Рішення

від 04.06.2019 по справі 910/15034/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04.06.2019 р. м. Ужгород Справа № 910/15034/18

За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» , с. Поташ Черкаської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонид-Трейд» , м. Київ, назву якого в подальшому було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Весела Нива 95» , м. Ужгород

про стягнення 29 199 грн. 26 коп., в тому числі 21 404 грн. 47 коп. заборгованості та 7 794 грн. 79 коп. пені,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» , с. Поташ Черкаської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонид-Трейд» , м. Київ, назву якого в подальшому було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Весела Нива 95» , м. Ужгород про стягнення 29 199 грн. 26 коп., в тому числі 21 404 грн. 47 коп. заборгованості та 7 794 грн. 79 коп. пені.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Договору складського зберігання № 34-16 від 27.09.2016 року в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати за наді послуги зберігання врожаю 2016 року, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість, яка склала суму 21 404 грн. 47 коп., на яку позивачем нараховано суму 7 794 грн. 79 коп. пені .

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

27 вересня 2016 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» (надалі - позивач у справі, Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Леонид Трейд» (надалі - відповідач у справі, Поклажодавець) укладено договір складського зберігання № 34-16 (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого Поклажодавець за умовами цього договору зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, олійні культури врожаю 2016 року та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених Договором. Зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання за культурами і класами (п. 1.2. Договору).

За приписами п. 1.5.2. Договору, зерно (крім ріпаку) передається на зберігання протягом строку дії Договору за умови зберігання «до запитання» , але не пізніше ніж 1 травня 2017 року. Термін зберігання ріпаку до 15.09.2016 року. Строк зберігання зерна рахується календарними днями.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору, сторони домовились, що зерно передається Поклажодавцем і приймається Зерновим складом за товарною або товарно-транспортною накладною, підписаною представниками Сторін.

Відвантаження зерна проводиться згідно з графіком, який в обов`язковому порядку погоджується із Зерновим складом з урахуванням технічних, технологічних та організаційних можливостей Зернового складу. Переоформлення та відвантаження зерна проводиться після оплати Поклажодавцем наданих Зерновим складом фактичних послуг (п.п. 3.5., 3.9. Договору).

Згідно з п. 3.14. Договору сторони становили, що зерно вважається відвантаженим Зерновим складом з моменту видання Акта-розрахунку на Поклажодавцем та товаротранспортної накладної. Зерно вважається переоформленням Зерновим складом з моменту видання та підписання Сторонами Акта-розрахунку на Зерно та складського документа.

Відповідно до п. 5.3. Договору Поклажодавець зобов`язаний своєчасно і в повній мірі сплачувати Зерновому складу вартість фактично наданих послуг згідно рахунку фактури (Акту-розрахунку).

Розмір плати (тариф) за надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено законодавством. Оплата послуг зберігання зерна здійснюється, виходячи з фактичної тривалості зберігання. Розрахунки за наданні зерновим складом послуги проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Зернового складу або готівкової оплати упродовж 3-х банківських днів з моменту одержання рахунка за надані послуги (п.п. 6.1., 6.2., 6.5. Договору).

За приписами п. 6.8. Договору, факт виконання послуг за договором оформлюється Актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Поклажодавець у триденний термін з дня отримання Акту наданих послуг (виконаних робіт), підписаного зі сторони Зернового складу, в разі згоди з наданими послугами (виконаними роботами) зобов`язаний підписати його та повернути Зерновому складу 1 примірник. У разі незгоди підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт) Поклажодавець у триденний термін з дня отримання Акту надсилає Зерновому складу свої обґрунтовані заперечення. У разі не підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт) у 3-денний термін з дня його отримання та ненадання обґрунтованих заперечень, Акт наданих послуг (виконаних робіт) вважається підписаним.

Розділом 11 встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 1 травня 2017 року (з урахуванням умов п. 1.5.2.), а в частині розрахунків до повного виконання умов цього Договору.

Позивач стверджує, що належним чином виконував умови договору, а саме, на підставі актів наданих послуг № 20 від 01.02.2017 року, № 39 від 21.03.2017 року та 70 від 26.04.2017 року, копії яких долучені до матеріалів позовної заяви, надав послуги по зберіганню зерна відповідача на загальну суму 27 586 грн. 81 коп.

Проте, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, надані послуги оплатив частково на суму 6 207 грн. 34 коп., у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість, яку позивач визначив у розмірі 21 404 грн. 47 коп. На вказану заборгованість позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7 794 грн. 79 коп. на підставі п. 7.4. Договору.

В ході судового розгляду спору, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 46 ГПК України, а також статті 165 ГПК України щодо подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач згідно актів наданих послуг № 20 від 01.02.2017 року, № 39 від 21.03.2017 року та № 70 від 26.04.2017 року надав послуг (зберігання зерна) відповідачу на загальну суму 27 586 грн. 81 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними актами наданих послуг, які підписані представниками сторін з проставленням печаток обох сторін та без будь - яких зауважень.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково, оплативши вартість наданих послуг у розмірі 6 207 грн. 34 коп., що підтверджується випискою банку за 31.01.2017 року, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 21 379 грн. 47 коп.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню частково в розмірі 21 379 грн. 47 коп. В частині стягнення суми заборгованості в розмірі 25 грн. слід відмовити, як недоведеної позивачем.

На підставі та в порядку п. 7 . 4. Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 7 794 грн. 79 коп. пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що за прострочку оплати вартості послуг, наданих Зерновим складом, Поклажодавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ простроченої суми за кожний день прострочки.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання нарахована пеня в розмірі 7 794 грн. 79 коп. за період з 26 . 04.2017 року по 28 . 08.2018 року.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені з врахуванням обмеження розміру її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ та визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку її нарахування із доведеної суми заборгованості в розмірі 21 379 грн. 47 коп., з огляду на що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 697 грн. 33 коп. за період з 26.04.2017 року по 25.10.2017 року. В іншій частині вимог про стягнення пені відмовити.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 452 грн. 89 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонид-Трейд» , м. Київ, назву якого в подальшому було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Весела Нива 95» , м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 58 (код ЄДРПОУ 22897580) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» , Черкаська область, с. Поташ, вул. Черняховського, будинок 2 (код ЄДРПОУ 00952605) суму 21 379 (Двадцять одна тисяча триста сімдесят дев`ять гривень) грн. 47 коп. заборгованості за надані послуги (зберігання зерна) та 2 697 (Дві тисячі шістсот дев`яносто сім гривень) грн. 33 коп. пені, а також суму 1 452 (Одна тисяча чотириста п`ятдесят дві гривні) грн. 89 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 27.06.2019 року.

Суддя Пригара Л.І.