Рішення

від 24.06.2019 по справі 631/1832/16-ц

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1832/16-ц

провадження № 2/631/76/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Т.М.

за участі секретаря судового засідання - М`ячиної Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Мякоти Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідання приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, в якій просила становити факт сумісного проживання однією сім`єю з січня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,9124 гектарів, кадастровий № НОМЕР_1 в межах згідно з планом, розташовану на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого 02 грудня 2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 25 листопада 2002 року №355, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №151 на ім`я ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 6,6756 гектарів, кадастровий № НОМЕР_3 в межах згідно з планом, розташовану на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 15 березня 2007 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 червня 2006 року ВСХ №930326 зареєстрованого за №1080, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010770000003 на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки площею 6,9124 гектарів, кадастровий № НОМЕР_1 та площею 6,6756 гектарів, кадастровий № НОМЕР_5 0021, розташовані на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Позивач вказала, що вона та померлий ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, з січня 2010 року по день смерті останнього - 25 лютого 2016 року, підтвердженням чого є акт депутата Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та довідка Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області №436 від 26 липня 2016 року, та вказала що вона є єдиним його спадкоємцем. В установлений законом термін позивач подала заяву про прийняття спадщини за законом до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку із відсутністю встановленого в судовому порядку факту проживання однією сім`єю позивача та спадкодавця. Посилаючись на вищевикладене, позивач просила встановити факт сумісного проживання однією сім`єю з січня 2010 року її та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на земельні ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2017 року головуючим суддею визначено суддю Пархоменко І.О.

Ухвалою від 23.08.2017 року вищевказану справу було прийнято до провадження суддею Пархоменко І.О.

11 січня 2018 року через канцелярію суду позивач надала заяву, зареєстровану за вхідним № 106/18-вх, відповідно до якої просила залишити без розгляду її вимоги щодо визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2

Ухвалою суду під головуванням судді Пархоменко І.О. від 29 січня 2018 року позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 , права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 6,9124 гектарів, кадастровий № НОМЕР_1 в межах згідно з планом, розташовану на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 , виданого 02 грудня 2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 25 листопада 2002 року №355, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №151 на ім`я ОСОБА_2 та на земельну ділянку площею 6,6756 гектарів, кадастровий № НОМЕР_3 в межах згідно з планом, розташовану на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 , виданого 15 березня 2007 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 червня 2006 року ВСХ №930326 зареєстрованого за №1080, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010770000003 на ім`я ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

Строк відрядження судді Пархоменко І.О. закінчився 06.08.2018 року, цивільна справа по суті не розглянута.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 18.09.2018 року за № 855 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018 року, справу передано до розгляду судді Трояновській Т.М.

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мякота Т.М. у судовому засіданні заявлені вимоги щодо встановлення факту сумісного проживання позивача з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у позові. Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомила, що вона разом із померлим ОСОБА_2 проживала однією сім`єю з січня 2010 року, оскільки останній перебував у фактичних шлюбних відносинах з 2009 року з її матір`ю - ОСОБА_3 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони усі разом проживали у будинку, що належить її матері, спільно вели господарство, у тому числі підсобне, разом обробляли город та мали єдиний сімейний бюджет. У зв`язку із похилим віком своєї матері та її чоловіка, позивач постійно доглядала за ними, купувала продукти харчування, готувала їжу та прала. Після смерті ОСОБА_2 , позивач повністю взяла на себе витрати та організацію його похорон, оскільки родичів у нього не було. Також позивач та її представник відмітили, що у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте оформити її вона не має можливості, оскільки не є кровним родичем померлого ОСОБА_2 .

Уповноважений представник Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України , про причини неявки не повідомив. Через канцелярію суду сільський голова ОСОБА_4 надав заяви, зареєстровані за вхідним № 5596/19 - вх. від 09.11..2018 року та № 415/19 - вх. від 21.01.2019 року, згідно яких просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача, зазначивши, що не мають заперечень проти задоволення позову ОСОБА_1 (а.с. 118, 139).

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання відповідача свідчать його відповідна заява, долучена до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення та доводи позивача та її представника, показання свідків, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років у селі Охоче Нововодолазького району Харківської області помер ОСОБА_2 , про що складений відповідний актовий запис № 05, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області 26 лютого 2016 року (а.с. 8).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Із інформаційних довідок із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46058195, сформованої 07 грудня 2016 року о 09 годині 05 хвилин та № 50057679, сформованої 28 листопада 2017 року о 15 годині 08 хвилин та наданих державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М. листом від 07.12.2016 року № 898/01-16 та листом від 28.112017 року № 757/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена спадкова справа - номер у нотаріуса 83, номер у спадковому реєстрі 59277623, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 42, 62).

Перевіривши матеріали спадкової справи № 83/2016 (номер у Спадковому реєстрі № 59277623, дата заведення 26.07.2016 року), що направлені на адресу суду державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М. листом від 27.12.2018 року № 920/01-16 встановлено, що окрім позивача - ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , що була зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 171 від 26 липня 2016 року о 08 годині 50 хвилин, інших спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину або відмовитись від неї, не має (а.с. 131 - 134).

З матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 входять: земельна ділянка площею 6,9124 гектарів, кадастровий № НОМЕР_1 в межах згідно з планом, розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 (а.с. 10, 11 - 13) та земельна ділянка площею 6,6756 гектарів, кадастровий № НОМЕР_5 0021 в межах згідно з планом, розташована на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 (а.с. 9, 14 - 16).

В ході судового розгляду справи встановлено, що завідувачем Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М. 13 жовтня 2016 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неможливістю надати документи, що підтверджують родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 26).

З довідки, виданою Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26 липня 2016 року за № 435 вбачається, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований в АДРЕСА_1 Харківської області АДРЕСА_2 з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із співмешканкою - ОСОБА_3 , 1940 року народження, яка досі зареєстрована та мешкає за вказаною адресою (а.с. 75).

Факт спільного проживання спадкодавця разом із позивачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується довідкою, виданою Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26 липня 2016 року за № 436, зі змісту якої встановлено, що позивач фактично мешкала без реєстрацією з грудня 2010 року разом із матір`ю - ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_2 та вела з ними спільне господарство (а.с. 24, 75).

Відповідно до акту, складеного депутатом округу № 4 Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Пензевим С.В., в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підтвердження спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також доньки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , в одному будинку, який розташований в АДРЕСА_2 . Згідно вказаного акту ОСОБА_1 , її мати - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2010 року, вели спільне господарство, мали підсобне господарство, держали худобу, разом обробляли огород, мали спільний сімейний бюджет, піклувалися один одним. В зв`язку з похилим віком матері та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 готувала їжу, прала білизну для сім`ї, здійснювала придбання продуктів та різних товарів, а також займалась похованням ОСОБА_2 (а.с. 18).

У судовому засіданні 27 лютого 2019 року, будучи допитаними в якості свідків у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу Українии та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили факт проживання однією сім`єю позивачки, її матері - ОСОБА_3 та чоловіка матері - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ведення ними спільного господарства в період з січня 2010 року по день смерті останніх.

Крім того, свідок ОСОБА_5 зазначив, що знав померлого ще з часів, коли вони разом працювали у колгоспі. Останні 7 років, до дня смерті, ОСОБА_7 проживав разом із ОСОБА_3 та її донькою - ОСОБА_1 . Як зазначив свідок, на скільки йому відомо, інших родичів у померлого не було, його перша дружина, померла задовго до того, як він почав жити з ОСОБА_8 .

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області 01 березня 2017 року, актовий запис № 07 (а.с. 150).

Як зазначив позивач у судовому засіданні та її представник, встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 понад п`ять років, необхідне позивачу для оформлення спадкових прав.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що в силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Отже, в основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідно зі статтею 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Приписами частин першої - третьої статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня

2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , судам роз`яснено, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів .

Пунктом 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 визначено, що у разі відсутності в паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію місця проживання доказом постійного проживання можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкоємцем.

Згідно абзацу 1 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки доведені належними та допустимими доказами.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 16, 25, 1216 - 1218, 1220, 1258, 1264, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 83, 128 - 131, 211, 214, 223, 235, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 293, 315, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом - задовольнити .

Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю з січня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20 травня 2002 року.

Відповідач : Охоченська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Охоче, вулиця Заозерна, будинок 52, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398005.

Суддя: Т.М. Трояновська