Ухвала

від 14.06.2019 по справі 755/8505/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8505/19

1-кс/755/3899/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "14" червня 2019 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Група компаній «Інвестиційні партнери» на постанову слідчого від 26.04.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про закриття кримінального провадження №32016000000000097 від 08.12.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Група компаній «Інвестиційні партнери» звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого від 26.04.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про закриття кримінального провадження №32016000000000097 від 08.12.2016 року.

Скаргу мотивовано тим, що 26.04.2019 року старшим слідчим з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 прийнято протиправне рішення про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №32016000000000097.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого, адвокат просить скасувати постанову, зобов`язати слідчого СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві, який здійснює досудове розслідування прийняти постанову про закриття кримінального провадження №32016000000000097.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила про її задоволення.

Слідчий СУ фінансовихрозслідувань Головногоуправління ДФСу м.Києві в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином відповідно до вимогКПК України.

Заслухавши пояснення представника скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 08.12.2016 року на підставі довідки «Про результати аналітичного дослідження» № 1066/99-99-16-03 від 23.11.2016 року стосовно ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» та ОСОБА_5 було розпочато кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016000000000097 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Представник ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» вважає, що внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, прийнято передчасно та в порушення вимогКПК України, оскільки у вказаному кримінальному провадженні була проведена економічна експертиза, яка підтвердила правомірність дій ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» та ОСОБА_5 . В подальшому, слідчий, в порушення вимог п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 10 ст.284 КПК Українине виконав свій обов`язок щодо закриття кримінального провадження відносно ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери».

27.12.2018 року адвокат ОСОБА_3 звернулась до Державної фіскальної служби України з клопотанням про закриття кримінального провадження №32016000000000097, у розгляді якого заступником начальника ГУ начальником управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ОСОБА_6 було відмовлено та прийнято рішення про визначення підслідності кримінального провадження за слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2019 року зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016000000000097 розглянути клопотання адвоката про закриття кримінального провадження.

На виконання вказаної ухвали старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №32016000000000097.

Зазначена постанова від 26.04.2019 року про відмову в задоволенні клопотання є необґрунтованою, прийнятою з грубими порушеннями норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Слідчим СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві у зв`язку з неналежним здійсненням своїх обов`язків в силу вимог ст.ст.3,8,19,62,68 Конституції України, ст.ст.2,8,9,28 КПК Українине забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального провадження №32016000000000097, в частині того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як встановлено, в ході досудового розслідування №32016000000000097, жодній особі не пред`явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Разом із тим, кримінальне провадження №32016000000000097, розслідується вже більше 2,5 років.

Поняття «обвинувачення» трактується достатньо широко: як «офіційне повідомлення, виходить від компетентного державного органу та містить вказівку на вчинення кримінально-караного правопорушення». Це може бути і арешт, і початок слідства, коли особу притягують як підозрювану, і повідомлення про кримінальне переслідування.

Крім того, «у ряді випадків воно може приймати форму інших заходів, що передбачають таке твердження і що таким чином впливають на положення підозрюваного» (рішення Європейського суду з прав людини від 27.02.1980 року по справі Deweer, Series A: Judgements and Decisions, Volume 35 (1980), P.24; рішення Європейського суду з прав людини по справі Eckle v. Germany, 1982).

У справі «Меріт проти України» (п.70 рішення від 30.03.2004), Європейський суд з прав людини зазначив, що обґрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду. Він нагадує, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений статтею 6 § 1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред`явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді, так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування).

У практиці Європейського суду з прав людини таким обвинуваченням визнається арешт, офіційне повідомлення про намір переслідувати у кримінальному порядку, а також початок попереднього розслідування (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.1968 по справі Wemhoff, P. 26; рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Neumeiser, Р 41; рішення Європейського суду з прав людини від 16.07.1974 по справі Ringesein, P.45).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у Постанові Пленуму від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказав, що критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (частина третястатті 28 КПК).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; кількості учасників провадження (потерпілих, свідків тощо); правової кваліфікації кримінального правопорушення; наявності на момент початку досудового розслідування відомостей щодо конкретної особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення; характеру обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні; меж доказування; обсягу матеріалів досудових розслідувань, що об`єднані в одному провадженні; необхідності призначення експертиз, їх складності; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення; необхідності отримання міжнародної допомоги в рамках кримінального провадження тощо.

Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов`язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Оцінюючи спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень, слід враховувати послідовність та своєчасність здійснення процесуальних дій; наявність періодів бездіяльності (неактивності), причини якої мають з`ясовуватись у кожному конкретному провадженні; своєчасність повідомлення особи про підозру; обґрунтованість відкладення та зупинення кримінального провадження; своєчасність призначення кримінального провадження (кримінальної справи) до судового розгляду; встановлення випадків призначення судових засідань із великими інтервалами чи зволікання з переданням кримінального провадження з одного суду до іншого; проведення судових засідань у призначений час; дотримання строків постановлення суддею (або судом) мотивованої ухвали чи вироку і направлення копій процесуальних рішень учасникам судового провадження; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками суду своїх службових обов`язків, у тому числі щодо повідомлення учасників кримінального провадження про час та місце судового засідання; повноту та своєчасність вжиття слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом (суддею) заходів забезпечення кримінального провадження та інших заходів, спрямованих на недопущення недобросовісної поведінки учасників кримінального провадження; характер та ефективність дій, спрямованих на прискорення кримінального провадження тощо (справи "Смірнова проти Росії" від 24 липня 2003 року,"Вітрук проти України"від 16 вересня 2010 року,"Юртаєв проти України"від 31 січня 2006 року та інші).

Адвокат ОСОБА_3 під час судового розгляду зазначив про те, що оскільки строки досудового розслідування закінчились, достатні докази винуватості відсутні, слідчий зобов`язаний вчинити дії, визначеніст. 284 КПК України.

З огляду на вказане захисник просив скасувати постанову слідчого від 26.04.2019 року.

Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Українимає найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Згідно положеньст. 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За приписамист. 63 Конституції Українитаст. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 68 Конституції Українивизначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до принципів і засад, гарантованихст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідност. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК Українивстановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цьогоКодексу, міжнароднихдоговорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У разі якщо норми цьогоКодексусуперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст. 219 КПК Українистрок досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину тяжкого або особливо тяжкого злочину.

08.12.2016 року на стосовно ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» та ОСОБА_5 було розпочато кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016000000000097 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Разом із тим,ст. 28 КПК Українивстановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Кримінальне провадження закривається згідно з ч. 1ст. 284 КПК Україниу разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення; або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; або якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також, у разі, коли строк досудового розслідування , визначений статтею 219 цього Кодексу закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Згідност. 113 КПК Українипроцесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цьогоКодексу.

За приписами ч.ч. 1, 2ст. 114 КПК Українидля забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно дост. 116 КПК Українипроцесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Для розуміння поняття найкоротших, розумних строків досудового розслідування, то слід керуватисяст. 6 Європейської конвенції з прав людини(Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ч. 1ст. 6 Європейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 2 також передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідност. 220 КПК Україниклопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Встановлено, що 26.04.2019 року СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №32016000000000097, виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката.

Відповідно дост. 110 КПК України, постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу, тобто таке процесуальне рішення повинно бути достатньо мотивованим та обґрунтованим, зрозумілим для особи, яка звернулась із клопотанням, в частині відмови у задоволенні її прохання.

В даному випадку слід визнати те, що постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника є недостатньо вмотивована.

Слідчий відхиливши клопотання захисника залишив поза увагою, що розумний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» та ОСОБА_5 слід обраховувати з дати внесення відомостей - 08.12.2016 року.

Крім того, захисник просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Встановлено, що слідчим не було надано оцінку та не спростовано доказів, які прямо вказують на відсутність ухилення від сплати податків.

А саме не надано оцінки висновку експертів комісійної судово-економічної експертизи від 28.12.2017 року, який спростовує висновки наведені в Аналітичному дослідженні.

В свою чергу, прокурор у своїй постанові не спростував доводів захисника викладених у клопотанні від 24.12.2018 року лише зазначив, що адвокат ОСОБА_3 стверджуючи про відсутність складу кримінального правопорушення підтверджується наявними матеріалами, робить це безпідставно оскільки ні адвокату ні іншим представникам ТОВ «Група Компаній «Інвестиційні партнери» матеріали кримінального провадження не відкриті і їм об`єктивно не може бути відомо, які докази вони містять.

Отже скарга захисника є повністю обґрунтованою, оскільки відсутність мотивування прийнятого рішення свідчить про неналежний розгляд клопотання прокурором в порядкуст. 220 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,8,110,219-220,284, 303,306-307,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_3 про поновлення строку для подання скарги задовольнити та поновити даний строк.

Скаргу адвоката ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахТОВ «Групакомпаній «Інвестиційніпартнери» на постановуслідчого від26.04.2019року провідмову узадоволенні клопотанняпро закриттякримінального провадженнята бездіяльність,яка полягаєу неприйняттірішення прозакриття кримінальногопровадження №32016000000000097від 08.12.2016року задовольнити.

Постанову слідчого СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_4 від 26.04.2019 року про відмову в задоволені клопотання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №32016000000000097 від 08.12.2016 року - скасувати.

Зобов`язати уповноважену особу СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві у кримінальному провадженні №32016000000000097 вчинити дії визначені п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 10 ст. 284 КПК України та протягом трьох днів з часу постановлення ухвали слідчого судді, прийняти постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32016000000000097 від 08.12.2016 року.

Протягом 24 годин з моменту прийняття уповноваженою особою у кримінальному провадженні постанови про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32016000000000097 від 08.12.2016 року зобов`язати уповноважену особу СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про закриття кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя