батько сам приватизував квартиру, в якій вони усі разом мешкали з моменту вселення.

Виявилося, що батько на момент приватизації умовив матір знятися з реєстрації по квартирі з ними - малолітніми дітьми, начебто для можливості дітям в майбутньому використати своє право на приватизацію на свій розсуд. Мати знялась з реєстрації сама та зняла їх з реєстрації з квартири, батько приватизував сам квартиру. Після чого мати відразу зареєструвалась з ними в квартирі. Зняття з реєстрації матері з неповнолітніми дітьми здійснювалась без зміни місця їхнього проживання, тобто зняття з реєстрації було формальною дією, щоб надурити орган приватизації та надати довідку про те, що в квартирі мешкає один батько. Тобто, приховано наявність постійного проживання в квартирі неповнолітніх дітей на момент приватизації, і як наслідок, батьки порушили його з братом право на приватизацію квартири, де вони мешкають.

Згідно розпорядження органу приватизації № 31 від 29 червня 2009 року про приватизацію житла батьку було надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1

На підставі даного розпорядження КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" 01 липня 2009 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2016 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.07.2016 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено судовий розгляд на 16.08.2016.

16.08.2016 судовий розгляд відкладено, в зв`язку з хворобою позивача.

10.10.2016 судовий розгляд відкладено, в зв`язку з щорічною відпусткою судді.

Після повторного автоматичного розподілу, пов`язаного з припиненням повноважень судді Бережної Н. М., 09.09.2016 для розгляду справи визначено суддю Овдієнка В. В.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.10.2016 прийнято справу в провадження судді та призначено судовий розгляд на 07.12.2016.

07.12.2016 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд.

08.12.2016 від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшло заперечення проти позову, в якому зазначено, що вимоги позивача необґрунтовані, такі, що не відповідають дійсним обставинам справи, та не ґрунтуються на вимогах закону, з наступних підстав.

Дійсно, на підставі ордеру на заняття житлової площі у гуртожитку для малосімейних Зміївської ДРЕС "Харківенерго" за №1004-2000 від 31.01.2000 його сім`ї, яка складалась з дружини ОСОБА_8 та неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , було надано житлове приміщення у гуртожитку для малосімейних - квартиру АДРЕСА_1 .

З 2000 року він був зареєстрований та мешкає у вказаній квартирі по теперішній час.

Разом з ним в спірну квартиру вселились та проживали до червня 2009 року його дружина ОСОБА_8 , їхні неповнолітні діти - син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В червні 2009 року відповідач ОСОБА_8 , після чергової сварки, разом з неповнолітніми дітьми пішла від нього до батьків та знялась з реєстрації місця проживання у квартирі, про що свідчить відповідна відмітка у її паспорті про зняття з реєстрації місця проживання у спірній квартирі та реєстрацію місця проживання за адресою мешкання її батьків АДРЕСА_9 .

Згідно розпорядження органу приватизації № 31 від 29 червня 2009 року про приватизацію житла йому було надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

На підставі даного розпорядження КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" 01.07.2009 було видано йому, як власнику, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Дана приватизація була здійснена на підставі його заяви, як наймача приміщення, та на підставі довідки про склад сім`ї, згідно якої станом на червень 2009 року в квартирі мешкав та відповідно мав право на житло тільки він, тому ніякого порушення законодавства при здійсненні приватизації допущено не було, а твердження позивача щодо порушення його прав є надуманими та безпідставними.

На день здійснення приватизації 29.06.2009 позивач ОСОБА_1 не проживав та був знятий з реєстрації у спірній квартирі, тому не мав права на участь у приватизації цієї квартири на час прийняття відповідним органом рішення про її приватизацію.

Він категорично не погоджується із твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що він спеціально умовив колишню дружину знятися з реєстрації місця проживання начебто для можливості в майбутньому використати своє право на приватизацію на свій розсуд, що не відповідає дійсним обставинам справи. Натомість вважав, що бажання скасувати приватизацію квартири у позивача, яке виникло в липні 2016 року, тобто через 7 років після отримання її у власність, викликано негативним відношенням щодо нього внаслідок розірвання шлюбу з його матір`ю, з якою він після розірвання шлюбу мешкає, та суперечками про поділ майна.

Крім того, сам факт, що його колишня дружина ОСОБА_8 будучи обізнаною про передачу квартири йому у власність, всі ці сім років, до моменту розірвання шлюбу, не пред`являла до нього жодних претензій з приводу незаконної приватизації квартири, безперечно свідчить про те, що її влаштовував статус члена сім`ї власника та підтверджує законність здійснення передачі у власність йому спірної квартири (том 1 а. с. 54-55).

04.01.2017 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд у зв`язку з необхідністю уточнити позовні вимоги.

02.03.2017 в судовому засідання прийнято уточнену позовну заяву та за клопотанням представника позивача в судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2017.

19.04.2019 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд у зв`язку з неможливістю з`явитися до суду позивача через погані погодні умови та припинення проїзду рейсових автобусів.

20.04.2017 голова Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області Діхтяр Д. М. подав до суду пояснення, в яких зазначив, що квартира була приватизована ОСОБА_4 за розпорядженням виконкому Комсомольської селищної ради від 29.06.2009 № 31. Заява про приватизацію квартири була подана ОСОБА_4 18.06.2009, у складі осіб, які приватизують квартиру, в цій заяві був визначений тільки ОСОБА_4 . До заяви була долучена довідка КП "Комунальник" від 17.06.2009 № 1979, згідно якої в даній квартирі на той момент був зареєстрований тільки ОСОБА_4 . Також ОСОБА_4 було надано приватизаційне платіжне доручення № 150 від 26.06.2009 та був використаний житловий чек на приватизацію. Тому згідно отриманих документів орган приватизації прийняв рішення про передачу ОСОБА_4 у приватну власність шляхом безоплатної приватизації квартири АДРЕСА_1 . За відомостями картотеки реєстрації громадян виконавчого комітету Комсомольської селищної ради, ОСОБА_8 з 16.06.2009 по 04.02.2010 значилася реєстрованою з малолітніми дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за адресою: квартира АДРЕСА_9 ; з 04.02.2010 ОСОБА_8 разом з дітьми зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Тому Комсомольська селищна рада заперечує проти задоволення позовних вимог.

Просив розглядати справу за відсутності представника Комсомольської селищної ради (том 1 а. с. 92).

12.06.2017 за клопотаннями представників відповідачів відкладено судовий розгляд.

21.07.2017, 22.01.2018, 02.03.2018, 27.04.2018, 02.07.2018, 12.07.2018, 17.09.2018, 23.10.2018, 12.12.2018, 30.01.2019, 25.04.2019, 31.05.2019 від представника третьої особи - директора КП "Зміївське БТІ" надійшли заяви про розгляд справи за відсутності представника КП "Зміївське БТІ" (том 1 а. с. 113, 164, 183, 199, 215, 225, том 2 а. с. 4, 12, 39, 68, 88, 101).

25.07.2017 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд та визнано потрібним явку представника Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

03.10.2017 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд, в зв`язку з її хворобою.

28.11.2017 в судовому засіданні задоволені клопотання представника позивача про виклик свідків та про витребування від Комунального підприємства "Зміївське бюро технічної інвентаризації" копії інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 та відкладено судовий розгляд.

29.01.2018 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд у зв`язку з її хворобою.

21.03.2018 в зв`язку з неявкою учасників справи в судовий розгляд відкладено.

18.05.2018 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд.

02.07.2018 судовий розгляд відкладено, в зв`язку із зайнятістю судді у кримінальному провадженні.

13.07.2018 за клопотанням відповідача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд.

19.09.2018 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд у зв`язку з її хворобою.

06.11.2018 в зв`язку з неявкою учасників справи в судовий розгляд відкладено.

13.12.2018 за клопотанням представника позивача відкладено судовий розгляд у зв`язку з її зайнятістю в Апеляційному суді Харківської області.

30.01.2019 за клопотанням представника позивача в судовому засіданні оголошено перерву.

22.03.2019 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд, в зв`язку з її відрядженням до м. Полтави.

07.05.2019 за клопотанням представника позивача судовий розгляд відкладено.

13.06.2019 Комсомольський селищний голова Діхтяр Д. М. подав заяву, в якій просив провести судовий розгляд за відсутності представника Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, раніше надані усні та письмові пояснення підтримав, позовні вимоги не визнав (том. 2 а. с. 109, 111).

18.06.2019 третя особа ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, просив відмовити у позові (том 2 а. с. 106, 111).

Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позовну заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засідання проти позову заперечували з підстав, викладених у заперечені, просили у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 під час судового засідання позов визнала, погодилася із доводами, викладеними на обґрунтування позовної заяви.

Представник відповідача Комсомольської селищної ради Кривеженко В. В. позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Наполягала на правомірності передачі квартири у власність відповідачеві ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_6 під час судового розгляду заперечував проти позову та підтвердив доводи відповідача ОСОБА_4 , викладені на обґрунтування заперечень проти позову.

Неприбуття на судовий розгляд представника третьої особи - Служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Мартинової О. В. не перешкоджало судовому розгляду, тому справу розглянуто за відсутності представника третьої особи.

Також, справу розглянуто за відсутності представника третьої особи - КП "Зміївське БТІ", представником якого неодноразово подавалися заяви про судовий розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-ІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (чинній з 15.12.2017 року) (далі ЦПК України) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також ту обставину, що відкриття провадження у справи та призначення судового розгляду проведено за правилами ЦПК України в редакції, що була чинною до 14.12.2017, судовий розгляд справи по суті проведено у порядку загального позовного провадження.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірною є приватизація ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , яка була здійснена на підставі розпорядження органу приватизації № 31 від 29.06.2009.

З копії ордера на зайняття житлової площі в гуртожитку для малосімейних Зміївської ДРЕС "Харківенерго" № 1004-2000 від 31.01.2000 вбачається, що ОСОБА_4 , надано житлове приміщення в гуртожитку малосімейних по АДРЕСА_1 , на період його роботи на підприємстві, має склад сім`ї: дружину ОСОБА_8 , сина ОСОБА_1 , сина ОСОБА_6 (том 1 а. с. 19).

Згідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.03.2010, довідки КП "Зміївське БТІ" №2234 від 19.07.2016, розпорядження органу приватизації № 31 від 29.06.2009, інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 ) була приватизована в цілому на ім`я ОСОБА_4 згідно розпорядження органу приватизації (Комсомольська с/рада) від 29.06.2009 № 31. Згідно довідки про склад сім`ї наймача квартири, виданої КП "Комунальник" 17.06.2009 № 1979, ОСОБА_4 вказаний без членів сім`ї (том 1 а. с. 17, 20, 57, 144, 145, 242-250).

Даними рішення Зміївського районного суду Харківської області від 11.08.2015, свідоцтв про народження Серія НОМЕР_1 та Серія НОМЕР_2 , паспорта Серія НОМЕР_3 , свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.09.1993 по 11.08.2015, від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а. с. 10-12, том 2 а. с. 96, 97).

Даними довідки КП "Комунальник" № 2033 від 12.10.2015, листа Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області № 4203/02-19 від 09.12.2016 підтверджується, що за картотекою, яка отримана від КП "Комунальник" станом на червень 2009 року у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 02.03.2000 по теперішній час; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 11.10.2002 по 16.06.2009; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.10.2002 по 16.06.2009; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.10.2002 по 16.06.2009; у період з червня 2009 року по січень 2010 року у квартирі АДРЕСА_9 були зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 16.06.2009 по 04.02.2010; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.06.2009 по 04.02.2010; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.06.2009 по 04.02.2010 (том 1 а. с. 8, 13-16, 18, 140).

З акта обстеження, складеного 18.10.2016 депутатом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області Стародубцевої Т . О. , в присутності свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 з липня 2016 року не проживали за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 143).

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно із ч. 10 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, зокрема, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону. Так, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

В силу ч. 5 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними однокімнатні квартири.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За змістом ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до п. п. 69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" (розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів. Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеним чи позбавленим свого житла.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 02 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Згідно ст. 28 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань ЖКГ України за № 396 від 16 грудня 2009 року за неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалося, що зняття його з реєстрації у спільній квартирі було здійснено з метою виключення його з кола осіб, що мали право на участь у приватизації квартири, і таким чином - позбавлення його права на участь у такій приватизації.

Як вбачається із досліджених під час судового розгляду письмових доказів щодо реєстрації місця проживання сторін, у період часу з 16.06.2009 по 04.02.2010 місце проживання малолітнього ОСОБА_1 було визначено та зареєстровано за місцем проживання його матері (відповідача) ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_9 . Саме щодо цього житлового приміщення вони мали право на користування.

Будь-яких доказів щодо протиправності визначення місця проживання позивача за вказаною адресою в матеріалах справи немає.

Крім того, за змістом наведених вище нормативно-правових актів не вбачається, що всі особи, які зареєстровані у житловому приміщенні, обов`язково мають брати участь у приватизації цього житлового приміщення.

Тобто, за наявності згоди відповідача ОСОБА_8 , яка разом з відповідачем ОСОБА_4 мала право надавати згоду на участь неповнолітніх дітей у приватизації квартири, ОСОБА_4 мав можливість приватизувати квартиру в цілому і за наявності реєстрації місця проживання в квартирі дружини з дітьми.

Отже, доводи позовної заяви про необхідність фіктивного зняття позивача з реєстрації лише для можливості приватизації квартири його батьком не ґрунтується на вимогах нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації житлового фонду.

Разом з тим, під час судового розгляду відповідачем ОСОБА_4 доведено, що станом на 2009 рік у нього погіршилися стосунки з дружиною ОСОБА_8 , яка декілька разів разом з дітьми уходила від нього до своїх батьків.

На підтвердження цієї обставини надано копію позовної заяви про розірвання шлюбу від 09.09.2008 року, у якій ОСОБА_8 вказала про припинення шлюбних відносин в ОСОБА_4 з серпня 2008 року, а також зазначала, що за взаємною згодою з відповідачем малолітні діти залишаються проживати з матір`ю (том 1 а. с. 227).

Незважаючи на залишення без розгляду цього позову ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.10.2008 (том 1 а. с. 228), факт звернення з таким позовом ОСОБА_8 підтверджує доводи відповідача ОСОБА_4 про дійсну зміну місця проживання ОСОБА_8 разом з дітьми на той час, коли він здійснив приватизацію квартири.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на повідомили будь-яких достовірних відомостей, якими б спростовувалася правомірність приватизації ОСОБА_4 спірної квартири.

Отже, позивачем ОСОБА_1 та його представником не наведено належного обґрунтування, а також і не надано належних та допустимих доказів наявності порушення його прав внаслідок приватизації спірної квартири його батьком ОСОБА_4 .

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_6 , Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Комунальне підприємство "Зміївське бюро технічної інвентаризації", про: визнання незаконною та скасування приватизації ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ; визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації №31 від 29.06.2009 про приватизацію житлової квартири АДРЕСА_1; визнання незаконним та скасування свідоцтва від 01 липня 2009 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Відповідач - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, місцезнаходження: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, вул. Миру, 7, ЄДРПОУ 04397508.

Третя особа - ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 .

Третя особа - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 2, ЄДРПОУ: 26420455.

Третя особа - Комунальне підприємство "Зміївське бюро технічної інвентаризації", місцезнаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, провулок Соборний, 1, ЄДРПОУ: 14073184.

Повне рішення складене 27.06.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко